Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №362/3675/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №362/3675/26

Суддя: Лебідь-Гавенко Г. М.

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 362/3675/26

Провадження 2-а/362/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови № 249 від 12.03.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та скасувати постанову № 249 від 12.03.2026 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн., провадження у справі закрити.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05.03.2026 року після проходження ВЛК, дізнався, що знаходиться в розшуку у базі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відносно нього винесено постанову про адміністративне правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При цьому, документів, які стали підставою для накладення штрафу відносно ОСОБА_1 , позивач не отримував. Лише 29.04.2026 року у Фастівському ВДВС позивач отримав постанову про адміністративне правопорушення №249 від 12.03.2026 року. Вказану постанову вважає незаконною, необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за участі позивача не складався, його підпис у поясненнях відсутній, доказів направлення повістки, чи інший виклик, відсутні. Вказані документи позивач засобами поштового зв`язку чи іншим способом, не отримував, про час та місце розгляду постанови про адміністративне правопорушення, позивач не повідомлявся. Таким чином порушена процедура розгляду справи відповідно до ст. 279 КУпАП, оскаржувана постанова не відповідачає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки не містить відомостей щодо норми, яку було порушено, не зазначено номер та дату повістки, час та місце прибуття, яким чином позивачу було роз`яснено його права та обов`язки. Постанова про адміністративне правопорушення складена за відсутності належних доказів та з порушенням процедури розгляду справи.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2026 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновлено строк. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчену копію постанови від 12.03.2026 року № 249 і всіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова, а також докази отримання (направлення та вручення) вказаної постанови ОСОБА_1

15.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 належним чином було повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема позивачу надсилалась засобами поштового зв`язку повістка про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, позивач за вказаною повісткою не з`явився, будь-яких належних та допустимих доказів поважності причин неприбуття не надав. В діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. У задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 22-27).

Також на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2023 року відповідач надав матеріали справи про адміністративне правопорушення, складене відносно позивача.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Данилівського старостинського округу Калинівської селищної ради №22/04.04-08 від 02.03.2026 року (а.с. 9).

14.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 сформовано повістку №5777684 на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням адреси його проживання: АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту повістки, позивача викликано для уточнення даних ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06.01.2026 року о 14:00.

Зазначену повістку було направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення та копією поштового конверта. Поштове відправлення адресату не вручено та повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 45-47).

05.03.2026 року помічником начальника ТЦК та СП з правової роботи старшим лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол №249 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено, що 05.03.2026 року о 12:45 у ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено порушення гр. ОСОБА_1 вимог визначених ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не прибуття вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34-35).

12.03.2026 року т.в.о. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 винесено постанову №249 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої встановлено, що 05.03.2026 року о 12:45 ІНФОРМАЦІЯ_3 установлено адміністративне правопорушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене ОСОБА_1 , порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме вчасно не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Правопорушення вчинено в особливий період, відповідальність передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 41-42).

08.04.2026 року на адресу позивача направлено лист №5/2423 з постановою у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 43).

22.04.2026 року старшим державним виконавцем Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської обл. Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову №80819092 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №249 від 12.03.2026 року про стягнення 34 000,00 грн. з ОСОБА_1 (а.с. 8).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частина перша статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.

Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до п.41 Порядку призову №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до абз.2 п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 08.10.2024 року №1147 рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи доказів, судом підтверджено факт направлення позивачу повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 06.01.2026 за належною адресою, а також факт повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній».

Таким чином, відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за відповідною адресою.

У разі невручення повістки з причини відсутності адресата законодавство пов`язує момент належного оповіщення особи не з датою направлення поштового відправлення чи його повернення відправнику, а саме з датою проставлення оператором поштового зв`язку відповідної відмітки.

Водночас, судом встановлено, що на наданій відповідачем суду копії поштового конверта міститься відмітка «адресат відсутній», однак дата її проставлення відсутня. Інших доказів, які б дозволяли встановити дату проставлення зазначеної відмітки, матеріали справи не містять.

Оскільки позивач відповідно до повістки зобов`язаний був прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 06.01.2026, встановлення дати проставлення поштової відмітки має істотне значення для з`ясування обставин належного та своєчасного оповіщення позивача.

Крім того, встановити дату проставлення зазначеної відмітки шляхом перевірки відомостей про рух поштового відправлення на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта» також не вбачається за можливим, оскільки за поштовим ідентифікатором № RO67056319490 інформація про відповідне поштове відправлення в електронній системі відстеження не відображається.

Отже, за відсутності на наданій відповідачем копії поштового конверта дати проставлення відмітки «адресат відсутній», неможливості встановлення відповідної дати за допомогою офіційного сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта», а також відсутності інших доказів, які б підтверджували таку дату, суд позбавлений можливості встановити, чи відбулося належне оповіщення позивача до визначеної у повістці дати явки — 06.01.2026.

За таких обставин відповідачем не доведено належними та достатніми доказами факт своєчасного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що виключає можливість визнання доведеним порушення обов`язку з`явитися за відповідною повісткою.

Відповідно до ст. 77 КАС України у даній категорії справи обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б дали можливість поза розумним сумнівом встановити факт належного оповіщення позивача про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого відносно позивача рішення. Проте, належними та допустимими доказами відповідач не підтвердив правомірності винесеної постанови №249 від 12.03.2026, належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» пункт 29).

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови з підстав порушення відповідачем процесуальних норм, оцінка іншим доводам позовної заяви не надавалась.

На користь позивача відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС Україні суд стягує з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, статтями 9 235, 245, 251, 278, 280 КУпАП, статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову №249 від 12.03.2026 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 09.11.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua