Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №361/4364/26 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №361/4364/26

Суддя: Синельников Євген Володимирович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 361/4364/26

провадження № 61-9323св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 , яка діє від експертно-правового міжнародного онлайн-центру ІЕСО в інтересах ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на підставі довіреності,

суб`єкт оскарження - Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року у складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.

Зміст скарги та її обґрунтування

1. У травні 2026 року до суду через електронну пошту надійшла скарга ОСОБА_1 , яка діє від експертно-правового міжнародного онлайн-центру ІЕСО в інтересах ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на підставі довіреності, у якій просила суд: визнати постанову Головного державного виконавця Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сірош А. В.

від 08 травня 2026 року про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання незаконною та скасування її; зобов'язання Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до виконання ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року у справі

№ 361/4364/26 та відкрити виконавче провадження не пізніше наступного дня після набрання ухвалою суду законної сили.

2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року вжито заходів забезпечення позову, було встановлено порядок спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв'язку (щовівторка, щочетверга: 17:00 год - 19:00 год; щосуботи: 11:00 год - 13:00 год за київським часом), а також покладено на ОСОБА_4 відповідні обов'язки щодо забезпечення такого спілкування.

3. Посилалася на те, що 02 травня 2026 року вона подала до Броварського відділу ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження, додавши до неї роздруківку ухвали, довідки про набрання рішенням законної сили, протоколи перевірки ЕЦП судді Петришин Н. М. та працівника сулу ОСОБА_6 , довіреність з апостилем, електронний носій з оригіналом виконавчого документа та ЕЦП.

4. 04 травня 2026 року заяву було зареєстровано Броварським відділом ДВС. Однак, постановою Головного державного виконавця Сірош А. В. було повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання з посиланням на положення пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме - на вимогу про пред'явлення електронного виконавчого документа виключно в електронній формі в рамках електронної інформаційної взаємодії.

5. Вважає таку постанову незаконною, оскільки положення пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» стосуються виключно реквізитів та змісту виконавчого документа, а підзаконне регулювання не може обмежувати права стягувача на реалізацію судового рішення.

6. Акцентувала увагу, що вона є представником стягувача на підставі нотаріально посвідченої довіреності з апостилем. Як вона, так і сам стягувач, постійно проживають за межами території України, а тому не мають фізичного доступу до українських державних електронних сервісів. Вважала вимогу виконавця про пред'явлення виконавчого документа виключно через систему «Електронний суд» нездійсненною, оскільки до відкриття виконавчого провадження виконавчий документ не з'являється у розділі «Виконавчі документи». Водночас відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» пред'явлення документу на паперовому носії разом з оригіналом ЕЦП є допустимим способом ідентифікації документа.

7. Додатково посилалася на те, що судове рішення, яке пред'являлося до виконання, є ухвалою про забезпечення позову та підлягало негайному виконанню. Кожен день зволікання у його виконанні безпосередньо порушує права дитини.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

8. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області

від 28 травня 2026 року скаргу ОСОБА_1 , яка діє від експертно-правового міжнародного онлайн-центру ІЕСО в інтересах ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на підставі довіреності, заінтересована особа - Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на постанову головного державного виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання повернуто скаржнику без розгляду.

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга ОСОБА_1 , яка діє від експертно-правового міжнародного онлайн-центру ІЕСО в інтересах ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , подана до Броварського міськрайонного суду Київської області в електронній формі на офіційну електронну адресу суду та не підписана кваліфікованим електронним підписом, що не відповідає вимогам частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від експертно-правового міжнародного

онлайн-центру ІЕСО в інтересах ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на підставі довіреності, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року, повернуто апелянту.

11. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана представником, який діяв на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що вона має статус адвоката, але справа не є малозначною, отже в ОСОБА_1 відсутні повноваження на її подання.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 12 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року у справі № 361/4364/26. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

13. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не урахував, що предметом спору у справі, яка переглядається, є виконання судового рішення, постановленого в інтересах малолітньої дитини.

14. Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва малолітніх осіб. Тлумачення цієї норми у спосіб, коли малолітня дитина фактично позбавляється доступу до суду виключно через відсутність у її представника статусу адвоката України, суперечить принципу найкращих інтересів дитини та призводить до непропорційного обмеження права на судовий захист.

15. Разом з тим ані статті 447 - 450 ЦПК України, ані інші норми Розділу VII ЦПК України не містять вимоги щодо представництва виключно адвокатом у справах за скаргами на дії державного виконавця.

16. 24 липня 2026 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшла заява про доповнення касаційної скарги у справі № 361/4364/26, яка підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 .

17. У доповненнях акцентовано увагу на тому, що довіритель ОСОБА_2 , як батько малолітньої дитини та її законний представник, діючи на підставі частини третьої статті 59 ЦПК України, мав право доручити ведення справи (у тому числі вчинення окремих процесуальних дій у виконавчому провадженні) іншій особі. Застосування судом апеляційної інстанції норми статті 60 ЦПК України про представництво адвокатом, без урахування спеціального механізму доручення ведення справи законним представником за частиною третьою статті 59 ЦПК України, є неповним застосуванням норм процесуального права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/4364/26, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року прийнято до розгляду доповнення до касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року.

20. 30 липня 2026 року матеріали цивільної справи № 361/4364/26 надійшли до Верховного Суду.

21. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року у справі № 361/4364/26 задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

23. До набрання законної сили рішенням суду у справі № 361/4364/26 встановлено порядок спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв`язку: щовівторка, щочетверга з 17:00 год по 19:00 год; щосуботи з 11:00 год по 13:00 год (за київським часом) тривалістю не менше 30 хвилин у будні та не менше

45 хвилин у суботу.

24. Зобов`язано ОСОБА_4 забезпечувати участь малолітнього

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відеодзвінках з батьком ОСОБА_2 у визначені судом дні та час спілкування, не перешкоджати спілкуванню та не переривати його достроково без поважних причин.

25. Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08 травня 2026 року головний державний виконавець Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сірош А. В. вирішила повернути виконавчий лист - ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2026 року у справі № 361/4364/26, без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Позиція Верховного Суду

26. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

27. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

29. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

30. Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

31. Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

32. Спірні правовідносини стосуються розгляду скарги на дії державного виконавця у межах виконання судового рішення про забезпечення позову у справі № 361/4364/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів.

33. В касаційному порядку оскаржується ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року про повернення без розгляду скарги на дії державного виконавця на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.

34. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

35. Згідно з частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

36. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).

37. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня

2026 року у справі № 361/4364/26 (провадження 4с/361/37/26) надійшла до суду апеляційної інстанції засобами електронного поштового зв'язку (на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду) та була скріплена кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 , на чому було наголошено у супровідному листі до апеляційної скарги та підтверджується відповідним протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 08 червня 2026 року (а.с. 39).

38. Верховний Суд уже зауважував, що чинне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися до суду шляхом надсилання відповідних документів на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим їх скріпленням кваліфікованим електронним підписом (постанови Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16, від 03 травня 2022 року у справі № 205/5252/19).

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 звертала увагу, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

40. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

41. Такого ж правового висновку дотримався Верховний Суд у постанові від 23 липня 2026 року у справі № 377/184/22, ухваленій після подання касаційної скарги у справі, що переглядається.

42. Порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

43. Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

44. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

45. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

46. Відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ (частина перша статті 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

47. Використання кваліфікованого електронного підпису врегульовано Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», згідно із частиною шостою статті 18 якого кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

48. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, не урахував, що підписантом (автором) електронного документа, а саме апеляційної скарги, яка надійшла на офіційну електронну адресу суду, є ОСОБА_2 , тобто стягувач у виконавчому провадженні, який відповідно до положень статті 447-1 ЦПК України наділений правом на подання скарги на дії або бездіяльність державного виконавця та є безпосереднім учасником справи, що переглядається.

49. З урахуванням наведеного, у справі, що переглядається в касаційному порядку, у суду апеляційної інстанції була відсутня правова підстава для повернення апеляційної скарги на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року у справі № 361/4364/26 (провадження 4с/361/37/26), яка надійшла на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду та була скріплена кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 , передбачена пунктом 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.

50. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

51. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

52. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частини четвертої статті 406 ЦПК України).

53. За викладених обставин, ураховуючи наведені вище допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, ухвала Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua