Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №712/12346/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №712/12346/26

Суддя: Троян Т. Є.

Справа № 712/12346/26

Провадження № 2/712/5945/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Троян Т.Є.,

за участі секретаря Чумак Д.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 вересня 2022 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2188.

До укладення шлюбу позивач мала прізвище « ОСОБА_3 », після державної реєстрації шлюбу змінила його на « ОСОБА_4 ».

Спільних дітей сторони не мають.

Позивач зазначила, що сімейні стосунки між нею та відповідачем фактично припинені, сторони не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства.

Протягом останнього часу сімейні відносини поступово погіршувалися через різні погляди на життя, несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння та постійні конфлікти, які негативно впливали на стан здоров`я позивача.

За твердженням позивача, відповідач не приділяв належної уваги розвитку подружніх відносин, не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків та не виявляв належної взаємної поваги.

З серпня 2026 року сторони спільно не проживають, шлюбні відносини між ними фактично припинені.

Позивач вважає, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально, можливості відновлення сімейних відносин немає, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.

У зв`язку з наведеним просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, строк для примирення не надавати, а після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Позивач у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу в установленому законом порядку направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, роз`яснено право подати відзив на позовну заяву та відповідні докази у визначений судом строк.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін не заявив, будь-яких заперечень щодо позовних вимог суду не надав.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених цією нормою умов, зокрема належного повідомлення відповідача, неподання ним відзиву, відсутності поважних причин неучасті у розгляді справи та заперечень позивача проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений строк відзиву не подав, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін не заявив, а позивач не заперечує проти вирішення справи за наявними матеріалами, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи відповідно до статей 280–281 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін, судове засідання не проводиться, а відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17 вересня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2188.

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2022 року.

Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Спільних дітей сторони не мають.

Із матеріалів справи вбачається, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, сторони з серпня 2026 року спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, а позивач втратила намір продовжувати шлюбні відносини.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно з частиною першою статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною першою статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що шлюб є добровільним сімейним союзом, який ґрунтується на взаємній згоді, повазі, підтримці та бажанні подружжя підтримувати сімейні відносини.

Збереження шлюбу не може бути самоціллю та здійснюватися всупереч чітко висловленій волі одного з подружжя. Право на припинення шлюбних відносин є складовою особистої свободи кожного з подружжя, а тому примушування особи до збереження сімейного союзу, який фактично припинив своє існування, є неприпустимим.

Суд бере до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на припинення спільного проживання, відсутність спільного господарства, втрату взаєморозуміння, взаємної поваги та різні погляди на сімейне життя.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, обставин, викладених позивачем, не спростував, доказів відновлення сімейних відносин чи наявності взаємного наміру зберегти шлюб суду не надав.

Водночас неподання відповідачем відзиву саме по собі не розцінюється судом як визнання позову, а висновок про наявність підстав для розірвання шлюбу ґрунтується на досліджених матеріалах справи та встановлених обставинах.

За змістом статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Оцінюючи характер сімейних відносин сторін, припинення спільного проживання та категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для надання строку для примирення, оскільки за встановлених обставин такий захід мав би формальний характер та невиправдано відтермінував би реалізацію позивачем права на припинення шлюбних відносин.

Суд також враховує, що сторони не мають спільних дітей, а спір щодо поділу спільного майна подружжя у межах цього провадження не заявлений.

Оцінюючи встановлені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, позивач втратила бажання зберігати сім`ю, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, що мають істотне значення.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач у позовній заяві висловила бажання після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 », суд вважає за необхідне зазначити про це у резолютивній частині рішення.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 21, 24, 56, 105, 110–115 Сімейного кодексу України, статтями 7, 12, 13, 81, 89, 141, 178, 211, 247, 263–265, 274, 279–282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 вересня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2188 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».

Заочне рішення може бути переглянуте Соснівським районним судом м. Черкаси за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.11.2026 року.

Суддя Т.Є. Троян

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Оригінал: reyestr.court.gov.ua