Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №725/8100/26 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №725/8100/26

Суддя: Давній В. П.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та його захисника – адвоката Гермаковського О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гермаковського О. І. на постанову судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 жовтня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741151, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08.08.2026 року о 23 год 06 хв у м. Чернівці по вул. Руська, 299, керував транспортним засобом «Рено Модус» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій відмовився, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком № 370 від 09.08.2026 року, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КупАП.

На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвокатом Гермаковським О. І. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі відносно його підзахисного на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

ЄУНСС: 725/8100/26 Головуючий у І інстанції: Скуляк І. А.

Номер провадження: 33/822/502/26 Головуючий в апеляційній ін-ції : Давній В. П.

На переконання апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив формальне ставлення до її вирішення, з`ясував обставини неповно та не всебічно, належним чином не проаналізував наявні в справі матеріали та прийшов до помилкового висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП, Постанову КМУ № 1103 про Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.

Вказує, що лікар-нарколог запропонував ОСОБА_1 для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп`яніння, здати зразок біологічного середовища – сечу. ОСОБА_1 посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання, сечу не здав, а також вказував на те, що він має тяжке хронічне захворювання нирок, що супроводжується затримкою рідини в організмі, а тому просив відібрати у нього кров, однак йому у цьому було відмовлено, хоча згідно п.п. 12-13 розділу ІІІ Інструкції предметом лабораторного дослідження може бути слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров. Наявність у ОСОБА_1 тяжкої патології видільної системи документально підтверджена долученими до матеріалів справи офіційними медичними документами КНП «Новоселицька лікарня».

Стверджує, що висновок № 370 від 09.08.2026 року є недійсним.

Звертає увагу суду на порушення процедури огляду на стан сп`яніння, зокрема, п. 8, п. 9, п. 12 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 і п. 10 Порядку КМУ № 1103.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гермаковського О. І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не дотримався зазначених вимог закону.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741151 від 09.08.2026 року (а. с. 1); висновок № 370 від 09.08.2026 року; відеозапис з нагрудної камери працівників поліції (а. с. 9), що здійснювали оформлення.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, апеляційним судом було встановлено що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу одразу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Разом з цим, під час огляду в медичному закладі ОСОБА_1 , на пропозицію лікаря, намагався надати сечу для здійснення дослідження, однак цього не зробив, з посиланням на стан свого здоров`я, зокрема, вказував на те, що має тяжке хронічне захворювання нирок, що призводить до затримки рідини у організмі та неможливості сечовипускання. Разом з цим, останній просив відібрати в нього інше біологічне середовище – кров, однак, лікар-нарколог ОКНП «ЧОНД» відмовив у цьому проханні.

Свою позицію про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на ухилення від медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, сторона захисту та сам ОСОБА_1 підтвердили в судовому засіданні апеляційного суду.

ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що у кабінеті лікаря-нарколога ОКНП «ЧОНД» ОСОБА_2 йому було запропоновано надати зразок біологічного середовища – сечі – виключно для проведення швидкого експрес-тесту (тест-смужки), на що він дав повну згоду, однак, повідомив лікаря про наявність у нього тяжкого хронічного захворювання нирок, що супроводжується затримкою рідини в організмі. Внаслідок об`єктивних фізіологічних та медичних причин, а також сильного психологічного стресу через безпідставні звинувачення, він фізично не зміг здійснити сечовипускання у той момент часу на вимогу лікаря. Через що він чітко, відкрито, неодноразово та наполегливо вимагав у лікаря-нарколога здійснити забір іншого біологічного середовища, крові , для проведення повноцінного лабораторного аналізу, що було проігноровано лікарем та складено формальний Висновок № 370 від 09.08.2026 року про нібито його відмову від проходження медичного огляду та обстеження, на підставі чого поліцейським на нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, копії консультативного висновку спеціаліста (форма первинної облікової документації № 028/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012 року № 110) від 05 листопада 2026 року, який виданий Комунальним некомерційним підприємством «Новоселицька лікарня» Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області та сформований за допомогою медичної інформаційної системи Н24.ua, вбачається, що ОСОБА_1 має хронічну хворобу нирок 4-5 стадії; виражену затримку рідини в організмі; дизуричні розлади.

Аналізуючи сукупність наведених вище доказів, що підтверджуються наявним відеозаписом у справі, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння та виконував всі необхідні дії для його проведення. Однак огляд не був завершений з причин, що не залежали від його волі, а саме неможливістю надати зразок сечі, у зв`язку з наявними захворюваннями сечовидільної системи.

Дані факти підтверджуються медичними документами, долученими стороною захисту до апеляційної скарги, з яких встановлено наявність у ОСОБА_1 хронічної хвороби нирок (4-5 стадії), що підтверджує його доводи пов`язані із тим, що він не міг здати біологічне середовище – сечу.

Суд апеляційної інстанції вважає доведеним той факт, що не здача ОСОБА_1 біологічного середовища у виді сечі була обумовлено наявністю у нього наведеної хвороби, до того ж у консультативному висновку спеціаліста (форма первинної облікової документації № 028/о, зазначено, що у ОСОБА_1 макрогематурія при сечопусканні (сечопускання лише два рази на добу в ранковий час).

Таким чином, не здача ОСОБА_1 вказаного біологічного середовища викликана об`єктивними чинниками та не вказує на намір ОСОБА_1 ухилитися від проходження медичного огляду.

Разом з цим, лікарем, в медичному закладі, у порушення вимог п. 12 розділу ІІІ Інструкції, були проігнороване прохання ОСОБА_1 здати інше біологічне середовище та не було запропоновано інший спосіб проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Зазначені порушення медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, неврахування лікарем стану здоров`я та захворювань ОСОБА_1 відповідно до приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, тягнуть за собою визнання недійсною такої процедури в цілому.

Судом першої інстанції не було взято до уваги поведінку ОСОБА_1 , який не відмовлявся проїхати в медичний заклад для проведення медичного огляду, намагався здати біологічне середовище - сечу, однак не міг цього зробити, він неодноразово та наполегливо вимагав у лікаря-нарколога здійснити забір іншого біологічного середовища, крові, для проведення повноцінного лабораторного аналізу, що в свою чергу було проігноровано лікарем.

Також апеляційний суд визнає недопустимим доказом висновок № 370 від 09.08.2026 р. (висновок щодо результатів медичного огляду (а. с. 5), оскільки згідно вимог п. 16 Розд. 3 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акту огляду, якщо особа погодилась та пройшла такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Оскільки у даній справі поліцейським фіксувалась відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, складення лікарем будь-яких висновків законом не передбачене та такий висновок не може бути допустимим доказом факту відмови особи від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

До того ж поліцейськими було порушено п. 10 Розд. 2 Інструкції, оскільки ними не було складено направлення у двох примірниках, один з яких мав бути вручений водію.

Крім цього, всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми.

Аналізуючи положення ст. 251 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження викладених у ньому обставин іншими узгодженими між собою доказами, не може бути визнаний належним та достатнім доказом вини особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Однак, уповноважений орган не надав суду доказів, які би спростовували вище вказані твердження сторони захисту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що поліцейським при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушено вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 – адвоката Гермаковського О. І., задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній

Оригінал: reyestr.court.gov.ua