Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №910/6148/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/6148/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бондарчук І.П., посвідчення № 081375 від 21.07.2025;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/6148/25 (суддя - Капцова Т.П.)

за позовом в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі:

1) відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради

2) Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 242 850,16 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області (далі - прокурор/прокуратура) в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Промгаз Сіті" про:

- визнання недійсними додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021 (далі - додаткові угоди до договору);

- стягнення з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами процедури закупівлі, 30.03.2021 між ТОВ "Промгаз Сіті", як постачальником, та відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, як споживачем, укладено договір № 26 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача за ціною 2,04 грн з податком на додану вартість (далі - ПДВ) за 1 кВт*год. (очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік - 470 779 кВт*год. загальною вартістю 960 389,16 грн з ПДВ), а споживач оплачує постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (далі також - товар). Разом з цим прокурор зазначав, що у період дії договору, усупереч його умовам та законодавчим нормам, сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору щодо підвищення ціни за одиницю товару, що призвело до суттєвого збільшення вартості товару (на 124,7 %). Так, оспорювані додаткові угоди до договору, укладені без обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на одиницю товару в період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод, із перевищенням 10 % порогу збільшення ціни, та із незаконним розповсюдженням нової ціни на минулі періоди, що є підставою для визнання їх недійсними із одночасним поверненням споживачу безпідставно одержаних постачальником бюджетних коштів, при цьому уповноваженими органами (позивачами), про повідомлені прокурором порушення, заходи щодо захисту інтересів держави не були здійснені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/6148/25 позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021, № 9 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 26 від 30.03.2021. Стягнуто з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради безпідставно отримані кошти в розмірі 242 850,16 грн. Стягнуто з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь Донецької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 715,80 грн.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором порядку звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів та те, що оспорювані додаткові угоди до договору суперечать нормам Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на недоведеність необхідності внесення змін вартості товару, ретроспективність застосування цих змін та перевищення імперативно визначеної граничної межі можливого збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим оспорювані правочини підлягають визнанню недійсними. Водночас, оскільки додаткові угоди до договору є недійсними та не породжують правових наслідків, то ціна за одиницю електричної енергії, яка має застосовуватися при взаєморозрахунках між сторонами за договором є вартість за одиницю товару, що погоджена сторонами на момент укладення договору, тож переплата споживачем за електричну енергію за договором складає 242 850,16 грн і ці кошти є такими, що були безпідставно одержані постачальником, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути споживачу.

Не погоджуючись з судовим рішенням ТОВ "Промгаз Сіті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на:

- необхідність застосування до спірних правовідносин норми ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" та відсутність підстав для застосування ст. 1212 ЦК України;

- відсутність ревізії закупівлі органом державного фінансового контролю, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі" - Держаудитслужби, у зв`язку з чим скаржник зазначав, що висновки про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є юридично нікчемними, а прокурор не вправі підміняти контрольні повноваження Держаудитслужби власною оцінкою фінансово-господарських операцій;

- недослідження судом першої інстанції формульного ціноутворення вартості товару за договором та неправильну кваліфікацію природи змін ціни товару, що призвело до помилкового висновку про порушення Закону України "Про публічні закупівлі";

- відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів, з урахуванням рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/6148/25, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 30.06.2026.

15.06.2026 до апеляційного суду надійшов відзив прокуратури на апеляційну скаргу, в якому прокурор, зокрема, зазначав, що:

- до предмета доказування у даній справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема, замовника) за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" у порядку ст. 44 вказаного Закону;

- про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, допущені під час укладення додаткових угод до договору, прокурору стало відомо вже після фактичного виконання сторонами умов договору, тож, з урахування завершення строку дії договору на момент виявлення порушень, підстави для здійснення органами Держаудитслужби моніторингу відповідної закупівлі були відсутні. Окрім того Велика Палата Верховного Суду у справі № 824/753/16-а звернула увагу на відсутність у органів Держаудитслужби універсального права на звернення до суду поза межами визначених законом повноважень, зокрема, щодо стягнення коштів із непідконтрольних установ;

- сформована судова практика щодо зміни ціни договору про закупівлю не містить будь-яких застережень щодо застосованого у договорі механізму визначення ціни товару (формульне визначення ціни із застосуванням математичного алгоритму або фіксована вартість);

- прокурором обґрунтовано у позові порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені підстави для звернення до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів, а отже вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 6-р (ІІ)/2025 від 03.12.2025, були виконані. При цьому рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих норм абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності (п. 4 вказаного рішення).

26.06.2026 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 задоволено вищевказану заяву відповідача.

29.06.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-107/2026(239/26) за конституційною скаргою ТОВ "Промгаз Сіті" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яке обґрунтовано тим, що результати конституційного провадження можуть безпосередньо вплинути на правильність вирішення спору у даній справі, а тому, на переконання заявника, провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

29.06.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2026 передано справу № 916/2486/23, за позовом в.о. керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства до ТОВ "Оператор Енергії" про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 201 279,85 грн, на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Заявник вказував, що правовідносини у цій справі № 910/6148/25 та справі № 916/2486/23 стосуються оскарження додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно отриманих коштів, відтак предмети і підстави позовів, нормативно-правове регулювання схожі, а тому, у контексті викладеного, на переконання ТОВ "Промгаз Сіті", провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

30.06.2026 до апеляційного суду надійшли заперечення прокуратури на клопотання апелянта про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-107/2026(239/26) за конституційною скаргою ТОВ "Промгаз Сіті", в яких прокурор, зокрема, зазначав, що відсутні підстави для зупинення провадження, оскільки на даний час сформована стала судова практика щодо порядку застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та у апеляційного суду достатній обсяг процесуальних повноважень для здійснення перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкладено на 08.09.2026.

03.09.2026 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких представник посилався на наявність підстав для застосування п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4888-ІХ.

08.09.2026 до апеляційного суду надійшли заперечення прокуратури на клопотання апелянта про зупинення провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23, оскільки фактичні та правові підстави позовних вимог і нормативно-правового регулювання у справах є відмінними.

08.09.2026 до апеляційного суду надійшли заперечення прокуратури на письмові пояснення відповідача щодо відсутності підстав для застосування Закону № 4888-ІХ.

08.09.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 судове засідання призначено на 17.09.2026.

17.09.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді з колегії у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 судове засідання призначено на 24.09.2026.

24.09.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 судове засідання призначено на 27.10.2026

20.10.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача-1 про розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні, що відбулось 27.10.2026, прокурор вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином та їх явка не визнавалася судом обов`язковою, при цьому участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, тож апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача-1, 2 та відповідача.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Щодо клопотань відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-107/2026(239/26) та/або об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/2486/23, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже правова позиція Конституційного Суду України, в разі ухвалення такого рішення, щодо неконституційності приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту ухвали об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.04.2026 у справі № 916/2486/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135623772), приймаючи вказану справу до розгляду, об`єднана палата виходила з того, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства є державною організацією (установою, закладом). На думку колегії суддів, Дністровське міжрайонне управління водного господарства не наділене ознаками органу державної влади. Тому, прокурор із порушенням заборони, встановленої ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", подав позов у цій справі в інтересах Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень. Крім того, управління водного господарства, яке є юридичною особою, наділене відповідною процесуальною дієздатністю, що дозволяє йому самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.

Водночас питання правомірності представництва прокурором інтересів державних організацій та установ, яке є предметом оцінки об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 916/2486/23, не впливає на розгляд цієї справи № 910/6148/25, оскільки висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо повноважень міжрайонного управління водного господарства не стосуються обґрунтування правових підстав звернення прокурора в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області у даній справі № 910/6148/25.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2021 на веб-порталі публічних закупівель "Рrоzоrrо" відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-01-12-002909-a щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015 - 09310000-5) очікуваною вартістю 1 176 947,50 грн; джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет (а.с. 14 том 1).

За наслідком розкриття тендерних пропозицій переможцем закупівлі № UA-2021-01-12-002909-a визначено ТОВ "Промгаз Сіті" та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (а.с. 15-19 том 1).

30.03.2021 між ТОВ "Промгаз Сіті", як постачальником, та відділом освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, як споживачем, укладено договір № 26 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір; а.с. 39-44 том 1), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (далі також - товар) (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 470 779 кВт*год.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії та згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

У п. 5.2 договору визначено, що загальна сума договору складає 960 389,16 грн, в тому числі ПДВ (20 %) - 160 064,86 грн згідно із специфікацією (додаток № 3; а.с. 46 зворот том 1).

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20-ть днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.7 договору оплата фактично відпущеної (спожитої) електричної енергії за звітний розрахунковий період, обсяги якої підтверджені актом прийому-передачі товару (електричної енергії), підписаним обома сторонами, здійснюється споживачем не пізніше 20-того календарного дня після закінчення розрахункового періоду, про що зазначено у комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору, та діє з дня його підписання до 31.12.2021, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов`язань (п. 13.1 договору).

Пунктом 13.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20-ть днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке обґрунтоване збільшення ціни.

Відповідно до п. 13.9 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору (а.с. 45 зворот - 46 том 1), ціна (тариф) електричної енергії, на момент укладення договору сформована за результатом аукціону у системі Прозоро та становить 2,04 грн з ПДВ за 1 кВт*год., з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2353 від 09.12.2020 та без врахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

У п. 2 комерційної пропозиції визначено спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії за нерегульованим тарифом на електроенергію, а саме: ціна за одиницю товару (Ц) визначається за формулою та змінюється на підставі звернення листом однієї зі сторін у порядку: Ц = (К * Цп + Тпер + Впосг) * 1,2, де 1,2 - урахування ПДВ; Цп - ціна за одиницю електричної енергії поточна, грн/кіловат-година без ПДВ; Тпер - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (ціна регульованих послуг, яка визначається НКРЕКП), грн/кіловат-година без ПДВ; Впосг - вартість послуг постачальника, що включає усі витати постачальника, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, в тому числі на сплату митних тарифів, податків, зборів та інших платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв`язку з виконанням договору; Вгосп становить 0,01 грн/кіловат-година без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії договору; К - коефіцієнт збільшення середнього показника ціни за одиницю електричної енергії у наданих документах про зміну ціни відносно ціни за одиницю електричної енергії (Цп), який на момент укладення договору становить 1 і, у разі зміни ціни за одиницю електричної енергії визначається за формулою: К = Цсер/Цп (якщо К більше 1, то застосовується К = 1,099), де Цсер - середній показник ціни за одиницю електричної енергії у наданій довідці, грн/кіловат-година без ПДВ.

08.06.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 48 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,13324 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 01.05.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 2605/08 від 26.05.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської торгово-промислової палати (далі - Харківська ТПП) № 1201/21 від 24.05.2021 (а.с. 49-50 том 1) з інформацією, оприлюдненою державним підприємством (далі - ДП) "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у березні, квітні 2021 року.

02.09.2021 сторони уклали додаткові угоди №№ 2, 3 до договору (а.с. 50 зворот - 52 том 1), якими, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,311284 та 2,507136 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ці додаткові угоди набувають чинності з 01.08.2021 та 11.08.2021.

Підставою їх укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 1808/39 від 18.08.2021 та додані до нього цінові довідки Харківської ТПП № 1882-5/21 від 13.08.2021, № 1882/21 від 13.08.2021 (а.с. 52 зворот - 55 том 1) з інформацією, оприлюдненою ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у травні, третій декаді липня 2021 року та третій декаді липня, першій декаді серпня 2021 року.

19.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 55 зворот - 56 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,700816 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.09.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 2709/39 від 27.09.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської ТПП № 2229/21 від 15.09.2021 (а.с. 56 зворот - 57 том 1) з інформацією, оприлюдненою ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у третій декаді серпня, першій декаді вересня 2021 року.

20.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору (а.с. 58 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 2,93538 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 17.09.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 0610/39 від 06.10.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської ТПП № 2458/21 від 06.10.2021 (а.с. 59-60 том 1) з інформацією, оприлюдненою товарною біржею "Українська енергетична біржа" щодо місячного індексу на РДД в ОЕС України на електричну енергію у серпні, вересні 2021 року.

21.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору (а.с. 61 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,19338 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 24.09.2021.

22.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 7 до договору (а.с. 62 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,4746 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.10.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 2910/00 від 29.10.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської ТПП № 2672/21 від 29.10.2021 (а.с. 63-64 том 1) з інформацією, оприлюдненою ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у вересні, першій декаді жовтня 2021 року.

23.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 8 до договору (а.с. 64, 66 зворот том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 3,786468 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 21.10.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 0811/00 від 28.11.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської ТПП № 2804/21 від 08.11.2021 (а.с. 65-66 том 1) з інформацією, оприлюдненою ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у першій декаді жовтня, третій декаді жовтня 2021 року.

08.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 9 до договору (а.с. 67 том 1), якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії в розмірі 4,129488 з ПДВ за 1 кВт*год. За погодженням сторін ця додаткова угода набуває чинності з 11.11.2021.

Підставою її укладення був лист ТОВ "Промгаз Сіті" № 2211/00 від 22.11.2021 та додана до нього цінова довідка Харківської ТПП № 2918/21 від 17.11.2021 (а.с. 68-69 том 1) з інформацією, оприлюдненою ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у третій декаді жовтня, першій декаді листопада 2021 року.

Враховуючи наведене, ціна товару збільшувалась порівняно з первісною ціною, встановленою договором.

За результатами виконання умов договору ТОВ "Промгаз Сіті" поставило, а відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради отримав електричну енергію (а.с. 70-79 том 1), а саме: у квітні 2021 року: 84 213 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000321 від 17.05.2021 на суму 171 794,52 грн з ПДВ; 33 166 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000502 від 19.05.2021 на суму 67 658,64 грн з ПДВ; у травні 2021 року: 23 815 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000665 від 09.06.2021 на суму 50 803,12 грн з ПДВ; у черні 2021 року: 13 499 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000750 від 12.07.2021 на суму 28 796,60 грн з ПДВ; у липні 2021 року: 11 329 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00000962 від 12.08.2021 на суму 24 167,47 грн з ПДВ; у серпні 2021 року: 11 376 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001074 від 17.09.2021 на суму 27 802,46 грн з ПДВ; у вересні 2021 року: 21 455 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001210 від 25.10.2021 на суму 60 200,99 грн з ПДВ; у жовтні 2021 року: 28 475 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001411 від 01.12.2021 на суму 99 507,66 грн з ПДВ; у листопаді 2021 року: 41 648 кВт*год., що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001468 від 16.12.2021 на суму 167 222,77 грн з ПДВ; у грудні 2021 року: 44 799 кВт*год., про що свідчить рахунок на оплату № 1620 від 24.12.2021 на суму 184 996,93 грн з ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень та звіту про виконання договору про закупівлю № UA-2021-01-12-002909-a за спожиту електричну енергію упродовж дії договору відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради сплатив на користь ТОВ "Промгаз Сіті" 882 951,16 грн (а.с. 80-110 том 1).

09.10.2024 Краматорська окружна прокуратура звернулася з листом № 53-3384вих-24 до відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (а.с. 128-129 том 1), у якому просила надати документи щодо вказаної закупівлі та інформацію про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави.

У відповідь відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради листом № 389/01-1.5 від 16.10.2024 (а.с. 129 зворот том 1) надав документи щодо закупівлі.

Листом № 53-768вих-25 від 06.03.2025 Краматорська окружна прокуратура просила відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (а.с. 130 том 1) надати додаткову інформацію щодо закупівлі, зокрема, щодо головного розпорядника бюджетних коштів, стан виконання договору та те, що питання звернення до суду за захистом порушеного права не розглядалось.

У листі № 104/01-09 від 20.03.2025 відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (а.с. 130 зворот - 131 том 1) надав додаткові відомості та повідомив, що головним розпорядником бюджетних коштів за закупівлю була Новодонецька селищна рада, а додаткові угоди до договору укладені сторонами відповідно до вимог законодавства.

Матеріали справи містять лист Краматорської окружної прокуратури (а.с. 133 том 1), у якому прокуратура просила Новодонецьку селищну військову адміністрацію повідомити про наміри щодо вжиття заходів із захисту інтересів держави, зокрема, шляхом визнання в судовому порядку недійсними оспорюваних додаткових угод до договору та стягнення з ТОВ "Промгаз Сіті" безпідставно набутих коштів.

Листом № 1400/01.1-32 від 05.05.2025 Новодонецька селищна військова адміністрація повідомила прокуратуру (а.с. 134 том 1), що питання звернення до суду не розглядалося.

Оскільки вказаними органами не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави, Краматорська окружна прокуратура направила листи №№ 53-1681вих-25, 53-1682вих-25 від 13.05.2025 (а.с. 135-136 том 1) відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецькій селищній військовій адміністрації про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави в їх особі шляхом звернення до господарського суду з позовом до ТОВ "Промгаз Сіті" про визнання недійсними спірних додаткових угод до договору та стягнення коштів у розмірі 242 850,16 грн.

Враховуючи наведене прокурор просив визнати недійсними додаткові угоди до договору, які були укладені його сторонами в порушення умов договору та законодавчих вимог, адже вартість за одиницю товару збільшилась понад 10 % та була розповсюджена на минулі періоди, при цьому документи, що слугували підставою для їх укладення не містили інформації про коливання ціни на товар, а також просив стягнути з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором порядку звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів та те, що оспорювані додаткові угоди до договору суперечать законодавчим нормам, з огляду на недоведеність необхідності внесення змін вартості товару, ретроспективність застосування цих змін та перевищення імперативно визначеної граничної межі можливого збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим оспорювані правочини підлягають визнанню недійсними. Водночас, оскільки додаткові угоди до договору є недійсними та не породжують правових наслідків, то ціна за одиницю електричної енергії, яка має застосовуватися при взаєморозрахунках між сторонами за договором є вартість за одиницю товару, що погоджена сторонами на момент укладення договору, тож переплата споживачем за електричну енергію за договором складає 242 850,16 грн і ці кошти є такими, що були безпідставно одержані постачальником, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути споживачу.

Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Краматорська окружна прокуратура скеровувала позивачам листи, у яких інформувала про виявлення порушень при укладенні спірних додаткових угод до договору та просила повідомити про вжиті заходи щодо стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів внаслідок їх укладення, натомість у своїх відповідях позивачі зазначали про те, що питання звернення до суду ними не розглядалося.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради є органом місцевого самоврядування (а.с. 111 том 1).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.6, 1.7 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, затвердженого рішенням Новодонецької селищної військової адміністрації № 134 від 12.08.2024 (а.с. 121-127 том 1) відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради (далі - Відділ) утворений Новодонецькою селищною радою, входить до її складу і в межах Новодонецької селищної територіальної громади забезпечує виконання покладених на відділ завдань. Відділ є виконавчим органом ради. Відділ утримується за рахунок коштів місцевого бюджету Новодонецької селищної ради. Відділ є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Новодонецької селищної ради, як засновника, щодо управління закладами освіти. Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ є розпорядником бюджетних коштів з фінансування витрат на утримання закладів та установ освіти, культури, молоді та спорту.

Новодонецька селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області є органом державної влади (а.с. 114 том 1).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесене фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

За приписами ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування" орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Зі змісту п. 2 ч. 2 ст. 10 "Про правовий режим воєнного стану" вбачається, що апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абз. 3 п. 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження військових адміністрацій здійснюються ними у порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з вказаним позовом в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентними органами заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про порушення інтересів держави. Водночас порушення інтересів держави полягають у забезпеченні ефективного і цільового використання бюджетних коштів і мета втручання прокурора у відносини сторін шляхом подання позову у цій справі обумовлена необхідністю захисту публічного інтересу на справедливе та результативне використання бюджетних коштів.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на рішення Конституційного Суду України № 6-р (ІІ)/2025 від 03.12.2025 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-25#Text), оскільки відповідно до резолютивної частини вказаного рішення окремі норми абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", втрачають чинність із 01.01.2027. При цьому таке рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності таких окремих норм абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Аналогічний висновок щодо відсутності підстав для застосування рішення Конституційного Суду України № 6-р (ІІ)/2025 від 03.12.2025 до правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих норм абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18 та у постанові Верховного Суд від 11.02.2026 у справі № 925/1282/23.

Стосовно доводів апелянта про відсутність підстав для звернення прокурора до господарського суду, з огляду на наявність повноважень органів державного фінансового контролю щодо реагування на порушення у сфері публічних закупівель.

Так, питання моніторингу процедури закупівлі врегульовано ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель під час їх проведення, укладення договору та його виконання.

Водночас про стверджуванні порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, допущені під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії, прокурору стало відомо вже після фактичного виконання сторонами умов договору. За таких обставин, з урахуванням завершення строку дії договору на момент виявлення порушень, підстави для здійснення органами Держаудитслужби моніторингу відповідної закупівлі були відсутні.

Крім того, повноваження органів державного фінансового контролю на звернення до суду є похідними від результатів здійсненого ними контролю та виявлення порушень. У випадку, коли такий контроль не здійснювався і відповідні порушення не встановлювалися цим органом, підстави для реалізації ним права на звернення до суду відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у справі № 824/753/16-а звернула увагу на відсутність у органів Держаудитслужби універсального права на звернення до суду поза межами визначених законом повноважень, зокрема, щодо стягнення коштів із непідконтрольних установ.

Водночас, як зазначено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, закон не зобов`язує прокурора звертатися до суду в інтересах усіх можливих органів, уповноважених на захист інтересів держави у відповідних правовідносинах, а достатнім є звернення в інтересах хоча б одного з них.

За таких обставин посилання апелянта на те, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах мав здійснюватися виключно органами державного фінансового контролю, не спростовує наявності у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду та є необґрунтованими. Крім того, сам по собі аналіз прокурором інформації, розміщеної у відкритому доступі на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro", не свідчить про здійснення забороненого законом загального нагляду, а є способом виявлення можливого порушення інтересів держави з метою вирішення питання щодо наявності підстав для реалізації представницьких повноважень, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради, за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", уклав з переможцем торгів - ТОВ "Промгаз Сіті" договір, у якому сторони обумовили всі істотні умови, зокрема предмет, ціну, строк його дії.

У розділі 13 договору сторони передбачили випадки, за яких істотні умови договору можуть бути змінені, і порядок внесення таких змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону України № 114-IX від 19.09.2019, чинній на момент укладення договору та оспорюваної додаткової угоди № 1 від 08.06.2021 до нього) визначав, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону України № 1530-IX від 03.06.2021, який набрав чинності 26.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

При цьому, обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Питання допустимості збільшення сторонами договору ціни товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, за наслідками розгляду якої ухвалено постанову від 24.01.2024.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що із системного тлумачення наведених норм ЦК України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічні висновки щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону України № 1530-IX від 03.06.2021) в контексті питання можливості зміни умов договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії у разі коливання їх ціни на ринку, викладено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Системний аналіз положень ст.ст. 651, 652 ЦК України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням вищенаведених висновків щодо застосування цієї норми права, дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом договору було постачання електричної енергії в очікуваному обсязі 470 779 кВт*год. за ціною 2,04 грн за 1 кВт*год. з ПДВ. При цьому в п. 2 комерційній пропозиції, що є додатком № 2 до договору, визначено спосіб визначення ціни, тобто сторони домовились про можливість зміни ціни договору відповідно до формули, яку наведено в цьому пункті.

08.06.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою, серед іншого, внесли зміни до п. 1 комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, та визначили ціну електричної енергії з 01.05.2021 в розмірі 2,13324 з ПДВ за 1 кВт*год.

Отже, хоча й за умовами вищенаведеної додаткової угоди збільшення ціни за 1 кВт*год. електричної енергії склало з 2,04 грн за 1 кВт*год. з ПДВ до 2,13324 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, що не перевищує 10 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, по суті сторони змінили вартість електричної енергії, яка була продана позивачу-1 та спожита ним у травні 2021 року.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Прокурор також слушно зауважував на відсутності доказів, які б підтверджували дотримання відповідачем положень п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", та кореспондуючого п. 13.2 договору, щодо повідомлення споживача про зміну умов договору не пізніше ніж за 20-ть днів до їх застосування.

У подальшому сторони уклали додаткові угоди № 2 від 02.09.2021, якою ціну електричної енергії з 01.08.2021 збільшено до 2,311284 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 3 від 02.09.2024, якою ціну електричної енергії з 11.08.2021 збільшено до 2,507136 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 4 від 19.10.2021, якою ціну електричної енергії з 11.09.2021 збільшено до 2,700816 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 5 від 20.10.2021, якою ціну електричної енергії з 17.09.2021 збільшено до 2,93538 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 6 від 21.10.2021, якою ціну електричної енергії з 24.09.2021 збільшено до 3,19338 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 7 від 22.11.2021, якою ціну електричної енергії з 11.10.2021 збільшено до 3,4746 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 8 від 23.11.2021, якою ціну електричної енергії з 21.10.2021 збільшено до 3,786468 грн за 1 кВт*год. з ПДВ, № 9 від 08.12.2021, якою ціну електричної енергії з 11.11.2021 збільшено до 4,129488 грн за 1 кВт*год. з ПДВ.

Водночас, як було зазначено вище, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

У постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника із пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами укладення вищенаведених додаткових угод були листи ТОВ "Промгаз Сіті" та додані до них цінові довідки Харківської ТПП, проте вказані документи лише відображають ціну закупівлі електричної енергії у конкретні періоди, за які відповідач бажав перерахувати ціну електричної енергії, та не містять порівняння середніх цін на електричну енергію з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.

Тобто, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності її зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Доводи апелянта про те, що в даному випадку відбувається не зміна ціни договору, а її визначення відповідно до погодженої формули, колегія суддів відхиляє як безпідставні. Апеляційний суд виходить з того, що розмежування понять "визначення ціни" та "зміна ціни" не може використовуватись для уникнення застосування імперативних норм Закону. Якщо результат застосування формули призводить до збільшення ціни за одиницю товару понад граничні показники, встановлені законом, таке збільшення має розцінюватися саме як зміна істотної умови договору, незалежно від того, яким способом воно оформлене, тож сторони в будь-якому випадку мали керуватися обмеженнями, встановленими в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, додаткові угоди № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до договору суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" та, відповідно, підлягають визнанню недійсними, з огляду на недоведеність необхідності внесення змін, ретроспективність застосування цих змін та перевищення імперативно визначеної граничної межі можливого збільшення ціни за одиницю товару, а отже висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є вірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до договору є недійсними та не породжують правових наслідків, ціна за одиницю електричної енергії, що має застосовуватися при взаєморозрахунках між сторонами за договором складає 2,04 грн за 1 кВт*год. з ПДВ.

За результатами виконання умов договору ТОВ "Промгаз Сіті" поставило, а відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради спожив електричну енергію в обсязі 313 775 кВт*год., тож вартість поставленої відповідачем електричної енергії за визначеною в договорі ціною становить 640 101,00 грн. Водночас відділ освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 882 951,16 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 242 850,16 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути потерпілій стороні, що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 ЦК України, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в цій частині.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин норми ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" та відсутність підстав для застосування ст. 1212 ЦК України.

Згідно ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України (ч. 1). За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України (ч. 2).

Апеляційний суд зазначає про те, що предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно одержаних постачальником бюджетних коштів, тоді як питання відповідальності осіб за порушення вимог цього Закону не є предметом вирішення даного спору, а отже підстави для застосування положень ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі", - відсутні.

У постанові від 20.09.2024 у справі № 628/1203/19 Верховний Суд, зокрема, зазначив: "Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст. 1212-1214 ЦК України).

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 201/2956/19, від 27.07.2022 у справі № 644/3932/18-ц, від 29.03.2023 у справі № 643/8385/21, від 18.10.2023 у справі № 639/6422/21.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, стягнення із ТОВ "Промгаз Сіті" безпідставно набутих грошових коштів не є заходом відповідальності. Водночас у предмет доказування у цій справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема замовника) за порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" у порядку ст. 44 вказаного Закону.

Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону № 4888-ІХ, який набрав чинності з 24.06.2026, адже відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються в порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Відтак, оскільки договір був укладений 30.03.2021, а оспорювані зміни до договору вносились протягом 2021 року, як і постачання електричної енергії за договором, а отже спірні правовідносини виникли і завершились до введення в дію п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4888-ІХ (на який посилався відповідач). За таких обставин така норма не підлягає застосуванню до правовідносин у справі, що переглядається.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду, тож підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/6148/25 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/6148/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6148/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук