Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №910/1562/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №910/1562/26

Суддя: Сибіга О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа№ 910/1562/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.10.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026

повний текст рішення складено 08.06.2026

у справі № 910/1562/26 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання недійсним та скасування рішення, а також визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (відповідач), в якому просило:

- визнати недійсним та скасувати рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення від 22.12.2025, складене Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 44907200) в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення № ЛФ/100-2934-25 від 28.10.2025;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 44907200) в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" щодо проведення розрахунку обсягу природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" (ЄДРПОУ 41162327) з 01.10.2025 по 30.10.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: відповідач до початку перевірки був повідомлений про розбіжності показань лічильника даним коректора; перевіркою було встановлено не заниження, а завищення показань лічильника, що виключає можливість утворення необлікованого (недорахованого) обсягу природного газу, який став підставою для донарахування; висновки комісії зроблені на підставі довідки про непридатність від 12.11.2025 № 296П-14/25, що ґрунтується на необ`єктивних даних вимірювання при здійсненні повірки; наявних даних лічильника та коректора об`єму газу було достатньо для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, тому процедура донарахування, передбачена главою 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем не підлягала застосуванню; відповідач прийняв оскаржуване рішення про донарахування позивача необлікованих об`ємів природного газу за відсутності ознак правопорушення, яке, у розумінні Кодексу ГРС, кваліфікуються як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1562/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

14.05.2026 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: Кодексом ГРС встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать, зокрема, робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; матеріалами справи підтверджується позаштатну роботу лічильника газу (непридатність лічильника через те, що похибка перевищує допустиме значення; відповідач, здійснюючи перевірку лічильника газу та фіксуючи його позаштатну роботу, діяв у відповідності до положень Кодексу газорозподільних систем, з дотриманням вимог, Закону України "Про ринок природного газу"; як Кодекс ГРС, так і договір розподілу природного газу затверджують імперативне правило, відповідно до якого у разі виявлення позаштатного режиму ВОГ споживачу в обов`язковому порядку здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу; ключовою вимогою для застосування абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС є наявність письмового повідомлення оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби, зробленого до виявлення порушення оператором ГРМ. Однак лист позивача від 01.04.2024 про "вирівнювання показів комерційного вузла обліку" було складено за 1,5 роки до складення акта про порушення від 28.10.2025, тому він не може вважатися належним письмовим повідомлення про розбіжність показань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26, 26.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також за невідповідності викладених у рішенні суду висновків встановленим обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: судом першої інстанції не враховано, що відповідач визнає факт отримання листа позивача про розбіжності між показами газового коректора та лічильника, а також те, що оператор ГРМ через встановлене програмне забезпечення має доступ до даних лічильника та коректора об`єму газу, що свідчить про те, що відповідач є проінформованим про стан роботи та показники ЗВТ; відповідач прийняв спірне рішення про донарахування позивачу необлікованих об`ємів природного газу за відсутності підстав, передбачених підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, оскільки під час перевірки та повірки не було встановлено фактів пошкодження лічильника газу, несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, пропущення строків періодичної повірки з вини споживача або інших порушень з боку позивача; наявних даних лічильника та коректора об`єму газу було достатньо для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, тому процедура донарахування, передбачена главою 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем не підлягала застосуванню; позивач фізично не міг спожити природний газ в обсязі, розрахованому відповідачем; оператором ГРМ при знятті лічильника газу для його направлення на позачергову повірку в порушення пункту 4 глави 1 розділу X, пункту 6 глави 5 розділу X, пункту 6 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем, не було складено акта про розпломбування лічильника; висновки комісії зроблені на підставі довідки про непридатність від 12.11.2025 № 296П-14/25, що ґрунтується на необ`єктивних даних вимірювання при здійсненні повірки, оскільки під час проведення повірки було застосовано профіль повірочного обладнання, який не відповідає метрологічним характеристикам лічильника позивача, зокрема, співвідношенню Qmax/Qmin; перевіркою було встановлено не заниження, а завищення показань лічильника, що виключає можливість утворення необлікованого (недорахованого) обсягу природного газу, який став підставою для донарахування; донарахування обсягу природного газу у розмірі понад 1 млн куб. м за встановлення завищення показань лічильника, відсутності пошкодження ЗВТ або несанкціонованого втручання, відсутності встановлених інших порушень з боку позивача, є непропорційним втручанням у майнові права позивача та суперечить принципам справедливості і добросовісності господарських правовідносин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" у справі № 910/1562/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1562/26.

09.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1562/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1562/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 та призначено розгляд справи на 03.09.2026.

03.09.2026 судове засідання у справі № 910/1562/26, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 справу № 910/1562/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2026.

Розпорядженням від 30.09.2026 № 09.1-08/2636/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1562/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026, для розгляду справи № 910/1562/26 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 справу № 910/1562/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Коробенко Г.П. Повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі № 910/1562/26 відбудеться 22.10.2026.

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (надалі - оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щедро" (надалі - споживач) було укладено договір на розподіл природного газу (надалі - договір), що підтверджується підписаною уповноваженим представником споживача заявою-приєднанням № 42АР01154/93-23 з додатками.

Відповідно до пункту 1.4 договору послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

З метою здійснення обліку природного газу на об`єкті споживача встановлено комерційний вузол обліку Курс-01 G650-150 серійний № 15078.

Споживачем у 2020, 2022, 2023 роках повідомлялось оператора ГРМ (Акціонерне товариство "Львівгаз") про розбіжності показань лічильника даним коректора.

У квітні 2024 року споживачем було направлено лист про розбіжності показів газового коректора на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - оператора ГРМ.

Під час контрольного огляду лічильника споживача 28.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" складено акт про порушення № ЛФ/100-2934-25 (надалі - акт про порушення), у зв`язку із виявленим порушенням вимог Кодексу ГРМ, передбаченим пунктом 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. Акт про порушення підписано представником споживача без зауважень.

31.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" складено акт про направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, а лічильник газу Курс-01 П650-150 серійний № 15078 було направлено на позачергову повірку, яка проведена 12.11.2025 метрологічним центром Акціонерного товариства "Львівгаз".

Згідно з довідкою про непридатність лічильника газу від 12.11.2025 лічильник газу Курс-01, G650-150, серійний № 15078, визнано непридатним через те, що похибка перевищує допустиме значення (Qmin = -3,18%, Qmax = - 3,46%).

Розгляд акта про порушення здійснювалось комісією оператора ГРМ на засіданнях, що відбулись 01.12.2025, 15.12.2025, 22.12.2025. На всіх засіданнях був присутній уповноважений представник споживача.

Рішенням комісії оператора ГРМ від 22.12.2025 задоволено акт про порушення.

14.01.2026 споживач отримав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартість та рахунок на оплату № 9862 від 06.01.2026.

Згідно з актом-розрахунком причиною виконання розрахунку визначено довідку про непридатність № 296П-14/25 від 12.11.2025.

Обставини того, що на думку позивача, рішення комісії оператора ГРМ від 22.12.2025 про задоволення акта про порушення не відповідає вимогам законодавства та є незаконним, а дії відповідача щодо проведення розрахунку обсягу природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання споживача з 01.10.2025 по 30.10.2025 є протиправними, стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Здійснюючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовідносини сторін у даній справі виникли з договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних НКРЕП) від 30.09.2015 № 2494 (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 1 Закону "Про забезпечення комерційного обліку природного газу": вузол обліку природного газу - це сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами; комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) - це визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу; лічильник газу - це засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму газу, що проходить через нього.

У пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (надалі - Типовий договір), типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Пунктом 1.3 Типового договору передбачено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Заявою-приєднанням від 01.09.2023 № 42АР01154/93-23, направленим Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро", як споживач, приєдналося до умов укладено договору на розподіл природного газу.

Відповідно до додатку № 4 до Типового договору, з метою здійснення обліку природного газу на об`єкті споживача за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 132, встановлено комерційний вузол обліку Курс-01-150, G650, заводський № 15078 та коректор/обчислювач - ВЕГА-1.01, заводський № 07760.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" було здійснено контрольний огляд вузла обліку на базі лічильника в комплекті з коректором (обчислювачем) об`єму природного газу, про що складено акт контрольного огляду вузла обліку № 003317, в якому зазначено про виявлення розбіжностей показів між лічильником та коректором, яка становить 122,1 куб. м.

У зв`язку з виявленням розбіжностей показів, 28.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" складено акт про порушення № ЛФ/100-2934-25 (надалі - акт про порушення), в якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Акт про порушення підписано представником споживача без зауважень та повідомлено споживача про дату проведення засідання з розгляду вказаного акта, про що зазначено в самому акті про порушення.

31.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" складено протокол про направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, а лічильник газу Курс-01, G650, заводський № 15078 було направлено на позачергову повірку, яка проведена 12.11.2025 метрологічним центром Акціонерного товариства "Львівгаз".

Згідно з довідкою про непридатність лічильника газу від 12.11.2025 № 296П-14/25 за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (лічильник газу Курс-01, G650-150, заводський № 15078) не відповідає вимогам ДСТУ 9036:2020. Підставою для визнання ЗВТ непридатним є те, що похибка перевищує допустиме значення (Qmin = -3,18%, Qmax = -3,46%).

У пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС визначено обов`язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник, та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи.

Так, згідно з пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

У підпункті 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Главою 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим у разі виявлення оператором ГРМ порушень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення "не з вини споживача", оскільки споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ охоплює ситуації, які споживач може виявити (див. постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 927/770/18, від 24.05.2023 у справі № 914/2135/22).

З матеріалів справи вбачається, що розгляд акта про порушення здійснювалось комісією оператора ГРМ на засіданнях, що відбулись 01.12.2025, 15.12.2025, 22.12.2025. На всіх засіданнях був присутній уповноважений представник споживача.

Рішенням комісії оператора ГРМ від 22.12.2025 було задоволено акт про порушення.

14.01.2026 споживач отримав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартість та рахунок на оплату № 9862 від 06.01.2026.

Згідно з актом-розрахунком причиною виконання розрахунку визначено довідку про непридатність № 296П-14/25 від 12.11.2025.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Отже, процедура перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу не застосовується, якщо: 1) споживач своєчасно (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмово повідомив оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності); 2) відсутні пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, приписами абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено заохочувальну норму, яка виключає застосування вимог розділу ХІ цього Кодексу при здійсненні розрахунків безоблікового споживання газу у випадку повідомлення споживачем про пошкодження лічильника до виявлення порушення оператором ГРМ, тобто у випадку вжиття споживачем всіх належних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно з договором. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 27.06.2019 у справі № 922/4735/16, від 14.06.2022 у справі № 915/517/21, від 30.06.2022 у справі № 911/2791/20.

Поряд з цим колегія суддів зауважує, що пункт 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ можливо застосовувати також і при виявленні позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, оскільки позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), що виникає, зокрема, в результаті пошкодження лічильника, несправності лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановленої за результатами позачергової або експертної повірки.

Висновок щодо можливості застосування вказаної норми при виявленні позаштатного режиму роботи викладений у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 911/2791/20, від 11.02.2021 у справі № 927/770/18, від 16.08.2022 у справі № 910/1873/20, від 24.05.2023 у справі № 914/2135/22, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неправильно розтлумачивши наведену норму матеріально права, не врахувавши висновки викладені в зазначених постановах Верховного Суду, дійшов хибного висновку про незастосування до спірних правовідносин (при виявленні позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ) процедури, передбаченої главою 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2024 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (оператора ГРМ) Товариством з обмеженою відповідальністю "Щедро" було направлено лист № 482/05/05 від 01.04.2024 про розбіжності показів газового коректора, в якому останній просив направити метролога за адресою споживача.

Вказаний лист було зареєстровано Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" за № ЛФ/100/Вх-7338-0424 від 04.04.2024.

Матеріали справи не містять доказів реагування оператора ГРМ на вказаний лист споживача.

У подальшому, 28.10.2025, після зазначеного письмового повідомлення споживача, відповідачем було здійснено контрольний огляд вузла обліку на базі лічильника в комплекті з коректором (обчислювачем) об`єму природного газу, про що складено акт контрольного огляду вузла обліку № 003317, в якому зазначено про виявлення розбіжностей показів між лічильником та коректором, яка становить 122,1 куб. м.

У зв`язку з виявленням розбіжностей показів, 28.10.2025 працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" складено акт про порушення.

За результатами повірки лічильника газу Курс-01, G650-150, заводський № 15078, Державним підприємством «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано довідку про непридатність лічильника газу від 12.11.2025 № 296П-14/25, в якій вказано, що лічильник газу не відповідає вимогам ДСТУ 9036:2020. Підставою для визнання ЗВТ непридатним є те, що похибка перевищує допустиме значення (Qmin = -3,18%, Qmax = -3,46%).

Водночас, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази несанкціонованого втручання у роботу досліджуваного лічильника, пошкоджень тавр, пломб, маркувань тощо, порушення строку періодичної повірки лічильника.

Так, ні акт контрольного огляду вузла обліку № 003317 від 28.10.2025, ні акт про порушення, ні довідка про непридатність лічильника газу від 12.11.2025 № 296П-14/25 не містить відомостей про встановлений факт самовільного втручання споживача в роботу лічильника газу.

З огляду на викладене, враховуючи, що складенню зазначених вище актів від 28.10.2025 передувало письмове звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" до оператора ГРМ (Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України") про розбіжності показів газового коректора та лічильника газу, суд апеляційної інстанції вважає, що споживачем не було порушено приписів Кодексу ГРМ та вжито всіх належних від нього заходів щодо виконання зобов`язань за договором, зокрема, щодо своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) повідомлення оператора ГРМ про позаштатний режим роботи лічильника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 920/540/24, від 01.07.2026 у справі № 908/3138/24.

Таким чином, внаслідок своєчасного повідомлення позивачем відповідача про вихід з ладу лічильника (оформленню акта про порушення передувало вжиття споживачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань згідно з положеннями Кодексу ГРМ), до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, які були визначені позивачем підставою позову.

Відтак, рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення від 22.12.2025, складене Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення № ЛФ/100-2934-25 від 28.10.2025, є неправомірним та таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки прийняте з порушенням приписів Кодексу ГРМ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що абзац 1 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ не містить присічного строку звернення споживача до оператора ГРМ з відповідним письмовим повідомленням про пошкодження лічильника газу, а містить лише умову про здійснення споживачем такого повідомлення до виявлення порушення представником оператора ГРМ.

Тому висновки суду першої інстанції про те, що лист позивача № 482/05/05 від 01.04.2024 було складено за 1,5 роки до складення акта про порушення від 28.10.2025, і тому не може вважатися належним письмовим повідомлення про розбіжність показань, суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, на яку послався суд першої інстанції, вбачається, що об`єднана палата здійснювала правову оцінку застосування положень глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у контексті абзацу 2 пункту 8 цієї глави, тобто тієї норми, яка передбачає незастосування відповідної процедури за умови можливості визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача за даними дублюючого вузла обліку газу або за наявними в обчислювачі чи коректорі об`єму газу даними.

Саме у зв`язку з цим об`єднана палата досліджувала питання функціонального призначення коректора об`єму газу, характеру його взаємозв`язку з лічильником газу та можливості використання показань коректора у випадку встановлення некоректної роботи або несправності лічильника газу. Тобто відповідний правовий висновок був сформульований для вирішення питання про те, чи можуть дані коректора об`єму газу самостійно вважатися достатніми для визначення об`єму природного газу у розумінні абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ за умови несправності лічильника газу.

Водночас, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 не містить окремого правового висновку щодо особливостей застосування абзацу 1 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ. У цій постанові лише зазначено про самостійний характер підстав, передбачених абзацами першим і другим цього пункту, а також окреслено ключову умову застосування абзацу першого, однак правова оцінка спірних правовідносин у тій справі здійснювалася саме в межах застосування абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

Тобто, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, стосуються іншого нормативного регулювання та іншої підстави незастосування процедури, передбаченої главою 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

З огляду на що, посилання суду першої інстанції на вказану постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 є помилковим.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі про закриття касаційного провадження від 01.07.2026 у справі № 908/3138/24.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" щодо проведення розрахунку обсягу природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" з 01.10.2025 по 30.10.2025, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У частині 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Верховний Суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищезаявлені у справі вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення розрахунку обсягу природного газу фактично містять у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення.

При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання неправомірними дій щодо нарахування обсягу природного газу, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у відповідача права на одержання від позивача вартості донарахованого обсягу природного газу.

Заявлена позивачем вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення вартості донарахованого обсягу природного газу.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Зважаючи на викладене, слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" щодо проведення розрахунку обсягу природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" з 01.10.2025 по 30.10.2025.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позовної заяви та апеляційної скарги частково покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1562/26 - скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення від 22.12.2025, складене Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення № ЛФ/100-2934-25 від 28.10.2025.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 37915768, адреса: 16670, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вікторівка, вул. Гавриша, 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" (ідентифікаційний код 02910114, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору за подачу позову та 3 993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/1562/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Тищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua