Окрема думка від 28 жовтня 2026 р. у справі №990SСGС/19/26 — Велика Палата Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Гімона М. М.

за наслідками розгляду справи № 990SCGC/19/26 за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Вищої ради правосуддя від 05 травня 2026 року № 839/0/15-26, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 листопада 2025 року № 2412/3дп/15-25

Підстави викладення окремої думки

1. Велика Палата Верховного Суду постановою від 29 жовтня 2026 року скаргу суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. задовольнила, рішення Вищої ради правосуддя від 05 травня 2026 року № 839/0/15-26 скасувала, а також вирішила питання розподілу судових витрат.

2. Відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

3. Отже, КАС України передбачає можливість викладення окремої думки виключно за наслідками розгляду справи. З постановою Великої Палати Верховного Суду в цій справі та її мотивами я погоджуюся, проте вважаю за необхідне викласти свою окрему думку щодо мотивів відмови в задоволенні заяв ОСОБА_4 (заявника дисциплінарних скарг на суддів) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Вищої ради правосуддя.

4. Так, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 жовтня 2026 року відмовила в задоволенні поданих заяв, підтримавши попередньо висловлену позицію про те, що за змістом статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ) у судовому провадженні учасниками справи є ті особи, які реалізували своє право на оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати. Іншого складу учасників справи під час судового перегляду таких рішень цей Закон не передбачає.

Мотиви для висловлення окремої думки

5. Не погоджуюсь з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо тлумачення норм Закону № 1798-VІІІ, які визначають учасників дисциплінарного провадження, і норм КАС України, які визначають склад учасників справи.

6. Частиною сьомою статті 266 КАС України передбачено, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

7. Згідно зі статтею 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8. Частинами другою, четвертою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

9. Відповідно до статті 47 Закону № 1798-VІІІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою за участю дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача, судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржника. Суддя, скаржник можуть брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника.

10. За змістом частини дев`ятої статті 51 Закону № 1798-VІІІ розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону. Остання встановлює, зокрема, те, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

11. Отже, Закон № 1798-VІІІ визначає, що суддя, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржник (заявник дисциплінарної скарги) є учасниками дисциплінарної справи під час її розгляду. Такі особи мають право брати участь у розгляді дисциплінарної справи як на стадії її розгляду Дисциплінарною палатою, так і на стадії її розгляду ВРП.

12. Хоча Закон № 1798-VІІІ у статтях 51 і 52 встановлює певний порядок оскарження заявником дисциплінарної скарги рішень Дисциплінарної палати до ВРП, а рішення останньої - до суду, це не змінює вже сформованого складу учасників дисциплінарної справи. Перегляд рішень ВРП за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України, є продовженням розгляду дисциплінарної справи, який здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом. Зміна учасників дисциплінарної справи, подібно до зміни учасників справи в судовому провадженні, на стадії касаційного перегляду неможлива.

13. Відповідно, в цій категорії спорів заявник дисциплінарної скарги, подібно до позивача в судовому провадженні, є учасником цієї справи і має право подавати на стадії касаційного перегляду письмові заяви по суті справи, зокрема заперечення проти поданої суддею (суддями) до суду скарги на рішення ВРП (відзив на скаргу). Аналогічними правами наділений і суддя (судді) у випадку оскарження до суду рішення ВРП заявником дисциплінарної скарги.

14. Під час судового розгляду скарги на рішення ВРП заявника дисциплінарної скарги не можна вважати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВРП, оскільки ініціатор дисциплінарного провадження об`єктивно має вимогу до ВРП (її дисциплінарного органу) - притягнути суддю (суддів) до дисциплінарної відповідальності, - що суперечить правовому змісту статті 49 КАС України.

15. На моє переконання, правових підстав для задоволення заяв ОСОБА_5 та її представників про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВРП, не було, але з наведених вище мотивів, що вона як учасник дисциплінарної справи, рішення ВРП в якій ухвалено за її скаргою, на стадії оскарження такого рішення ВРП має право на участь у судовому розгляді, в якому має ті ж самі права та обов`язки, якими вона була наділена під час попередніх етапів розгляду дисциплінарної справи.

16. Тому вважаю, що Велика Палата Верховного Суду мала визнати ОСОБА_5 учасником цієї справи і забезпечити їй можливість реалізувати свої права на етапі судового перегляду оскаржуваного рішення ВРП.

Суддя М. М. Гімон