Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №724/2520/26
Суддя: Ковальчук Т. М.
Справа № 724/2520/26
Провадження № 1-кп/724/122/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора Дністровської окружної прокуратури: ОСОБА_3
представників неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262160000195 від 26.10.2025року щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рухотин, Хотинського району Чернівецької області, громадянина України, освіта професійно - технічна, неодруженого, працюючого по найму, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_7 26 жовтня 2025 року приблизно о 00:30 год., не маючи права керування транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «TEKKEN» моделі «MN250GY-15» без номерних знаків, разом з неповнолітніми пасажирами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухався в темну пору доби по вул. Головній в с.Рухотин Дністровського району Чернівецької області у напрямку центру зазначеного населеного пункту зі сторони с.Поляна Дністровського району Чернівецької області.
Проїжджаючи вулицею Головною в с.Рухотин Дністровського району Чернівецької області, поряд з господарством під №9, ОСОБА_7 , не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не обрав безпечної швидкості керованого ним мотоцикла, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини дороги вправо з подальшим зіткненням із перешкодою у вигляді електроопори та послідуючим падінням на дорожнє покриття.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, пасажирам мотоцикла марки TEKKEN» моделі «MN250GY-15» без номерних знаків: ОСОБА_8 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: саден в ділянці обох верхніх кінцівок, правого вуха, волосяної частини голови справа, рани в ділянці правої гомілки, відкритого перелому діафізу обох кісток правої гомілки в верхній третині зі зміщенням відламків та закритого перелому діафізу правої ліктьової кістки із незначним зміщенням, а ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: саден обличчя та закритого крайового перелому медіального виростка правої стегнової кістки.
Вказану дорожньо - транспортну пригоду ОСОБА_7 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 12.1. та 21.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі- Правила), які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п.1.5, 2.1 (а) та 2.3 (б,д), 2.9. (а) Правил, які лише сприяли порушенню вищевказаних Правил, які вимагають від водія:
- п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- п 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 2.9. Водієві забороняється:
б) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 21.1. Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що 26.10.2025 року він відпочивав в с.Поляна Дністровського району Чернівецької області разом з другом ОСОБА_8 , вживав спиртні напої. Коли повертався додому з ОСОБА_8 , запропонував ОСОБА_9 , який залишився наодинці, поїхати до нього додому в с.Рухотин. Поверталися в с.Рухотин на його мотоциклі. Мотоциклом керував він, а позаду сиділи двоє пасажирів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . По дорозі додому мотоцикл потрапив у яму, після чого він не зміг впоратися з керуванням, оскільки мотоцикл був перевантажений, що призвело до зіткнення з електроопорою та падіння мотоцикла. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди він та потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. У скоєному щиро розкаюється, критично ставиться до свого вчинку, попросив вибачення у потерпілих та їх рідних за скоєне, завдану їм матеріальну шкоду у виді витрат на лікування та моральну шкоду відшкодував в повному обсязі, просить суд суворо його не карати, призначивши покарання без ізоляції від суспільства.
Крім визнання вини ОСОБА_7 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, підтверджується показами неповнолітніх потерпілих, безпосередньо досліджених в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 , в присутності психолога та законного представника надав покази, з яких вбачається, що в той день він разом з ОСОБА_7 відпочивав у сусідньому селі, вживали спиртні напої, там познайомилися з ОСОБА_9 , який був з другом. Близько 01:00 год вони почали збиратися додому і ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 , який залишився наодинці, переночувати у нього вдома. Вони всі разом сіли на мотоцикл та поїхали в с.Рухотин, за кермом був ОСОБА_7 . Рухалися зі швидкістю 50-60 км/год. Неподалік дому вони потрапили в ДТП та він втратив свідомість. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, проходив лікування. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, оскільки йому останнім відшкодовано всі витрати на лікування, наразі стан здоров`я його задовільний. Обвинувачений після ДТП вибачився за скоєне.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 , в присутності психолога та законного представника надав покази, з яких вбачається, що він 26.10.2025 відпочивав з другом в с.Поляна, через деякий час друг пішов у власних справах, а він залишився наодинці. Оскільки було вже пізно і йому треба було їхати додому, ОСОБА_7 запропонував переночувати у нього. Вони втрьох сіли на мотоцикл та поїхали в с.Рухотин. Під час подорожі потрапили в ДТП, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає, оскільки йому останнім відшкодовано всі витрати на лікування, наразі стан здоров`я його задовільний. Обвинувачений після ДТП вибачився за скоєне.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 349, 351 КПК України суд, з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченого, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, що підтверджують винуватість обвинуваченого, які ніким не оспорюються. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяло потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би грунтувалось на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їхньої небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
В судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 , його законний представник ОСОБА_10 та представник ОСОБА_4 просили призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, останній відшкодував завдану шкоду, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначили, що обвинувачений після ДТП повністю відшкодував витрати на лікування, стан здоров`я задовільний, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, законний представник просила не карати обвинуваченого.
Представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 просив суд при призначенні покарання врахувати позицію потерпілих, особу обвинуваченого, та вважав можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспіль ства.
Призначаючи покарання відносно обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченого ОСОБА_7 , який зареєстрований та проживає в с. Рухотин, Дністровського району, Чернівецької області, до складу його сім`ї входять: мати ОСОБА_12 , 1984 р.н., яка перебуває за кордоном; сестра ОСОБА_13 2002 р.н., яка є особою з інвалідністю І групи по зору, дід ОСОБА_14 , 1951 р.н.; згідно характеристики виконавчого комітету Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 07.09.2026 року, за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, постійно приймає активну участь у суспільному розвитку села, громадський порядок в селі не порушує; згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_7 від 07.09.2026, встановлено, що останній за місцем проживання забезпечує своїй сестрі ОСОБА_13 , яка є особою з інвалідністю по зору, необхідну допомогу у повсякденному житті, зокрема, допомагає у самообслуговуванні, придбанні продуктів харчування та медикаментів, приготуванні їжі, здійснює супровід до лікувальних закладів, допомагає у виконанні побутових справ та забезпечує інші необхідні потреби, також доглядає за дідусем ОСОБА_14 , який є особою похилого віку; на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не зареєстрований; притягувався до адміністративної відповідальності 28.05.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та 18.08.2025 за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу; раніше не судимий (а.п. 123,125, 128-141).
Так, згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №559/1037/16к (провадження №51-3612км18), щире каяття повинно грунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам.
Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України визнав у повному обсязі, сприяв досудовому розслідуванні та давав пояснення щодо всіх обставин ДТП, у судовому засіданні висловлював каяття з приводу вчиненого ним злочину з необережності та критичну оцінку своїм протиправним діям, вибачився у суді перед потерпілими за скоєне; відшкодував понесені потерпілими витрати на лікування, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження заявами потерпілих та їх законних представників про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого (а.п.34,180-181).
Отже судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Як вбачається з досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , складеної Дністровським районним сектором №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та становить середню небезпеку для суспільства (а.п.89-90).
За змістом ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
З урахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення з необережності, та конкретних обставин його вчинення, обсяг та характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, наслідки його вчинення у виді заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, критичного ставлення ОСОБА_7 до вчиненого злочину та відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, а також з урахуванням позиції потерпілих та висновку органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства; даних про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, здійснює догляд за дідусем похилого віку та постійно надає необхідну допомогу та забезпечує інші необхідні потреби у повсякденному житті рідній сестрі, яка є особою з інвалідністю І групи по зору; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також наявність кількох обставин, що пом`якшують його покарання - щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, повну компенсацію витрат на лікування потерпілих та відсутність обставин, що обтяжують покарання, що у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тому суд, зважаючи на позиції обвинувачення, потерпілих, захисту, висловлені в ході судових дебатів, вважає, що покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, слід призначити із застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286-1 КК України, у виді пробаційного нагляду.
При цьому, судом при призначені основного покарання враховано, що ОСОБА_7 усвідомлював, що сідаючи за кермо автомобіля в стані алкогольного сп`яніння та без наявності права керування транспортними засобами, порушує правила дорожнього руху та піддає небезпеці не тільки своє життя, але життя і здоров`я неповнолітніх пасажирів та інших учасників дорожнього руху.
При вирішенні питання щодо необхідності призначення додаткового покарання, яке передбачено ч.1 ст.286-1 КК України, суд бере до уваги те, що встановлені під час судового розгляду порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху, а також наслідки вчиненого, дозволяють дійти суду висновків про необхідність призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому судом враховано висновок Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 року (справа № 702/301/20), щодо правозастосування положень статей 55, 286, 286-1 КК України, в якій Суд зазначив, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не заявлено.
Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта на проведення судових експертиз на загальну суму 5081,00 грн, які підтверджені документально (а.п.109,116), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 в повному об`ємі на користь держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення у виді арешту майна, які накладені на підставі ухвали слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.10.2025 року підлягають скасуванню.
Запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_7 , слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в :
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ч.2, ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 у виді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5 081 (п`ять тисяч вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.10.2025 року на мотоцикл марки «TEKKEN» моделі «MH250GY-15» без номерних знаків та реєстраційних документів, VIN-код - НОМЕР_1 .
Речові докази:
- мотоцикл марки «TEKKEN» моделі «MH250GY-15» без номерних знаків та реєстраційних документів, VIN-код - НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання на території ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, що за адресою: м. Хотин, вул.Незалежності, 21, Чернівецької області - повернути ОСОБА_7 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя:ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua