Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №569/27883/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №569/27883/25

Суддя: Гордійчук І. О.

Справа № 569/27883/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю представника позивача Мельник О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просить стягнути з неї заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 45494 грн 30 коп, пені в розмірі 11192 грн 42 коп, 3% річних у розмірі 7103 грн 55 коп, інфляційні втрати у розмірі 37112 грн 12 коп. та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ті обставини, що ТОВ «РОЕК» є постачальником універсальних послуг на території Рівненської області з енергопостачання, що надаються на підставі договору про постачання універсальних послуг, який є публічним договором приєднання, розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого є затвердженою та розміщеною на своєму офіційному вебсайті.

Позивач зазначає, що у зв`язку із реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 7 Правил роздрібного ринку, якими встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Приєднання ФОП ОСОБА_1 до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який оприлюднений ТОВ «РОЕК» на офіційному вебсайті, як стверджує позивач, підтверджується фактом фактичного споживання/оплатою електричної енергії за період з 01 січня 2019 рокупо 30 серпня 2020 року та відкриттям особового рахунку НОМЕР_1 від 01 січня 2019 року.

Згідно вимоги п. 4.3 Правил роздрібного ринку, розрахунки за спожиту електроенергію ФОП ОСОБА_1 проведені на підставі переданих даних від оператора системи розподілу –, в підтвердження даних обставин в матеріалах справи наявна копія листа ПрАТ «Рівнеобленерго» № 20-21/7345 від 29.09.2022 р., з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 по ЕІС_КОД 62Z278106296925Е з 01.12.2019 по 31.08.2020 р., фактичний розподіл активної електроенергії становить 19054 кВт/год. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію, Постачальник (Позивач), сформував, саме на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР –це ПрАТ «Рівнеобленерго») за точками обліку споживання електроенергії Відповідача по ЕІС-коду–Відповідача та виставив Споживачу (Відповідачу), згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної платіжні документи у паперовій формі, зокрема, за грудень 2019-серпень 2020 р.

Всупереч умовам договору відповідач допустила порушення в частині оплати, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію у розмірі 45494 грн 30 коп. за період з грудня 2019 р. по серпень 2020 р. У зв`язку з допущеними відповідачем порушеннями, позивачем на підставі умов договору нараховано відповідачу пені в розмірі 11192 грн 42 коп, 3% річних у розмірі 7103 грн 55 коп, інфляційні втрати у розмірі 37112 грн 12 коп.

Ухвалою суду від 26.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

05.03.2026 предстаник відповідача подала до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні таких просила відмовити. Вказала, що ОСОБА_1 не є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки договір про постачання електроенергії був розірваний 02.08.2021 року. Крім того відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

У відповіді на відзив позивач вказує, що розірвання Договору з ініціативи ОСОБА_1 означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент розірвання договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Отже, навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Зазаначає, що позивачем не пропущена позовна давність.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, згідно поданого клопотання в черговий раз просить відкласти розгляд справи, у зв"язку з зайнятістю у зазначений день та час у іншій справі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні у них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, з 01 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1268 від 26.10.2018 року та на підставі виданої ліцензії (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018р.), є постачальником універсальної послуги з постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам на території Рівненської області.

Фактом приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщеного на офіційному сайті веб-сайті ТОВ «РОЕК»: http://www.energozbut.rv.ua (надалі - Договір), є фактичне споживання боржником відповідних обсягів електричної енергії та відкриття особового рахунку, оплата рахунка постачальника універсальної послуги (п.3.2.12 Правил роздрібного ринку). Для постачання електричної енергії на об`єкт побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 та проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, Позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ФОП ОСОБА_1 .

Для проведення оплати за фактично спожиту електричну енергію, Позивачем сформовано та виставлено Відповідачу платіжні документи в паперовій формі рахунки - фактури за період з грудня 2019 р. по серпень 2020 року, наявні в матеріалах справи.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «РОЕК» за спожиту електричну енергію за період з грудня 2019 р. по серпень 2020 року становить 49714,48 грн

ТОВ «РОЕК» було надіслано ФОП ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 надсилались претензія про стягнення боргу.

Судом також установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована з 03.07.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 , та за цією ж адресою було зареєстровано місцезнаходження фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , на мамент подачі позову підприємницьку діяльність припинено.

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію, які регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року, та нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.63 Закону України«Про ринокелектричної енергії» універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, який знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п.п. 42, 47 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт; непобутовий споживач це фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку, що визначено ч. 2ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до п. 7 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно п. 3.2.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

Відповідно до пп. 3.1.7. п. 3.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

На вимогу споживача електропостачальник має надати паперовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом Українита/абоГосподарським кодексом Українита цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

Статтею 714ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання,а такожзабезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачанняенергетичними таіншими ресурсамичерез приєднанумережу застосовуютьсязагальні положенняпро купівлю-продаж,положення продоговір поставки,якщо іншене встановленозаконом абоне випливаєіз сутівідносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до п. 15 ч. 1ст.4 Закону України «Про ринокелектричної енергії» одним із видів договорів, які укладаються з метою забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно до абз. 5 пункту 13розділу XVIIЗакону України«Про ринокелектричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Фактом приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщеного на офіційному сайті веб-сайті ТОВ «РОЕК»: http://www.energozbut.rv.ua, є фактичне споживання боржником відповідних обсягів електричної енергії та відкриття особового рахунку, оплата рахунка постачальника універсальної послуги (п.3.2.12 Правил роздрібного ринку). Для постачання електричної енергії на об`єкт побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 та проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ФОП ОСОБА_1 . На даний час припинено підприємницьку діяльность ФОП ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями пункту 45 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.Щодо позовної вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями пункту 45 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022), у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідач у встановлений строк не оплатила в повному обсязі спожиту електричну енергію, що була поставлена позивачем ТОВ «РОЕК». Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.08.2020 становить у розмірі 45494 грн 30 коп, пені в розмірі 11192 грн 42 коп, 3% річних у розмірі 7103 грн 55 коп, інфляційні втрати у розмірі 37112 грн 12 коп.

Разом з тим, представник відповідача заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за договором позовна давність за вимогами кредитора про стягнення коштів, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

30 березня 2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, продовжено низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин (який тривав до 30 червня 2023 року).

За загальним правилом, визначеним у ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2017 року, не є продовженими.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється настрок дії такого стану.

На момент подання позивачем позову про стягнення боргу в Україні діє правовий режим воєнного стану, а тому позивач не пропустив позовну давність, визначену ст. 257 ЦК України.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає до задоволення.

Також згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь з відповідача.

керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 286, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 45494 (сорок п"ять тисяч чотириста дев"яносто чотири) грн 30 коп, пені в розмірі 11192 (одинадцять тисяч сто дев"яносто дві) грн 42 коп, 3% річних у розмірі 7103 (сім тисяч сто три) грн 55 коп, інфляційні втрати у розмірі 37112 (тридцять сім тисяч сто дванадцять) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" адреса 33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, ЄДРПОУ 42101003

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І.О.Гордійчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua