Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: до засобів масової інформації
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №161/21966/23
Суддя: Луспеник Дмитро Дмитрович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада2026 року
м. Київ
справа № 161/21966/23
провадження № 61-9652св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшенко Анни Валеріївни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2026 року, ухвалених у складі судді Рудської С. М., та постанову Волинського апеляційного суду від 18 червня 2026 року, додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 29 червня 2026 року, ухвалених у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» (далі - ТОВ «ІА «Конкурент») про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4, який належить ТОВ «ІА «Конкурент», опубліковано ряд публікацій, що містять недостовірну інформацію щодо неї та порушують її особисті немайнові права, а також завдають шкоди її честі, гідності та діловій репутації.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка зазначала, що вона є доволі спокійною та врівноваженою людиною і жодних скандалів ніколи не влаштовувала, участі у них не брала, а отже, інформація про її «скандальність» не відповідає дійсності. Вказана публікація містить й іншу недостовірну інформацію, що завдає шкоди її честі, гідності та діловій репутації. Зокрема, не відповідає дійсності і не підтверджується жодними належними та допустимими доказами інформація про те, що «...у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1- ОСОБА_4 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_5 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск». Також недостовірною та доволі маніпулятивною є наступна інформація: «...Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_6 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_7 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці».
Крім того, 07 жовтня 2023 року на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (фото)». ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). У зазначеній публікації журналіст ОСОБА_8 , не володіючи достатніми знаннями та компетенцією, висловлював фактичні твердження про «некомпетентність» адміністратора та фактично звинувачував її, як керівника комунального підприємства «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» (далі - КП «ЛМКСП») у прийнятті неефективних управлінських рішень. При цьому, у цій публікації журналіст вкотре необґрунтовано зазначав: «Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_6 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 ».
10 жовтня 2023 року на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано чергову маніпулятивну статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (публікація доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), в якій журналіст - ОСОБА_8 вкотре, оперуючи недостовірною інформацією та посилаючись на «анонімне джерело», дає свої «експертні» оцінки у формі фактичних тверджень щодо її, як керівника КП «ЛМКСП», управлінських рішень: «За інформацією, яку ми отримали, чинна директорка хоче перенести зубних техніків з ортопедичного відділення стоматології на проспекті Волі. Проте, за нашою інформацією, таке рішення тягне за собою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників згодом усе піде шкереберть», «...Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на Степана Бандери , зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, буде 16 і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення. До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися». Що це за таємничі «джерела» та чи мають вони відповідну компетенцію для таких «експертних» висновків у публікації не зазначається, але вкотре наводиться недостовірна інформація про якийсь незрозумілий «скандал» та «скарги до «високих кабінетів».
Позивачка зазначала, що апогеєм непрофесійності і нехтування стандартами журналістської професії та професійної етики стала публікація «ІНФОРМАЦІЯ_28», яка опублікована 21 жовтня 2023 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16. У цій статті її, як керівника КП «ЛМКСП», без жодних на те підстав фактично звинувачують у порушенні законодавства, а також прав учасників бойових дій: «У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною». При цьому, під заголовком розміщено маніпулятивний фотоколаж, в якому на фоні її світлини та світлини військового у стоматологічному кабінеті, міститься напис «беруть гроші?», очевидно, з метою формування у читачів негативної думки про неї та хибного висновку щодо порушення вимог законодавства, а також прав та законних інтересів учасників бойових дій. Такі методи в умовах повномасштабного вторгнення та військової агресії російської федерації є особливо цинічними.
Позивачка вказувала, що їй прикро, що засоби масової інформації на фоні таких доленосних для українців подій мають на меті лише дискредитацію громадян та постійно перебувають у пошуках сенсацій, а також так званого «хайпу», які нічим не підтвердженні. Також, крім необґрунтованих звинувачень у порушенні законодавства, вищевказана стаття містить черговий «експертний» висновок журналіста щодо переміщення зубних техніків та твердження про те, що таке рішення спровокує «відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків».
Як йдеться у зазначеній публікації «у коментарях під новиною нам написала ОСОБА_12 , яка зазначила, що з учасників бойових дій беруть плату за пільгові послуги». Хто така ОСОБА_12 і звідки у неї ця інформація їй невідомо, але вона припускає, що з огляду на відсутність будь-якої авторизації чи ідентифікації коментаторів під публікаціями на сайті ТОВ «ІА «Конкурент» у коментарях міг написати і « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », чи « ОСОБА_15 ». Використання слів пересічного неавторизованого коментатора на сайті, як джерела інформації, виглядає, як мінімум, непрофесійно та є навмисною маніпуляцією, метою якої є поширення недостовірної інформації та дискредитація її особистості в очах колективу поліклініки та громадськості. Крім того, позивачка зазначила, що не відповідає дійсності інформація про те, що «додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій». Їй невідомо звідки у журналістів відповідача така інформація, однак у неї та у КП «ЛМКСП» така інформація відсутня. Разом з тим, журналісти відповідача у зазначеній публікації не оминули нагоди вкотре розповсюдити недостовірну інформацію про якийсь незрозумілий «скандал» та «скарги до «високих кабінетів».
Враховуючи системний характер поширення відповідачем недостовірної інформації щодо неї, відповідно до вимог статті 277 ЦК України та статті 43 Закону України «Про медіа», вона 27 жовтня 2023 року звернулася до ТОВ «ІА «Конкурент» із заявою про спростування недостовірної інформації, що міститься у вищевказаних публікаціях. Згідно з положеннями частини 5 статті 43 Закону України «Про медіа» суб`єкт у сфері онлайн-медіа зобов`язаний розглянути заяву про спростування недостовірної інформації та повідомити заявника про прийняте ним рішення невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання заяви. Однак, у порушення строку, визначеного Законом України «Про медіа», 23 листопада 2023 року на її електронну адресу надійшов лист ТОВ «ІА «Конкурент» від 13 листопада 2023 року № 1, яким відповідач без будь-яких законних підстав відмовився поширювати спростування, необґрунтовано посилаючись на те, що «поширена інформація є оціночними судженнями автора, а також інформацією, яка була надана власними джерелами інформації».
Також, ІНФОРМАЦІЯ_9 на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано чергову маніпулятивну статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що містить недостовірну інформацію, яка завдає істотної шкоди її честі, гідності та діловій репутації. Зокрема, у вказаній публікації зазначено: «Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_17 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» ОСОБА_5 , що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_16 ».
Вказана інформація, висловлена у формі фактичних тверджень, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Луцький міський голова ОСОБА_18 ніколи не лобіював її інтересів. На посаду директора КП «ЛМКСП» її було призначено наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 01 вересня 2023 року № 58/17-4 за результатами відкритого конкурсу на зайняття цієї посади, оголошеного наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 05 липня 2023 року №37/17-3. Конкурс на зайняття посади керівника КП «ЛМКСП» проводився конкурсною комісією, склад якої затверджено наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 20 липня 2023 року № 44/17-3. Як слідує із цього наказу, Луцький міський голова ОСОБА_18 не входив до складу конкурсної комісії та жодним чином не впливав та не міг впливати на результати конкурсу, а отже, інформація щодо лобіювання її інтересів Луцьким міським головою є недостовірною та підлягає спростуванню.
Зазначала, що вищевказані публікації не мають нічого спільного з якісною журналістикою, а є системною «брудною» інформаційною кампанією з метою дискредитації її особистості в очах колективу поліклініки та громадськості. Враховуючи небажання ТОВ «ІА «Конкурент» у позасудовому порядку спростувати недостовірну інформацію щодо неї, виникла необхідність у зверненні до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації. З огляду на зміст опублікованих ТОВ «ІА «Конкурент» матеріалів, способів формування та викладення тверджень, на її переконання, читачам (необмеженому колу осіб) нав`язують хибну думку та безпідставно формують негативне ставлення до неї, очевидно, з метою дискредитації її особистості в очах громадськості, що завдає істотної шкоди її честі, гідності та діловій репутації.
Враховуючи систематичність поширення відповідачем недостовірної інформації щодо неї, а також характеру порушення її прав і законних інтересів, виходячи із засад розумності та справедливості, ступеня вини відповідача, істотності вимушених змін у її житті в зв`язку з систематичним поширенням відповідачем недостовірної інформації щодо неї, позивачка вважала, що їй завдано моральної шкоди, розмір якої нею оцінено у 100 тис. грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_15», яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , зокрема, такі твердження: « Скандальна ОСОБА_1 таки очолила Луцьку стоматполіклініку», «...Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1- ОСОБА_4 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_5 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск», «... Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_6 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_7 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці».
- визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації: «У Луцькій стоматполіклініці - скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)», яка опублікована відповідачем 07 жовтня 2023 року в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема, такі твердження: «У Луцькій стоматполіклініці - скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна», «...нова людина, яка працює на посаді адміністратора, тільки шкодить роботі закладу», «...Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_6 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 »;
- визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації: «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам», яка опублікована відповідачем 10 жовтня 2023 року в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_17/, зокрема, такі твердження: «За інформацією, яку ми отримали, чинна директорка хоче перенести зубних техніків з ортопедичного відділення стоматології на проспекті Волі. Проте, за нашою інформацією, таке рішення тягне за собою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників згодом усе піде шкереберть», «...Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на Степана Бандери , зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, їх буде 16і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення. До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися», «...Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_6 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 »;
- визнати недостовірною такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації: «ІНФОРМАЦІЯ_28», яка опублікована відповідачем 21 жовтня 2023 року в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18/, зокрема, такі твердження: «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги», «У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною», «Проте, за нашою інформацією, таке рішення може спровокувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків», «...Додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій», «...У колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ). Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_1 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 »;
- визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її честі гідності та діловій репутації інформацію, що міститься в публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яка опублікована відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_9 в мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19/, зокрема, такі твердження: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », «...Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_17 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» ОСОБА_5 , що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_16 »;
- зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_15», яка опублікована відповідачем 19 вересня 2023 року в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом її видалення та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію « ІНФОРМАЦІЯ_15» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права»;
- зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації: «У Луцькій стоматполіклініці - скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)», яка опублікована відповідачем 07 жовтня 2023 року в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом її видалення та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініці - скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права»;
- зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації: «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам», яка опублікована відповідачем 10 жовтня 2023 року в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20,шляхом її видалення та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права»;
- зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації: «ІНФОРМАЦІЯ_28», яка опублікована відповідачем 21 жовтня 2023 року в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_21, шляхом її видалення та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_28» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права»;
- зобов`язати ТОВ «ІА «Конкурент» спростувати недостовірну інформацію, що міститься у публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яка опублікована відповідачем 05 грудня 2023 року в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_22, шляхом її видалення та опублікування за вказаним посиланням спростування наступного змісту: «Публікацію «У Луцькій стоматполіклініці меддиректор незаконно обіймає посаду» видалено на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки вона містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та порушує її особисті немайнові права»;
- стягнути з ТОВ «ІА «Конкурент» на її користь завдану моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у спірних публікаціях від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року чітко зазначено їх автора - ОСОБА_20 , якого позивачкою не залучено до участі у справі в якості відповідача, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку з неналежністю складу відповідачів.
Щодо розміщених інших публікацій на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року, то в таких не зазначено їх автора, а тому належним відповідачем є власник зазначеного веб-сайту - ТОВ «ІА «Конкурент», оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення оспореної інформації.
Разом з тим, поширена відповідачем інформація є лише оціночним вираженням особистих поглядів щодо особи позивачки, її висловлювань, критичною оцінкою її діяльності, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві. Також є необґрунтованими доводи позивачки про те, що окремі частини спірних публікацій містять недостовірні відомості про її життя та службову діяльність, оскільки вирвані із контексту спірних публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку про особу позивачки з боку автора публікацій.
Висновком експерта від 11 лютого 2025 року, проведеної за клопотанням позивачки судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, встановлено, що критичні вислови стосовно особи позивачки подані саме у формі оціночного судження. Одне фактичне твердження у публікації від 19 вересня 2023 року «Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора-ОСОБА_1» не є таким, що поширює недостовірну інформацію стосовно особи позивачки, оскільки сторонами не заперечувалося, що після призначення позивачки на посаду та її службової діяльності дійсно відбулося ряд конфліктних ситуацій у колективі підприємства, про які йде мова далі у публікації.
Оскільки спірні публікації від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року носять критичний характер, містять особисті судження та переконання щодо особи позивачки з боку відповідача, враховуючи, що межі допустимої критики щодо позивачки, як публічної особи, є значно ширшими, ніж для приватної особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації в цих публікаціях є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, надані судам роз`яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» і прецеденту практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Додатковим рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2026 року заяву ТОВ «ІА «Конкурент» про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІА «Конкурент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 тис. грн.
Додаткове рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а понесені ТОВ «ІА «Конкурент» судові витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, які відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивачки з огляду на те, що такий розмір судових витрат є розумним до витраченого адвокатом часу, співмірним зі складністю справи, їх значенням для сторін, кількістю підготовчих та судових засідань, які були проведені у справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2026 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшенко А. В. залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2026 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також зазначив, що оскільки позивачка в частині позовних вимог, що стосуються публікацій на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року, не залучила в якості відповідача автора цих публікацій ( ОСОБА_20 ), то у цій частині позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з неналежністю складу відповідачів.
Разом з тим, у публікаціях на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року не зазначено їх автора, а тому належним відповідачем є власник вказаного веб-сайта - ТОВ «ІА «Конкурент», оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення оспореної інформації.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації у публікаціях від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки спірні публікації носять критичний характер, містять особисті судження та переконання щодо особи позивачки з боку відповідача. При цьому, позивачка є публічною особою, тому її публічний статус та суспільний інтерес щодо неї при виконанні посадових обов`язків директора комунального підприємства свідчить про більш ширші межі допустимої критики відносно неї, що узгоджується зі статтею 10 Конвенції, відповідною практикою ЄСПЛ, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, яка схвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендаціями, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (див.: пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Щодо визначення суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 40 тис. грн, то суд першої інстанції вірно врахував критерій реальності адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 29 червня 2026 року заяву ТОВ «ІА «Конкурент» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІА «Конкурент» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 тис. грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин цієї справи, беручи до уваги, що ця справа не є унікальною та не потребувала значного часу для підготовки апеляційної скарги, зазначені ТОВ «ІА «Конкурент» витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 тис. грн є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Апеляційний суд, з урахуванням заперечення представника позивачки щодо розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат з 10 тис. грн до 5 тис. грн, оскільки така сума відповідатиме критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критерію розумності їхнього розміру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Страшенко А. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області. Підставами відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Страшенко А. В. мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що відносно позивачки було поширено конкретні твердження про те, що після її призначення на посаду в колективі поліклініки виник скандал, попередня директора залишила посаду внаслідок тиску, позивачка зверталася у «високі кабінети» з метою отримання посади, її інтереси лобіював Луцький міський голова, у комунальному підприємстві з учасників бойових дій стягувалися кошти за послуги, які мали надаватися безкоштовно. Суди попередніх інстанцій замість окремого дослідження кожного зазначеного висловлювання надали загальну оцінку оспореним публікаціям, не розмежувавши суб`єктивну критику позивачки і повідомлення про конкретні факти. При цьому, зазначені твердження за своїм змістом не є лише емоційною характеристикою чи суб`єктивною оцінкою. Вони містять повідомлення про причини, дії, наслідки та конкретну поведінку, істинність яких піддається перевірці. Суди попередніх інстанцій формально послалися на ширші межі допустимої критики публічної особи, однак не встановили, які саме висловлювання є критичною оцінкою професійної діяльності позивачки, а які містять повідомлення про конкретні факти. Позивачка є керівником комунального підприємства, а не політиком, який добровільно бере безпосередню участь у політичній боротьбі. Незалежно від обсягу допустимої критики професійної діяльності позивачки це не звільняло суди від обов`язку перевірити характер кожного оспорюваного твердження. Крім того, навіть оціночне судження має ґрунтуватися на достатньому фактичному підґрунті, якщо воно містить серйозне звинувачення у недоброчесній або протиправній поведінці. Суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи звертався відповідач до позивачки або комунального підприємства за коментарем до публікації, чи перевіряв інформацію про бюджетне фінансування, оплату послуг учасниками бойових дій, причини звільнення попереднього керівника та обставини призначення позивачки. Суди не встановили, які саме докази підтверджують достовірність цих відомостей або принаймні засвідчують добросовісність ужитих журналістами заходів з їх перевірки.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Крім того, звертає увагу на інші правові висновки Верховного Суду, згідно з якими суд не може констатувати неналежність відповідача, не створивши умови для вирішення питання про залучення належного співвідповідача, а потім використати сформовану процесуальну ситуацію як виключну підставу для відмови у позові. У цій справі представник позивачки 07 лютого 2024 року подав суду клопотання про витребування у ТОВ «ІА «Конкурент» інформації про авторів спірних публікацій, а також документів, які підтверджують перебування таких осіб у трудових відносинах із відповідачем. Поданню цього клопотання передувало звернення представника позивачки до відповідача з адвокатським запитом. Відповідач відмовився надати запитувані відомості, пославшись на їх конфіденційний характер. Отже, позивачка довела неможливість самостійного отримання відповідних доказів та скористалася передбаченим статтею 84 ЦПК України процесуальним механізмом їх витребування судом. Відомості про авторів публікацій були необхідними не лише для дослідження обставин створення і поширення спірної інформації, а насамперед для визначення належного складу відповідачів. Оскільки така інформація перебувала у володінні відповідача, без її витребування позивачка об`єктивно не могла встановити всіх осіб, які відповідно до характеру спірних правовідносин мали б бути залучені до участі у справі. Проте, суд першої інстанції клопотання від 07 лютого 2024 року не розглянув та будь-якого процесуального рішення щодо нього не ухвалив. Підготовче провадження було закрито без виконання одного з його основних завдань, передбачених пунктом 1 частини першої статті 189 ЦПК України, - остаточного визначення складу учасників судового процесу. Після зміни представника позивачка звертала увагу суду на допущене процесуальне порушення та подала клопотання про повернення справи до підготовчого провадження з метою витребування необхідної інформації і залучення авторів публікацій як співвідповідачів. У задоволенні цього клопотання суд першої інстанції також відмовив. Надалі відсутність серед відповідачів авторів публікацій від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року була використана судом як самостійна підстава для відмови у задоволенні відповідної частини позовних вимог. Таким чином, позивачка здійснила всі залежні від неї процесуальні дії для встановлення авторів публікацій та визначення належного суб`єктного складу справи. Вона через представника звернулася з адвокатським запитом, своєчасно подала клопотання про витребування доказів, а після його не вирішення порушила питання про повернення до підготовчого провадження та залучення співвідповідачів. За таких обставин відмова у позові не може обґрунтовуватися процесуальною бездіяльністю позивачки. Апеляційний суд зазначених процесуальних порушень не усунув, хоча про них зазначалося в апеляційній скарзі.
Отже, оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, яке унеможливило встановлення обставин, необхідних для правильного вирішення справи, та безпосередньо призвело до відмови у задоволенні позовних вимог.
Також зазначено, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, не надав позивачці реальної можливості завчасно ознайомитися із заявою відповідача про стягнення таких витрат та поданими доказами й, відповідно, подати заперечення, заявити клопотання про зменшення витрат і довести їх неспівмірність. Апеляційний суд, визначаючи до стягнення 5 тис. грн із заявлених відповідачем 10 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу, обмежився посиланням на складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, проте не навів розрахунку цієї суми, не пояснив, чому саме вона є співмірною, та не надав мотивованої оцінки запереченням позивачки, яка вважала обґрунтованим відшкодування відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 тис. грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «ІА «Конкурент» на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшенко А. В., в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що поширена відповідачем оспорювана інформація є оціночними судженнями, тому вона не підлягає спростуванню у судовому порядку та доведенню її правдивості. Окремі частини спірних публікацій, які просить позивачка спростувати, вирвані із контексту публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку автора публікацій. При цьому, більшість публікацій стосуються не діяльності позивачки, як особи, чи директора підприємства, а діяльності комунального підприємства, як суб`єкта господарювання, що є комунальною власністю.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що наказом Управління охорони здоров`я Луцької міської ради від 01 вересня 2023 року № 58/17-4 ОСОБА_1 була призначена директором КП «ЛМКСП» з 04 вересня 2023 року, де вона працює по цей час (т. 1, а. с. 45).
На веб-сайті - «Конкурент Волинь» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_23/, 19 вересня 2023 року о 12 год 08 хв була опублікована стаття з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15» наступного змісту:
«Директоркою Луцької міської стоматологічної поліклініки призначили ОСОБА_16 - ОСОБА_4 , яка вже давно прагнула отримати цю посаду.
Відповідний наказ з`явився на сайті управління охорони здоров`я Луцької міської ради.
Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1- ОСОБА_4 . Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_5 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск. Лікарі з цим не погодились й написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_6 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу.
Зі слів лікарів, однією з причин таких дій пані ОСОБА_7 є захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для теперішньої очільниці. Після пані ОСОБА_21 у поліклініці призначили тимчасового очільника ОСОБА_22 , до якого вже не було жодних зауважень, проте через півроку роботи той теж написав заяву на звільнення. У коментарі нашим журналістам він пояснив, що більше не керуватиме поліклінікою через стан здоров`я. Відтоді тимчасовою керівницею медзакладу призначили ОСОБА_16 .
Конкурс на посаду директора провели 17 серпня 2023 року. За його результатами, директоркою стоматологічної поліклініки стала пані ОСОБА_7 .
«Призначити на посаду директора комунального підприємства «Луцька міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_1 в порядку переведення з посади медичного директора того ж закладу з четвертого вересня 2023 року», - йдеться у наказі про призначення.
На початку вересня з нею також уклали контракт. Підставами для такого рішення в управлінні називають результати конкурсної комісії та власне заяву пані ОСОБА_7 , яку та подала ще першого вересня.
Нагадаємо: журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» направили інформаційний запит у поліклініку, аби з`ясувати, яку ж заробітну плату отримує дирекція закладу. Ми просили надати розрахунки з січня по липень 2023 року. Теперішня керівниця стоматологічної поліклініки ОСОБА_16 - ОСОБА_4 отримала заробітну плату лише за один місяць роботи. У липні їй нарахували понад 50 тисяч гривень».
Матеріал супроводжується фотографіями позивачки, автор публікації - не вказаний (т. 1, а. с. 16, 17).
07 жовтня 2023 року о 09 год 10 хв на тому самому веб-сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24/, було опублікований матеріал із назвою « У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)» наступного змісту:
«Нова очільниця Луцької міської стоматологічної поліклініки ОСОБА_16 - ОСОБА_4 взялась «налагоджувати» роботу медзакладу і вже відбулись перші кадрові зміни. Завідувач ортопедичного відділення раптово звільнився, а замість нього ввели цілу нову посаду - адміністратор.
Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» стало відомо з власних джерел.
Небайдужі до долі стоматології кажуть, що нова людина, яка працює на посаді адміністратора, тільки шкодить роботі закладу.
«Вона (директорка, - ред.) звільнила завідувача. Це людина, яка мала налагоджувати роботу цього відділення і відповідала за дуже важливі процеси. Натомість пані ОСОБА_7 ввела нову посаду - адміністратор. І що вона робить? Просто виписує знижки для пенсіонерів на рецепції, а всю роботу завідувача виконують лікарі», - розповідає наше джерело, яке побажало лишитись анонімним.
Якщо ж раніше завідувач відповідав за створення планів для лікарів та повну організацію роботи ортопедичного відділення, то зараз цього немає і лікарі самі виконують цю роботу, хоч це й не входить у їх обов`язки. Таким чином вони витрачають тільки більше часу на самоорганізацію, а не на безпосередньо лікування пацієнтів.
Крім того, наші джерела зазначають, що у закладі є проблеми з матеріалами. Адже коли лікарі, наприклад, роблять адміністратору замовлення, щоб той забезпечив їх усім необхідним зі складу, останній навіть не в курсі того, чи ті матеріали можуть там бути.
За роз`ясненням цієї ситуації ми звернулись безпосередньо до директорки закладу ОСОБА_16 . Наші журналісти намагались поцікавилися у неї, для чого було звільняти завідувача ортопедичного відділення та брати на роботу некваліфікований персонал.
«Він звільнився за власним бажанням, зараз там друга людина. Я взагалі маю відповідати на оці ваші питання?» - каже керівниця стоматполіклініки.
Опісля своєї короткої відповіді вона кинула слухавку. Ми намагались зв`язатися з нею ще раз, але безуспішно. Сайт новин Луцька та Волині «Конкурент» готовий у будь-який момент висвітлити погляд пані ОСОБА_7 на цю ситуацію.
Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_10 . Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_6 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_7 .
Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_16 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки».
Автором публікації вказаний ОСОБА_8 і вона супроводжується фотографіями позивачки (т. 1, а. с. 19, 20).
10 жовтня 2023 року о 17 год 02 хв на тому самому веб-сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_25/, було опублікований матеріал із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 чим це загрожує лікарям та пацієнтам» наступного змісту:
«Директорка Луцької міської стоматологічної поліклініки ОСОБА_16 вирішила реорганізувати роботу закладу. Вона планує переселити зубних техніків з клініки, що на проспекті Волі, 39, у приміщення медзакладу, що на вулиці Степана Бандери, 6.
Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» стало відомо з власних джерел.
За інформацією, яку ми отримали, чинна директорка хоче перенести зубних техніків з ортопедичного відділення стоматології на проспекті Волі. Проте, за нашою інформацією, таке рішення тягне за собою тільки більше проблем, ніж переваг. Стоматполіклініка працює як ціла система, тобто кожне відділення постійно взаємодіє з іншим. Якщо забрати один зі складників - згодом усе піде шкереберть.
Довідково:
Стоматолог-ортопед виявляє стоматологічні проблеми, здійснює протезування відсутніх зубів та лікує дефекти навколишніх тканин методом встановлення зубних протезів та імплантатів.
Зубний технік - це безпосередній виробник різних протезів зубів, які надалі встановлюють пацієнтам лікарі-стоматологи.
«Ортопедія тісно пов`язана, наприклад, з терапією. Адже терапевт може направляти пацієнта до ортопеда і навпаки. Крім самого ортопеда у відділені працюють зубні техніки, які виготовляють технічну частину зубних протезів. Коли пацієнт лікується одразу у двох лікарів, вони тісно співпрацюють. Якщо перемістити техніків, тоді пацієнти будуть бігати між відділеннями або ходити у приватні клініки для огляду», - розповідає наше джерело.
Ми уже писали про те, що у стоматполіклініці немає завідувача ортопедичного відділення. Тоді ОСОБА_16 у коментарі нашим журналістам повідомила, що ця людина «звільнилась за власним бажанням». Шукати нового завідувача директорка не стала, проте створила нову посаду - адміністратор, який не виконує в повному обсязі обов`язки завідувача. Лікарі ж самі організовують процес роботи, хоч це і не входить в їх обов`язки.
Зараз у поліклініці на Волі працює 12 ортопедів та 7 техніків. Останні мають дуже багато роботи, бо їх самих небагато. Якщо ж вони переїдуть на Степана Бандери, зазначають наші джерела, тоді разом з техніками, що вже працюють у тій стоматології, їх буде 16 і мінімум 4 спеціалісти можуть потрапити під скорочення.
До того ж, медичному закладу може загрожувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів. Лікарі виписуватимуть відвідувачам направлення, а з цим папірцем людина може й не піти у клініку на Бандери, а, наприклад, надасть перевагу приватній клініці. Наші джерела припускають, що таким чином Луцька клінічна стоматологія взагалі може «розвалитися».
«Це як доміно: пускаєш одне і воно тягне за собою інше. Випишуть те направлення людині і вона піде в приватну лікарню. Добре, якщо вона звідти повернеться, а якщо лишиться лікуватися там? Тоді в міську стоматологію ніхто не ходитиме. А навіщо утримувати підприємство, яке не приносить прибутку, а працює у збиток. Тоді постане питання ліквідації поліклініки», - зазначає наше джерело, яке побажало лишитись анонімним.
Аби роз`яснити ситуацію наші журналісти звернулись за коментарем до директорки закладу ОСОБА_10 . Ми поцікавились у неї, для чого переміщати зубних техніків і які з цього будуть переваги як для стоматології, так і для лікарів. Вона повідомила, що поки ніхто не переїхав та не переїжджає й усі техніки лишаються на місцях, але в планах «переселення» таки є.
«Плюси з цього є, будуть, дуже багато. Там чотири чи п`ять зубних техніків і буде один технік, то це вже економія. Так само будемо замовляти матеріали, буде чіткіший контроль, по енергоносіях буде вигідніше. Скорочень не буде, їх провела вже ОСОБА_24 (ексдиректорка - ред.). Ніяких наслідків не буде, це наша внутрішня робота. Ваші джерела недостовірні. На сьогодні всі залишаються у поліклініці на своїх місцях. У планах у мене дуже багато змін. Перед тим, як їх перемістити ми обдумуємо усі питання «за» і «проти». Це не робиться за один день, тиждень чи місяць», - розповідає очільницямедзакладу.
Директорка додає, що завдяки цьому, на її думку, можна зекономити кошти та пильніше контролювати витрату матеріалів.
«Зараз у них немає завідуючого відділенням, наприклад, а буде тут. Буде контроль над матеріалами. Як з`ясувалось, вони виписували маси набагато більші на Волі, ніж на Бандери. Не було чіткого контролю. Я не розумію, як заввідділенням це робив. Був нераціональний та безконтрольний розподіл. Тому ми за це й взялися», - каже ОСОБА_16 .
Нагадаємо: в колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_1. Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_6 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_7 .
Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_16 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки».
Автором публікації вказаний ОСОБА_8 і вона супроводжується фотографіями позивачки (т. 1, а. с. 23-25).
21 жовтня 2023 року о 12 год 03 хв на тому самому веб-сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_26, було опублікований матеріал із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28» наступного змісту:
«У Луцькій міській стоматполіклініці з учасників бойових дій та інших пільгових категорій беруть плату за протезування зубів, хоч для них ця послуга має бути безкоштовною.
Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» стало відомо із власних джерел.
За нашою інформацією, міська стоматологія отримує від Луцької міської ради кошти для пільгового лікування громадян, але повністю безкоштовних послуг не надає.
«Так, вони отримують кошти, але щоб «розтягнути» їх на довше, роблять такі собі знижки на лікування. Тобто приходить пенсіонер, якому, відповідно до закону, мають безкоштовно зробити протезування, і беруть з нього не 3 000 гривень за послугу, а, наприклад, 2 700 гривень», - розповідає анонімне джерело.
До того ж, на такі знижки у медичному закладі, за нашими даними, є черга на декілька місяців уперед, тому пацієнт не зможе прийти і одразу отримати навіть невелику знижку.
Нещодавно ми писали про те, що директорка стоматологічної поліклініки ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ) вирішила реорганізувати роботу закладу. Вона планує переселити зубних техніків з клініки на проспекті Волі, 39, у приміщення медзакладу на вулиці Степана Бандери, 6. Тоді очільниця установи підтвердила нам цю інформацію й розповіла, що це дасть змогу пильніше контролювати витрати матеріалів та економити кошти. Проте, за нашою інформацією, таке рішення може спровокувати відтік пацієнтів до приватних кабінетів та скорочення зубних техніків.
У коментарях під новиною нам написала ОСОБА_12 , яка зазначила, що з учасників бойових дій беруть плату за пільгові послуги.
«Чому УБД протезування зубів платне, коли телефоном сказали, що безплатне, чи виділяє міський бюджет на це кошти?» - цікавиться жінка.
Відповідно до програми «Здоров`я мешканців Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», на забезпечення безоплатного зубопротезування пільгових категорій населення у 2023 році в бюджеті передбачили 3 мільйони 549 тисяч гривень. За ці кошти медзаклад має безкоштовно встановлювати такі протези:
штамповано-паяні (знімні й незнімні) протези;
суцільнолиті протези (мостовидні) з нержавіючої сталі вітчизняного виробництва з облицюванням пластмасою (або без такого).
Додатково міський бюджет також передбачив 3 мільйони 771 тисячу для надання безкоштовної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, серед яких: пенсіонери, інваліди І та II груп, ООС, учасники ВВв, інваліди ВВв та учасники бойових дій.
Крім того, наші журналісти направили запит на доступ до публічної інформації у Луцьку міську раду, аби нам розповіли, скільки вже фактично витратили коштів з 1 січня по 1 жовтня 2023 року на безоплатну меддопомогу та протезування. За даними, які ми отримали від міської ради, поліклініка протягом дев`яти місяців використала понад два мільйони гривень.
«За інформацією, наданою адміністрацією КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка», за 9 місяців 2023 року використано 2 059 649 грн, в тому числі на оплату праці з нарахуванням персоналу - 1 757 764 грн, на придбання витратних стоматологічних матеріалів, інструментарію 150 200 грн, на проведення зубопротезування 151 685 грн» - йдеться у відповіді.
Там також зазначають, що вісьмом учасникам бойових дій надали допомогу на суму 6 320 гривень. Крім того, Учасникам бойових дій, бійцям добровольцям, яким наданий такий статус у відповідному порядку, додають у міській раді, безоплатне надання стоматологічної допомоги та проведення зубопротезування здійснюється в рамках реалізації заходів Комплексної програми соціальної підтримки учасників бойових дій.
«З місцевого бюджету КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» на 2023 рік виділено 852 100 грн, з них на проведення зубопротезування 471 600 грн. За 9 місяців надано стоматологічні послуги 619 пацієнтам (сума витратних матеріалів 199 901 грн), проведено зубопротезування 55 особам на суму 237 525 грн», - зазначають у тексті.
Ми звернулися за коментарем до очільниці міської стоматології ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ) щодо цієї ситуації, проте коментувати усе телефоном вона відмовилася і сказала направляти офіційний запит. Проте після нашого дзвінка на сторінці закладу у фейсбук з`явився допис, в якому розповідають про пільгове та безкоштовне зубопротезування учасників бойових дій.
У дописі зазначають, що право на безкоштовне та пільгове зубопротезування пацієнт може отримати один раз на рік, але вартість цієї пільги не може перевищувати 6 700 гривень (розмір мінімальної заробітної плати станом на жовтень 2023 року). Якщо ж вартість виходить за цю суму, тоді пацієнт платить зі свого кармана.
«Протезування проводиться пацієнтам за чергою у комунальному підприємстві в межах коштів, затверджених в міському бюджеті», - йдеться на сторінці закладу.
Нагадаємо: у стоматполіклініці немає завідувача ортопедичного відділення. Тоді ОСОБА_16 у коментарі нашим журналістам повідомила, що ця людина «звільнилась за власним бажанням». Шукати нового завідувача директорка не стала, проте створила нову посаду - адміністратор, який не виконує в повному обсязі обов`язки завідувача. Лікарі ж самі організовують процес роботи, хоч це і не входить в їх обов`язки.
У колективі стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_10 ( ОСОБА_4 ). Тоді лікарі навіть написали скаргу на адресу начальника управління охорони здоров`я Луцької міської ради ОСОБА_9 . Проте рух цій скарзі не дали. Пані ОСОБА_1 , як стверджували наші джерела у поліклініці, постійно скаржилась у «високі кабінети» на тодішню директорку. Зі слів лікарів, однією з причин таких дій ОСОБА_10 була захмарна заробітна плата, яку свого часу встановили для вже ексдиректорки ОСОБА_5 . Зараз же крісло очільниці дісталось пані ОСОБА_7 .
Нам вдалось з`ясувати, що нова очільниця тільки за перший місяць роботи на посаді тимчасового керівника медичної установи змогла заробити понад 50 тисяч гривень. До слова, вже з вересня ОСОБА_16 перебуває на посаді повноцінного директора поліклініки».
Автор вищенаведеного матеріалу не зазначений, публікація супроводжується фотографіями позивачки (т. 1, а. с. 30-32).
ІНФОРМАЦІЯ_9 о 19 год 19 хв на тому самому веб-сайті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_27, було опублікований матеріал із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » наступного змісту:
« У Луцькій міській стоматологічній поліклініці посаду медичного директора віддали людині , яка не має профільної стоматологічної освіти.
Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» стало відомо з власних джерел.
Раніше медичним директором стоматології була ОСОБА_16 ( ОСОБА_4 ), чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_17 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки. Ще у жовтні 2022 року мер Луцька публічно розкритикував роботу директорки КП «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» Світлани Черниш, що стало початком «зачистки» для «своєї» людини, про що повідомляло наше видання. Це потягнуло за собою ряд подій, в результаті яких директоркою й стала його протеже пані ОСОБА_16 .
Після, так би мовити, підвищення ОСОБА_6 , на посаду медичного директора призначили ОСОБА_25 , яка, за нашими даними, не має відповідної для цього кваліфікації. Раніше вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю Держпродспоживслужби, а навчалась на санітарно-гігієнічному факультеті.
Ми направили запит на доступ до публічної інформації, аби з`ясувати, які саме кваліфікаційні вимоги висуває КП «Луцька міська стоматполіклініка» та чи відповідає їм чинний меддиректор, й тут розпочалось найцікавіше.
Ми направили у поліклініку ряд запитів з проханням надати нам посадові інструкції, штатний розпис та копії документів медичного директора, які б засвідчували його відповідність займані посаді. З відповідей ми дізналися, що перед призначенням ОСОБА_26 кваліфікаційні вимоги до медичного директора у стоматполіклініці знизили.
У посадовій інструкції, яка була чинна до її призначення, зазначено, що меддиректор має відповідати таким вимогам:
«Вища освіта II рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань «Охорона здоров`я» з наступної спеціалізації «Організації і управління охороною здоров`я». Стаж роботи на керівних посадах не менше 3-х років або стаж роботи за основною лікарською спеціальністю не менше 5 років», - йдеться у документі.
Проте у новій посадовій інструкції, яку затвердили 2 жовтня 2023 року, вимоги до працівника вже інші:
«Вища освіта II рівня за ступенем магістра та спеціальністю у галузі знань «Охорона здоров`я» з наступної спеціалізації «Організації і управління охороною здоров`я». Стаж роботи - не менше 3-х років стажу роботи за основною (лікарською) або одного року на керівних посадах», - йдеться у документі.
Виходить, що перед призначенням ОСОБА_26 медичний директор повинен був мати три роки стажу на керівних посадах та п`ять років працювати за основною лікарською спеціальністю (стоматологія). Проте з призначенням пані ОСОБА_27 вимоги зменшилися: три роки стажу за основною лікарською спеціальністю або рік роботи на керівних роботах. Тобто, за новими вимогами, їй навіть не треба працювати стоматологом, а достатньо лише рік досвіду на керівній посаді. Хоча сама ж директорка заявляла, що в клініці мають працювати професіонали, а тут виходить, що вимоги до «професіоналів» зменшують.
В одному із запитів ми також просили надати нам копію диплома ОСОБА_26 , адже, за інформацією наших джерел, у неї немає стоматологічної освіти. Проте у поліклініці нам в цьому відмовили. Лише розповіли, що у 2009 році вона закінчила Харківський національний медичний університет, де здобула повну вищу медичну освіту в галузі знань «Охорона здоров`я», кваліфікація - лікар. Також зазначили, що стаж роботи за лікарською спеціальністю 6 років та 9 місяців.
За інформацією нашого джерела, яке є дотичним до медичної сфери, такої спеціальності як «лікар» бути не може.
«Вам надали безглузду та безграмотну відповідь по усім позиціям. Вам написали «кваліфікація - лікар». Такого поняття не існує. Лікар - це спеціальність. А кваліфікація лікаря визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями: друга (5 років стажу за певною спеціальністю), перша (7 років), вища (понад 10 років). Виникає питання, яка кваліфікація у даного медичного директора та за якою спеціальністю?» - зазначає наше джерело.
У стоматполіклініці не конкретизували, за якою лікарською спеціальністю пані ОСОБА_27 отримала 6 років та 9 місяців стажу. Адже, відповідно до закону, у закладі стоматології має працювати саме стоматолог. Окрім цього, вона повинна була отримати спеціалізацію «Організації і управління охороною здоров`я», але чи є у неї ця кваліфікація, керівництво відповіді не дає. До всього нам і не повідомили, чи має вона відповідний стаж роботи на керівних посадах.
Цікавим є той факт, що наказ про призначення ОСОБА_28 медичним директором підписали 29 вересня 2023 року (на цей час діяли ще старі кваліфікаційні вимоги), але до роботи вона мала приступати з 2 жовтня цього ж року (саме у цей день затвердили нові кваліфікаційні вимоги). Якщо ж співбесіду з нею проводили до 2 жовтня, то це може означати, що вона вже тоді не відповідала вимогам і не могла посісти крісло меддиректора, але чомусь її таки взяли на роботу.
Що каже закон?
Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (охорона здоров`я), медичний директор має отримати спеціалізацію відповідно до того закладу, в якому працює. Якщо йде мова про стоматологію, то й меддиректор має бути стоматологом. Але надавати копію диплома ОСОБА_31 Луцька стоматклініка двічі відмовилась і ще один раз просто зазначила, що пані ОСОБА_27 є лікарем. Крім того, вона повинна мати спеціалізацію з «Організації і управління охороною здоров`я», що також у поліклініці не підтвердили.
Кваліфікаційні вимоги
У відмовах Луцька стоматполіклініка посилалась на закон про захист персональних даних, мовляв, такі дані ОСОБА_30 є конфіденційними й їх розголошувати не можна. Проте відповідно до частини 2 статті 5 ЗУ «Про захист персональних даних», персональні дані, що стосуються здійснення особою посадових або службових повноважень не є конфіденційною інформацією.
Зауважимо також той момент, що у своїх попередніх відповідях стоматполіклініка надіслала нам копію наказу про призначення пані ОСОБА_27 на посаду медичного директора. У ньому був зазначений номер картки платника податків, який і підпадає під «персональні дані», проте його нам чомусь показали, хоч всіляко відмовляються показати диплом тієї ж ОСОБА_26 .
Чи має ОСОБА_31 стоматологічну освіту?
На жаль, цього ми поки не дізнаємось, адже керівництво Луцької міської стоматполіклініки всіляко приховує ці дані та відмовляється показати диплом спеціалістки.
Ці відмови наші журналісти вважають протиправними, тому за захистом своїх прав на цю суспільно-важливу інформацію звернись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди ОСОБА_32 .
Про результати розгляду цього звернення ми розповімо згодом».
Автором публікації вказаний ОСОБА_8 і вона супроводжується фотографіями позивачки, а також іншої особи, одягненої у медичний одяг (т. 1, а. с. 36-39).
Судом першої інстанції були оглянути ці публікації в мережі Інтернет та встановлено їх відповідність роздруківкам, які додані до позову. Справжність цих роздруківок відповідачем не оспорюється.
26 жовтня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій на підставі статті 43 Закону України «Про медіа», статті 277 ЦК України вона просила спростувати недостовірну інформацію, яка містить у публікаціях від 19 вересня 2023 року, від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року та опублікувати відповідне спростування (т. 1, а. с. 46-52).
Листом від 13 листопада 2023 року відповідач повідомив позивачку, що нею пропущений 20-ти денний строк, передбачений частиною 2 статті 43 Закону України «Про медіа», опублікована у статтях інформація є оціночними судженнями автора, а також інформацією, яка була надана власними джерелами інформації (т. 1, а. с. 53, 54).
Згідно з висновку судового експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Сорочук А. Ю. від 11 лютого 2025 року, проведеної у справі за клопотанням позивачки судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, встановлено:
1) наявність у тексті публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_15», - що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23, провадження 2/161/444/24, висловлювань негативного характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_16 »: « ІНФОРМАЦІЯ_15», - виражене у формі оцінного судження;
«Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора- ОСОБА_10 », - виражене у формі фактичного твердження; «Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_5 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск», - виражене у формі оцінного судження; «Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_6 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу», - виражене у формі оцінного судження. Відсутність у тексті публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_15», - що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23, провадження 2/161/444/24, висловлювань образливого характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_16 ».
2) наявність у тексті публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_15», - що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 16-17 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23, провадження 2/161/444/24, висловлювань дискредитуючого характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_16 »: « ІНФОРМАЦІЯ_15»; «Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора - ОСОБА_10 »; «Вона почала висувати чимало претензій до працівників та тодішньої директорки ОСОБА_5 , яка згодом пішла з посади через постійний тиск»; «Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані ОСОБА_6 постійно скаржилась у «високі кабінети», аби посісти крісло керівниці закладу».
3) наявність у тексті публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », - що міститься на скриншотах, зафіксованих на сторінках 36-39 Т-1 матеріалів цивільної справи № 161/21966/23, провадження 2/161/444/24, висловлювань негативного характеру щодо особи під іменем « ОСОБА_16 »: «[...] чиї інтереси лобіює міський голова ОСОБА_17 , завдяки якому вона у вересні й отримала крісло директорки», - виражене у формі оцінного судження; «[...] що стало початком «зачистки» для «своєї» людини [...]»,- виражене у формі оцінного судження (т. 2, а. с. 21-39).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині третій статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Пунктом 15 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам також роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Крім того, пунктом 19 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і у справі, яка переглядається, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.
Судами установлено, що на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано п`ять публікацій, а саме від 19 вересня 2023 року, від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року, від 21 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року, в яких, на думку позивачки, міститься негативна і недостовірна інформація щодо неї, що порушує її особисті немайнові права, а також завдає істотної шкоди її честі, гідності та діловій репутації.
Судами також установлено, що автором публікацій від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року зазначено ОСОБА_20 , тоді як у публікаціях від 19 вересня 2023 року, від 21 жовтня 2023 року відомості про автора не зазначено.
У пунктах 9-12 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскільки позивачка в частині позовних вимог, що стосуються публікацій від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року, розміщених на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4, не залучила в якості відповідача автора цих публікацій ( ОСОБА_20 ), тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з неналежністю складу відповідачів.
Зазначене узгоджується із відповідними висновками Верховного Суду (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020року у справі № 200/5153/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2021 року у справі № 264/632/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2023 року у справі № 910/2392/22).
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не створив умов для вирішення питання про залучення належного співвідповідача, а потім використати сформовану процесуальну ситуацію як виключну підставу для відмови у частині позовних вимог є безпідставними, оскільки позивачці, а також її представнику, було достеменно відомо про автора спірних публікацій від 07 жовтня 2023 року, від 10 жовтня 2023 року та від 05 грудня 2023 року, про що свідчить зміст зазначених публікацій.
Що стосується публікацій від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року, то в цій частині позовних вимог суди розглянули справу по суті.
Встановивши, що у публікаціях від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року, розміщених на веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_4, автора не зазначено, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що належним відповідачем у цій частині позовних вимог є власник вказаного веб-сайту - ТОВ «ІА «Конкурент», оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення оспореної інформації.
Разом з тим, з огляду на вказані вище норми права та встановлені обставини, суди попередніх інстанцій, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що поширена відповідачем інформація є лише оціночним вираженням особистих поглядів автора щодо особи позивачки, її висловлювань, критичною оцінкою її діяльності, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві.
Згідно з висновком експерта від 11 лютого 2025 року, проведеної за клопотанням позивачки судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, критичні вислови стосовно особи позивачки подані саме у формі оціночного судження. Одне фактичне твердження у публікації від 19 вересня 2023 року «Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора-ОСОБА_1» не є таким, що поширює недостовірну інформацію стосовно особи позивачки, оскільки сторонами не заперечувалося, що після призначення позивачки на посаду та її службової діяльності дійсно відбулося ряд конфліктних ситуацій у колективі підприємства, про які йде мова далі у публікації.
Отже, доводи касаційної скарги про наявність підстав для визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь та гідність позивачки є необґрунтованими та недоведеними.
У справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» (рішення від 31 липня 2007 року) ЄСПЛ: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 Конвенції, вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства». Отже, чинним законодавством не передбачено можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи, які є публічними фігурами мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 428/3780/20-ц (провадження № 61-319св21), від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20 (провадження № 61-18186св20), від 22 лютого 2023 року у справі № 757/62109/18-ц (провадження № 61-2247св22).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Доводи позивачки про те, що окремі частини спірних публікацій містять недостовірні відомості про її життя та службову діяльність не заслуговують на увагу, оскільки вирвані із контексту спірних публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку про особу позивачки з боку автора публікацій. Визнати недостовірними і спростувати деякі речення із кількох великих за змістом публікацій є неможливим, оскільки суд повинен урахувати, оцінити зміст й направленість всієї публікації (її контекст). Тому, не слід одне речення «виривати» із контексту всієї публікації при його спростуванні (див.: пост. Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 757/17241/21, провадження № 61-16303св23).
Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації у публікаціях від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки спірні публікації носять критичний характер, містять особисті судження та переконання щодо особи позивачки з боку відповідача. При цьому, позивачка є публічною особою, тому її публічний статус та суспільний інтерес щодо неї при виконанні посадових обов`язків директора комунального підприємства свідчить про більш ширші межі допустимої критики відносно неї, що узгоджується зі статтею 10 Конвенції, відповідною практикою ЄСПЛ, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, яка схвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендаціями, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (див.: пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Крім того, Верховний Суд акцентує увагу й на тому, що оціночні публікації відповідача від 19 вересня 2023 року та від 21 жовтня 2023 року стосувалася суспільного інтересу - подій щодо КП «ЛМКСП», керівником якого є позивачка.
Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані, та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року).
Наведені у касаційній скарзі інші доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо вирішення клопотання ТОВ «ІА «Конкурент» про стягнення з позивачки витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ІА «Конкурент» порушено клопотання про стягнення з позивачки понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 тис. грн.
Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Судом установлено, що 02 вересня 2026 року ТОВ «ІА «Конкурент» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції подано Верховному Суду: копію додаткової угоди від 18 серпня 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 12 січня 2024 року, укладеної між ТОВ «ІА «Конкурент» та адвокатом Чабаном Р. Л., акт приймання-передачі від 19 серпня 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 12 січня 2024 року, платіжну інструкцію від 28 серпня 2026 року № 1283, згідно з якою ТОВ «ІА «Конкурент» сплатило адвокату 10 тис. грн у рахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, докази надіслання іншим учасникам справи копії як відзиву, так і матеріалів на підтвердження надання відповідачу професійної правничої допомогу у суді касаційної інстанції.
З огляду на викладене, враховуючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до нього документів, відсутність заперечень позивачки проти задоволення відповідного клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання та стягнення з позивачки на користь ТОВ «ІА «Конкурент» 10 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшенко Анни Валеріївни залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2026 року, постанову Волинського апеляційного суду від 18 червня 2026 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 29 червня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» судові витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 тис. (десять тисяч) грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua