Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №910/11548/25
Суддя: Чаплян С.Є.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2026 р. Справа№ 910/11548/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чапляна С.Є.
суддів: Іванова В.П.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)
заяву фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни
про ухвалення додаткової постанови
в межах апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026
у справі № 910/11548/25 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Київського міського центру зайнятості
до фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни
про стягнення 249729,75 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни (далі - ФОП Ліштван С.В.) про стягнення 249729,75 грн коштів мікрогранту, наданого відповідачу на створення або розвиток власного бізнесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/11548/25 позов Київського міського центру зайнятості задоволено повністю та стягнуто з ФОП Ліштван С.В. кошти мікрогранту в розмірі 249729,75 грн на спеціальний рахунок, відкритий для операцій з надання мікрогрантів в АТ «Ощадбанк», а також 3745,95 грн судового збору на користь позивача.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/11548/25, фізична особа-підприємець Ліштван С.В. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову Київському міському центру зайнятості у задоволенні позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 апеляційну скаргу Ліштван Світлани Валеріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/11548/25 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі № 910/11548/25 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь Ліштван Світлани Валеріївни 4495 (чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн 14 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Надходження до суду апеляційної інстанції заяви ФОП Ліштван С.В. про ухвалення додаткового рішення
Через електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» від представника ФОП Ліштван С.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11548/25, у якій він просить ухвалити додаткову постанову у справі №910/11548/25 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ФОП Ліштван С.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн.
2.1. Узагальнені доводи заяви про ухвалення додаткового рішення
Заява ФОП Ліштван С.В мотивована тим, що постановою від 16.09.2026 спір вирішено на її користь, а питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду не вирішувалося.
На підтвердження заявленої суми заявник посилається на (1) договір про надання правничої допомоги №14/05 від 14.05.2026, укладений з Адвокатським бюро «Гончарук та партнери», (2) звіт про надану правничу допомогу та (3) акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21.09.2026, та зазначає, що за погодинною ставкою 2000,00 грн адвокатом виконано робіт загальною тривалістю 12 годин на суму 24000,00 грн.
Представник заявниці стверджує, що до закінчення судових дебатів повідомив суд про намір подати докази витрат протягом п`яти днів після ухвалення постанови, та вказує, що раніше заявлений орієнтовний розрахунок становив 15000,00 грн, а його збільшення пов`язане з необхідністю підготовки додаткових процесуальних документів та участі у судовому засіданні.
3. Узагальнені доводи заперечень проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення
Київський міський центр зайнятості 05.10.2026 подав заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на завищення розміру витрат, їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Позивач зазначає, що попередній розрахунок становив 15000,00 грн, тоді як остаточно заявлено 24000,00 грн. На думку позивача, складання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження не потребувало однієї години роботи, а заперечення на відзив і додаткові пояснення значною мірою відтворювали раніше сформовану позицію.
Також позивач наводить міркування щодо розумної погодинної вартості послуг адвоката та посилається на практику Верховного Суду стосовно критеріїв необхідності й співмірності витрат.
4. Рух заяви про ухвалення додаткової постанови в суді апеляційної інстанції
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2026 заяву ФОП Ліштван С.В. про ухвалення додаткового рішення в межах справи №910/11548/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чапляна С.Є., суддів Іванова В.П., Пономаренка Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 розгляд заяви фізичної особи-підприємця Ліштван С.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11548/25 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
5. Фактичні обставини, встановлені судом за результатами розгляду заяви
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.05.2026 між Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» в особі адвоката Гончарука Михайла Петровича та ФОП Ліштван С.В. укладено договір № 14/05 про надання правничої допомоги у справі № 910/11548/25, зокрема під час апеляційного перегляду.
Згідно з пунктом 4.1 договору гонорар визначається за погодинною ставкою 2000,00 грн. Пунктами 4.2-4.4 передбачено облік часу адвоката, оформлення наданої допомоги актом та оплату гонорару на підставі відповідних документів.
Зі звіту від 21.09.2026 та акта приймання-передачі правничої допомоги від тієї самої дати вбачається, що сторони визначили загальну тривалість роботи адвоката 12 годин, вартість - 24000,00 грн, а саме: 1) ознайомлення з рішенням, матеріалами справи, консультування та узгодження позиції - 4000,00 грн; 2) аналіз нормативної бази та практики - 3000,00 грн; 3) складання апеляційної скарги - 6000,00 грн; 4) підготовка заяви про поновлення строку - 2000,00 грн; 5) аналіз відзиву та складання заперечень - 4 000,00 грн; 6) додаткові письмові пояснення - 2000,00 грн; 7) представництво у судових засіданнях - 3000,00 грн.
Акт підписаний сторонами договору, у ньому зазначено, що правничу допомогу надано в повному обсязі, претензій щодо якості та строків її надання сторони не мають.
6. Оцінка доводів учасників справи та мотиви суду апеляційної інстанції
Правові підстави вирішення питання про судові витрати
Однією з основних засад господарського судочинства відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, згідно зі статтею 123 ГПК України. Підстави визначення їх розміру та розподілу встановлено статтями 126, 129 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Постановою від 16.09.2026 апеляційну скаргу ФОП Ліштван С.В. задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції не вирішено. Отже, наявні підстави для розгляду заяви шляхом ухвалення додаткової постанови.
Щодо попереднього розрахунку судових витрат
Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України сторона зобов`язана подати попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат разом із першою заявою по суті спору. Водночас частина друга цієї статті передбачає, що в разі неподання такого розрахунку суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком судового збору. Отже, неподання попереднього розрахунку не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, оскільки застосування такого процесуального наслідку належить до дискреційних повноважень суду.
У постанові від 02.02.2026 у справі №906/1218/24, пункти 141-150, Верховний Суд зауважив, що застосування такого наслідку залежить від того, чи перешкодило неподання розрахунку іншій стороні заперечити обґрунтованість і співмірність витрат. Саме по собі недотримання вимоги про подання розрахунку з першою заявою не становить безумовної підстави для відмови.
Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 922/2848/25 (підпункти 8.35.3-8.35.4), відповідно до якого під час вирішення питання про наслідки неподання попереднього розрахунку судових витрат суд має враховувати принцип змагальності сторін, зокрема з`ясовувати, чи мала інша сторона реальну можливість ознайомитися із заявленими витратами та висловити заперечення щодо їх обґрунтованості й співмірності.
У цій справі заявником повідомлено попередній розрахунок витрат у сумі 15000,00 грн, тоді як остаточно заявлено 24000,00 грн. Перевищення попереднього розрахунку саме по собі не є безумовною підставою для відмови в компенсації. Водночас суд ураховує пояснення заявника щодо збільшення витрат та надані позивачем заперечення під час оцінки розумності й співмірності суми, що підлягає відшкодуванню.
Щодо строку подання доказів витрат
Частина восьма статті 129 ГПК України дозволяє подати докази розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це до закінчення судових дебатів.
У судовому засіданні 16.09.2026 представником відповідача, адвокатом Гончаруком М.П. у судових дебатах повідомлено, що ним буде подано докази про понесені витрати на правову допомогу протягом 5 днів після ухвалення постанови за наслідками розгляду цієї апеляційної скарги.
Постанову ухвалено 16.09.2026, а заяву з доказами подано 21.09.2026, тобто в межах п`ятиденного строку.
Щодо підтвердження обсягу послуг та обов`язку їх оплати
За пунктом 1 частини другої статті 126 ГПК України розподілу підлягає вартість підтверджених послуг адвоката, яку сторона вже сплатила або має сплатити. Тому фактичне перерахування гонорару до вирішення питання про судові витрати не є обов`язковою умовою його компенсації.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (пункт 6.5) об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розмежувала оплату наданих адвокатських послуг і компенсацію фактичних витрат адвоката. За підтвердженості послуг та їх вартості гонорар підлягає розподілу також тоді, коли його ще належить сплатити.
Зі змісту договору №14/05 від 14.05.2026, звіту та акта від 21.09.2026 вбачається, що сторони погодили погодинну оплату правничої допомоги та визначили її загальну вартість у сумі 24000,00 грн. Наведені документи підтверджують виникнення договірного зобов`язання щодо оплати наданих послуг. Водночас підтвердження договірної вартості не означає автоматичного покладення всієї суми на іншу сторону.
Щодо заперечень Київського міського центру зайнятості про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Водночас відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, (3) значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, (4) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, (5) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Отже, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити не лише з факту їх документального підтвердження та погодження сторонами договору, а й оцінювати необхідність, обґрунтованість і розумність таких витрат з урахуванням конкретних обставин справи.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є надмірним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час та значення справи для сторін.
Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якого під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечень сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними процесуальним законом, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд повинен конкретно зазначити, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотиви відповідного рішення та правові підстави для його ухвалення.
Подібні правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 14.04.2020 у справі 922/2685/19.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ФОП Ліштван С.В. надала договір про надання правничої допомоги №14/05 від 14.05.2026, укладений з Адвокатським бюро «Гончарук та партнери», звіт про надану правничу допомогу від 21.09.2026 та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21.09.2026.
Відповідно до пункту 4.1 договору винагорода адвоката визначається за погодинною ставкою 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката.
Згідно зі звітом від 21.09.2026 загальний обсяг наданої правничої допомоги становить 12 годин, а її вартість - 24000,00 грн.
Київський міський центр зайнятості у поданих запереченнях зазначає про завищення заявленого розміру витрат, його неспівмірність зі складністю справи, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт та часом, необхідним для їх виконання.
Зокрема, позивач звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду представником відповідача було заявлено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, натомість у заяві про ухвалення додаткової постанови заявлено до стягнення 24000,00 грн, тобто на 9000,00 грн більше.
Крім того, позивач вказує на завищення часу, зазначеного адвокатом для підготовки клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заперечень на відзив та додаткових письмових пояснень, оскільки, на його переконання, такі документи не потребували значних часових витрат, а їх зміст значною мірою повторював правову позицію, вже викладену в апеляційній скарзі.
Хоча Київський міський центр зайнятості просить повністю відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови, наведені ним доводи за своїм змістом спрямовані також на доведення неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак колегія суддів оцінює зазначені заперечення як заперечення проти покладення на позивача всієї заявленої суми судових витрат, у тому числі з огляду на положення частин четвертої-шостої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України.
Оцінюючи обґрунтованість наведених заперечень, колегія суддів виходить із такого.
Предметом розгляду справи №910/11548/25 були вимоги Київського міського центру зайнятості про стягнення з ФОП Ліштван С.В. коштів у розмірі 249729,75 грн, пов`язаних із наданням мікрогранту.
Апеляційний перегляд вимагав дослідження обставин виникнення спірних правовідносин, застосування спеціального нормативного регулювання порядку надання мікрогрантів та оцінки доводів сторін щодо дії нормативно-правових актів у часі.
Отже, колегія суддів не заперечує необхідності залучення відповідачем професійної правничої допомоги для належного захисту своїх прав та інтересів у суді апеляційної інстанції.
Разом із тим складність справи та необхідність правового аналізу спірних правовідносин самі по собі не свідчать про обґрунтованість будь-якого розміру витрат, визначеного адвокатом та клієнтом, для цілей їх подальшого відшкодування за рахунок іншої сторони.
Як убачається зі звіту від 21.09.2026, адвокатом окремо визначено вартість (1) ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, (2) вивчення матеріалів справи, (3) консультування клієнта та узгодження правової позиції - 4000,00 грн (2 години); (4) правового аналізу нормативної бази та релевантної практики Верховного Суду - 3000,00 грн (1,5 години); (5) складання апеляційної скарги - 6000,00 грн (3 години).
Таким чином, лише на зазначені види робіт, пов`язані з підготовкою апеляційної скарги, адвокатом віднесено 6,5 години роботи загальною вартістю 13000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що ознайомлення з матеріалами справи, аналіз рішення суду першої інстанції, дослідження нормативно-правового регулювання та судової практики є необхідними складовими підготовки апеляційної скарги, оскільки саме на підставі зазначених дій адвокат формує правову позицію та визначає підстави апеляційного оскарження.
Водночас окреме відображення кожного із зазначених видів робіт у звіті адвоката не означає, що вся їх вартість у погодженому сторонами розмірі обов`язково має компенсуватися за рахунок процесуального опонента.
Для цілей розподілу судових витрат такі роботи необхідно оцінювати в сукупності, з урахуванням їх взаємопов`язаності, фактичного змісту та необхідності для підготовки відповідного процесуального документа.
Ураховуючи, що ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативного регулювання та складання апеляційної скарги становлять взаємопов`язані складові формування єдиної правової позиції відповідача, колегія суддів вважає розумним покладення на позивача витрат за зазначеними видами правничої допомоги в загальному розмірі 3000,00 грн, з яких 1000,00 грн - за ознайомлення з матеріалами справи та правовий аналіз і 2000,00 грн - за складання апеляційної скарги.
Водночас витрати за зазначеними видами робіт у решті заявленої суми 10000,00 грн колегія суддів вважає надмірними для цілей їх відшкодування за рахунок іншої сторони, зважаючи на взаємопов`язаність відповідних дій та необхідність забезпечення пропорційності судових витрат.
Окремої оцінки потребують витрати на складання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вартість якого відповідно до звіту становить 2000,00 грн за одну годину роботи адвоката.
Колегія суддів ураховує, що підготовка відповідного клопотання є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення реалізації права на апеляційне оскарження, однак необхідність його подання виникла у зв`язку з пропуском установленого процесуальним законом строку.
При цьому сам по собі факт пропуску строку не свідчить про необґрунтованість відповідних витрат, однак зумовлює необхідність оцінки причин виникнення потреби в підготовці такого документа, його змісту та обсягу виконаної адвокатом роботи.
За умови відсутності обставин, які б свідчили про необхідність проведення адвокатом додаткового складного правового аналізу для підготовки відповідного клопотання, колегія суддів вважає, що покладення його повної вартості на процесуального опонента не відповідає критерію розумної необхідності судових витрат.
Щодо витрат на аналіз відзиву позивача на апеляційну скаргу та складання заперечень на відзив у розмірі 4000,00 грн (2 години), а також складання додаткових письмових пояснень у розмірі 2000,00 грн (1 година), колегія суддів зазначає таке.
Подання учасником справи відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією передбаченого процесуальним законом права на викладення своєї позиції щодо доводів апеляційного оскарження.
Відповідно, сама по собі реалізація позивачем такого процесуального права не може розцінюватися як недобросовісна процесуальна поведінка, яка зумовлює необхідність безумовного покладення на нього додаткових витрат відповідача.
Колегія суддів також ураховує, що на момент підготовки заперечень на відзив та додаткових письмових пояснень представником відповідача вже було сформовано правову позицію у справі, досліджено матеріали справи, нормативне регулювання спірних правовідносин та викладено основні доводи в апеляційній скарзі.
За таких обставин обсяг роботи з підготовки подальших процесуальних документів підлягає оцінці з урахуванням їх фактичної новизни, необхідності спростування нових доводів процесуального опонента та відсутності необґрунтованого дублювання раніше викладеної правової позиції.
Подання додаткових процесуальних документів саме по собі не свідчить про необхідність відшкодування всієї визначеної адвокатом вартості їх підготовки, якщо відповідні документи переважно спрямовані на уточнення, повторення або розвиток уже сформованої правової позиції.
Водночас колегія суддів бере до уваги, що підготовка заперечень на відзив та додаткових письмових пояснень є складовою здійснення професійного представництва інтересів сторони та може бути об`єктивно необхідною для належного реагування на процесуальні документи іншого учасника справи.
З огляду на викладене, за умови встановлення переважного повторення у зазначених документах раніше наведених доводів, колегія суддів вважає розумним покладення на позивача витрат на аналіз відзиву та складання заперечень у розмірі 1000,00 грн.
Водночас витрати на складання додаткових письмових пояснень у розмірі 2000,00 грн не підлягають окремій компенсації за рахунок позивача, оскільки вони не містять нових обґрунтувань.
Щодо витрат на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях Північного апеляційного господарського суду в розмірі 3000,00 грн (1,5 години), колегія суддів зазначає, що участь адвоката в судових засіданнях безпосередньо пов`язана з розглядом справи та забезпеченням реалізації процесуальних прав сторони.
Разом із тим при визначенні розміру компенсації зазначених витрат необхідно враховувати фактичний обсяг процесуальних дій, здійснених представником у судових засіданнях, їх тривалість та значення для апеляційного перегляду справи.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає розумним покладення на позивача витрат за цим видом правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн.
Колегія суддів також оцінює доводи Київського міського центру зайнятості щодо збільшення заявлених витрат із попередньо визначених 15000,00 грн до 24000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Водночас частиною шостою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат у частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього розрахунку.
Отже, саме по собі перевищення остаточно заявленої суми витрат над попереднім розрахунком не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні, однак підлягає оцінці судом з урахуванням причин такого перевищення та обґрунтованості додатково заявлених витрат.
Як убачається із заяви відповідача, збільшення витрат на 9000,00 грн обґрунтовано необхідністю підготовки заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень та участю в додатковому судовому засіданні.
Колегія суддів ураховує наведені обставини, проте зазначає, що подання відзиву на апеляційну скаргу є звичайною процесуальною дією іншого учасника справи, можливість здійснення якої передбачена процесуальним законом.
Відтак саме по собі подання позивачем відзиву не свідчить про виникнення непередбачуваних обставин, які безумовно виправдовують збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому колегія суддів не бере за основу наведений позивачем розрахунок погодинної вартості правничої допомоги виходячи з 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не встановлює такого універсального обмеження вартості адвокатських послуг.
Розмір гонорару визначається домовленістю адвоката з клієнтом, а його оцінка судом здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, передбачених процесуальним законом, а не шляхом механічного застосування умовного тарифу за одну годину роботи адвоката.
Відтак погоджена сторонами договору ставка 2000,00 грн за годину роботи адвоката сама по собі не свідчить про неспівмірність витрат. Вирішальне значення має оцінка сукупного розміру компенсації з урахуванням фактично необхідного обсягу правничої допомоги у конкретній справі.
Колегія суддів наголошує, що метою розподілу судових витрат є забезпечення справедливого відшкодування стороні необхідних і розумних витрат, понесених у зв`язку із судовим розглядом, а не безумовне перекладення на процесуального опонента всіх фінансових зобов`язань, узятих стороною перед своїм представником.
При цьому вирішення питання про розподіл судових витрат має забезпечувати розумний баланс між правом сторони на відшкодування витрат, пов`язаних із захистом її прав, та правом іншої сторони не нести надмірного фінансового тягаря, який не відповідає складності справи й обсягу необхідної правничої допомоги.
Оцінюючи заявлені витрати в сукупності, колегія суддів ураховує предмет та ціну позову, характер спірних правовідносин, обсяг виконаної адвокатом роботи, взаємопов`язаність окремих видів послуг, наявність уже сформованої правової позиції під час підготовки додаткових процесуальних документів, а також заперечення позивача щодо неспівмірності заявлених витрат.
Водночас колегія суддів бере до уваги, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 апеляційну скаргу ФОП Ліштван С.В. задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Отже, надана адвокатом правнича допомога була спрямована на захист прав та інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції, а результат апеляційного перегляду був на користь ФОП Ліштван С.В., що виключає підстави для повної відмови у відшкодуванні витрат лише з мотивів їх неспівмірності.
Разом із тим результат розгляду справи на користь відповідача не звільняє суд від обов`язку оцінити розумність та обґрунтованість заявленого до компенсації розміру витрат.
З огляду на викладене, враховуючи сукупність установлених обставин, колегія суддів доходить висновку, що заявлений ФОП Ліштван С.В. розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24000,00 грн є надмірним для цілей їх повного відшкодування за рахунок Київського міського центру зайнятості та не повною мірою відповідає критеріям розумності, необхідності, співмірності й пропорційності.
При цьому колегія суддів виходить із того, що значна частина зазначених у звіті адвоката робіт є взаємопов`язаними складовими підготовки та обґрунтування апеляційної скарги, а подальші процесуальні документи готувалися представником, який уже був обізнаний із матеріалами справи та сформував відповідну правову позицію.
За результатами оцінки окремих видів наданої правничої допомоги колегія суддів вважає розумним покладення на позивача витрат на ознайомлення з матеріалами справи та правовий аналіз у розмірі 1000,00 грн, складання апеляційної скарги - 2000,00 грн, аналіз відзиву та складання заперечень на відзив - 1000,00 грн, представництво інтересів відповідача в судових засіданнях - 1500,00 грн.
Витрати на складання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та додаткових письмових пояснень не підлягають окремій компенсації за рахунок позивача.
Таким чином, за результатами оцінки заявлених витрат у сукупності з обставинами справи та критеріями, визначеними статтями 126, 129 ГПК України, колегія суддів вважає розумним та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на Київський міський центр зайнятості, суму 5500,00 грн.
У решті заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18500,00 грн суд відмовляє у відшкодуванні за рахунок позивача, у зв`язку з чим зазначені витрати залишаються за ФОП Ліштван С.В.
Такий розподіл судових витрат відповідає принципам справедливості, пропорційності та розумності, забезпечує баланс інтересів учасників справи і не змінює обсягу договірних зобов`язань між ФОП Ліштван С.В. та Адвокатським бюро «Гончарук та партнери».
Керуючись статтями 2, 13, 74, 86, 116, 123, 124, 126, 129, 221, 244, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни про ухвалення додаткової постанови у справі №910/11548/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б, ідентифікаційний код 03491091) на користь фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви фізичної особи-підприємця Ліштван Світлани Валеріївни про відшкодування 18500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
5. Матеріали справи №910/11548/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту в порядку та випадках, передбачених статтями 287-291 ГПК України.
Головуючий суддя С.Є. Чаплян
Судді В.П. Іванов
Є.Ю. Пономаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua