Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: залізницею, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №904/1416/26
Суддя: Іванов Олексій Геннадійович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1416/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 (суддя Панна С.П., повний текст якого підписаний 24.07.2026) у справі № 904/1416/26
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", Дніпропетровська обл., м. Павлоград
про стягнення штрафу у розмірі 230 685 грн.
ВСТАНОВИВ:
19.03.2026 Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685 грн., а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 768,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у червні 2025 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило відправлення вагонів № 62313002, 61299780, 61608675, 60726346 (надалі – вагони) згідно з накладними № 45635323, 45711132, 45711140, 45743390 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
Після прибуття вагонів на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, на підставі заявок одержувача від 23.06.2025 № 27, від 29.06.2025 № 32 та від 30.06.2025 № 34, проведено контрольне зважування вантажу. За результатами перевірки встановлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничних накладних, про що складено комерційні акти від 24.06.2025 № 467004/196, від 29.06.2025 № 467004/201, від 30.06.2025 № 467004/203, від 30.06.2025 № 467004/204.
Перевіркою виявлено:
- у накладній № 45635323 у вагоні № 62313002 вказана маса вантажу складає 68100 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 67200 кг, що на 900 кг менше, ніж вказано у накладній; -
- у накладній № 45711132 у вагоні № 61299780 вказана маса вантажу складає 67500 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65200 кг, що на 2300 кг менше, ніж вказано у накладній;
- у накладній № 45711140 у вагоні № 61608675 вказана маса вантажу складає 67350 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66 450 кг, що на 900 кг менше, ніж вказано у накладній;
- у накладній № 45743390 у вагоні № 60726346 вказана маса вантажу складає 69600 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 68700 кг, що на 900 кг менше, ніж вказано у накладній.
Позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу, передбачений ст.118, 122 Статут залізниць України, у розмірі 230 685 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 768,22 грн покласти на Відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 у справі №904/1416/26 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685,00грн. та судовий збір у розмірі 2 768,22 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 у справі № 904/1416/26, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку наданим доказам, що призвело до помилкового висновку оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог.
За фактичними обставинами справи у червні 2025 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило відправлення вагонів № 62313002, 61299780, 61608675, 60726346 (надалі – вагони) згідно з накладними № 45635323, 45711132, 45711140, 45743390 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
Після закінчення передавальних операцій вагони були прийняті на під`їзну колію станції Ароматна Придніпровської залізниці, про що агентами комерційними, які, між іншим, являються працівниками позивача, зробили відмітку в графі 38 накладної. При цьому, судом першої інстанції ніякої оцінки не надано щодо фактичного підтвердження працівниками позивача правильності зазначеної маси вантажу.
За твердженням скаржника, на момент прийняття вагону до перевезення залізницею не складено актів про технічний стан вагону, актів загальної форми, комерційних актів, які би підтвердили несправність вагону у технічному відношенні, комерційну несправність (завантаження з порушенням Технічних умов), невідповідність маси вантажу у вагоні з даними накладної. Скаржник наполягає що, залізниця своїми діями (приймання вагону до перевезення та постановка його у склад поїзда) визнала вірність внесеної у накладну інформації, в тому числі про масу вантажу, та матеріали справи не містять доказів, які би підтвердили факт невірного оформлення накладної (неправильно зазначеної маси вантажу) на момент прийняття перевізником вагону на станції Ароматна Придніпровської залізниці.
Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та правомірність нарахування п`ятикратного штрафу, оскільки недостачу по зазначеним вище вагонам виявлено на станції призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, а не на станції відправлення – Ароматна Придніпровської залізниці. Під час перевезення вагону від станції Ароматна до станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці відбулась нібито зміна маси вантажу, а в якості підтвердження цього факту Позивач надає комерційні акти №467004/196 від 24.06.2025, №467004/201 від 29.06.2025 та №467004/203 і №467004/204 від 30.06.2025. При цьому, факт невірного зазначення в накладній маси вантажу комерційним актом не встановлений. Ця обставина встановлюється на станції відправлення під час прийняття вантажу до перевезення за результатом проведення передавальних операцій.
Відтак, скаржник наполягає що, судом першої інстанції не з`ясовані всі обставин, що мають значення для справи, а саме не надано оцінку п. 38 накладної, яким фактично працівниками позивача підтверджено правильність зазначеної маси вантажу.
Узагальнюючи доводи апеляційної скарги, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" стверджує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст. 76 та ст. 77 ГПК України, взявши до уваги недопустимі та неналежні докази у вигляді комерційного акта, і це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, судом першої інстанції зовсім не надано ніякої оцінки доводам відповідача щодо неналежності доказу, а саме комерційним актам №467004/196 від 24.06.2025, №467004/201 від 29.06.2025 та №467004/203 і №467004/204 від 30.06.2025, що, на думку скаржника, є підставою для скасування рішення.
Також апелянт зауважує, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовну давність до спору, що виник із перевезення.
У відзиві на апеляційну скаргу, Акціонерне товариство "Українська залізниця" проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає аргументи апеляційної скарги такими, що не спростовують законність рішення суду першої інстанції в цій справі.
По суті тверджень відповідача Позивач зазначає, що маса вантажу в накладних (розділ 24) зазначена відправником, правильність цих даних підтверджена підписом представника відправника в розділі 55 накладної. Підписання працівниками залізниці накладної в розділі 38 засвідчують отримання накладної, але жодним чином не можуть бути підтвердженням правильності даних, які працівниками залізниці до неї не вносилися та перевірка яких не входить до обов`язків залізниці.
Позивач зазначає, що не існує жодного нормативного акту, який би зобов`язував залізницю перевіряти масу вантажу на станції відправлення. Відповідач наводить положення абзацу другого ст. 24 Статуту залізниць, яке надає залізниці право, а не обов`язок перевірки вантажу. Натомість, перший абзац цієї статті недвозначно покладає саме на вантажовідправника відповідальність за неправильність, неточність або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Таким чином, Позивач вважає що додаткові аргументи відповідача, надані в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідач наполягає на відсутності повноважень у працівників залізниці на підписання комерційних актів, а також відсутність інших належних та допустимих доказів неправильного зазначення маси вантажу в накладних.
У свою чергу, вищезазначені комерційні акти станцією Кривий Ріг-Головний були складені на під`їзній колії одержувача, адже, як вбачається з розділу «Д» цих актів, зважування вагонів здійснювалося на вагах одержувача працівниками одержувача. Тобто, перевірка маси вантажу у вагонах здійснювалася на під`їзній колії одержувача при видачі вантажу. Саме тому особи, зазначені в п. 2.2 наказу від 16.05.2025 № 70/ ДС, мали право підпису комерційних актів. При цьому, звертає увагу, що право залізниці складати комерційні акти на під`їзних коліях передбачено п. 4 Правил складання актів, де, зокрема, сказано, що комерційні акти складаються при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватися до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
Таким чином, відповідачем не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели до невірного вирішення справи, а отже Позивач вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2026 (суддя – доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання апелянтом доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 4152,33 грн). Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (10 днів з моменту отримання ухвали суду).
18.08.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2026 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/5171/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 у справі №904/1416/26; вирішено розглядати апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
21.08.2026 справа № 904/1416/26 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
31.08.2026 Акціонерним товариством "Українська залізниця" через підсистему «Електронний Суд» подано відзив на апеляційну скаргу.
Оскільки ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2026 розгляд справи визначено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання у справі не призначалося, явка представників сторін не вимагалася, а апеляційний перегляд здійснюється за наявними у справі матеріалами та письмовими позиціями учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
13.03.2020 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" підписало заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020.
Даною заявою відповідач підтвердив, що в повній мірі ознайомлений з оприлюдненням АТ «Укрзалізниця» на сторінці://uz-cargo.com/ Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничними транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлений з всією інформацією, необхідною для виконання Договору, та визнає всі умови Договору (п.1).
Згідно з пунктом 2 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" виражає волевиявлення укласти Договір в порядку, встановленому ст.634 Цивільного кодексу України.
13.03.2020 позивач підписав повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 (а.с.99, Т.2).
У вищезазначеному повідомленні позивач зазначив, що замовнику присвоєно коди:
- відправника/одержувача: 8887;
- платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Отже, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір).
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою (п.1.1 Договору).
Пунктом 1.4. договору сторони дійшли згоди, що надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з п.1.5. договору, Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. Договору та законодавства.
У пункті 1.6. договору визначено, що Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП).
Відповідно до п.7.3. договору, строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення Замовника умови Договору застосовуються до відносин з Замовником, які виникли між Сторонами до його укладення та введення в дію (п.12.1.).
У червні 2025 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило відправлення вагонів № 62313002, 61299780, 61608675, 60726346 (надалі – вагони) згідно з накладними № 45635323, 45711132, 45711140, 45743390 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
Після прибуття вагонів на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, на підставі заявок одержувача від 23.06.2025 № 27, від 29.06.2025 № 32 та від 30.06.2025 № 34, проведено контрольне зважування вантажу.
Матеріалами справи підтверджується, що на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що:
- у вагоні № 62313002 по документу нетто 68 100 кг, тара вагона 22 200 кг, після зважування нетто 67 200 кг, тара по документу 22 200 кг, що менше документа на 900 кг;
- у вагоні № 61299780 по документу нетто 67 500 кг, тара вагона 21 900 кг, після зважування нетто 65 200 кг, тара по документу 21 900 кг, що менше документа на 2 300 кг;
- у вагоні № 61608675 по документу нетто 67 350 кг, тара вагона 23 300 кг, після зважування нетто 66 450 кг, тара по документу 23 300 кг, що менше документа на 900 кг;
- у вагоні № 60726346 по документу нетто 69 600 кг, тара вагона 21 000 кг, після зважування нетто 68 700 кг, тара по документу 21 000 кг, що менше документа на 900 кг.
Отже, за результатами перевірки встановлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничних накладних.
Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки №0285 підтверджує, що ваги з заводським №10021, на яких проводилось зважування спірних вагонів повірені (а.с. 114-116, Т.1).
У зв`язку з вищезазначеним у відповідності з ст. 129 Статуту залізниць України та п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, складено комерційні акти від 24.06.2025 № 467004/196, від 29.06.2025 № 467004/201, від 30.06.2025 № 467004/203, від 30.06.2025 № 467004/204 (а.с.85-90, т.1).
Як слідує з матеріалів справи, комерційний акт № 467004/196 від 24.06.2025 був підписаний ДСЗМ Ясінською О.Ю., агентом ком. Васковська Л.Я., агентом ком. Сабаєва Н.П. та прийомозд. ТОВ «Сталь України» Каплун О.О.
Комерційний акт № 467004/201 від 29.06.2025 був підписаний ДСЗМ Ясінською О.Ю., агентом ком. ОСОБА_1 , агентом ком. ОСОБА_2 та прийомозд. ТОВ «Сталь України» Каплун О.О.
Окрім того, комерційні акти № 467004/203 від 30.06.2025 та № 467004/204 від 30.06.2025 були підписані ДСЗМ ОСОБА_3 , агентом ком. ОСОБА_1 , агентом ком. Безугла та прийомозд. ТОВ «Сталь України» ОСОБА_4 .
На підставі матеріалів справи визначено, що Ясінська О.Ю. є заступником начальника залізничної станції.
Листом Виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" станція Кривий Ріг -Головний за №125 від 06.02.2026 (а.с.91, Т.1) повідомлено, що згідно штатного розпису у 2025 році по 30.06.2025 по станції Кривий Ріг-Головний існувала одиниця посади начальника району (вантажного). Фактично за даною посадою існувала вакансія з 24.09.2024. З створенням опорної станції з 01.07.2025 посада начальника району (вантажного) по станції Кривий Ріг - Головний відсутня.
Місцевим господарським судом було встановлено, що по станції Кривий Ріг-Головний посада начальника району (вантажного) на дату складання комерційного акту була вакантна.
Згідно наказу начальника станції залізничної Кривий Ріг Головний ВП «Служба роботи станції» РФ «Придніпровська залізниця» №70/ДС від 16.05.2025 встановлено перелік працівників станції на право підписання комерційного акту (а.с.92, Т.1). В даному наказі встановлено, що право підпису комерційних актів мають, зокрема при складанні комерційного акта на під`їзній колії ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» станції Східно-Сортувальна (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)) агенти комерційні: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до накладних, провізна плата за вагони становить 11 571,00 грн. Відстань перевезення 264 км.
Позивачем наданий розрахунок штрафу згідно зі ст.122 Статуту, відповідно до якого сума штрафу становить 230 685,00грн.:
- вагон № 62313002: 11 571,00грн. х 5 = 57 855,00грн.;
- вагон № 61299780: 11 571,00грн. х 5 = 57 855,00грн.;
- вагон № 61608675: 11 571,00грн. х 5 = 57 855,00грн.;
- вагон № 62522719: 11 571,00грн. х 5 = 57 855,00грн.;
З урахуванням вищезазначених обставин, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 230 685 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив обґрунтованості та доведеності позовних вимог та заначив, що комерційні акти від 24.06.2025 № 467004/196, від 29.06.2025 № 467004/201, від 30.06.2025 № 467004/203, від 30.06.2025 № 467004/204 підписані уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та є такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України. Зазначені акти підтверджують факт розбіжності між фактичною та заявленою масою вантажу. Відповідальність за порушення перевізних документів покладено на працівників відповідача. При цьому, здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладних є арифметично правильним, що є підставою для задоволення позову.
Предметом апеляційної перевірки у цій справі є правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності правових та фактичних підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" штрафу за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685 грн з урахуванням конкретних заперечень, наведених відповідачем в апеляційній скарзі, та відповідних заперечень позивача, викладених у відзиві на неї.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі є майново-господарськими та регулюються нормами Цивільного й Господарського кодексів України (що діяв на час виникнення спірних відносин; втрата чинності з 28.08.2025), а також спеціальним транспортним законодавством – Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів, які є обов`язковими для учасників перевізного процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу перевізник зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення, а відправник сплатити встановлену плату та належним чином оформити перевізні документи.
Відповідно ч.ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно ст. 6 Статуту залізниць України, накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтями 23, 24 Статуту залізниць України регламентовано, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Частиною другою статті 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (п.105).
Згідно п. 40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони (контейнери) відкритого типу, приймаються до перевезення шляхом візуального огляду вагона (контейнера), вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності, зокрема, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.
Відповідно п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
У п. 8 цих Правил визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Суд першої інстанції виходив з того, що залізнична накладна є двосторонньою письмовою угодою між відправником і залізницею, а правильність відомостей, зокрема щодо маси вантажу, покладається на вантажовідправника. Залізниця має право перевіряти ці дані під час перевезення.
Основним доказом порушення є комерційний акт, який відповідно до Статуту та Правил складання актів оформлюється при виявленні невідповідності маси вантажу даним накладної й потребує підписів трьох обов`язкових осіб, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших працівників залізниці для підписання комерційного акту допускається (у разі необхідності), проте дане положення не скасовує обов`язкової наявності підписів начальника станції (його заступника), начальника вантажного району (завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівника станції, який особисто здійснював перевірку вантажу. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 910/3930/17, від 18.06.2018 у справі № 910/11397/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17.
Як вбачається з матеріалів справи, в комерційних актах, складених під час перевезення на вагонів № 62313002, 61299780, 61608675, 60726346 згідно з накладними № 45635323, 45711132, 45711140, 45743390 на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, при перевірці правильності маси вантажу в вагонах, виявлено різницю ваги в бік зменшення при справному перевезенні. У комерційних актах детально описано стан вагонів. Зазначені акти підписані чотирма особами.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до п. 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Так, комерційний акт від 24.06.2025 № 467004/196 з боку залізниці містить підписи заступника начальника станції ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_2 (працівник станції, який особисто здійснював перевірку) та агента комерційного ОСОБА_5 (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору).
Комерційний акт від 29.06.2025 № 467004/201 з боку залізниці містить підписи заступника начальника станції ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_1 (працівник станції, який особисто здійснював перевірку) та агента комерційного ОСОБА_2 (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору).
Комерційні акти від 30.06.2025 № 467004/203 та від 30.06.2025 № 467004/204 з боку залізниці містить підписи заступника начальника станції ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_1 (працівник станції, який особисто здійснював перевірку) та агента комерційного ОСОБА_8 (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору)
Повноваження осіб, які підписали комерційний акт, підтверджені матеріалами справи, а можливість уповноваження інших працівників залізниці у разі відсутності в штаті окремих посад відповідає положенням статей 64, 65 ГК України та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема правовим позиціям, викладеним у постановах від 23.11.2018 у справі № 916/2450/15, від 21.08.2019 у справі № 905/2360/18 та інших.
Суд першої інстанції правильно застосував ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, відповідно до яких за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з вантажовідправника підлягає стягненню штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати незалежно від наявності збитків чи інших наслідків.
Як вбачається з накладних, провізна плата за вагони становить 11 571 грн. Відстань перевезення 264 км.
Позивачем наданих розрахунок штрафу, відповідно до якого сума штрафу становить 230 685 грн:
- вагон № 62313002: 11 571,00грн. * 5 = 57 855 грн.;
- вагон № 61299780: 11 571,00грн. * 5 = 57 855 грн.;
- вагон № 61608675: 11 571,00грн. * 5 = 57 855 грн.;
- вагон № 62522719: 11 571,00грн. * 5 = 57 855 грн.;
Здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладних є арифметично правильним.
Беручі до уваги аргумент Позивача, що не існує жодного нормативного акту, який би зобов`язував залізницю перевіряти масу вантажу на станції відправлення, Відповідач наводить положення абзацу другого ст. 24 Статуту залізниць, яке надає залізниці право, а не обов`язок перевірки вантажу. Натомість перший абзац цієї статті недвозначно покладає саме на вантажовідправника відповідальність за неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Заперечення відповідача суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки вони не спростовують встановленого факту невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі, підтвердженій контрольним зважуванням та комерційним актом, а також не звільняють вантажовідправника від передбаченої законом відповідальності.
Як вбачається з листа начальника станції від 07.04.2026 № ДС Кр.РігГолов-01/177, станція Кривий Ріг-Головний має два місця роботи – зони обслуговування працівниками господарства вантажної та комерційної роботи, які територіально віддалені один від одного та знаходяться на різних станціях. Перша зона роботи – це станція Кривий Ріг-Головний, до якої входять безпосередньо станція Кривий Ріг-Головний та вантажний район, який примикає до станції Кривий Ріг-Головний (усі комерційні акти, що складаються на території станції та вантажного району згідно наказу начальника станції Кривий Ріг-Головний № 70/ДС від 16.05.2025 підписуються начальником району(вантажного) або особою, яка його заміщає на час відсутності.
Друга зона роботи – це під`їзна колія ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», робочі місця працівників вантажного господарства розташовані на станції Східна-Сортувальна. Станція Східно-Сортувальна з`єднана зі станцією Кривий Ріг-Головний перегоном, що обслуговується поїзним локомотивом, а подавання вагонів на під`їзну колію ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» часто здійснюється не через станцію Кривий Ріг-Головний, а через станцію Новоблочна. Приймально-здавальні операції здійснюються безпосередньо на під`їзній колії після подавання. Круг обов`язків начальника вантажного району не розповсюджується на робочі місця, що розташовані на під`їзній колії ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ». Тому, наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний № 70/ДС від 16.05.2025 визначені особи (агенти комерційні), які мають право підпису комерційних актів, які складаються на під`їзній колії ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
Так, вищезазначені комерційні акти станцією Кривий Ріг-Головний складені на під`їзній колії одержувача, адже, як вбачається з розділу «Д» цих актів, зважування вагонів здійснювалося на вагах одержувача працівниками одержувача. Тобто, перевірка маси вантажу у вагонах здійснювалася на під`їзній колії одержувача при видачі вантажу. Саме тому особи, зазначені в п. 2.2 наказу від 16.05.2025 № 70/ ДС, мали право підпису комерційних актів.
Допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який здано до перевезення залізницею.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №914/2339/17 від 05.02.2019.
Отже, комерційні акти підписані уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Посилання апелянта на неправильне застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №906/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, є безпідставними, оскільки наведені судом правові позиції стосуються аналогічних правовідносин щодо відповідальності вантажовідправника за неправильне зазначення маси вантажу та порядку складання і доказового значення комерційних актів.
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" штрафу за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685 грн.
Щодо застосування позовної давності.
Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовну давність. На його думку, позовна давність строком у 6 місяців, встановлена ст. 137 Статуту залізниць, не може бути подовжена договором сторін. При цьому, згідно з п. 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 03.03.2020, укладеного між сторонами цієї справи, встановлена позовна давність тривалістю у 3 роки, яка на час подання позову на сплила.
Така позиція відповідача прямо суперечить приписам ч.1 ст. 259 ЦК України, згідно з якою позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Касаційний господарський суд, вирішуючи питання застосування ч.5 ст. 315 ГК та ч.1 ст. 259 ЦК дійшов висновку, що оскільки у частині 1 статті 259 Цивільного кодексу України міститься загальне правило, з якого не встановлено винятків, за домовленістю сторін збільшена може бути як загальна, так і спеціальна позовна давність (постанова від 16.07.2020 по справі № 920/206/19).
Відповідач на обґрунтування своєї позиції посилається на рішення Касаційного господарського суду у справах №924/320/17, №904/5743/16, №910/6913/21.
Натомість, Позивач звертає увагу суду, що ні у постанові ОП КГС по справі №924/320/17, ні у постанові ВП ВС по справі №904/5743/16 питання застосування ч.1 ст. 259 ЦК не вирішувалося, жодного висновку з питання збільшення строку позовної давності на підставі договору суди в цих справах не робили.
Звідси, з урахуванням продовження сторонами у договорі строку позовної давності і того, що позивач в її межах звернувся до суду, наведеним спростовуються доводи скарги про пропуск останнім відповідних строків.
Таким чином, відповідачем не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели до невірного вирішення справи, а отже, спірне рішення є законним та обґрунтованим.
Звідси, підстав для висновку про порушення норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення колегією суддів не встановлено. У зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника і відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 у справі №904/1416/26 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 у справі №904/1416/26 - залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 06.11.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua