Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №906/1195/22 (906/165/26)
Суддя: Саврій В.А.
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Справа №906/1195/22 (906/165/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мельник О.В. , суддя Крейбух О.Г.
при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2026 (повний текст - 27.07.2026) у справі №906/1195/22 (906/165/26) (суддя Костриця О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3"
про визнання недійсними договорів у межах справи №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3",
за участю представників:
ТОВ "Новий Рітейл" - Бичков Володимир Вячеславович (в режимі відеоконференції);
ТОВ "Суффле Агро Україна" - Нечитайло Тарас Вікторович (в режимі відеоконференції);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.07.2026 у справі №906/1195/22 (906/165/26) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" про визнання недійсними договорів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд безпідставно заперечив його матеріально-правову заінтересованість в оспорюваних договорах, оскільки сформовані на їх підставі кредиторські вимоги ТОВ «Суффле Агро Україна» використовуються ліквідатором ТОВ «Агро-Сем 3» для обґрунтування позовів до ТОВ «Новий Рітейл» про стягнення 300000 грн та визнання недійсними договорів за його участю у справі №906/1195/22 (906/1587/25). На переконання скаржника, це створює безпосередню загрозу його майновим правам.
Апелянт стверджує, що договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи є фіктивним у розумінні статті 234 ЦК України, оскільки укладений не з метою реальної поставки товару, а для забезпечення зобов`язань за договором поставки та створення підстав для нарахування значних штрафних санкцій. Посилається на незначний розмір передоплати, відсутність поставки кукурудзи, її реалізацію боржником іншим покупцям, розбіжності у примірниках договору, сумніви щодо належності підписів, а також відсутність достовірних доказів своєчасного направлення й отримання транспортної інструкції від 12.10.2021.
Щодо договору поставки скаржник зазначає про непогодження істотних умов окремих поставок, неналежне оформлення первинних документів, відсутність достатніх доказів фактичного переміщення товарів, зокрема товарно-транспортних накладних, та суперечності щодо перевезення значних партій добрив. Вважає, що зазначені обставини свідчать про безтоварність господарських операцій, неправомірне формування податкового кредиту та наявність підстав для застосування статей 203, 215, 228 ЦК України.
Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним доказам, доводам про нікчемність правочину та відповідній судовій практиці, обмежившись висновком про відсутність порушеного права позивача.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову щодо визнання недійсними договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000069446 від 21.05.2021 і договору поставки №1300037485 від 01.11.2020, укладених між ТОВ «Агро-Сем 3» та ТОВ «Суффле Агро Україна».
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл". Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.11.2026 об 11:30год. Запропоновано відповідачам у строк до 28.09.2026 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу від 22.09.2026 ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначає, що ТОВ «Новий Рітейл» не є стороною оспорюваних договорів, кредитором боржника або учасником основного провадження про банкрутство та не довело безпосереднього порушення власних прав. На думку відповідача, визнання договорів недійсними не припинить зобов`язань позивача в іншому спорі й не призведе до відновлення його майнового становища.
Відповідач наголошує, що вимоги ліквідатора до ТОВ «Новий Рітейл» мають самостійні предмет і підстави, а кошти, які можуть бути стягнуті, надходитимуть до ліквідаційної маси боржника для задоволення вимог усіх кредиторів, а не виключно ТОВ «Суффле Агро Україна». Посилається також на наявність інших кредиторів банкрута.
Щодо обставин укладення та виконання договорів відповідач зазначає, що їх правомірність і відповідні господарські операції підтверджуються первинними документами, фактичними діями сторін та судовими рішеннями у справах №906/187/22, №906/188/22 і №906/493/22. Договір купівлі-продажу кукурудзи характеризує як форвардний контракт, спрямований на фіксацію ціни та мінімізацію комерційних ризиків, а передоплату - як підтвердження його укладення і часткового виконання. Заперечує доводи про неналежність підписів, недостовірність електронного листування, безтоварність поставок та наявність протиправної податкової мети.
У відповіді на відзив від 29.09.2026 ТОВ «Новий Рітейл» не погоджується із запереченнями відповідача, повторно наголошує на наявності власного майнового інтересу та взаємозв`язку оспорюваних договорів із позовами ліквідатора до нього. Зазначає, що встановлення недійсності договорів між боржником та ініціюючим кредитором матиме значення для перевірки обґрунтованості тверджень про фраудаторний характер правочинів за участю ТОВ «Новий Рітейл». Додатково посилається на податкові відомості щодо реалізації кукурудзи боржником, сумнівність підтвердження поставок сільськогосподарської продукції та суперечливість позиції відповідача щодо наявності його інтересу в пов`язаній справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 28.10.2026, на підставі службової записки головуючого судді, у зв`язку із відпусткою судді-члена колегії по справі Коломис В.В. та тимчасовою втратою працездатності Юрчука М.І., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/1195/22 (906/165/26).
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мельник О.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою суду від 28.10.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл" до провадження колегією суддів: гол.суддя Саврій В.А., суддя Мельник О.В., суддя Крейбух О.Г.
У додаткових поясненнях від 29.10.2026 апелянт звертає увагу на зміну ліквідатора ТОВ «Агро-Сем 3», якій передувало повідомлення арбітражного керуючого Микитюка А.І. про можливий конфлікт інтересів, та на вирішальний вплив ТОВ «Суффле Агро Україна» під час голосування комітету кредиторів щодо призначення нового ліквідатора. Посилається на можливу заінтересованість ліквідаторів у задоволенні вимог ініціюючого кредитора, а також на інші судові рішення, у яких відсутність доказів фактичного руху товару враховувалася при оцінці дійсності правочинів. Вважає, що позиція нового ліквідатора Плесюка О.С. є суперечливою порівняно з його процесуальною поведінкою в інших справах, а відмова в дослідженні оспорюваних договорів по суті позбавляє ТОВ «Новий Рітейл» ефективного захисту майнових інтересів.
У судове засідання суду апеляційної інстанції 02.11.2026 з`явилися представники ТОВ "Новий Рітейл" та ТОВ "Суффле Агро Україна".
Від ТОВ "Агро-Сем 3" представник у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи товариство та арбітражний керуючий повідомлялися належним чином; причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представник ТОВ «Новий Рітейл» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі; просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити.
Представник ТОВ "Суффле Агро Україна" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі; просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
21.05.2021 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (покупець) та ТОВ "Агро-Сем 3" (продавець) укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (порт) №1000069446 (т.1, а.с.39-43), згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.
У пункті 1.2. договору сторони погодили залікову кількість товару - 400 тонн (±3%), ціну за одну тонну - 7559,75 грн з ПДВ (275 доларів США) та загальну вартість договору - 3023900,00 грн з ПДВ (110000,00 доларів США).
Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DAP у відповідності до ІНКОТЕРМС 2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов`язаний завчасно повідомляти продавця про місце поставки та інші транспортні інструкції (за їх наявності) на електронну адресу, зазначену в договорі.
Згідно з пунктом 3.2. договору продавець зобов`язується передати покупцю оригінали (якщо не буде зазначено іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної (оригінал); податкової накладної (в електронній формі, передбачені ПКУ); товарно-транспортної накладної (ТТН) - на вимогу покупця (копія). Окрім того, продавцем, у випадку необхідності, може бути надано рахунок-фактуру.
Пунктом 3.3. договору визначено, що продавець зобов`язується здійснити поставку всього об`єму товару у строк до 15.11.2021.
Відповідно до пункту 3.4. договору продавець зобов`язаний поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Для оптимізації поставки, об`єм, термін та місце поставки кожної партії може додатково узгоджуватися представниками сторін у будь-який прийнятний спосіб - письмовий, електронна пошта, переговори, тощо. Дана норма жодним чином не змінює обов`язку продавця поставити весь погоджений об`єм товару в погоджений строк, оскільки приймання товару в сезон врожаю здійснюється покупцем цілодобово.
Згідно з пунктом 4.1. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки:
- авансовий платіж в сумі 11400,00 грн, включно із ПДВ, оплачується покупцем протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору;
- основний платіж, що складає 86 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної, а також належно оформлених копій ТТН, якщо такі вимагаються покупцем;
- балансовий платіж, що складає 14% вартості товару мінус 11400,00 грн - протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів вказаних в пунктах 3.2, 3.7 та 3.8. договору.
Відповідно до пунктів 6.1.-6.2. договору в разі несвоєчасної оплати сторона, що прострочила, сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення. У разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,3% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов`язків за договором (пункт 7.1. договору).
Зі змісту рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі №906/187/22 вбачається наступне.
31.05.2021 ТОВ "Суффле Агро Україна" перерахувало на рахунок ТОВ "Агро-Сем 3" авансовий платіж за кукурудзу згідно з договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (порт) №1000069446 від 21.05.2021 у сумі 11400,00 грн, що підтверджувалося випискою з банківського рахунку (т.1 а.с.234).
12.10.2021 ТОВ "Суффле Агро Україна" направило ТОВ "Агро-Сем 3" електронне повідомлення з транспортною інструкцією щодо відвантаження товару на адреси електронної пошти, зазначені в договорі: agrosem3@ukr.net та kondratenko.agro@gmail.com. Відвантаження товару мало бути здійснене на адресу ТОВ "М.В.КАРГО": Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул.Олексія Ставніцера, буд. 60, у межах квоти CHS EUROPE Sari.
16.12.2021 ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося до ТОВ "Агро-Сем 3" з вимогою виконати умови договору та поставити товар або сплатити штраф за невиконання зобов`язань. Зазначена вимога була залишена ТОВ "Агро-Сем 3" без відповіді та задоволення.
10.01.2022 ТОВ "Суффле Агро Україна" направило ТОВ "Агро-Сем 3" досудову вимогу, у якій вимагало здійснити поставку кукурудзи або сплатити штраф і повернути суму авансового платежу. Ця вимога також була залишена ТОВ "Агро-Сем 3" без відповіді та задоволення.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі №906/187/22 стягнуто з ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 635019,00 грн пені, 907170,00 грн штрафу та 23132,84 грн судового збору (т.1 а.с.56-58).
Також, 01.11.2020 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та ТОВ "Агро-Сем 3" (покупець) укладено договір поставки №1300037485 (т.1 а.с.44-48), направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2021 року (п.1.1. договору).
У відповідності до пункту 1.1.1. договору продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів: насіння ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.
Згідно з пунктом 1.1.3. договору сторони домовилися, що зобов`язання покупця з оплати згідно даного договору та усіх специфікацій/додатків тощо до нього (крім поставки на умовах передплати) мають бути забезпечені у спосіб, прийнятний для продавця: a) аграрною розпискою; та/або b) заставою нерухомості, рухомого майна, цінних паперів, майновою порукою; та/або c) персональною порукою керівників, власників покупця, третіх осіб, банківською гарантією; та/або d) іншим чином у спосіб, не заборонений законом та прийнятний для продавця.
Відповідно до пункту 3.1 договору поставка здійснюється шляхом самовивозу покупцем товару власним автомобільним транспортом та за власний рахунок з одного чи кількох із складів продавця.
Специфікації можуть містити інші умови поставки, як із посиланням на Інкотермс, так і без нього. При посиланні на базис поставки "EXW", мова йтиме про Інкотермс 2010 (пункт 3.1.2).
Відповідно до положень пункту 3.2. договору товар вважається переданим за кількістю та якістю (цілісність упаковки та інші видимі дефекти) за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем.
У зв`язку з тим, що постачання за договором має характер централізовано-кільцевих перевезень, підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця, відміченою в даному договорі в пункті "реквізити та підписи сторін". При цьому сторони погоджуються, що вони несуть відповідальність за використання власної печатки, що вважатиметься посвідченням підпису уповноваженої особи (пункт 3.6. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору. При оплаті товару покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості покупця.
Відповідно до п.4.3. договору якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31.10.2021.
Зі змісту рішення Господарського суду Житомирської області від 12.10.2022 у справі №906/493/22 вбачається, що під час розгляду зазначеної справи суд виходив із того, що на виконання умов договору поставки №1300037485 від 01.11.2020 ТОВ "Суффле Агро Україна" поставило ТОВ "Агро-Сем 3" товари за 27 видатковими накладними за березень-липень 2021 року на загальну суму 9650327,19 грн (т.1 а.с.201-233)
ТОВ "Агро-Сем 3" частково погасило заборгованість у сумі 1677236,70 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.236).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.10.2022 у справі №906/493/22 стягнуто з ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 7973090,49 грн основного боргу, 1240525,50 грн пені, 1195963,57 грн штрафу, 2579349,39 грн річних у розмірі 48%, 1234240,56 грн інфляційних втрат та 213347,54 грн судового збору (т.1 а.с.58 зворот - 60).
ТОВ «Новий Рітейл», з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просить визнати недійсними договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (порт) №1000069446 від 21.05.2021, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Суффле Агро Україна" та договір поставки №1300037485 від 01.11.2020, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Суффле Агро Україна".
ТОВ «Новий Рітейл» обґрунтовує наявність власної матеріально-правової заінтересованості тим, що в межах справи про банкрутство ТОВ «Агро-Сем 3» розглядається об`єднана справа №906/1195/22 (906/1587/25) за позовами ліквідатора боржника до ТОВ «Новий Рітейл» про стягнення 300000,00 грн та до ТОВ «Новий Рітейл» і ТОВ «Гіллкар» про визнання недійсними договору поворотної фінансової допомоги №ПР-20/08/20 від 20.08.2020 і договору переведення боргу №11/1122 від 11.11.2022. Позивач зазначає, що вимоги ліквідатора обґрунтовуються, зокрема, необхідністю захисту кредиторських вимог ТОВ «Суффле Агро Україна», сформованих на підставі оспорюваних договорів, а тому їх дійсність безпосередньо впливає на його майнові інтереси.
Підставою вимоги про недійсність договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000069446 від 21.05.2021 позивач визначає його фіктивність відповідно до статті 234 ЦК України. Посилається на неналежне оформлення договору, незначний розмір авансового платежу, відсутність фактичної поставки кукурудзи, її реалізацію боржником іншим покупцям, забезпечувальний характер правочину та значний розмір нарахованих штрафних санкцій. Також ставить під сумнів належність доказів своєчасного направлення транспортної інструкції, правомірність нарахування пені та дотримання граничного строку її нарахування.
Щодо договору поставки №1300037485 від 01.11.2020 позивач посилається на відсутність належного волевиявлення уповноваженої особи, непогодження істотних умов окремих поставок у специфікаціях, відсутність належних доказів фактичного руху товару, зокрема товарно-транспортних накладних і сертифікатів якості, а також суперечності щодо місць відвантаження та можливості перевезення заявлених обсягів добрив. Стверджує про безтоварність господарських операцій, протиправне формування податкового кредиту й порушення публічного порядку, посилаючись на статті 203, 215, 228 ЦК України. Наголошує на взаємопов`язаності обох договорів.
ТОВ «Суффле Агро Україна», заперечуючи проти позову, зазначає, що ТОВ «Новий Рітейл» не є стороною оспорюваних договорів та не довело порушення власних прав чи ефективності обраного способу захисту. Вказує, що спір за позовами ліквідатора до ТОВ «Новий Рітейл» має самостійні предмет і підстави, а визнання договорів недійсними не призведе до безпосереднього відновлення майнового становища позивача. Посилається на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення порушеного права або законного інтересу.
Щодо суті правочинів ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначило, що договір поставки виконувався сторонами, а форвардні контракти використовувалися, зокрема, як умовне забезпечення розрахунків та інструмент мінімізації цінових ризиків. Вважає, що належність укладення і виконання договорів підтверджується первинними документами та обставинами, встановленими судовими рішеннями у справах №906/187/22, №906/188/22 і №906/493/22. Заперечує доводи про неналежність підписів, фіктивність правочинів та недостовірність електронного листування, посилаючись також на можливість подальшого схвалення правочину відповідно до статті 241 ЦК України.
ТОВ «Агро-Сем 3» в особі ліквідатора Микитюка А.І. також заперечило проти позову, посилаючись на відсутність доведеного порушення прав ТОВ «Новий Рітейл», відповідність оспорюваних договорів законодавству та їх виконання сторонами. Стосовно запитань, поставлених у порядку статті 90 ГПК України, ліквідатор зазначає про необізнаність із питаннями економічної доцільності та ціноутворення за договорами, а також про те, що частина запитань потребує правової оцінки, а не повідомлення фактичних обставин.
У клопотанні від 29.04.2026 ТОВ «Новий Рітейл» просило визнати недопустимими докази, подані ТОВ «Суффле Агро Україна», мотивуючи це їх невідповідністю документам, наявним у матеріалах інших судових справ. У поясненнях від 02.07.2026 позивач додатково наголошував на істотних візуальних розбіжностях між роздруківками електронного повідомлення від 12.10.2021, що, на його думку, ставить під сумнів їх походження з одного електронного документа.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, заперечень на відзив, додаткових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником.
Зазначені положення узгоджуються з приписами пункту 8 частини першої статті 20 та частини тринадцятої статті 30 ГПК України і спрямовані на концентрацію спорів за участю боржника в межах провадження про банкрутство.
Оскільки предметом позову є визнання недійсними договорів, укладених ТОВ «Агро-Сем 3», щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство №906/1195/22, цей спір підлягає розгляду господарським судом у межах зазначеної справи.
Водночас визначення належної юрисдикції не звільняє суд від перевірки ефективності обраного способу захисту та наявності у позивача матеріально-правової заінтересованості в оспорюваних правочинах.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 статті 16 ЦК України).
За змістом положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Частинами 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
На відміну від фіктивного правочину, який є оспорюваним та може бути визнаний недійсним судом, правочин, що порушує публічний порядок у розумінні частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним, тобто недійсним у силу закону, а не в силу судового рішення. За наявності спору щодо такого правочину суд перевіряє доводи про його нікчемність та підтверджує або спростовує відповідну обставину в мотивувальній частині рішення, однак лише тією мірою, якою це необхідно для захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу особи, яка звернулася до суду.
Верховний Суд в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.02.2024 у справі №567/3/22 виснував, що оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним. Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися на момент вчинення оспорюваного правочину.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18; постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 у розвиток наведеної правової позиції також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №903/249/20).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (такий усталений правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20).
До універсальних способів захисту інтересів боржника та кредиторів у межах справи про банкрутство віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника, закріплений у статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що з огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство (постанови від 05.04.2023 у справі №906/43/22 (906/459/22), від 05.03.2024 у справі №910/4091/22 (910/363/23), від 16.05.2024 у справі № 925/1577/20 (925/291/23)).
У цій справі позов подано ТОВ "Новий Рітейл", яке не є кредитором ТОВ "Агро-Сем 3", а отже, не належить до суб`єктів, визначених частиною 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Позивач не обґрунтовує заявлені вимоги спеціальними підставами визнання правочинів боржника недійсними, передбаченими зазначеною статтею, у зв`язку з чим, як правильно встановив суд першої інстанції, положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства застосуванню у даному випадку не підлягають.
Позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (порт) №1000069446 від 21.05.2021 ТОВ "Новий Рітейл" обґрунтовує фіктивністю цього правочину в розумінні статті 234 ЦК України, а вимогу щодо договору поставки №1300037485 від 01.11.2020 - твердженням про його нікчемність у зв`язку з порушенням публічного порядку відповідно до статті 228 ЦК України.
При цьому ТОВ "Новий Рітейл" не є стороною жодного з оспорюваних договорів та не має статусу учасника основного провадження у справі №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, наявність у ТОВ "Новий Рітейл" статусу відповідача у відокремленому позовному провадженні №906/1195/22(906/1587/25), що розглядається в межах справи про банкрутство, сама по собі не надає йому статусу учасника основного провадження у справі про банкрутство та не підтверджує наявності у позивача матеріально-правового інтересу в договорах, укладених між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Суффле Агро Україна".
Суд першої інстанції також обґрунтовано вказав на відсутність інших правових підстав для звернення позивача до суду на захист прав та інтересів юридичних осіб, сторонами правочинів яких він не є. Так, позивач не є учасником (засновником) ані ТОВ "Агро-Сем 3", ані ТОВ "Суффле Агро Україна", у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування доктрини "проникнення за корпоративну завісу". Так само відсутні підстави для звернення ТОВ "Новий Рітейл" з похідним позовом у порядку статті 54 ГПК України, оскільки позивач не є власником, учасником чи акціонером жодного з відповідачів.
Відтак, з урахуванням того, що позивач не є ані стороною оспорюваних договорів, ані учасником основного провадження у справі про банкрутство, а також відсутності наведених вище правових підстав для звернення ним до суду на захист прав та інтересів юридичних осіб, які є сторонами оспорюваних правочинів, суд перевіряє, чи довів позивач наявність у нього безпосереднього конкретного майнового інтересу в оспорюваних договорах та порушення цього інтересу внаслідок їх вчинення.
У межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" судом здійснюється розгляд справи №906/1195/22 (906/1587/25) за позовом ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до ТОВ "Новий Рітейл" про стягнення 300000,00 грн та за позовом ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до ТОВ "Новий Рітейл", ТОВ "Гіллкар" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПР-20/08/20 від 20.08.2020, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Новий Рітейл", та договору про переведення боргу № 11/1122 від 11.11.2022, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3", ТОВ "Новий Рітейл" та ТОВ "Гіллкар".
ТОВ "Новий Рітейл", обґрунтовуючи наявність власного інтересу, посилається на те, що ліквідатор ТОВ "Агро-Сем 3" у справі №906/1195/22 (906/1587/25) використовує оспорювані договори купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи і поставки як одну з передумов для обґрунтування вимог про визнання недійсними договору про надання поворотної фінансової допомоги №ПР-20/08/20 від 20.08.2020 та договору про переведення боргу №11/1122 від 11.11.2022, укладених за участю ТОВ "Новий Рітейл". ТОВ "Суффле Агро Україна", яке бере участь у справі №906/1195/22 (906/1587/25) як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підтримує заявлені ліквідатором вимоги, спрямовані, за твердженням ТОВ "Новий Рітейл", на позбавлення останнього належних йому коштів та майна. На переконання ТОВ "Новий Рітейл", можливе погашення у межах справи про банкрутство вимог ТОВ "Суффле Агро Україна" за рахунок коштів і майна, стягнутих із ТОВ "Новий Рітейл", створює загрозу порушення його майнових прав та інтересів і свідчить про наявність у нього матеріально-правової заінтересованості в оспорюваних договорах.
Щодо наявності в ТОВ "Новий Рітейл" матеріально-правової заінтересованості в оспорюваних договорах, колегія суддів поділяє висновок місцевого господарського суду, що наведені позивачем доводи не підтверджують порушення цими правочинами належного позивачу суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
Оспорювані у справі №906/1195/22 (906/165/26) договори не є правочинами, які становлять предмет спору у справі №906/1195/22 (906/1587/25), оскільки предметом спору в зазначеній справі є вимоги про визнання недійсними інших договорів - договору про надання поворотної фінансової допомоги №ПР-20/08/20 від 20.08.2020 та договору про переведення боргу №11/1122 від 11.11.2022, а також про стягнення з ТОВ "Новий Рітейл" 300000,00 грн.
Саме по собі використання ліквідатором відомостей про наявність кредиторських вимог ТОВ "Суффле Агро Україна", які виникли на підставі оспорюваних у цій справі договорів, під час обґрунтування позовних вимог в іншій справі не свідчить про те, що ці договори безпосередньо визначають права чи обов`язки ТОВ "Новий Рітейл". Наявність підстав для визнання недійсними правочинів, укладених за участю ТОВ "Новий Рітейл", та для стягнення з нього 300000,00 грн підлягає самостійному встановленню судом у справі №906/1195/22 (906/1587/25) на підставі заявлених у ній вимог, наведених сторонами доводів та поданих доказів.
Також слід відмітити, що коло кредиторів ТОВ "Агро-Сем 3" і загальний обсяг визнаних у справі про банкрутство грошових вимог не обмежуються вимогами ТОВ "Суффле Агро Україна".
У справі визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області до ТОВ "Агро-Сем 3" на суму 153789,76 грн основного боргу з єдиного внеску (друга черга), 1026613,00 грн основного боргу з єдиного податку (третя черга) та 5368,00 грн судового збору (перша черга), грошові вимоги ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", що підлягають задоволенню позачергово, у сумі 5501918,46 грн за договорами про надання банківських послуг.
Отже, вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" становлять лише частину вимог, що підлягають задоволенню у межах ліквідаційної процедури. Дійсність чи недійсність спірних у цій справі договорів жодним чином не впливає на підстави виникнення, розмір та черговість задоволення визнаних вимог інших кредиторів ТОВ "Агро-Сем 3", які виникли з інших правовідносин.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що навіть у разі задоволення вимог ліквідатора у справі №906/1195/22 (906/1587/25) кошти, стягнуті з ТОВ "Новий Рітейл", відповідно до статей 61, 62, 64 Кодексу України з процедур банкрутства підлягатимуть включенню до ліквідаційної маси ТОВ "Агро-Сем 3" та використанню у ліквідаційній процедурі, а не безпосередньому переданню ТОВ "Суффле Агро Україна". Вимоги кредиторів задовольняються у черговості, визначеній законом, а у разі недостатності коштів для повного задоволення всіх вимог однієї черги - пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору цієї черги. Зазначене не підтверджує довід позивача про те, що стягнення коштів із ТОВ "Новий Рітейл" здійснюватиметься безпосередньо та виключно на користь ТОВ "Суффле Агро Україна", оскільки такі кошти у разі їх стягнення підлягатимуть включенню до ліквідаційної маси боржника та розподілу між кредиторами в порядку і черговості, встановлених законом.
Визнання спірних договорів недійсними не матиме наслідком закриття провадження у справі №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", оскільки у цій справі визнано грошові вимоги інших кредиторів, підстави виникнення яких не пов`язані зі спірними договорами та не залежать від їх дійсності.
Також, передбачені частиною 1 статті 216 ЦК України наслідки недійсності правочину за загальним правилом полягають у поверненні кожною зі сторін другій стороні у натурі всього одержаного на його виконання, а у разі неможливості такого повернення - у відшкодуванні вартості одержаного. ТОВ "Новий Рітейл" не є стороною спірних договорів, не передавало та не одержувало майна на їх виконання, а умовами цих договорів для нього не встановлено прав чи обов`язків. Позивач не довів, яке саме належне йому суб`єктивне право буде відновлено внаслідок приведення ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Суффле Агро Україна" до попереднього майнового стану. Визнання спірних договорів недійсними саме собою не матиме наслідком повернення майна ТОВ "Новий Рітейл", припинення його зобов`язань або безпосередньої зміни складу чи розміру належних йому активів.
Із сукупності викладеного вбачається, що наведений позивачем інтерес пов`язаний не з відновленням належного йому права у правовідносинах за оспорюваними договорами, стороною яких він не є, а з можливим використанням результату розгляду цієї справи для обґрунтування процесуальної позиції ТОВ "Новий Рітейл" як відповідача у справі №906/1195/22 (906/1587/25).
Однак лише твердження особи, яка не є стороною правочину, у його неправомірності не підтверджує наявності в неї матеріально-правової заінтересованості у спорі щодо недійсності такого правочину. Відповідно до наведеної вище практики Верховного Суду така особа повинна довести, що правочином безпосередньо порушено її суб`єктивне право або охоронюваний законом інтерес та що задоволення заявлених вимог забезпечить відновлення такого права чи інтересу. Заінтересованість у можливому використанні результату розгляду цієї справи для посилення процесуальної позиції в іншому провадженні не є безпосереднім конкретним майновим інтересом у спірних договорах.
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, ТОВ "Новий Рітейл" у справі №906/1195/22 (906/1587/25) не позбавлене можливості заперечувати належність, допустимість, достовірність і достатність доказів, на які посилається ліквідатор, спростовувати його доводи про фраудаторний характер договору про надання поворотної фінансової допомоги №ПР-20/08/20 від 20.08.2020 та договору про переведення боргу №11/1122 від 11.11.2022, а також доводити правомірність правочинів, укладених за участю ТОВ "Новий Рітейл".
Отже, можливі несприятливі для ТОВ "Новий Рітейл" майнові наслідки, на які посилається позивач, залежать від результату розгляду іншого спору, що має самостійні предмет, підстави позову та предмет доказування, а не виникають безпосередньо з оспорюваних договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (порт) №1000069446 від 21.05.2021 та поставки №1300037485 від 01.11.2020.
Щодо наведених апелянтом доводів у додаткових поясненнях щодо заміни ліквідатора ТОВ «Агро-Сем 3», повідомлення попереднього ліквідатора про можливий конфлікт інтересів, впливу ініціюючого кредитора на прийняття рішень комітетом кредиторів та суперечливості процесуальної позиції нового ліквідатора, колегія суддів вважає, що наведені обставини не підтверджують безпосереднього порушення прав або охоронюваних законом інтересів ТОВ «Новий Рітейл» оспорюваними договорами та не свідчать про можливість відновлення його майнового становища внаслідок визнання цих договорів недійсними. Посилання апелянта на судові рішення щодо інших правочинів також не усувають необхідності встановлення належної матеріально-правової заінтересованості позивача саме в цьому спорі.
За таких обставин позивач не довів, яке саме належне йому суб`єктивне право або охоронюваний законом інтерес безпосередньо порушено оспорюваними договорами, у чому полягає таке порушення та яким чином задоволення позову забезпечить відновлення його правового чи майнового становища.
Відтак ТОВ "Новий Рітейл" не доведено наявності конкретного майнового інтересу в оспорюваних договорах та матеріально-правової заінтересованості, необхідної для судового захисту у спорах щодо недійсності правочинів. Недоведення порушення належного позивачу суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову без оцінки оспорюваних правочинів на предмет їх відповідності вимогам законодавства.
Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.02.2026 у справі №904/3199/24(904/5460/24), згідно з яким відсутність порушення оспорюваними правочинами прав або охоронюваних законом інтересів позивача є самостійною підставою для відмови в позові та не зумовлює необхідності перевірки таких правочинів на відповідність вимогам законодавства.
З огляду на недоведеність ТОВ «Новий Рітейл» безпосереднього порушення його прав або охоронюваних законом інтересів оспорюваними договорами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому відмова в позові із зазначеної підстави не є висновком суду про дійсність чи правомірність оспорюваних договорів, оскільки обставини їх укладення та виконання по суті не оцінювалися.
За таких обставин доводи ТОВ «Новий Рітейл», викладені у клопотанні від 29.04.2026 щодо недопустимості окремих доказів, не впливають на вирішення спору, оскільки ці докази стосуються обставин укладення та виконання договорів і не були покладені судом першої інстанції в основу висновку про відсутність порушеного права позивача. Відтак колегія суддів не вбачає підстав вважати відмову в задоволенні зазначеного клопотання такою, що вплинула на правильність вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин та наведені правові висновки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність ТОВ «Новий Рітейл» порушення його прав або охоронюваних законом інтересів оспорюваними договорами, а також можливості їх ефективного захисту шляхом визнання цих договорів недійсними.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про наявність у позивача порушеного права або охоронюваного законом інтересу, та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення немає.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за її подання відповідно до статті 129 ГПК України покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рітейл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 27.07.2026 у справі №906/1195/22 (906/165/26) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 09.11.2026.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua