Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №509/4693/23
Суддя: Пророк Віктор Васильович
Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 509/4693/23 (провадження № 61-11556св24)
28 жовтня 2026 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,розглянувши впорядку письмового провадження касаційну скаргу представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - Заболотньої Марини Сергіївни на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та визнання права власності,постановою від 28 жовтня 2026 року відмовив у задоволенні цієї касаційної скарги. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року у нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Одеського апеляційного суду від 08 липня 2024 року залишив без змін.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитисяз огляду на таке.
1. По-перше, я вже детально описував у своїй окремій думці від 17 вересня 2024 року підстави, з яких касаційне провадження у цій справі взагалі не мало відкриватись.
2. Тому я вважаю, що касаційне провадження, відкрите за зазначеною касаційною скаргою у цій справі, підлягало закриттю.
3. У зв`язку із зазначеним вважаю недоцільним висловлювати будь-які додаткові окремі мотиви щодо змісту відповідної постанови Верховного Суду.
4. Разом з тим вважаю необґрунтованим висновок колегії суддів про відмову у задоволенні мого самовідводу, адже позиція про неможливість відкриття касаційного провадження, та відповідно необхідність його закриття, є саме висновком щодо результату розгляду касаційної скарги. На моє переконання для особи, яка звернулася з касаційною скаргою, немає принципової відмінності щодо сприйняття результатів розгляду скарги як у вигляді відмови у її задоволенні по суті, так і в вигляді відмови у відкритті чи закриття касаційного провадження.
5. Таким чином очевидно суперечливою є практика Верховного Суду щодо вибіркового задоволення заяв про відвід чи самовідвід з підстав висловлення мною окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 09 листопада 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua