Суд: Чечельницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №151/274/26
Суддя: Токарчук Л. Г.
Справа № 151/274/26
Провадження № 1-кп/151/67/26
В И Р О К
іменем України
09 листопада 2026 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12025020100000368, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 у невстановленому досудовими розслідуванням місці, дату та час без передбаченого законом дозволу придбав бойовий припас - наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення. Усвідомлюючи, що зазначений предмет являється бойовим припасом, а як наслідок розуміючи неправомірність своїх дій, переніс його та розпочав зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 . У подальшому 29.11.2025 близько 19:00 в с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_4 перебуваючи поряд з власним домоволодінням, що розташоване по АДРЕСА_1 , під час конфлікту з ОСОБА_6 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, зайшов на територію власного домоволодіння та переслідуючи умисел на залякування ОСОБА_6 взяв раніше придбану ним ручну осколкову гранату РГД-5, яку виніс на вулицю, таким чином здійснив носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу, та кинув її в напрямку проїзної частини, внаслідок чого вона вибухнула.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_4 29.11.2025 близько 19:00 в с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області, перебуваючи поряд з власним домоволодінням, що розташоване по АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_6 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зайшов на територію власного домоволодіння та переслідуючи умисел на залякування ОСОБА_6 взяв раніше придбану ним ручну осколкову гранату РГД-5. У подальшому, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, розуміючи, що його дії можуть призвести до завдання шкоди життю та здоров`ю громадян, ОСОБА_4 вийшов з подвір`я власного домоволодіння в напрямку проїзної частини та вважаючи, що в припаркованому неподалік автомобілі марки ''Мерседес Е 200'' державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває ОСОБА_6 , використовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, діючи з особливою зухвалістю, перебуваючи в громадському місці, привів у дію та умисно кинув в сторону місця, де раніше у нього відбувався конфлікт з ОСОБА_6 , а саме на узбіччя дороги, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка вибухнула, таким чином створив реальну загрозу життю та здоров`ю присутніх осіб та спричинив майнову шкоду, чим грубо порушив нормальну життєдіяльність громади та спокій громадян.
Своїми діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України за фактичних обставин викладених у обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що це було у листопаді місяці 2025 року, на той час вимикали світло і вони з сусідами сиділи у нього під забором на лавочці, їх було четверо, до них під`їхав ОСОБА_7 , вони сиділи, говорили, а потім посварився з ним і він поїхав. Через те, що посварився із сусідом, знервувався та був на емоціях і вирішив піти взяти гранату, яку він тримав у своєму автомобілі і просто кинути налякати. Про те, що вона була бойова йому було не відомо, так, як він її знайшов на полігоні коли їхав у с. Стратіївку до млина, побачив, думав, що вона учбова і кинув до себе у машину під сидіння. Після того, як він її кинув просто через дорогу, вона підірвалася. Ніякого злого умислу у нього не було, він нікого не хотів підривати, а тим більше думав, що вона навчальна, то думав, що вона навіть не зірветься. Після вибуху всі хто були у будинках повибігали, він, також, коли почав іти упав та розбив лоба. Приїхали працівники поліції та почалося слідство. Кається у скоєному та не хотів, щоб так сталося, хотів просто налякати сусідів.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив врахувати визнання вини його підзахисним, те, що останній є інвалідом другої групи, має вади зі здоров`ям, вперше вчинив кримінальне правопорушення, шкодує про вчинене та щиро розкаюється. Крім того, просив врахувати і те, що обвинувачений допомагає Збройним силам України та з власної ініціативи перерахував на рахунок військової частини НОМЕР_2 8000 гривень. Враховуючи викладене просив призначити ОСОБА_4 нижчу міру покарання від тієї, що просив прокурор, оскільки мінімальний термін позбавлення волі по обох статтях складає три роки.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_3 не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає. Також, сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого та щодо речових доказів.
Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав покази стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень, вказуючи на способи та мотиви їх вчинення. Надані обвинуваченим покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 охоплюються складом злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та ч. 4 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільсіва, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, визнання вини та внесення благодійної допомоги на підтримку Збройних сил України.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому та допомагає Збройним силам України, про що свідчить перерахування ним коштів на суму 8000 гривень на рахунок військової частини НОМЕР_2 . Також, суд враховує позитивну характеристику з місця проживання та висновок Гайсинського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якого на їх думку виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, у межах санкцій ч. 1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України та ч.4 ст. 296 КК України і признати йому покарання:
- за ч.1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч.4 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 2 ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у розмірі 26742 (двадцять шість тисяч сімсот сорок дві) гривні, а саме :
- судової експертизи №Се-19/102-25/27262-ВТХ від 18 грудня 2025 року в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок ,
- судової експертизи №СЕ-19/102-25/27373-ФХВР від 15 січня 2026 року в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень,
- судової експертизи №Се-19/102-26/3636-ВТХ від 27 лютого 2026 року в сумі 18719 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 40 копійок.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року на речові докази у даному кримінальному провадженні.
Речові докази по справі, а саме: 8 металевих предметів та 2 металевих предмета, які упаковано у сейф-пакет №5699802, підривач ''уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ'', , який упаковано у сейф-пакет №5699709, які знаходяться на зберіганні у відділі поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua