Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №591/2461/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №591/2461/26

Суддя: Ніколаєнко О. О.

Справа № 591/2461/26

Провадження № 2/591/877/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/6371/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що на підставі договору міни від 24.09.2004 квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Зазначає, що в січні 2022 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про придбання належної останній частки квартири за 100 000 грн, які позивачка передала відповідачці 23.01.2022 відповідно до укладеного між ними письмового договору купівлі-продажу. Водночас сторони домовилися в подальшому оформити договір нотаріально після підготовки необхідних документів, однак відповідачка ухиляється від його укладення. Крім того, між співвласниками не досягнуто згоди щодо визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду.

Уточнивши позовні вимоги, просить:

визначити частки в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 1/3 частині за кожним;

визнати дійсним договір купівлі-продажу частки квартири у розмірі 1/3 частини за адресою: АДРЕСА_2 , від 23.01.2022 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати право за нею власності на дану частку.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 27.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача поданою до суду заявою позовні вимоги підтримав у повному обсязі з наведених у позові підстав, просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідачі поданими до суду заявами позовні вимоги визнали в повному обсязі та просили розглянути справу за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не порушує права, обов`язки та інтереси учасників справи та інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 24.09.2004 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали з ОСОБА_5 договір міни, відповідно до якого набули у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зазначена квартира зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (частка 1/1) на підставі договору міни від 24.09.2004 (а.с. 10). Аналогічні відомості містяться в реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 13).

14.06.2011 ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все належне їй майно позивачці (а.с. 14).

27.10.2017 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 7).

23.01.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали письмовий договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідачка продала, а позивачка придбала 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору вартість частки становила 100 000 грн, які продавець отримала до підписання даного договору. Договір нотаріально не посвідчений (а.с. 15).

Згідно зі звітом про експертну оцінку ринкова вартість квартири становить 360 000 грн (а.с. 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За змістом ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі виділу частки або поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, оскільки квартира набута трьома особами у спільну сумісну власність, доказів щодо іншого розміру їхніх часток матеріали справи не містять, а відповідачі не заперечують проти визначення часток у рівних розмірах, суд вважає за можливе визначити за кожним зі співвласників по 1/3 частині квартири.

Щодо вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу частки квартири суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як убачається з матеріалів справи, 23.01.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено письмовий договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири, у якому визначено предмет договору та його ціну. Відповідно до умов договору продавець отримала від покупця 100 000 грн до його підписання, тобто покупець виконала зобов`язання з оплати придбаного майна.

Також сторони передбачили, що право власності та право розпорядження майном виникає у покупця з моменту підписання договору, водночас підтвердили обізнаність щодо необхідності його нотаріального посвідчення та домовилися додатково укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу у строк до 23.07.2022.

За змістом ч. 2 ст. 220 ЦК України для визнання договору дійсним необхідно встановити досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, його повне або часткове виконання, а також ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення.

Із позовної заяви вбачається, що після спливу погодженого сторонами строку позивачка звернулася до відповідачки з вимогою нотаріально оформити договір купівлі-продажу. Однак відповідачка повідомила про відсутність коштів на підготовку документів та оформлення договору й попросила відкласти його укладення. Станом на день звернення до суду нотаріального посвідчення договору так і не здійснено.

Крім того, у поданій до суду заяві відповідачка зазначила, що проживає за кордоном, та визнала позовні вимоги в повному обсязі, зокрема щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд ураховує, що покупець повністю виконала зобов`язання з оплати придбаної частки квартири, тоді як продавець, попри домовленість про нотаріальне оформлення правочину та звернення покупця з відповідною вимогою, не вчинила необхідних дій для його посвідчення, відкладаючи таке оформлення. Подальше визнання відповідачкою позову узгоджується з її позицією щодо укладеного договору.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 220 ЦК України підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним.

За клопотанням позивача судовий збір з відповідачів не стягується (а.с.100).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 206, 247, 259, 263–265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визначити частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - по 1/3 частині за кожною.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 від 23.01.2022, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua