Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №643/24359/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №643/24359/26

Суддя: Єрмак Н. В.

Провадження № 1-кп/643/1106/26

Справа № 643/24359/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 м.Харків

Салтівський районний суд міста Харкова області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду кримінальне провадження №12026226200000434 від 01.09.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Межівського р-ну, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, який не є особою з інвалідністю, який має на утриманні 2-х малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, одруженого, військовослужбовця ЗСУ на посаді механіка-водія 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за наступних обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 212 від 21.07.2025 старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 40-РС від 25.02.2026, старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду старшого механіка-водія 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 27.02.2026 старший солдат ОСОБА_3 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 252 від 30.08.2026, старший солдат ОСОБА_3 з 31.08.2026 знятий з продовольчого забезпечення та вибув у щорічну відпустку (частину) терміном 15 діб з 31.08.2026 по 14.09.2026.

31.08.2026 приблизно в 23 год. 00 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи у щорічній відпустці поза місцем проходження військової служби, знаходився разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 .

На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_3 розв`язав словесний конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_6 , в ході якого розлютився і, маючи раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на спричинення їй тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю потерпілої та тілесних ушкоджень, бажаючи їх настання, незважаючи на достеменно відомий йому факт перебування дружини на 24-му тижні вагітності, умисно наніс їй близько п`яти ударів кулаком правої руки, точну кількість ударів в ході досудового розслідування не встановлено, в область обличчя, а саме, в навколоочну ділянку праворуч, у виличну ділянку ліворуч і праворуч, у тім`яну ділянку, спричинивши потерпілій суттєвий фізичний біль. Надалі, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , схопивши до рук кухонний ніж, приставив його до шиї ОСОБА_6 , чим умисно подряпав їй шкіряний покрив. Після чого ОСОБА_3 , вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, самостійно припинив свої протиправні дії.

В результаті умисно нанесених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_6 були спричинені: синець забійною раною в ділянці правого ока, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та синці на голові, садно на шиї, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що ступінь родинних відносин між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначених у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вказане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_6 , які погоджуються на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_7 , надав письмову заяву, у якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх. Окрім цього, у вказаній заяві зазначив, що його згода на судовий розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі та участі захисника є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

3 огляду на вищенаведене, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про наявність у діянні ОСОБА_3 , ознак, перелічених у ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме, вчинення фізичного насильства щодо подружжя.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає:

- вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

- вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей, має постійне місце проживання, військовослужбовець, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений є військовослужбовцем, суспільну небезпечність скоєного кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст.125 КК України, що буде реальним для виконання та необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання згідно зі ст.50 КК України.

Таке покарання, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання. Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одну тисячу сімсот) грн.

Речові докази: диск СD-R «hp» з аудіо-записом зі служби «102» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua