Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №646/7738/25
Суддя: Чорна Б. М.
Справа № 646/7738/25
Провадження № 2-др/646/57/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву представника позивача -адвоката Петренко О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Петренко Олени Миколаївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.10.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.08.2025 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
28 жовтня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Петренко О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому вона просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 42 000,00 грн.
02 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Бєлєвцової О.О. надійшли заперечення, в яких вона просила суд залишити заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко О.М. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу у справі № 646/7738/25 від 27 жовтня 2026 року без розгляду. У випадку прийняття Заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко О.М. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу у справі № 646/7738/25 від 27 жовтня 2026 року до розгляду, задовольнити її частково, та стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1875 грн. 15 коп.
В судове засідання сторони не з`явились. Від представника позивача - адвоката Петренко О.М. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі.
Згідно приписів ч.4 ст.270 ЦПК України розгляд питання про ухвалення додаткового рішення здійснюється судом без виклику осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: копію ордеру на надання правничої допомоги від 23.07.2025 на підставі договору про надання правничої допомоги №43 від 11.11.2024 року; копію договору про надання правничої допомоги №43 від 11.11.2024 року; копію акту виконаних робіт від 27 жовтня 2026 року на виконання умов договору про надання правової допомоги №43 від 11.11.2024 року та №81 від 11.11.2025 року, відповідно до якого загальний час роботи адвоката складає 29 годин, загальна сума 42 000 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 43 від 11.11.2024 року у розмірі 20 000 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера №81 від 11.11.2025 року у розмірі 22 000 грн.; копію договору про надання юридичних послуг від 11.11.2025 року.
Суд зазаначає, що в акті виконаних робіт від 27 жовтня 2026 року зазначено, що адвокат Петренко О.М. брала участь у восьми судових засіданнях, однак відповідно до матеріалів справи № 646/7738/25 представник позивача приймала участь лише в п`яти з семи судових засіданнях: 16.10.2025 – з 14 год. 02 хв. до 14 год. 10 хв., тобто 8 хв.; 16.12.2025 – з 14 год. 02 хв. до 14 год. 35 хв., тобто 33 хв.; 11.03.2026 – з 14 год. 46 хв. до 15 год. 13 хв., тобто 27 хв. 11.06.2026 – з 11 год. 16 хв. до 11 год. 25 хв., тобто 9 хв.; 15.10.2026 – з 12 год. 34 хв. до 12 год. 57 хв., тобто 23 хв. Вказане дає підстави вважати наведений представником позивача розрахунок вартості послуг адвоката завищенним.
17.11.2025 року та 16.01.2025 року представником позивача - адвокатом Петренко О.М. подано до суду у даній справі заяви про відкладення судових засідань з особистих причин.
Крім того 13.07.2026, 17.09.2026, 22.10.2026 представник Петренко О.М. подала до суду заяви про розгляд справи без її участі.
05.05.2026 року предстанвиком позивача Петренко подано заяву про відмову від частини позовних вимог ( відмова від однієї з двох первинно заявлених позовних вимог) з власної ініціативи.
Крім того, в доданій копії квитанції до прибуткового касового ордера № 43 від 11.11.2024 року у розмірі 20 000 грн. містяться виправлення, а саме в номері та даті (виправлено рік), що відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ № 148 від 29.12.2017 р. (зі змінами) забороняється.
Також слушним є заперечення представника відповідача про те, що у Договорі № 43 про надання юридичних послуг від 11 листопада 2024 року та Договорі № 81 про надання юридичних послуг від 11 листопада 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 надаються юридичні послуги у всіх судових інстанціях у справі про стягнення аліментів. Однак, у доданих до заяви документах не міститься посилання на конкретні справи, а відповідачем стверджується (та не заперечується позивачем) що в період дії цих договорів в Основ`янському районному суді м. Харкова та Харківському апеляційному суді розглядалося три справи про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 і в усіх справах представником Позивача була адвокат Петренко О.М. Акт виконаних робіт від 27 жовтня 2026 року не містить належної інформації для ідентифікації послуг з надання правової допомоги саме у даній справі. Крім того, суд звертає увагу, що позовна заява у даній справі надійшла до суду 06 серпня 2025 року.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Суд враховуючи заперечення представника відповідача, дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість позовної заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, що заявлена представником позивача сума є неспівмірною.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стягненню підлягають витрати на правову допомогу у сумі 2 000 грн, з огляду на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 270, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача - адвоката Петренко О.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Петренко Олени Миколаївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.
Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Петренко Олени Миколаївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Б.М.Чорна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua