Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №927/698/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №927/698/25

Суддя: Сибіга О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Справа№ 927/698/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Яценко О.В.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 01.10.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026

повний текст рішення складено 10.04.2026

у справі № 927/698/25 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради

до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп"

про скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (прокурор), виступаючи в інтересах держави, в особі Чернігівської обласної ради (позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (відповідач), в якому просив:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Кіптівською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717433574220);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га;

- витребувати з незаконного володіння Кіптівської сільської ради у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 48,3626 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га та має 44 поворотні точки за координатами: 1. координати Х - 5666098.60, Y - 4198406.31; 2. координати Х - 5665794.00, Y - 4198349.00; 3. координати Х - 5665295.07, Y - 4198250.36; 4. координати Х - 5665297.86, Y - 4198144.63; 5. координати Х - 5665421.14, Y - 4197954.74; 6. координати Х - 5665428.94, Y - 4197949.93; 7. координати Х - 5665485.08, Y - 4197958.73; 8. координати Х - 5665508.80, Y - 4197947.77; 9. координати Х - 5665513.14, Y - 4197923.83; 10. координати Х - 5665520.60, Y - 4197909.39; 11. координати Х - 5665542.67, Y - 4197896.56; 12. координати Х - 5665576.83, Y - 4197898.88; 13. координати Х - 5665696.00, Y - 4197957.00; 14. координати Х - 5665803.54, Y - 4197998.68; 15. координати Х - 5665869.00, Y - 4198018.00; 16. координати Х - 5666070.64, Y - 4198044.90; 17. координати Х - 5666155.33, Y - 4198136.76; 18. координати Х - 5666291.41, Y - 4198214.68; 19. координати Х - 5666331.82, Y - 4198231.71; 20. координати Х - 5666337.35, Y - 4198251.71; 21. координати Х - 5666343.52, Y - 4198275.97; 22. координати Х - 5666365.52 Y - 4198299.85; 23. координати Х - 5666411.67, Y - 4198326.67; 24. координати Х - 5666486.40, Y - 4198383.95; 25. координати Х - 5666565.85, Y - 4198455.71; 26. координати Х - 5666401.62, Y - 4198639.87; 27. координати Х - 5666269.19, Y - 4198832.36; 28. координати Х - 5666211.00, Y - 4198941.00; 29. координати Х - 5666192.00, Y - 4198977.00; 30. координати Х - 5666172.64, Y - 4199048.24; 31. координати Х - 5666161.47, Y - 4199079.43; 32. координати Х - 5666156.00, Y - 4199216.00; 33. координати Х - 5666177.44, Y - 4199251.06; 34. координати Х - 5666182.00, Y - 4199272.00; 35. координати Х - 5666159.93, Y - 4199289.22; 36. координати Х - 5666131.92, Y - 4199202.90; 37. координати Х - 5666113.08, Y - 4199134.33; 38. координати Х - 5666068.67, Y - 4199014.64; 39. координати Х - 5665985.96, Y - 4198839.84; 40. координати Х - 5666089.88, Y - 4198804.79; 41. координати Х - 5666116.58, Y - 4198779.22; 42. координати Х - 5666130.92, Y - 4198767.69; 43. координати Х - 5666227.04, Y - 4198673.95; 44. координати Х - 5666259.38, Y - 4198438.57.

Позовні вимоги мотивовано тим, що земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 48,3625 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, перебуває у постійному користуванні Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада. Реєстрація права комунальної власності на вищезгадану спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення Кіптівською сільською радою відбулась із порушенням статей 8, 17 Лісового кодексу України, статей 3, 8, 12, 19, 20, 55, 84, 122 Земельного кодексу України, а тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню у комунальну власність Чернігівської обласної ради.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/698/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 позов задоволено. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Кіптівською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2717433574220). Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га. Витребувано з незаконного володіння Кіптівської сільської ради у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 48,3626 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га та має 44 поворотні точки за координатами: 1. координати Х - 5666098.60, Y - 4198406.31; 2. координати Х - 5665794.00, Y - 4198349.00; 3. координати Х - 5665295.07, Y - 4198250.36; 4. координати Х - 5665297.86, Y - 4198144.63; 5. координати Х - 5665421.14, Y - 4197954.74; 6. координати Х - 5665428.94, Y - 4197949.93; 7. координати Х - 5665485.08, Y - 4197958.73; 8. координати Х - 5665508.80, Y - 4197947.77; 9. координати Х - 5665513.14, Y - 4197923.83; 10. координати Х - 5665520.60, Y - 4197909.39; 11. координати Х - 5665542.67, Y - 4197896.56; 12. координати Х - 5665576.83, Y - 4197898.88; 13. координати Х - 5665696.00, Y - 4197957.00; 14. координати Х - 5665803.54, Y - 4197998.68; 15. координати Х - 5665869.00, Y - 4198018.00; 16. координати Х - 5666070.64, Y - 4198044.90; 17. координати Х - 5666155.33, Y - 4198136.76; 18. координати Х - 5666291.41, Y - 4198214.68; 19. координати Х - 5666331.82, Y - 4198231.71; 20. координати Х - 5666337.35, Y - 4198251.71; 21. координати Х - 5666343.52, Y - 4198275.97; 22. координати Х - 5666365.52 Y - 4198299.85; 23. координати Х - 5666411.67, Y - 4198326.67; 24. координати Х - 5666486.40, Y - 4198383.95; 25. координати Х - 5666565.85, Y - 4198455.71; 26. координати Х - 5666401.62, Y - 4198639.87; 27. координати Х - 5666269.19, Y - 4198832.36; 28. координати Х - 5666211.00, Y - 4198941.00; 29. координати Х - 5666192.00, Y - 4198977.00; 30. координати Х - 5666172.64, Y - 4199048.24; 31. координати Х - 5666161.47, Y - 4199079.43; 32. координати Х - 5666156.00, Y - 4199216.00; 33. координати Х - 5666177.44, Y - 4199251.06; 34. координати Х - 5666182.00, Y - 4199272.00; 35. координати Х - 5666159.93, Y - 4199289.22; 36. координати Х - 5666131.92, Y - 4199202.90; 37. координати Х - 5666113.08, Y - 4199134.33; 38. координати Х - 5666068.67, Y - 4199014.64; 39. координати Х - 5665985.96, Y - 4198839.84; 40. координати Х - 5666089.88, Y - 4198804.79; 41. координати Х - 5666116.58, Y - 4198779.22; 42. координати Х - 5666130.92, Y - 4198767.69; 43. координати Х - 5666227.04, Y - 4198673.95; 44. координати Х - 5666259.38, Y - 4198438.57. Стягнуто Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на користь Чернігівської обласної прокуратури 5 000,00 грн витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста та 10 010,50 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що: за приписами Лісового кодексу України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належали, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними. Отже до повноважень Чернігівської обласної ради належали питання надання у постійне користування земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення, на момент прийняття рішення "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 27.03.2001, яким Козелецькому районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Козелецьрайагролісгосп" надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування, загальною площею 14 333,6 га; Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" створене наказом Комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" від 27.12.2000 № 9, а майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства у господарському віданні; спірна земельна ділянка сформована, у тому числі за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні підприємства "Козелецьрайагролісгосп"; факт постійного користування підприємством "Козелецьрайагролісгосп" спірною земельною ділянкою посвідчується матеріалами лісовпорядкування; виходячи з положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп"; земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні підприємства "Козелецьрайагролісгосп" належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада; матеріали справи не містять доказів прийняття Чернігівською обласною радою рішень про передачу спірної земельної ділянки іншим суб`єктам, чи рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні підприємства "Козелецьрайагролісгосп" (добровільна відмова, вилучення тощо).

Суд першої інстанції виснував про те, що реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Кіптівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області проведено з порушенням вимог статті 8, пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25, Кіптівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: судом першої інстанції порушено вимоги статті 236 Господарського процесуального кодексу України; судом першої інстанції залишено поза увагою відсутність у позивача повноважень управління спірною земельною ділянкою; судом першої інстанції надано перевагу поясненням прокуратури без належних доказів на їх обгрунтування; відсутні виключні конституційні та законодавчі підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у даному спорі, а подання позову прокурором у цій частині суперечить принципу поділу влад, змагальності сторін та рівності учасників процесу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у справі № 927/698/25 передано для розгляду колегії суддів, у складі: головуючий суддя: ОСОБА_1., судді: Спаських Н.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 в зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні та перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці для вирішення процесуальних питань в межах справи № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026, визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: ОСОБА_1., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 справу № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: ОСОБА_1 , судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.07.2026 № 1563/0/15-26 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звільнено у відставку.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026, в зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/698/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026, для розгляду справи № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Спаських Н.М., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 справу № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Спаських Н.М., Яценко О.В., та призначено розгляд справи на 01.10.2026.

Розпорядженням від 30.09.2026 № 09.1-08/2646/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв`язку з перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/698/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026, для розгляду справи № 927/698/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 справу № 927/698/25 за апеляційною скаргою Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Яценко О.В.

До Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської обласної прокуратури, від Чернігівської обласної ради та від Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" надійшли відзиви на апеляційну скаргу відповідача, в яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи відзивів на апеляційну скаргу зводяться до помилкового тлумачення скаржником положень Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, на які посилається відповідач та, які застосовано судом першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 залишити без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 9 "Про дочірнє підприємство "Козелецьрайагролісгосп" створено Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" (надалі - ДП "Козелецьрайагролісгосп").

Відповідно до статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп" підприємство створене за рішенням засновника наказом від 27.12.2000 № 9 та зареєстровано 16.01.2001 розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації № 19, на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником підприємства є Комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради. Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства у господарському віданні.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп" метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Обласним підприємством обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства у районі, лісозаготівля, тощо.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" надано земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, в постійне користування підприємствам згідно з додатком № 1, для ведення лісового господарства.

Відповідно до додатку № 1 до рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 ДП "Козелецьрайагролісогосп" на території Козелецького району надано в постійне користування 14 333,6 га земель лісового фонду.

На замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" землевпорядною організацією БПП "Позитив" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 306,3444 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області.

На підставі вказаної документації земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі 16.12.2022 з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - землі лісогосподарського призначення. Вказана земельна ділянка розташована на території Кіптівської сільської ради.

Факт постійного користування землями 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп" посвідчується матеріалами лісовпорядкування, зокрема, у проектом організації та розвитку лісового господарства, планом лісонасаджень.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Остерської міської ради Кезлею В.М. на підставі Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, відомостей з ДЗК № 62826139 від 04.04.2023 за Кіптівською сільською радою 04.04.2023 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373.

Відповідно до інформації ВО "Укрдержліспроект" від 07.02.2024 № 02-152 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп" відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2015 року та межами земельних ділянок, відповідно до наданих координат поворотних точок, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 частково накладається на межі 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп". Так, сертифікованим інженером-землевпорядником Приватного підприємства "Елітзем", зіставивши матеріали, надані ВО "Укрдержліспроект" щодо межі лісового фонду кварталу 48 ДП "Козелецьрайагролісгосп" та дані Державного земельного кадастру по ділянці з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, визначено площу земельної ділянки лісового фонду постійного користувача, яка знаходиться в межах спірної земельної ділянки, та складає 48,3626 га, а також встановлено координати окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП "Козелецьрайагролісгосп".

За інформацією Чернігівської обласної ради, яка викладена у листі від 20.02.2024 № 02 03/134, рішення щодо зміни площ, конфігурацій земель лісогосподарського призначення в 48 кварталі згідно з матеріалами лісовпорядкування, а також рішень про припинення права постійного користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" обласна рада не приймала.

Вважаючи, що державну реєстрацію земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 48,3625 га, що є частиною земельної, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада, здійснено у порушення вимог законодавства, чим порушено права Чернігівської обласної ради, прокурор звернувся з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Здійснюючи апеляційне провадження у даній справі № 927/698/25 з розгляду апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного вище рішення під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Тобто, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

У постанові від 20.10.2020 у справі № 924/250/19 Верховний Суд зауважив, що звертаючись з позовом у справі, прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 наголосив, що насамперед прокурор повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (узагальнила висновки щодо застосування вищевказаних норм права та виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Так, в обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що реєстрація Кіптівською сільською радою права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у користуванні комунального спеціалізованого підприємства та у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області з порушенням земельного законодавства та без належних на те законодавчих підстав, створює передумови використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, незаконної зміни цільового призначення та порушує інтереси держави в особі Чернігівської обласної ради.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з частиною 2 статті 122 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з пунктами 20, 21 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання: щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; е) організація землеустрою; и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У статті 30 Лісового кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань; передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють право користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють права користування ними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки Чернігівська обласна рада від імені територіальних громад сіл, селищ, міст області здійснює управління об`єктами їхньої спільної власності, саме до компетенції вказаної ради віднесено повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі незаконного вибуття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області спірної земельної ділянки.

Козелецькою окружною прокуратурою листом від 04.06.2025 № 15/1-387вих25 повідомлено Чернігівську обласну раду про виявлені порушення земельного законодавства щодо земель лісогосподарського призначення та про необхідність поновлення порушеного права.

Чернігівською обласною радою листом від 01.07.2025 № 01-05/573 повідомлено прокуратуру про те, що через обмежене фінансування не вживалися заходи представницького реагування. При цьому зауважила, що не заперечує проти вжиття заходів представницького реагування прокуратурою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені обставини свідчать про бездіяльність уповноваженого органу, оскільки ним не було вжито жодних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин та законності розпорядження землями лісогосподарського призначення, органом не уповноваженим на це.

Отже, враховуючи відсутність вжиття заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів держави та виходячи з повноважень прокурора самостійно визначати порушення інтересів держави орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про відсутність виключних конституційних та законодавчих підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у даному спорі, з посиланням скаржника на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24).

Так, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу 1 частини 3, абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді): 1) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; 2) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 3) окремі приписи абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027; 4) рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Отже, враховуючи пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, приписи абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, тобто до цієї дати вказані положення Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними в редакції, що діяла до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду, та підлягають застосуванню.

У даній справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради в липні 2025 року, тобто в період, коли приписи абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" були чинними, а тому підлягали застосуванню.

Крім того, з урахуванням пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) дія такого рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у справі № 927/698/25, оскільки вони виникли під час чинності окремих приписів абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними (аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28.07.2026 у справі № 908/1614/25, від 14.07.2026 у справі № 914/3261/24).

З урахуванням наведеного доводи скаржника з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24) є необгрунтованими, оскільки дія вказаного рішення не поширюється на спірні правовідносини у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування підстав перебування земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" прокурор посилається на те, що відповідно до статті 6 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) та Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001), усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави землями лісового господарства розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. У свою чергу, Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебували усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Згідно з абзацем 3 частини 2 статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) суб`єктами права державної власності на землю виступають: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

У пункті 1 частини 1 статті 13 Лісового кодексу України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) встановлено, що до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1 статті 12 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу.

Стаття 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) передбачала право обласних рад на надання земельних ділянок із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1,2, 3 і 5 цієї статті.

За приписами статті 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної ради у разі їх надання: для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї етапі та статтями 32 і 33 цього Кодексу.

За статтею 5 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

У частинах 1, 2 статті 9 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) визначено, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 9 "Про дочірнє підприємство "Козелецьрайагролісгосп" створено ДП "Козелецьрайагролісгосп".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп", затвердженого наказом директора Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" від 27.12.2000 № 9, зареєстрованого розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 16.01.2001 № 19, метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Обласним підприємством обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства у районі, лісозаготівля, тощо.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" надано земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, в постійне користування підприємствам згідно з додатком № 1, для ведення лісового господарства.

Відповідно до додатку № 1 до рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 ДП "Козелецьрайагролісогосп" на території Козелецького району надано в постійне користування 14 333,6 га земель лісового фонду.

У подальшому, на замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" землевпорядною організацією БПП "Позитив" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 306,3444 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області.

На підставі вказаної документації земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі 16.12.2022 з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - землі лісогосподарського призначення. Вказана земельна ділянка розташована на території Кіптівської сільської ради.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Законом України від 20.06.2022 №2321-ІХ внесено зміни до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, відповідно до якого до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 право постійного користування землею, яке виникло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, продовжує зберігатися надалі. Відсутність у підприємств актів про право постійного користування не є достатньою правовою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, що посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акту.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України (що були чинні на момент виникнення спірних відносин), якими визначено, що до одержання в установленому порядку лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (див. постанови Верховного Суду від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц, Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, що факт постійного користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" спірною земельною ділянкою посвідчується матеріалами лісовпорядкування, зокрема, підтвердження факту права постійного користування землями 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп" міститься у проекті організації та розвитку лісового господарства, плані лісонасаджень.

Як зазначалось вище, ДП "Козелецьрайагролісгосп" створене наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 9

Відповідно до статуту Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" підприємство створене за рішенням засновника наказом від 27.12.2000 № 9 та зареєстровано 16.01.2001 розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації № 19, на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником підприємства є комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради.

Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства у господарському віданні.

Відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (набрав чинності 01.01.2013) з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" названого закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Таким чином, з 01.01.2013 земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та які перебувають у постійному користуванні обласної ради, обласних комунальних підприємств, установ, організацій, належать до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 2 статті 10 зазначеного Закону визначено, що обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 2 пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Отже, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства підставним є висновок суду першої інстанції пор те, що земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якими здійснює Чернігівська обласна рада.

Таким чином, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькими органами місцевого самоврядування є ради. Так сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. У свою чергу обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

В такий спосіб як міські, так і обласні ради наділені законом повноваженнями щодо управління об`єктами комунальної власності.

Отже, надання спірної земельної ділянки у постійне користування ДП "Козелецьрайагролісгосп", управління якою здійснює Чернігівська обласна рада, свідчить про належність такої ділянки саме до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі про закриття касаційного провадження від 26.08.2026 у справі № 920/341/25 (у складі: Зуєв В.А. (головуючий), судді: Берднік І.С., Міщенко І.С.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про відсутність у позивача повноважень управління спірною земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Остерської міської ради Кезлею В.М. за Кіптівською сільською радою 04.04.2023 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, стверджував про те, що згідно з планом лісонасаджень ДП "Козелецьрайагролісгосп" земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 частково накладається на 48 квартал земель лісового фонду ДП "Козелецьрайагролісгосп".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації ВО "Укрдержліспроект" від 07.02.2024 № 02-152 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп" відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2015 року та межами земельних ділянок, відповідно до наданих координат поворотних точок, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 частково накладається на межі 48 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп".

Так, сертифікованим інженером-землевпорядником Приватного підприємства "Елітзем", зіставивши матеріали, надані ВО "Укрдержліспроект" щодо межі лісового фонду кварталу 48 ДП "Козелецьрайагролісгосп" та дані Державного земельного кадастру по ділянці з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, визначено площу земельної ділянки лісового фонду постійного користувача, яка знаходиться в межах спірної земельної ділянки, та складає 48,3626 га, а також встановлено координати окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП "Козелецьрайагролісгосп".

Отже, матеріалами справи підтверджуються обставини часткового (площею 48,3626 га) накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення ДП "Козелецьрайагролісгосп" з доданим фрагментом накладки на ортофотоплан межі кварталу 48 ДП "Козелецьрайагролісгосп" та меж земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, право комунальної власності на яку зареєстровано за Кіптівською сільською радою.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів прийняття Чернігівською обласною радою рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих у постійне користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" іншим суб`єктам, чи рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" (добровільна відмова, вилучення тощо).

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX внесено зміни до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, згідно з якими з дня набрання чинності цим пунктом, а саме з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за виключенням переліку земель, зазначених у підпунктах "а"-"е" абзацу 1 цього пункту, зокрема, крім земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, землі лісогосподарського призначення до комунальної власності Кіптівської сільської ради за Законом України від 28.04.2021 № 1423-IX не передавались і не переходили.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, площею 48,3626 га, за Кіптівською сільською радою проведена у порушення вимог статті 8, пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, та, відповідно, про те, що спірна земельна ділянка протиправно вибула із власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов`язаний з будь-якими конкретними зобов`язаннями між власником і порушником.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц) сформульовані висновки про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності.

Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Отже, належним та ефективним способом захисту у зв`язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що витребування спірної земельної ділянки у Кіптівської сільської ради є ефективним способом захисту порушених прав власника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 виснувала, що: "витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 0,1259 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці. АТ "Укрзалізниця" має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 441/123/16). Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр"). Належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві постійного користування АТ "Укрзалізниця" та накладається на земельну ділянку, що знаходиться у власності особи.".

Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, належним способом захисту є позов речово-правового характеру, зокрема, віндикаційний позов про витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 48,3626 га, що належить на праві постійного користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 48,3626 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013, з визначеними поворотними точками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 48,3626 га, зареєстрована в Держаному земельному кадастрі з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

Відповідно до частини 13 статті 79 Земельного кодексу України, частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Як зазначено судом першої інстанції, внаслідок вчинених дій у Державному земельному кадастрі щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 за відповідачем, порушено майнове право територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради на витребування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 сформована, у тому числі за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп" та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що скасування державної реєстрації права власності Кіптівської сільської ради на неї є ефективним способом захисту прав та законних інтересів Чернігівської обласної ради.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу; характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).

Місцевий господарський суд зазначив, що лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 у Державному земельному кадастрі буде забезпечено ефективне відновлення прав громади на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Чернігівській обласній раді буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час у кадастрі зазначені неправильні відомості щодо її власника.

Таким чином, з метою ефективного захисту та поновлення прав територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 з одночасним скасуванням державної реєстрації права комунальної власності Кіптівської сільської ради на оспорювану земельну ділянку.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Кіптівською сільською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7422085900:60:067:0013 площею 50,7373 га та витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 48,3626 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим 7422085900:60:067:0013 та має 44 поворотні точки з координатами, з огляду на те, що задоволення таких вимог надасть безперешкодну можливість як позивачу оформити витребувану земельну ділянку, як об`єкт цивільних прав у спосіб, передбачений статтею 79-1 Земельного кодексу України, так і не завадить відповідачу забезпечити державну реєстрацію та речові права на іншу частину земельної ділянки.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків по суті спору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області слід відмовити, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 залишити без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/698/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 927/698/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді О.В. Яценко

О.В. Тищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua