Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №911/2510/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Справа№ 911/2510/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Шаратова Ю.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання - Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 29.09.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 10.03.2026 (повний текст складено 27.05.2026)

у справі № 911/2510/25 (суддя - Рябцева О.О.)

за позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Монті Груп"

про стягнення 1 455 576, 61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Бучанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області (далі за текстом - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн" (далі за текстом - ТОВ "Рекорд Інновейшн", відповідач) про стягнення 1 455 576,61 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1 га кадастровий номер 3210946200:01:001:0012 за адресою: сел. Коцюбинське по вул. Меблева, 1 Бучанського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником виробничого будинку загальною площею 3588,1 кв. м, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Коцюбинське, вул. Меблева, 1, а тому є фактичним користувачем вказаної земельної ділянки. Прокурор зазначає, що відповідач з дати набуття права власності на вказане нерухоме майно, а саме 13.09.2018, без достатніх правових підстав, не сплачуючи плату за користування земельною ділянкою, використовує вказану земельну ділянку комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, з огляду на що у відповідача виник обов`язок сплатити Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за період з 13.09.2018 по 31.07.2025 у сумі 1 455 576,61 грн, які прокурор, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі №911/2510/25 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн" на користь Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області 1 307 171,93 грн (один мільйон триста сім тисяч сто сімдесят одну грн 93 коп.) безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням п. 69.14 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідач не повинен був платити плату за користування спірною земельною ділянкою, оскільки вона знаходилась на території, яка у 2022 році була віднесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, а прокурором при зверненні з позовом до суду не було враховано зазначених приписів ПК України та здійснено розрахунок заявлених до стягнення коштів за період з 13.09.2018 по 31.07.2025.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 за період з 13.09.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.07.2025.

Судом було здійснено власний розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 за період з 13.09.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.07.2025 та встановлено, що обґрунтований розмір безпідставно збережених коштів, які підлягали сплаті ТОВ "Рекорд Інновейшн" на користь Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, як орендної плати становить 1 307 171,93 грн.

Оскільки відповідач не виконав свого обов`язку щодо своєчасного та належного оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012, на якій розташоване нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності та не сплатив 1 307 171,93 грн орендної плати, що призвело до неотримання позивачем орендної плати за вказану земельну ділянку, то позовна вимога про стягнення з відповідача 1 455 576,61 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою є обґрунтованою та доведеною у сумі 1 307 171,93 грн, а позовні вимоги про стягнення 148 404,68 грн (1 455 576,61 грн - 1 307 171,93 грн), нарахованих за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було з`ясовано всіх обставин справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме підпункту 69.14 пункту 69 Перехідних положень ПК України, у зв`язку з чим, таке рішення підлягає скасуванню.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції у справі № 911/2510/25 про необхідність звільнення ТОВ "Рекорд Інновейшн" від сплати безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 згідно положень підпункту 69.14 пункту 69 Перехідних положень ПК України не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у справах № 910/8635/24 та № 908/1196/24.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2510/25.

24.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від Київської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію від 19.06.2026 № 1471 про сплату судового збору на загальну суму 3 340,00 грн.

08.07.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2510/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25, призначено її до розгляду на 08.09.2026.

08.09.2026 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Рекорд Інновейшн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника на стаціонарному лікуванні.

08.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Зазначає, що апеляційну скаргу подану Київською обласною прокуратурою підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

У зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", розгляд апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25, що призначений на 08.09.2026, не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 на 15.09.2026.

15.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Зазначає, що апеляційну скаргу подану Київською обласною прокуратурою підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 до 29.09.2026.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Монті Груп" у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) своїм правом не скористались, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

28.09.2026 через підсистему "Електронний суд" від Бучанської окружної прокуратури надійшли пояснення щодо застосування ставки орендної плати 12% до всього заявленого періоду, а також щодо обґрунтування використання ТОВ "Рекорд Інновейшн" площі земельної ділянки саме 1 га.

Прокурор зазначає, що рішенням 30 сесії 9 скликання Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 13.07.2023 № 499-30-ІХ "Про встановлення ставок орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності на території Коцюбинської селищної територіальної громади" визначено з 01.01.2024 розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Коцюбинської селищної територіальної громади, згідно якого до земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості установлено розмір орендної плати 12%.

Окрім цього Рішенням 10 сесії 9 скликання Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 06.07.2021 № 124-10-ІХ "Про місцеві податки" визначено з 01.01.2022 розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Коцюбинської селищної територіальної громади, згідно якого до земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості установлено розмір орендної плати також 12%.

Зазначені рішення є типовими та обов`язковими до використання на території Коцюбинської селищної територіальної громади, тому саме рішення 30 сесії 9 скликання Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 13.07.2023 № 499-30-ІХ використано як розрахункову базу для всього періоду безпідставно збережених коштів та складає 12%. Зазначене рішення встановлює загальні правила плати за землю на території громади та ставка 12% є об`єктивним еквівалентом плати за користування (справедливим, розумним і таким, що відповідає ст. 1212 ЦК України).

Окрім цього встановлення ставки 12% до земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відображає поточну нормативну політику громади щодо орендної плати за землю та застосовувалась раніше, зокрема у рішенні Рішенням 10 сесії 9 скликання Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 06.07.2021 № 124-10-ІХ.

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ, річна сума платежу з орендної плати за землю не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок.

Враховуючи розмір земельного податку категорії земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відході, зокрема із енергогенеруючим блоком на території Коцюбинської селищної ради становить 12 %, а тому, розрахунок заборгованості здійснено згідно вимог чинного законодавства та становить 12 %.

Щодо обґрунтування фактичного використання ТОВ "Рекорд Інновейшн" зазначає, що 13.09.2018 ТОВ "Рекорд Інновейшн" набуло право власності на виробничу будівлю (склад металевих конструкцій № 4 загальною площею 3588,1 кв. м), розташовану на земельній ділянці комунальної власності площею 1 га з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012.

Наголошує, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно відповідач фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та повної сплати орендної плати.

Окрім цього зазначає, що вся земельна ділянка надана для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, тобто при набутті права власності на виробниче приміщення для земельна ділянка використовується новим власником відповідно до цільового призначення.

Використання ТОВ "Рекорд Інновейшн" всієї земельної ділянки підтверджується наявністю огородження (залізобетонні плити та металева сітка), що охоплює як саму споруду, так і прилеглу територію, умовами договорів оренди приміщень із третіми особами, а також умовами договору про співпрацю та взаємодію від 01.08.2019, яким сторони погодили спільне використання зазначеної земельної ділянки.

При цьому наголошує, що невикористання нерухомого майна за його функціональним призначенням не впливає на сам факт користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт знаходиться, оскільки розміщення об`єктів нерухомості на земельній ділянці саме по собі не становить користування нею.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судовому засіданні 29.09.2026 прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 скасувати та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Монті Груп" явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд Інновейшн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Монті Груп" за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії 1-КВ № 000957 від 28.12.2001 ЗАТ "Іріда" надано у постійне користування 1 гектар землі в межах згідно з планом землекористування для обслуговування будівель виробничого приміщення.

29.12.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 13571120013000117 про припинення юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Іріда" в результаті реорганізації.

29.12.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 13571450000004310 про проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ "Іріда Трейд", яке в подальшому змінило найменування на ТОВ "Монті Груп", і яке, за даними ЄДР, є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Іріда".

12.01.2018 здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Іріда Трейд", правонаступником якого є ТОВ "Монті Груп", на виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3 588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1 (номер відомостей про речове право 24380751), що підтверджується інформаційною довідкою № 430921768 від 11.06.2025.

Рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Іріда Трейд", оформленими протоколом № 01/2018 від 27.08.2018, зокрема створено в Україні ТОВ "Рекорд Інновейшн" за участю ТОВ "Іріда Трейд"; передано як вклад до статутного капіталу ТОВ "Рекорд Інновейшн" належний на праві приватної власності ТОВ "Іріда Трейд" виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3 588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1.

Рішенням № 01/18 від 30.08.2018 засновника створено в Україні ТОВ "Рекорд Інновейшн"; встановлено, що засновником (учасником) ТОВ "Рекорд Інновейшн" буде ТОВ "Іріда Трейд"; прийнято від засновника (учасника) ТОВ "Іріда Трейд" належний йому на праві приватної власності виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1.

Відповідно до акта від 11.09.2018 приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Рекорд Інновейшн", ТОВ "Іріда Трейд", яке є учасником ТОВ "Рекорд Інновейшн", передало, а ТОВ "Рекорд Інновейшн" прийняло негрошовий майновий вклад до статутного капіталу ТОВ "Рекорд Інновейшн" в складі наступного нерухомого майна: виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1, реєстраційний номер об`єкта 1461189132109, номер запису 24380751, дата реєстрації 12.01.2018, вартість оцінки 1 380 000,00 грн.

13.09.2018 здійснено державну реєстрацію припинення речового права (права власності) ТОВ "Іріда Трейд" на виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3 588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1, що підтверджується інформаційною довідкою № 430921768 від 11.06.2025.

13.09.2018 здійснено державну реєстрацію речового права (права власності) ТОВ "Рекорд Інновейшн" на виробничий будинок у вигляді складу металевих конструкцій № 4 загальною площею 3 588,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 1 (номер відомостей про речове право 27905763), що підтверджується інформаційною довідкою № 421401262 від 07.04.2025.

Відділом № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 20.02.2025 відкрито поземельну книгу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012.

09.06.2025 здійснено державну реєстрацію права постійного користування ТОВ "Монті Груп" земельною ділянкою з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 (номер запису 60265864), що підтверджується інформаційною довідкою № 431087403 від 12.06.2025.

09.06.2025 здійснено державну реєстрацію права власності територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 площею 1 га (номер відомостей про речове право 60265799), що підтверджується інформаційною довідкою № 430920879 від 11.06.2025.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 20.06.2025 Комісією з питань землекористування, містобудування, землеустрою та відносин власності на природні ресурси Коцюбинської селищної ради встановлено, що в результаті проведення інвентаризації земель комунальної власності Коцюбинської селищної територіальної громади в межах селища Коцюбинське Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області в лютому 2025 року було виявлено, що на підставі розробленої ТОВ "Гео-Юніт" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без відповідних погоджень Коцюбинської селищної ради як власника земельних ділянок та інших суміжних землекористувачів сформовано та внесено до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку: кадастровий номер 3210946200:01:001:0012 адреса сел. Коцюбинське, вул. Меблева, 1, площа 1.0000 га право постійного користування зареєстровано за ТОВ "Монті Груп". Також Комісією встановлено, що згідно з наданими відомостями Державного земельного кадастру та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказаній земельній ділянці за адресою сел. Коцюбинське, вул. Меблева, 1 знаходиться нерухоме майно - виробничий будинок загальною площею 3 588.1 м. кв., власником якого з 13.09.2018 є ТОВ "Рекорд Інновейшн".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, зокрема посилається на те, що відповідач, набувши у власність нерухоме майно 13.09.2018, а саме виробничий будинок загальною площею 3588,1 м.кв. по вул. Меблевій, 1 в смт. Коцюбинське Бучанського району Київської області, повинен був належним чином оформити договір оренди земельної ділянки, проте останній цього не зробив, в результаті чого утворилась заборгованість за плату оренди земельної ділянки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спір у цій справі виник у зв`язку з користуванням ТОВ "Рекорд Інновейшн" земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, без оформлення відповідного речового права. Звертаючись із позовом, прокурор просив стягнути з відповідача 1 455 576,61 грн безпідставно збережених коштів за період з 13.09.2018 по 31.07.2025, виходячи з використання останнім земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 та застосування орендної плати у розмірі 12% її нормативної грошової оцінки.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в сумі 1 307 171,93 грн, відмовивши у стягненні 148 404,68 грн за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 з підстав поширення на відповідача положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Прокурор оскаржує рішення лише в частині відмови у позові, посилаючись на те, що зазначена норма регулює податкові правовідносини та не підлягає застосуванню до кондикційних зобов`язань.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 сформулювала висновок, відповідно до якого відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати до моменту оформлення власником нерухомого майна права користування землею є кондикційними за своїм змістом. У таких правовідносинах фактичний користувач зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки кошти, які він без достатньої правової підстави зберіг за його рахунок.

Застосовуючи наведені положення законодавства до правовідносин щодо користування земельною ділянкою в період дії воєнного стану, Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 у справі № 910/8635/24 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що особа, яка фактично користується земельною ділянкою без оформленого права власності, постійного користування або оренди, не є платником земельного податку чи орендної плати в розумінні ПК України, а тому передбачене підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України звільнення від плати за землю не поширюється на її обов`язок повернути безпідставно збережені кошти. При цьому Верховний Суд врахував висновок, викладений у постанові від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20, щодо розмежування податкових зобов`язань власників і належних землекористувачів та кондикційних зобов`язань фактичного користувача земельної ділянки.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо незастосування до спірних правовідносин підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Водночас обґрунтованість зазначеного доводу не свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки застосування статті 1212 ЦК України передбачає необхідність доведення не лише факту безпідставного збереження коштів, а й їх розміру.

У постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд зазначив, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Отже, визначення розміру кондикційного зобов`язання потребує встановлення конкретного об`єкта фактичного землекористування, його площі та нормативної грошової оцінки, а також обґрунтованості ставки плати, використаної у розрахунку.

Як установлено судом першої інстанції, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 1-КВ № 000957 від 28.12.2001 ЗАТ "Іріда" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1 га для обслуговування будівель виробничого приміщення за адресою: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева, 1. Надалі право власності на виробничий будинок загальною площею 3 588,1 кв. м було передано ТОВ "Рекорд Інновейшн" як внесок до статутного капіталу, державну реєстрацію права власності відповідача здійснено 13.09.2018.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас частиною другою статті 92 ЗК України в редакції, чинній у вересні 2018 року, було визначено коло суб`єктів, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, до якого господарські товариства приватної форми власності, за загальним правилом, не належали.

При цьому з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2025 № 431087403 вбачається, що 09.06.2025 за ТОВ "Монті Груп", яке є правонаступником первісного землекористувача, зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 площею 1 га.

Матеріали справи також містять договір про співпрацю та взаємодію від 01.08.2019, укладений між ТОВ "Монті Груп" і ТОВ "Рекорд Інновейшн", відповідно до пункту 2.2.3 якого сторони погодили спільне використання земельної ділянки площею 1 га, розташованої за адресою: селище Коцюбинське, вул. Меблева, 1.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Колегія суддів, порівнявши кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012, сформованої 20.02.2025, та план зовнішніх меж землекористування, який є складовою державного акта на право постійного користування землею від 28.12.2001 серії 1-КВ № 000957, установила, що зазначені земельні ділянки мають однакове місце розташування та площу 1 га, однак їхні зовнішні межі збігаються лише за однією стороною, тоді як усі інші сторони відрізняються за конфігурацією.

При цьому факт належності відповідачу виробничого будинку загальною площею 3 588,1 кв. м не дозволяє встановити площу земельної ділянки, якою він фактично користувався у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, зокрема з урахуванням наявності іншого землекористувача та умов договору про співпрацю та взаємодію від 01.08.2019, яким передбачено спільне використання земельної ділянки площею 1 га.

У додаткових поясненнях від 28.09.2026 прокурор посилається на наявність огорожі, площу основи забудови виробничого приміщення та забезпечення відповідачем доступу орендарів до нерухомого майна. Однак наведені обставини належними доказами не підтверджені, а матеріали справи не містять відомостей, які дозволяли б установити межі та площу фактичного землекористування відповідача протягом 2022 року.

Отже, з урахуванням відмінності зовнішніх меж земельних ділянок, наявності іншого землекористувача та відсутності доказів фактичного обсягу землекористування відповідача у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 колегія суддів дійшла висновку, що прокурором не доведено використання відповідачем у зазначений період всієї земельної ділянки площею 1 га в межах, визначених кадастровим планом 2025 року, які покладено в основу розрахунку заявлених до стягнення коштів.

Так, відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною четвертою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

З матеріалів справи вбачається, що поземельну книгу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210946200:01:001:0012 відкрито 20.02.2025. Отже, хоча зазначені земельні ділянки розташовані в одному місці та мають однакову площу, відмінність конфігурації їх зовнішніх меж свідчить про відсутність повного просторового збігу відповідних об`єктів землекористування.

Наведене має значення не лише для встановлення площі землекористування, а й для перевірки нормативної грошової оцінки, покладеної прокурором в основу розрахунку.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть підтверджуватися не лише витягом із відповідної технічної документації, а й іншими належними доказами, які містять відомості щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.

На підтвердження нормативної грошової оцінки прокурором надано довідку Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 10.06.2025 № 746/01.29, яка містить відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформованої у 2025 році, тоді як відповідність її меж земельній ділянці, якою відповідач фактично користувався протягом 2022 року, належними доказами не підтверджена. За таких обставин застосування зазначеної нормативної грошової оцінки до розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є необґрунтованим.

Окремої оцінки потребують доводи прокурора щодо застосування до розрахунку ставки орендної плати у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У додаткових поясненнях від 28.09.2026 прокурор зазначив, що відповідна ставка була встановлена рішенням Коцюбинської селищної ради від 06.07.2021 № 124-10-ІХ "Про місцеві податки та збори" з 01.01.2022, а надане ним рішення селищної ради від 13.07.2023 № 499-30-ІХ є однотипним із попереднім рішенням та підтверджує незмінність ставки орендної плати у розмірі 12%. Водночас рішення Коцюбинської селищної ради від 06.07.2021 № 124-10-ІХ та додатки до нього прокурором до матеріалів справи не надано.

За результатами дослідження рішення Коцюбинської селищної ради від 06.07.2021 № 124-10-ІХ, оприлюдненого на офіційному вебсайті Фінансового управління Коцюбинської селищної ради за електронною адресою https://fuksr.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/06.07.2021.pdf, та додатків до нього колегія суддів установила, що пунктом 3.3 цього рішення передбачено встановлення ставок земельного податку згідно з додатком 8.

Відповідно до пункту 6.1 додатка 3 до зазначеного рішення ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлена в розмірі 3% їх нормативної грошової оцінки, тоді як пунктом 6.2 визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) згідно Додатку 8, затвердженого цим рішенням.

Згідно з додатком 8 для земель із кодом цільового призначення 11.02 передбачено ставку земельного податку 3% для земельних ділянок, що перебувають у власності юридичних осіб, та 12% - у постійному користуванні юридичних осіб.

Отже, рішенням від 06.07.2021 № 124-10-ІХ установлено ставку земельного податку в розмірі 12% для постійних землекористувачів, а не ставку орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 274.2 статті 274 ПК України у редакції, чинній у 2022 році, було передбачено можливість установлення ставки земельного податку в розмірі не більше 12% нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, крім державної та комунальної форм власності.

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Водночас посилання прокурора на підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України не підтверджує обґрунтованості застосування ставки орендної плати 12%, оскільки зазначена норма не передбачає визначення мінімального розміру орендної плати за ставкою земельного податку, спеціально встановленою для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Системний аналіз наведених положень свідчить, що встановлення органом місцевого самоврядування ставки земельного податку у розмірі 12% для постійних землекористувачів не означає встановлення у такому ж розмірі орендної плати для будь-якого іншого суб`єкта, який користується відповідною земельною ділянкою. Зазначена ставка земельного податку пов`язана з конкретним правовим титулом землекористування, якого відповідач не мав.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 13.07.2023 № 499-30-ІХ "Про встановлення ставок орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності на території Коцюбинської селищної територіальної громади" ставку орендної плати у розмірі 12% для земель відповідного цільового призначення встановлено з 01.01.2024.

Таким чином, рішення від 06.07.2021 № 124-10-ІХ та рішення від 13.07.2023 № 499-30-ІХ, всупереч твердженням прокурора про їх однотипність, мають різний предмет правового регулювання, оскільки перше визначає ставки земельного податку, зокрема для постійних землекористувачів, тоді як друге встановлює ставки орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. Тому положення рішення від 06.07.2021 № 124-10-ІХ не підтверджують обґрунтованості застосування до відповідача ставки орендної плати в розмірі 12% за 2022 рік.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що прокурором не доведено належними доказами розмір безпідставно збережених коштів, заявлених до стягнення за 2022 рік.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведеними нормами процесуального права обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладено на позивача. При цьому суд не може підміняти обов`язок доказування самостійним визначенням не підтверджених матеріалами справи характеристик земельної ділянки або здійснювати розрахунок заявлених до стягнення коштів на підставі припущень щодо площі, нормативної грошової оцінки чи ставки орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Разом з тим застосування наведеного положення процесуального закону має здійснюватися з урахуванням принципів диспозитивності, змагальності сторін та заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius), який передбачає недопустимість погіршення становища особи за результатами перегляду судового рішення, ініційованого виключно нею.

У постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно з тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

У постанові від 24.09.2025 у справі № 916/3243/24 Верховний Суд звернув увагу на те, що положення частин першої та четвертої статті 269 ГПК України щодо меж апеляційного перегляду є ідентичними за змістом положенням частин першої та четвертої статті 367 ЦПК України, щодо застосування яких висловилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, та дійшов висновку про неприпустимість погіршення становища єдиного апелянта за відсутності відповідної апеляційної скарги іншої сторони.

Апеляційне провадження у цій справі здійснюється виключно за апеляційною скаргою прокурора, спрямованою на збільшення розміру присуджених на користь Коцюбинської селищної ради коштів. Відповідач, який заперечував проти задоволення позовних вимог, не набув статусу апелянта у відкритому апеляційному провадженні.

З урахуванням установлених обставин, доводів та вимог поданої апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що неправильне застосування судом першої інстанції положень ПК України не зумовлює стягнення коштів, розмір яких прокурором не доведено. Водночас зменшення суми, присудженої рішенням суду першої інстанції, за результатами розгляду виключно апеляційної скарги прокурора призвело б до погіршення становища єдиного апелянта за відсутності прийнятої до розгляду апеляційної скарги відповідача.

При цьому під час апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційна скарга Київської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі № 911/2510/25 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі №911/2510/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у справі №911/2510/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.11.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді Ю.А. Шаратов

І.М. Скрипка