Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №202/20959/23
Суддя: Макаров М. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9023/26 Справа № 202/20959/23 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого – судді Макарова М.О.
суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.
при секретарі – Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 червня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що в провадженні державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Кірсанова перебуває виконавче провадження № 79335585 від 14.10.2025 року відкритого на підставі виконавчого листа №202/20959/23 від 08.10.2025 року виданого Індустріальним районним судом міста Дніпра.
08 травня 2026 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80956232 з примусового виконання виконавчого листа № 202/20959/23, виданого 08.10.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказав, що раніше на виконанні в Індустріальному ВДВС вже перебувало виконавче провадження № 79335585 з примусового виконання того самого виконавчого листа №202/20959/23 від 08.10.2025 про вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
19 грудня 2025 року державним виконавцем Кірсановим С.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79335585 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У зазначеній постанові державний виконавець прямо встановив, що: боржник не виконав рішення, яке не може бути виконано без участі боржника; стягувач надав заяву про неможливість примусового входження до квартири; виконавець у зв`язку із цим надсилає повідомлення до органу досудового розслідування та закінчує виконавче провадження. Таким чином, виконавче провадження № 79335585 було завершено у передбачений законом спосіб, а державним виконавцем прийнято остаточне процесуальне рішення про його закінчення.
Водночас 08.05.2026 року державним виконавцем повторно відкрито нове виконавче провадження № 80956232 з примусового виконання того самого виконавчого документа, без скасування постанови про закінчення попереднього виконавчого провадження та без наявності передбачених законом підстав для повторного відкриття виконавчого провадження з тих же підстав.
Також вказав, що станом на 21.11.2025 року він не є співвласником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування частки квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В. від 14.11.2025 року.
Просив суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № 80956232; скасувати постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 80956232 від 08 травня 2026 року; зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80956232 до розгляду даної скарги по суті.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 червня 2026 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №79335585 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .
14.10.2025 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. відкрито виконавче провадження № 79335585 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з актом державного виконавця Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. від 21.11.2025 року при примусовому виконанні на підставі виконавчого документа №202/20959/23, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпра 08.10.2025 року про вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 , боржник надав копію договору дарування на кв. АДРЕСА_1 та повідомлення, що він не є власником квартири та передати ключі не може. Таким чином виконання дії по вселенню ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 не відбулося.
Відповідно до Договору дарування частки квартири від 14 листопада 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В., зареєстрованому в реєстрі №1055, ОСОБА_1 передав у власність (подарував), а ОСОБА_3 прийняла у власність безоплатно ( у дар) 1/3 (одну третю) частку квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 27,5 кв.м., загальною площею 45,3 кв.м.
19.12.2025 року Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. закінчено виконавче провадження №79335585 на підставі п.11 частини першої статті 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Встановлено, що стягувач надав заяву про неможливість примусового входження до квартири. Боржник не виконав рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Згідно з листом Дніпровського районного Управління поліції №2 на ім`я начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено, що звернення розглянуто та дана подія зареєстрована до ІТС ІПНП Дніпровського РУП №2 ГУНП за №36098 від 05.12.2025 та не вбачають правових підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
07.05.2026 року ОСОБА_2 було подано до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №202/20958/23 від 08.10.2025 року по вселенню за адресою: АДРЕСА_3 .
08.05.2026 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. відкрито виконавче провадження № 80956232 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з Інформацією про виконавче провадження від 14.05.2026 року, виконавче провадження №79335585 завершено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що приймаючи до уваги, що дії державного виконавця щодо відкриття нового виконавчого провадження є законними, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення скарги та доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню в цілому та не дає оцінку вимогам скаржника та суб`єкта оскарження, які не підлягають розгляду в межах скарги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до п.11 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Колегія суддів погоджується з твердження суду першої інстанції стосовно того, що після закінчення провадження повторно відкрити його за тією самою постановою не можна, оскільки необхідно скасовувати постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також, оскільки суд першої інстанції повторно видав виконавчий лист, то стягувач ОСОБА_2 має право знову звернутися із заявою про відкриття провадження в межах встановлених законом строків 3 роки.
Згідно заяви стягувача ОСОБА_2 поданої 07.05.2026 року державний виконавець 08.05.2026 року відкрив виконавче провадження № 80956232.
Державний виконавець, отримавши таку заяву та оригінал виконавчого листа, зобов`язаний винести постанову про відкриття нового виконавчого провадження (ст. 26 Закону), перевіривши: чи документ виданий судом, строки пред`явлення не минули, заява від стягувача.
З вищезазначеного убачається, що постанова про відкриття нового виконавчого провадження є абсолютно законною та обґрунтованою.
З огляду на наведене доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими та відхиляє.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 червня 2026 року — залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 27 жовтня 2026 року.
Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua