Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №173/2962/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №173/2962/26

Суддя: Пістун А. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2794/26 Справа № 173/2962/26 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Морозова В.Ю.(в режимі відеоконференції)

апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

При обставинах зазначених в протоколі та в оскарженій постанові суду першої інстанції, 26.07.2026 об 11:30 у с-щі Дніпровське, по вул. Лісна, ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер, результат позитивний 0,34% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Морозов В.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду ґрунтується не на матеріалах справи, а на словах самої особи, яка притягається до відповідальності, оскільки суд наголосив, що ОСОБА_1 безпосередньо після продування «особисто підтвердив факт вживання алкогольних напоїв», що узгоджується з його письмовими поясненнями про вживання алкоголю напередодні.

Вказує, що в протоколі не зазначено жодної конкретної ознаки сп`яніння, що і було визнано судом, однак вказано, що «відсутність у протоколі детального опису конкретних ознак сп`яніння не є підставою для закриття справи», що вважає помилковим, а на відеозаписі ознаки сп`яніння взагалі не вбачаються. Вважає, що підстав для огляду не було, а сам огляд проведено з порушенням закону, а тому результат є недопустимим доказом.

Стверджує, що показання газоаналізатора не можуть вважатися достовірними, через триразове продування та можливий збій приладу, як вбачається з відеозапису та визнається самою постановою. До матеріалів справи долучено роздруківку лише одного результату (тест № 51, 0,34 ‰). Дві попередні спроби ніде не зафіксовані: ні в акті огляду, ні в протоколі, ні в рапорті немає ні їхніх результатів, ні пояснень, чому знадобилося повторне продування, що свідчить про те, що перші спроби не дали коректного результату, а отже, прилад міг працювати нестабільно або давав збій, а результат у 0,34 ‰ отримано не за штатного, а за повторного та неодноразового використання приладу. Вказує, що невизначеність щодо результатів двох попередніх продувань та причин повторних спроб є саме таким сумнівом, який неможливо усунути в межах наявних матеріалів, і він мав бути витлумачений на користь ОСОБА_1 .

Сторона захисту посилається на незаконність зупинки, оскільки причину зупинки поліцейський назвав пошкодження дзеркала, що не вказано у протоколі, а до матеріалів справи не додано жодного документа, що фіксував би виявлену технічну несправність. Більше того, як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , за результатами спілкування з працівниками поліції щодо нього було складено постанову за пошкодження бампера автомобіля, а не дзеркала. У зв`язку із чим вважає, що зупинка відбулася без законних підстав, а всі наступні дії, зокрема вимога пред`явити документи та пропозиція пройти огляд, були вчинені на незаконному підґрунті, а отримані внаслідок цього докази не можуть бути визнані допустимими.

ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю. в судовому засіданні підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується наявними в матеріалах справи докази, які є належними, допустимими, які доповнюють одне одного.

Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язковими елементами об`єктивної сторони такого складу правопорушення як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є: факт керування транспортним засобом та факт наявності алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника, щодо порушення процедури проходження огляду на стан сп`яніння на місці є недоведеними та такими, що спростовуються наявним відеозаписом в матеріалах справи та долученими доказами.

Так, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`янінні, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, після чого було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Під час проходження огляду, ОСОБА_1 з першого та другого разу не зміг продути газоаналізатор, тому прилад і не показав результат з причини відсутності необхідної кількості повітря, та лише з третього раз приклад показав результат. Твердження апелянта про те, що нібито прилад показав після першого та другого разу негативний результат спростовується відеозаписом.

Посилання сторони захисту на незаконність зупинки та те, що відсутні будь-які докази складання постанови за розбите скло, не є слушним, з огляду на те, що з відеозапису вбачається, що працівниками поліції після зупинки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , останнього було повідомлено, що його зупинено у зв`язку із тим, що розбите дзеркало.

Крім того, з відеозапису вбачається, що після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівник поліції роз`яснив, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Після складення протоколу, ОСОБА_1 ознайомився з ним під підпис, а також працівником поліції було надано постанову про накладення адміністративного стягнення за робите скло та роз`яснення правила сплати такого штрафу.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не заперечував результату проведення огляду та був з ним згодний про, що свідчить його підпис на роздруківці з алкотестеру, а також поставив свої підписи у протоколі, заперечень не надавав, що зафіксовано на відеозапис с боді-камер поліцейських.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено без порушень законодавства у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому доводи апелянта з приводу порушення огляду та несправності алкотестера до уваги не приймаються.

Відеозапис підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, які у своїй сукупності з іншими доказами по справі вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявний в матеріалах справи відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП та визнається апеляційним судом належним та допустимим доказом.

Докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua