Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №227/2267/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №227/2267/24

Суддя: Синельников Євген Володимирович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 227/2267/24

провадження № 61-8889св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - вільна профспілка гірників шахти «Добропільська»,

відповідач - державне підприємство «Добропіллявугілля видобуток», відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Добропільське» державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання вільних профспілок Добропілля,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Вільної профспілки гірників шахти «Добропільська» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року у складі колегії суддів Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Красвітної Т. П., і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2024 року вільна профспілка гірників шахти «Добропільська» звернулася до суду з позовом до ДП «Добропіллявугілля видобуток», відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Позов обґрунтовано тим, що 20 грудня 2022 року установчими зборами засновників була створена Вільна профспілка гірників шахти «Добропільська» з метою захисту прав та представництва законних інтересів її членів.

3. Після установчих зборів засновників Вільної профспілки гірників шахти «Добропільська», на яких головою профспілки було обрано ОСОБА_1 , за його підписом обом відповідачам було направлено листа «Про створення організації» та запропоновано забезпечити дотримання гарантій діяльності, передбачених статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зокрема щодо забезпечення виборного профспілкового органу приміщенням, необхідним для роботи та проведення зборів працівників, з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною.

4. У відповідь позивач отримав відмову з приводу того, що створена організація не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

5. 30 січня 2023 року профспілкова організація була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа, про що 06 лютого 2023 року ДП «Добропіллявугілля видобуток» було надіслано письмове повідомлення № 2.

6. 16 лютого 2023 року на адресу ДП «Добропіллявугілля видобуток» було направлено листа № 4 про організаційні питання, передбачені статями 12,18,243-251 КЗпП України, статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», пунктами 13, 14 Галузевої угоди та колективним договором, пунктом 2 Статуту ВПГ шахти «Добропільська», на підставі статті 36 Конституції України.

7. 23 лютого 2023 року ДП «Добропіллявугілля видобуток» направило листа № 01-10/172 «Про розгляд листа», з якого вбачається, що всі норми законодавства, на які в своєму зверненні посилалася профспілка, підтверджуються, але оскільки позивач, не будучи стороною колективного договору, укладеного у ДП «Добропіллявугілля видобуток», не має права вимоги до останнього про надання його виборному органу приміщення для роботи в порядку, передбаченому таким колективним договором, оскільки у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих (стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»), ДП «Добропіллявугілля видобуток» не може у повному обсязі задовольнити вимоги, викладені в листі від 16 лютого 2023 року № 4 «Про організаційні питання», але в той же час завжди відкрите до співпраці з профспілковими організаціями, тому запевняє, що у межах та обсязі, визначених законодавством, ДП «Добропіллявугілля видобуток» всіляко сприятиме профспілці у сфері захисту трудових, соціально- економічних прав та інтересів членів профспілки.

8. ВПГ шахти «Добропільська» заявляла, що не має, ані кабінету для роботи виборного профспілкового органу з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною, не введено голову ВПГ ш. «Добропільська» до жодного складу комісій, які працюють у ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» та ДП «Добропіллявугілля видобуток».

9. Профспілка вважає, що відповідачами грубо порушено право членів ВПГ шахти «Добропільська», створення якої спрямоване на захист їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди (статі 36 Конституції України), оскільки професійні спілки, які діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом.

10. На сьогодні ВПГ шахти «Добропільська» позбавлена свого законного права, передбаченого статі 42 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії діяльності», проводити збори працівників у приміщенні Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з необхідним обладнанням, зв`язком, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною.

11. Представник ВПГ шахти «Добропільська» не введений до складу жодної комісії, які працюють у ВП ШУ «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», жодного разу не був запрошений на обговорення виробничих питань до ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на відміну від представників Добропільської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України, та Добропільської місцевої організації незалежної профспілки гірників України, які діють на підприємстві ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» та повністю забезпечені приміщеннями для роботи їхніх виборних профспілкових органів та проведення зборів працівників, з усіма необхідними обладнаннями, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною, та входять до складу всіх комісій, які діють у ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» та приймають безпосередню участь в обговоренні виробничих питань по запрошенню ДП «Добропіллявугілля видобуток» .

12. Відповідачами незаконно обмежені права ВПГ шахти « Добропільська », яка входить до складу Об`єднання вільних профспілок Добропілля, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14 квітня 2023 року (код 45011075).

13. ВПГ шахти «Добропільська» просила суд зобов`язати ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити певні дії, а саме надати ВПГ шахти «Добропільська» для роботи виборного профспілкового органу (профкому) та проведення зборів працівників приміщення кабінет з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням прибиранням, транспортом, охороною.

14. Стягнути з ДП «Добропіллявугілля-видобуток» судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

16. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що ВПГ шахти «Добропільська» не є стороною укладеного на підприємстві колективного договору, а тому на неї не поширюються гарантії, передбачені пунктом 1 розділу Х цього договору. Суд послався на статтю 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», за якою умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали, і дійшов висновку про відсутність у відповідачів обов`язку забезпечувати позивача у порядку, встановленому статтею 249 КЗпП України та статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

17. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих державою-агерсором, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Добропільська міська територіальна громада належить до територій, на яких ведуться бойові дії, а позивач не довів об`єктивної можливості відповідачів надати приміщення з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом та охороною.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

18. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу Вільної профспілки гірників шахти «Добропільська» задоволено частково.

19. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2025 року скасовано.

20. Закрито провадження у справі та роз`яснено позивачу можливість звернення до суду в порядку господарського судочинства.

21. Апеляційний суд виходив з того, що сторонами у справі є юридичні особи, а питання, яке ставиться на вирішення суду, стосується діяльності юридичної особи - позивача.

Узагальнені доводи касаційної скарги

22. 02 липня 2026 року ВПГ шахти «Добропільська» через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року, справу передати на новий розгляд.

23. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 904/4107/18, а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

24. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що сторонами спору є профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки, а тому цей спір виник з трудових відносин і його вирішення належить до юрисдикції судів цивільної юрисдикції в силу частини першої статті 19 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 227/2267/24, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

26. У серпні 2026 року матеріали цивільної справи № 227/2267/24 надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. 20 грудня 2022 року установчими зборами засновників була створена Вільна профспілка гірників шахти «Добропільська» з метою захисту прав та представництва законних інтересів її членів.

28. 30 січня 2023 року профспілкова організація була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа.

29. 16 лютого 2023 року на адресу ДП «Добропіллявугілля видобуток» було направлено листа № 4 «Про організаційні питання», передбачені статей 12,18, 243-251 КЗпП України, статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», пунктами 13,14 Галузевої угоди та колективним договором, пунктом 2 Статуту ВПГ шахти «Добропільська», на підставі статті 36 Конституції України, а саме: не перешкоджати діяльності ВПГ шахта «Добропільська»; виділити приміщення (кабінет) для роботи виборного профспілкового органу (профкому) з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною; для ведення зборів працівників, які є членами ВПГ шахти «Добропільська», засідань профкому, конференцій та інших заходів - надавати відповідні приміщення; згідно з письмовими заявами працівників, які є членами ВПГ шахти «Добропільська», безоплатно утримувати із заробітної плати та перераховувати на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору в строки, визначені цим договором; щомісячно відраховувати ВПГ шахти «Добропільська» кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, визначених колективним договором; в тижневий строк надавати на запит ВПГ шахти «Добропільська» інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод; ввести до складу комісій, які працюють у ВП ШУ «Добропільське» ДП Добропіллявугілля-видобуток», представників від ВПГ шахти «Добропільська».

30. 23 лютого 2023 року ДП «Добропіллявугілля видобуток» направило листа № 01-10/172 «Про розгляд листа», з якого вбачається, що оскільки позивач, не будучи стороною колективного договору, укладеного у ДП «Добропіллявугілля-видобуток», не має права вимоги до останнього про надання його виборному органу приміщення для роботи в порядку, передбаченому таким колективним договором, оскільки у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих (стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»), ДП «Добропіллявугілля видобуток» не може у повному обсязі задовольнити вимоги позивача, викладені в листі від 16 лютого 2023 року № 4 «Про організаційні питання», але в той же час ДП «Добропіллявугілля видобуток», завжди відкрито до співпраці з профспілковими організаціями, тому запевняє, що у межах та обсязі, визначених відповідним законодавством, підприємство всіляко сприятиме позивачу у сфері захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

31. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

32. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

35. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).

36. Визначення предметної юрисдикції спору є питанням застосування норм процесуального права. Воно не пов`язане ні зі встановленням нових фактичних обставин, ні з переоцінкою доказів, а тому охоплюється межами касаційного перегляду, визначеними статтею 400 ЦПК України.

37. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

38. Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

39. Згідно з частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

40. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

42. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Частиною другою цієї статті визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

43. Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України, за якою господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

44. Отже, частина друга статті 4 ГПК України визначає коло осіб, наділених правом на звернення до господарського суду, і сама по собі не встановлює предметної юрисдикції господарських судів. Коло справ, що належать до юрисдикції господарських судів, визначається статтею 20 ГПК України.

45. Пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

46. Правове становище професійних спілок, засади їх діяльності, права та гарантії діяльності визначаються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відповідно до статті 1 цього Закону професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

47. Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону профспілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

48. Відповідно до статті 19 цього Закону профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

49. Відповідно до статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

50. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Відповідно до статті 3 цього Закону сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець.

51. Судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад учасників спору, предмет позову та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

52. Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, обмежився єдиним висновком про те, що сторонами у справі є юридичні особи, та послався на частину другу статті 4 ГПК України. Проте, як зазначено вище, ця норма визначає коло осіб, наділених правом на звернення до господарського суду, і не є нормою, яка встановлює предметну юрисдикцію.

53. Апеляційний суд не зазначив, до якої саме категорії справ, передбачених статтею 20 ГПК України, відноситься спір у цій справі, залишив поза увагою, що спірні правовідносини не пов`язані зі здійсненням господарської діяльності і не навів оцінки характеру цих правовідносин. Відтак висновок апеляційного суду про належність справи до юрисдикції господарських судів не було обґрунтовано належним чином.

54. Слід звернути увагу, що професійна спілка є добровільною неприбутковою громадською організацією і не є суб`єктом господарювання. Заявляючи вимоги про створення умов для здійснення статутної діяльності, профспілка діє не як учасник господарських відносин, а як організація, що здійснює представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників підприємства.

55. Підхід, за яким юрисдикція спору визначається виключно за ознакою наявності в усіх учасників справи статусу юридичної особи, залишає поза увагою характер спірних правовідносин та призводить до довільного віднесення до господарської юрисдикції будь-якого спору між профспілкою і роботодавцем незалежно від його змісту.

56. Аналіз змісту заявлених у цій справі вимог свідчить, що кожна з них ґрунтується на нормах законодавства про працю та законодавства про професійні спілки.

57. Жодна із заявлених вимог не випливає з господарського зобов`язання, правочину у сфері господарювання, корпоративних або речових відносин. Отже, за характером спірних правовідносин цей спір є трудовим і згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції.

58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 904/4107/18 (провадження № 12-68гс19) дійшла висновку, що колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок вирішення яких визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

59. Оскільки сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, цей спір є трудовим та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

60. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне відступити від правової позиції щодо визначення юрисдикції господарських судів з розгляду подібних спорів, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 904/2031/17.

61. Подібний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18), якою спір за позовом первинної профспілкової організації до роботодавця про стягнення заборгованості з відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції.

62. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наведених висновків Великої Палати Верховного Суду апеляційний суд не врахував, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про належність справи до юрисдикції господарських судів.

63. Мотиви суду першої інстанції про те, що позивач не є стороною колективного договору, а тому на нього не поширюються гарантії, передбачені цим договором, стосується суті заявлених вимог і не є критерієм визначення юрисдикції спору, а отже безпідставно використаний судом апеляційної інстанції.

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 904/4107/18 визначено, що спір, який виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності профспілки, є трудовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

65. Матеріали справи містять копії ухвали Господарського суду Донецької області від 20 листопада 2023 року у справі № 905/1513/23 про відмову у відкритті провадження та постанови Східного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2024 року про залишення цієї ухвали без змін. Відмова у відкритті провадження мотивована саме тим, що позовна заява профспілки не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

66. Закривши провадження у цій справі та роз`яснивши позивачу можливість звернення до суду в порядку господарського судочинства, апеляційний суд створив ситуацію, за якої вимоги позивача не можуть бути розглянуті по суті жодним національним судом: господарський суд відмовив у відкритті провадження з мотивів непідвідомчості спору господарським судам, а суд загальної юрисдикції закрив провадження у справі з протилежних мотивів. За таких обставин роз`яснення апеляційного суду про можливість звернення до господарського суду є нездійсненними.

67. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду. Щоб це право було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, § 36).

68. У рішенні у справі «Церква села Сосулівка проти України» від 28 лютого 2008 року, § 50, Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у ситуації, коли заявник унаслідок розбіжностей національних судів у визначенні юрисдикції не домігся розгляду своїх вимог по суті в жодному суді.

69. Подібні за змістом висновки викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09 грудня 2010 року, «Андрієвська проти України» від 01 грудня 2011 року, «Мосендз проти України» від 17 січня 2013 року, «Шестопалова проти України» від 21 грудня 2017 року.

70. З наведеного випливає, що суд не може ухвалити процесуальне рішення, наслідком якого є неможливість розгляду вимоги по суті в будь-якому національному суді.

71. Оскільки спір у цій справі є трудовим і належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції, підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України немає. Закриття провадження у справі за відсутності передбачених законом підстав є істотним порушенням норм процесуального права, оскільки позбавляє особу права на розгляд її вимог по суті та становить непропорційне обмеження права на доступ до суду.

72. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, ухвали про непідсудність справи, ухвали про повернення позовної заяви (заяви), ухвали про залишення позову без розгляду, ухвали про закриття провадження у справі.

73. З огляду на те, що апеляційний суд безпідставно закрив провадження у справі, постанова Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

74. Доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2025 року підлягають перевірці судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги по суті. З огляду на це касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

75. Питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягає вирішенню судом, який остаточно вирішить справу по суті.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вільної профспілки гірників шахти «Добропільська» задовольнити частково.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua