Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №489/4783/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №489/4783/26

Суддя: Коваленко І. В.

справа № 489/4783/26 провадження №2/489/2793/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У травні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №17575-09/2024 від 14.09.2024 в розмірі 17645,00 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 14.09.2024 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») укладено кредитний договір №17575-09/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 8500,00 грн., який вона зобов`язалася повернути, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №27012025, відповідно до якого та реєстру боржників до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 17575-09/2024 від 14.09.2024.

Через невиконання відповідачем зобов`язань станом на дату подання позову заборгованість по кредитному договору становить 176435,00 грн., з яких 7050,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6345,00 грн. за процентами, 4250,00 грн. штрафами та 0,00 грн. комісії.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 29.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази випуску банківської картки на ім`я відповідача та виписку по рахунку за період з 14.09.2024 по 19.09.2024.

Ухвалою суду від 28.07.2026 повторно витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази випуску банківської картки на ім`я відповідача та зарахування кредиту відповідачу.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 14.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту №17575-09/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 8500,00 грн. на 120 днів ( з 14.09.2024 по 11.01.2025), зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 0,85% в день.

Відповідно до пункту 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаю використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Договір, разом з Графіком платежів, підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором – W3692.

До укладення кредитного договору відповідач ознайомилася і підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором « W3692» Паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування, інформацію про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача та інші умови.

Ідентифікація відповідача в ІТС ТОВ «Стар Файненс Груп» підтверджена відповідною довідкою.

Успішне перебування ТОВ «Стар Файненс Груп» 14.09.2024 грошових коштів в сумі 8500,00 грн. на маску картки НОМЕР_1 через сервіс онлайн платежів IPay.ua підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026.

Фактичне зарахування 14.09.2024 грошових коштів в сумі 8500,00 грн. на рахунок відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якій в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_3 , підтверджується довідкою вказаного банку від 03.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260831/81173-БТ та доданої до неї випискою по рахунку, наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №27012025, відповідно до якого до позивач набув право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу із Реєстру боржників від 27.01.2025 до договору факторингу №27012025, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №17575-09/2024 в розмірі 17645,00 грн., з яких 7050,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6345,00 грн. за відсотками, 4250,00 грн. штрафом та 0,00 грн. комісії за видачу кредиту.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком первісного кредитора складеним станом на 27.01.2025.

Згідно розрахунку відповідач здійснила лише один платіж на суду 40009,00 грн., які були направлені кредитором на часткове погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам.

05.05.2026 позивач на адресу відповідача направив досудову вимогу про погашення заборгованості в розмірі 17645,00 грн. яка залишена без виконання.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в частині першій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Таким чином, укладення між сторонами договору в електронній формі відповідає наведеному вище законодавству.

Дослідженими судом доказами підтверджується, що за кредитним договором кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в розмірі 8500,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на вказану ним платіжну картку.

В свою чергу, відповідач здійснила лише часткове погашення заборгованості, тим самим порушивши взяті на себе зобов`язання.

Отже, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 7050,00 грн. та 6345,000 грн. по процентам, яка підтверджена розрахунком первісного кредитора, який нічим не спростовувано, та яка в досудовому порядку відповідачем не погашена, а тому звернення позивача до суду з позовом про стягнення такої заборгованості є правомірним.

Разом з тим, суд не погоджується із стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4250,00 грн., так як пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 13395,00 грн., яка складається із 7050,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 6345,00 грн. процентів, нарахування яких відповідає умовам кредитного договору.

Так як позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2021,02 грн. (2662,40 х 75,91%)

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 8000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження і часткове задоволення позовних вимог, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №17575-09/2024 від 14.09.2024 в розмірі 13395,00 грн. (тринадцять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 00 коп.), а також судовий збір в сумі 2021,02 грн. (дві тисячі двадцять одна гривня 02 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, коп.28;.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 09.11.2026.

Суддя І.В.Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua