Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №15/81 (910/2073/26)
Суддя: Отрюх Б.В.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2026 р. Справа№ 15/81 (910/2073/26)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Козир Т.П.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
Мисан В.М. ліквідатор ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод»;
Снісаренко Д.І. від ТОВ «Київенергоком».
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) (суддя Омельченко Л.В.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком»
до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод»
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Саратекс»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс»
про визнання права власності
у межах справи № 15/81
за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства «Виробниче об`єднання
«Київський радіозавод»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) (суддя Омельченко Л.В.) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» зустрічну позовну заяву до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» про визнання права власності та додані до неї документи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції проявив надмірний формалізм, що призвело до порушення законних прав та інтересів апелянта.
Також, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права - ст. 180 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 15, 16, 204, 319, 321, 368 ЦК України.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Сторони не скористалися своїм правом та не подали до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 апеляційну скаргу у справі № 15/81 (910/2073/26) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 15/81 (910/2073/26) за позовом Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» треті особи Фонд державного майна України Товариство з обмеженою відповідальністю «Саратекс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
07.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 15/81 (910/2073/26).
Разом з тим, слід зазначити що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 04.05.2026 по 11.05.2026 (включно).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) та призначено до розгляду на 10.06.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) оголошено перерву у справі до 01.07.2026.
01.07.2026 суддя Північного апеляційного господарського суду Сотніков С.В. дійшов висновку про заявлення самовідводу від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26), з підстав, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної справи, оскільки суддя Сотніков С.В. заявляв самовідвід від розгляду основної справи № 15/81 та послався на Бангалорські принципи поведінки суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) заяву судді Сотнікова С.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26).
Розпорядженням т.в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1774/26 від 06.07.2026 у зв`язку із задоволенням заяви судді Сотнікова С.В. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 15/81 (910/2073/26).
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 апеляційну скаргу у справі № 15/81 (910/2073/26) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Станік С.Р.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) призначено на 02.09.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2402/26 від 01.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 15/81 (910/2073/26).
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 апеляційну скаргу у справі № 15/81 (910/2073/26) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
02.09.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
02.09.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» арбітражного керуючого Мисан В.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» та ліквідатора Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» арбітражного керуючого Мисан В.М. про відкладення розгляду справи № 15/81 (910/2073/26); розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) відкладено на 30.09.2026.
Разом з тим, 04.09.2026 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2026 у справі №15/81 (910/2073/26), якою, зокрема, витребувано у Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 15/81 (910/2073/26).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) зупинено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) до моменту перегляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) і повернення відповідних матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; справу № 15/81 (910/2073/26) направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» залишено без задоволення; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) залишено без змін.
15.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 15/81 (910/2073/26).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) поновлено провадження у справі № 15/81 (910/2073/26); розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) призначено на 04.11.2026.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 04.11.2026 з`явилися представники сторін.
Заяви/клопотання
02.11.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до прийняття Господарським судом міста Києва у справах № 15/81 (910/14909/24) та № 15/81 (910/14906/24) судових рішень..
04.11.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» арбітражного керуючого Мисан В.М. надійшло заперечення проти клопотання зупинення розгляду справи.
Статтею 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.
Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
У розумінні змісту наведених положень зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, можливе лише до закінчення розгляду цієї справи по суті, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення про вирішення спору та до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що змісту поданого клопотання не вбачається обставин, які б вказували на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судового рішення у справах № 15/81 (910/14909/24) та№ 15/81 (910/14906/24).
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 04.11.2026 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26).
Ліквідатор ДП «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» Мисан В.М. просив апеляційну скаргу залишити без задволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» на стадії ліквідації.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2026 Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій просив суд:
- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" (04213, м. Київ, вул. Північна, 52, код ЄДРПОУ 38261791) на користь держави в особі Фонду державного майна України на праві господарського відання Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) нежитлові приміщення будівель та споруд стадіону загальною площею 3 890,9 кв. м по вул. Привокзальній, 12-А у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 805260380000;
- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" (04213, м. Київ, вул. Північна, 52, код ЄДРПОУ 38261791) на користь держави в особі Фонду державного майна України на праві господарського відання Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 14308210) нежитлову будівлю літ. А, загальною площею 5 940,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827200380000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8.
Ухвалою суду від 09.03.2026 відстрочено Державному підприємству «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» сплату судового збору в сумі 177 357,60 грн за звернення до суду з позовною заявою № 15/81 (910/2073/26) до ухвалення судового рішення у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 15/81 (910/2073/26) за даним позовом.
24.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» в особі представника Снісаренка С.І. надійшла до суду зустрічна позовна заява до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», в якій останній просить суд:
- відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до ухвалення рішення у справі;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» право власності на: нежитлові приміщення будівель та споруд стадіону загальною площею 3 890,9 кв. м по вул. Привокзальній, 12-А у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 805260380000. нежитлову будівлю літ. А, загальною площею 5 940,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827200380000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8;
- визнати, що право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на нежитлові приміщення будівель та споруд стадіону загальною площею 3 890,9 кв. м по вул. Привокзальній, 12-А у місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 805260380000. нежитлову будівлю літ. А, загальною площею 5 940,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827200380000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8, набуте на законних підставах.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2026 у даній справі у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про відстрочення сплати судового збору відмовлено;
- зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» про визнання права власності на майно залишено без руху;
- встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» на усунення недоліків позовної заяви;
-установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити: зазначення ціни позову; визначення вартості майна, право власності на яке просить визнати позивач;
-докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1-го розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що 10.04.2026 ТОВ «Київенергоком» звернувся повторно до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з вказаним вище позовом, у якому, серед іншого, зазначив, що в межах справи № 15/81 (910/14906/24) Мінекономіки було визначено ціну позову в розмірі 1 650 500,00 грн; а в межах справи № 15/81 (910/14909/24) - 2 977 180,00 грн. З огляду на відкриття судом у межах справи № 15/81 двох позовних проваджень за позовною заявою Мінекономіки, де предметом є нерухоме майно, яке є предметом у цій справі, ТОВ «Київенергоком» припускає, що ціна позову є такою самою, як у межах справ № 15/81 (910/14906/24) та № 15/81 (910/14909/24), та складає 4 627 680,00 грн.
За наслідками розгляду вищевказаної зустрічної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 180 ГПК України визначено, що Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
При цьому, зустрічний позов є самостійним способом захисту прав, тому питання його оплати вирішується на загальних підставах.
Судовий збір за подання зустрічного позову сплачується окремо від первісного позову (у розмірах, передбачених для відповідного виду вимог - майнового чи немайнового характеру)
За змістом ст. 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці (такі висновки Верховного Суду, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову.
Судом правильно встановлено, що позивачем за зустрічним позовом не подано суду на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху звіту про оцінку ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову, а також жодних інших доказів на підтвердження здійснення ним грошової оцінки спірного майна.
Разом з тим, судом вірно зазначено, що припущення позивача щодо визначення ціни позову з огляду на ціну позову у справах № 15/81 (910/14906/24) та № 15/81 (910/14909/24) є безпідставними, так як вказані судові справи мають інші предмети та підстави позову, відповідно й ціна позову у них була визначена з огляду на заявлені позовні вимоги та дату подачі позову до суду (2024 рік), і зворотного належним чином не доведено.
Щодо повторно заявленого клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору судом зазначається таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведеними нормами права визначено можливість, право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або ж звільнення від його сплати.
Так, надані позивачем докази щодо неспроможності сплати судового збору за подання позову є недостатніми, оскільки вони не містять інформації про майновий стан позивача в цілому, який би свідчив про його неспроможність сплатити судовий збір, при цьому судом встановлено, що позивач не надав необхідних відомостей про відсутність у нього нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках тощо, які свідчили б про те, що за своїм майновим станом він не спроможний сплатити судовий збір що, у свою чергу, унеможливлює задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
До того ж, як зазначалося вище, ухвалою суду від 30.03.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, але як вірно зазначає суд першої інстанції, судом не було зобов`язано позивача надавати інші докази на підтвердження незадовільного майнового стану, натомість усунення недоліків позовної заяви було визначено шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити:
- зазначення ціни позову;
- визначення вартості майна, право власності на яке просить визнати позивач;
- докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким, чином, врахувавши вище наведене та те, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви ТОВ «Київенегоком» без руху позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, і зворотного останнім не доведено належними та допустимими доказами, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» зустрічної позовної заяви до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» про визнання права власності та доданих до неї документів на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 15/81 (910/2073/26) залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 15/81 (910/2073/26) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 09.11.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
Т.П. Козир
Оригінал: reyestr.court.gov.ua