Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №205/6450/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8212/26 Справа № 205/6450/25 Суддя у 1-й інстанції - Скиба С.А. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №205/6450/25 (провадження №6/207/302/26) за поданням державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анашкіної Аліни Сергіївни про розшук малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2026 року, постановлену у складі судді Скиба С.А., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анашкіної А.С. звернулась до Південного районного суду міста Кам`янського із поданням про розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування подання посилається на те, що на примусовому виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80636541 з примусового виконання виконавчого листа №205/6450/25, виданого 26 березня 2026 року Південним районним судом міста Кам`янського про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , повернення малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_5 за місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за №АСВП80636541, копії якої за вихідним №50364 направлені сторонам для виконання та відома.

01 квітня 2026 року від ОСОБА_5 до відділу надійшло клопотання, у якому остання зазначає, що боржник ОСОБА_2 передав дитину ОСОБА_1 третій особі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтримує з нею зв`язок та має можливість впливати на виконання рішення суду, однак умисно ухиляється від його виконання. Неодноразово усіма відомими їй способами зв`язку намагалася зв`язатися з боржником та особою, яка утримує дитину, однак дзвінки останньої та повідомлення ігноруються.

02 квітня 2026 року державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо факту перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України малолітньою особою, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлений запит зареєстровано за вх.№78665-26-ВХ від 03 квітня 2026 року, станом на 24 квітня 2026 року відповіді від Державної прикордонної служби України не надходило.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником на праві спільної часткової власності від 16 квітня 2025 року зареєстровано 1/3 частина житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 , у якому згідно відповіді від державної міграційної служби України про зареєстроване місце проживання чи місце перебування особи, місця реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . Також, з вищезазначеної інформаційної довідки останньому на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у той же час за адресою : АДРЕСА_1 зареєстрована та фактично проживає стягувач ОСОБА_5 .

З метою встановлення місцезнаходження, фактичного перебування/проживання боржника ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 , яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 , до Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до якого за територіальністю та підвідомчістю відноситься вищезазначена адреса, державним виконавцем 06 квітня 2026 року направлено доручення на вчинення виконавчих дій за вих.№52171.

На виконання вищезазначеного доручення 08 квітня 2026 року до відділу від Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов акт державного виконавця, згідно якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 та малолітня дитина ОСОБА_1 фактично не перебувають та не проживають, дитина ОСОБА_1 , яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 , матері не повернута.

Зазначає, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця не виконує , на виклики державного виконавця до відділу не з`являється, фактичне місце свого перебування/проживання приховує, фактичне місце перебування/проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 приховує.

У зв`язку з чим просить суд оголосити розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2026 року подання державного виконавця задоволено, оголошено розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою та передчасною, постановленою з грубим порушенням норм процесуального права, за неповно з`ясування судом обставин у справі.

В апеляційній скарзі зазначає, що боржник ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подання державного виконавця про розшук дитини, оскільки повідомлення про призначення судового засідання надійшло до електронного кабінету після постановлення оскаржуваної ухвали суду.

Також вказує на наявність обставин, які об`єктивно викликали сумніви в неупередженості судді, оскільки ним двічі заявлялися самовідводи у справі №205/6450/25 у зв`язку із наявністю обставин, які на думку суду, могли викликати сумніви в його неупередженості, при цьому розглянув подання державного виконавця про оголошення розшуку боржника.

Суд першої інстанції неповно з`ясовані обставини у справі, оскільки не було надано оцінки тому, що в межах виконавчого провадження №80636541 державний виконавець не пересвідчився в отриманні боржником ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 30 березня 2026 року боржник ознайомився лише 14 травня 2026 року після отримання її в кабінеті ЕС та 15 травня 2026 року надіслав виконавцю письмові пояснення, які були ним отримані 20 травня 2026 року. При цьому, державний виконавець не повідомила суд про отримання нею письмових пояснень від боржника, тоді як саме через відсутність належного повідомлення про розгляд подання, боржник був позбавлений можливості надати суду свої заперечення та докази.

Зазначає, що у письмових поясненнях він повідомив державного виконавця про те, що 21 травня 2025 року ОСОБА_1 виїхав за кордон разом зі своєю бабусею – ОСОБА_4 , з якою перебуває станом на дату надання пояснень. Єдиним засобом зв`язку боржника з ОСОБА_1 являється номер мобільного телефону ОСОБА_4 - НОМЕР_1 . Під час останнього спілкування боржника з ОСОБА_4 остання повідомила, що з 15 травня 2026 року вона разом із ОСОБА_1 перебуватиме за адресою: АДРЕСА_3 . Також боржник зазначає, що враховуючи обмеження встановлені Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, не може виїхати за кордон з метою особистого виконання рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 25 березня 2026 року.

Вважає, що оголошення розшуку малолітньої дитини є передчасним.

У зв`язку з чим просить ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2026 року скасувати та відмовити у задоволенні подання державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анашкіної А.С. про розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анашкіна А.С. скористалась своїм право, подала відзив, в якому вважає апеляційну скаргу необґрунтованою.

Зазначає, що з метою виконання судового рішення та відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та повернення дитини матері ОСОБА_5 01 квітня 2026 року державним виконавцем разом із ОСОБА_5 здійснено вихід за адресою місця реєстрації проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 . Під час виходу за вищезазначеною адресою встановлено: станом на 01 квітня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 боржник ОСОБА_2 фактично не проживає; станом на 01 квітня 2026 року малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації батька АДРЕСА_2 фактично не проживає та не перебуває; станом на 01 квітня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 згідно договору оренди наданого орендарем від 01 березня 2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 проживає остання, про що державним виконавцем складено акт державного виконавця.

01 квітня 2026 року від ОСОБА_5 до відділу надійшло клопотання, в якому остання зазначає, що боржник ОСОБА_2 передав дитину ОСОБА_1 третій особі - ОСОБА_4 , та підтримує з нею зв`язок та має можливість впливати на виконання рішення суду, однак умисно ухиляється від його виконання.

02 квітня 2026 року державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо факту перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України малолітньою особою, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 квітня 2026 року відповіді від Державної прикордонної служби України не надходило.

З метою встановлення місцезнаходження, фактичного перебування/ проживання боржника ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 , до Правобережному відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до якого за територіальністю та підвідомчістю відноситься вищезазначена адреса державним виконавцем 06 квітня 2026 року направлено доручення на вчинення виконавчих дій за вих.№52171.

На виконання вищезазначеного доручення 08 квітня 2026 року до відділу від Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов акт державного виконавця згідно якого встановлено за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та малолітня дитина ОСОБА_1 фактично не перебувають та не проживають, дитина ОСОБА_1 яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 матері не повернута.

Державним виконавцем 01 квітня 2026 року та 13 квітня 2026 року здійснювалися виклики ОСОБА_2 , однак він не з`явився до відділу, відповідно не надав державному виконавця жодної інформації, про причини неявки на виклики державного виконавця та невиконання вимоги державного виконавця не повідомив.

16 квітня 2026 року державним виконавцем сформовано та направлено ОСОБА_2 до відділу 23 квітня 2026 року на 13:00 для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ст.183-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Того ж дня в присутності ОСОБА_5 державним виконавцем складено акт державного виконавця в якому зафіксовано неявку ОСОБА_2 до відділу, не надання на вимогу державного виконавця витребуваної інформації, та не виконання вимог виконавчого документу.

23 квітня 2026 року державним виконавцем в порядку ст.183-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення, копії якого направлені поштовим відправленням ОСОБА_2 , однак поштове відправлення повернулось до відділу через невдалу спробу вручення та закінчення терміну зберігання.

Зазначає, що ОСОБА_2 відомо про існування рішення Південного районного суду міста Кам`янського у справі №205/6450/25

21 травня 2026 року за вх.№5105 отримано поштовою кореспонденцією письмове пояснення боржника ОСОБА_2 , згідно якого останній повідомив, що 21 травня 2025 року ОСОБА_1 виїхав за кордон разом зі своєю бабусею – ОСОБА_4 , з якою перебуває станом на дату надання пояснень. Єдиним засобом зв`язку боржника з ОСОБА_1 являється номер мобільного телефону ОСОБА_4 - НОМЕР_1 . Під час останнього спілкування боржника з ОСОБА_4 остання повідомила, що з 15 травня 2026 року вона разом із ОСОБА_1 перебуватиме за адресою: АДРЕСА_3 . Також боржник зазначає, що враховуючи обмеження встановлені Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, не може виїхати за кордон з метою особистого виконання рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 25 березня 2026 року.

В той же час, станом на 08 червня 2026 року боржник для надання будь яких пояснень щодо виконання вимог рішення до відділу особисто не з`являвся, інформацію щодо місця свого фактичного проживання не надав. Вся поштова кореспонденція направлена державним виконавцем повертається до відділу. 08 червня 2026 року державним виконавцем складено акт щодо невиконання боржником вимог державного виконавця.

Боржником не надано до відділу жодних підтверджень щодо вчинення ним дій щодо виконання рішення про повернення дитини матері.

У зв`язку із чим просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Південного районного суду про оголошення малолітньої дитини у розшук залишити без змін.

ОСОБА_5 скористалась своїм право, подала відзив, в якому вважає апеляційну скаргу безпідставною.

Зазначає, що доводи апелянта про неналежне повідомлення не спростовує законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали. Боржник був обізнаний про існування виконавчого провадження №80636541, відкритого 30 березня 2026 року, ознайомився з його матеріалами, отримав доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження та підтримував комунікацію з державним виконавцем.

Доводи апеляційної скарги щодо нібито упередженості судді є безпідставними, ґрунтуються виключно на припущеннях апелянта та не підтверджені жодними належними доказами. Апеляційна скарга не містить жодної конкретної обставини, яка б свідчила про особисту заінтересованість судді, порушення ним принципів незалежності чи неупередженості або про будь-які процесуальні порушення під час розгляду подання.

Зміст письмових пояснень боржника фактично зводився до повідомлення про те, що, зі слів ОСОБА_4 , дитина перебуває у місті Каунас Литовської Республіки, а сам боржник не може виїхати за кордон. Такі пояснення не спростовують встановлених судом обставин, а навпаки підтверджують, що дитина не перебуває ні з матір`ю, ні з батьком та знаходиться за межами України разом із третьою особою, з якою боржник підтримує зв`язок, проте не направляє вимоги виконати рішення суду, повернути дитину матері.

При цьому боржник не надав жодного документа, який підтверджує фактичне перебування дитини за зазначеною адресою; жодних відомостей про конкретне місце проживання дитини;- жодного доказу звернення до ОСОБА_4 з вимогою повернути дитину матері; жодного доказу звернення до компетентних органів Литовської Республіки з метою виконання рішення українського суду, при тому, що неодноразово звертався до компетентних органів Литви з вимогами не повертати дитину матері та не розшукувати дитину.

Оголошення розшуку має на меті встановлення фактичного місцезнаходження дитини. Лише після встановлення такого місцезнаходження можуть бути ефективно використані міжнародні механізми виконання судових рішень. Апелянт фактично пропонує застосовувати міжнародні процедури без встановлення конкретного місця перебування дитини, що є неможливим.

Матеріалами справи підтверджується, що апелянт підтримує постійний зв`язок із ОСОБА_4 , звертався до компетентних органів Литовської Республіки із заявами щодо дитини та просив не повертати дитину матері. Отже, апелянт має реальну можливість впливати на поведінку особи, з якою перебуває дитина, однак використовує цей вплив не для виконання рішення суду, а для підтримки незаконного утримання дитини.

Фактично апелянт не заперечує самого факту невиконання рішення суду, а лише намагається виправдати власну бездіяльність. При цьому саме його поведінка свідчить про свідоме ухилення від виконання судового рішення.

У зв`язку із чим просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Південного районного суду про оголошення малолітньої дитини у розшук залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Стягувач ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів скарги, просила у її задоволені відмовити, оскільки вважає рішення суду законним. Надала пояснення аналогічні викладеним у її відзиві.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2ст.372ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та стягувача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Постановляючи у справі оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця не виконує, на виклики державного виконавця до відділу не з`являється, фактичне місце свого та малолітньої дитини перебування/проживання приховує, малолітня дитина матері не повернута, тому наявні правові підстави для оголошення у розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів в цілому погоджується з таким висновком суду першої інстанції, але вважає що скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ЦПК України судові виклики здійснюються повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається, що справа за поданням державного виконавця 21 травня 2026 року була розглянута у відсутність боржника ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог ст.386 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.367 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порушення судом процесуального закону знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.

Розглядаючи по суті подання державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129 Конституцією України визначено, що судові рішення є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

За правилами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішення, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Розділом VI ЦПК України унормовано розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб.

Так, згідно до вимог ст.438 ЦПК України:

1. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

2. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

3. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Встановлено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження за АСВП №80636541 з примусового виконання виконавчого листа по справі №205/6450/25 від 26 березня 2026 року, виданого Південним районним судом міста Кам`янського про: Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , повернути малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_5 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_5 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 . Допустити негайне виконання рішення в частині відібрання дитини і повернення її матері ОСОБА_5

30 березня 2026 року до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на примусове виконання надійшла заява ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання судового рішення за вх.№3308 разом з виконавчим листом №205/6450/25, виданим 26 березня 2026 року Південним районним судом міста Кам`янського.

Відповідно до вимог частини 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за №АСВП80636541, копії якої за вих. №50364 направлені сторонам для виконання та відома (поштове відправлення адресоване ОСОБА_2 повернулось до відділу).

01 квітня 2026 року державним виконавцем за адресою місця реєстрації проживання боржника ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 направлено виклик державного виконавця за вих. №50586 від 01 квітня 2026 року про зобов`язання боржника ОСОБА_2 з`явитись 03 квітня 2026 року на 09:00 до відділу за адресою м. Кам`янське вул. Ялтинська, буд.2, кабінет №1.

З метою відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та повернення дитини матері ОСОБА_5 01 квітня 2026 року державним виконавцем разом із ОСОБА_5 здійснено вихід за адресою місця реєстрації проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 .

Під час виходу за вищезазначеною адресою встановлено: станом на 01 квітня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 боржник ОСОБА_2 фактично не проживає; станом на 01 квітня 2026 року малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації батька АДРЕСА_2 фактично не проживає та не перебуває; станом на 01 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору оренди наданого орендарем від 01 березня 2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 проживає остання, про що державним виконавцем складено акт державного виконавця.

01 квітня 2026 року від ОСОБА_5 до відділу надійшло клопотання, в якому остання зазначає, що боржник ОСОБА_2 передав дитину ОСОБА_1 третій особі - ОСОБА_4 , та підтримує з нею зв`язок та має можливість впливати на виконання рішення суду, однак умисно ухиляється від його виконання.

02 квітня 2026 року державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо факту перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України малолітньою особою, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 квітня 2026 року відповіді від Державної прикордонної служби України не надходило.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником на праві спільної часткової власності від 16 квітня 2025 року зареєстровано 1/3 частина житлового будинку садибного типу за адресою : АДРЕСА_2 , у якому згідно відповіді від державної міграційної служби України про зареєстроване місце проживання чи місце перебування особи, місця реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . Також, з вищезазначеної інформаційної довідки останньому на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у той же час за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована та фактично проживає стягувач.

З метою встановлення місцезнаходження, фактичного перебування/проживання боржника ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 , до Правобережному відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до якого за територіальністю та підвідомчістю відноситься вищезазначена адреса державним виконавцем 06 квітня 2026 року направлено доручення на вчинення виконавчих дій за вих.№52171.

На виконання вищезазначеного доручення 08 квітня 2026 року до відділу від Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов акт державного виконавця згідно якого встановлено за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та малолітня дитина ОСОБА_1 фактично не перебувають та не проживають, дитина ОСОБА_1 яку відповідно до рішення суду потрібно повернути матері ОСОБА_5 матері не повернута.

Державним виконавцем 01 квітня 2026 року та 13 квітня 2026 року здійснювалися виклики ОСОБА_2 , однак він не з`явився до відділу, відповідно не надав державному виконавця жодної інформації, про причини неявки на виклики державного виконавця та невиконання вимоги державного виконавця не повідомив.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.

Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

У цивільних справах суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Боржником, який обізнаний про рішення суду та наявність виконовчого провадження з примусового виконання рішення, не надано до відділу жодних підтверджень щодо вчинення ним дій щодо виконання рішення суду про повернення дитини матері.

З моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про відібрання дитини до теперішнього часу державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, що у своїй сукупності також свідчить про свідоме невиконання рішення суду.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджено, що батько дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду про відібрання дитини, законні вимоги державного виконавця не виконує, на виклики державного виконавця до відділу не з`являється, фактичне місце перебування/проживання боржника та малолітньої дитини ОСОБА_1 встановити не можливо.

Доказів на підтвердження того, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернутий матері ОСОБА_5 суду не надано.

Доводи скарги щодо наявності обставин, які об`єктивно викликали сумніви в неупередженості судді, оскільки ним двічі заявлялися самовідводи у справі №205/6450/25 у зв`язку із наявністю обставин, які на думку суду, могли викликати сумніви в його неупередженості, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки останні не містять даних щодо заявлення головуючим по справі суддею самовідводів та результатів їх розгляду.

Доводи про надання боржником письмових поясненнях, де останній повідомляв державного виконавця про те, що 21 травня 2025 року дитина ( ОСОБА_1 ) виїхав за кордон до Литовської Республіки (м.Каунас) разом зі своєю бабусею – ОСОБА_4 , з якою там перебуває станом на дату надання пояснень, також відхиляються судом, оскільки не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала Південного районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2026 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення подання державного виконавця про оголошення розшуку малолітньої дитини – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2026 року - скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анашкіної Аліни Сергіївни про розшук малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 06.11.2026 року

Головуючий суддя О.В. Агєєв