Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №930/1774/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Суд: Немирівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №930/1774/26

Суддя: Алєксєєнко В. М.

Справа № 930/1774/26

№2-о/930/133/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

за участю представника заявника - адвоката: Нечепуренка Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт спільного проживання понад п`ять років ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті останньої.

На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Ометинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Вказує, що її мати ОСОБА_2 протягом тривалого часу, понад п`ять років, до дня смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом із нею за вищевказаною адресою. Вони вели спільне господарство, мали спільний побут та спільний бюджет.

Після смерті ОСОБА_3 її поховання здійснила донька ОСОБА_2 , яка надалі продовжувала проживати у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Зазначає, що після смерті матері відкрилася спадщина, для прийняття якої вона у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із відповідною заявою.

Під час оформлення спадкових прав їй стало відомо, що ОСОБА_3 за життя, 05 вересня 2008 року, склала заповіт, посвідчений секретарем Ометинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, яким заповіла належне їй майно на користь своєї доньки - ОСОБА_2 .

На думку заявниці, оскільки її мати на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом із нею, вела спільне господарство та продовжувала проживати у належному їй житловому будинку після її смерті, вона відповідно до положень статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Заявниця також зазначає, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері та має намір оформити спадкові права на майно, яке належало ОСОБА_3 і право на яке перейшло до її матері в порядку спадкування.

Однак під час звернення до нотаріуса з метою оформлення спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим нотаріусом рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення відповідного юридичного факту, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 13.07.2026 заяву ОСОБА_1 до Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження з викликом осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні представник заявниці - адвокат Нечепуренко Г.І. заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, заявлені вимоги визнав повністю, заперечення у справі відсутні.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є односельчанами заявниці ОСОБА_1 , а також були односельчанами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у судовому засіданні дали покази, що тривалий час знали останніх та їм було відомо, що ОСОБА_2 понад п`ять років до смерті ОСОБА_3 проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний побут та проживали однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_3 її похованням займалася ОСОБА_2 , яка продовжувала проживати у вказаному житловому будинку.

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, юридичне значення для вирішення питання про прийняття спадщини спадкоємцем має встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем саме на час відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Ометинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Із довідки Райгородської сільської ради від 02 вересня 2025 року № 02.24.06/205 вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , після її смерті залишилося спадкове майно. Також у довідці зазначено, що на момент відкриття спадщини у вказаному житловому будинку інші особи зареєстровані не були.

Як встановлено судом, за життя, 05 вересня 2008 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Ометинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, відповідно до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 була спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Із довідки Ометинецької сільської ради від 25 жовтня 2008 року № 250 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно здійснила поховання ОСОБА_3 та понесла всі витрати, пов`язані з похованням.

Зазначена обставина узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у судовому засіданні підтвердили, що після смерті ОСОБА_3 її похованням займалася саме ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги показання зазначених свідків, оскільки вони тривалий час проживали в одному населеному пункті з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , були особисто знайомі з ними та могли бути обізнаними щодо обставин їхнього повсякденного життя і побуту.

Оцінюючи показання свідків у сукупності з письмовими доказами, суд враховує, що вони узгоджуються з довідкою про місце проживання ОСОБА_3 та довідкою про здійснення її поховання донькою ОСОБА_2 .

При цьому суд зазначає, що відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою проживання ОСОБА_3 сама по собі не спростовує факту їхнього фактичного спільного проживання, оскільки реєстрація місця проживання та фактичне постійне проживання особи не є тотожними поняттями.

Водночас суд враховує, що довідка Райгородської сільської ради містить відомості про відсутність інших зареєстрованих у будинку осіб, однак такі відомості стосуються саме реєстрації місця проживання та не є безумовним підтвердженням того, що інші особи фактично за цією адресою не проживали.

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Після її смерті відкрилася спадщина, для прийняття якої заявниця ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із відповідною заявою.

Як зазначає заявниця, під час оформлення спадкових прав їй стало відомо, що її бабуся ОСОБА_3 за життя склала заповіт на користь матері ОСОБА_2 , яка, у свою чергу, у зв`язку з постійним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Однак оформити спадкові права на майно, яке належало ОСОБА_3 та було заповідане ОСОБА_2 , заявниця не має можливості через відсутність документального підтвердження факту прийняття її матір`ю спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим нотаріусом рекомендовано звернутися до суду для встановлення відповідного юридичного факту.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що ОСОБА_2 була спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а обставини тривалого спільного проживання останніх підтверджуються показаннями свідків, які були обізнані з їхнім життям та побутом, а також узгоджуються з іншими дослідженими письмовими доказами.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 протягом тривалого часу, понад п`ять років до смерті останньої, вела з нею спільне господарство, мала спільний побут, а після смерті спадкодавиці здійснила її поховання.

Сукупність зазначених обставин, на переконання суду, свідчить про постійний характер проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та підтверджує факт їхнього спільного проживання на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволить підтвердити прийняття її матір`ю ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України та надалі оформити спадкові права після смерті матері у встановленому законом порядку.

Водночас суд зазначає, що встановлення такого факту не означає вирішення питання про визнання за заявницею права власності на спадкове майно, а є підтвердженням юридично значущої обставини, необхідної для оформлення спадкових прав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 263–265, 293, 315, 319 ЦПК України, статтями 1220, 1222, 1223, 1268 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання понад п`ять років ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на час смерті останньої.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua