Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №285/3588/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3588/26

провадження у справі № 2/0285/2435/26

05 листопада 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Васильчук Л. Й.

за участю секретаря Букши О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_2

до Звягельської міської ради

про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему «Електронний суд» 11.06.2026 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати державну реєстрацію права власності Новоград-Волинської міської ради на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира); визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки Квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Лінкевичем Б. А. 18.01.2019 заведено спадкову справу №3/2019 після смерті ОСОБА_4 та 16.12.2025 заведено спадкову справу №126/2025 після смерті ОСОБА_3 . Спадковим майном у даному випадку є 2/3 Квартири. Право власності на вказану квартиру набуто на праві спільної часткової власності шляхом приватизації, що підтверджується свідоцтвом 45 про право власності на житло, виданим 29.05.2006 відділом управління комунальною власністю виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради. Відповідно кожному з трьох співвласників належало по 1/3 частці квартири, після смерті батьків позивач має успадкувати їх частки, тобто 2/3. Водночас державна реєстрація права власності квартири не проводилась. Згідно архівних даних КП «Звягельське МБТІ» станом на 31.12.2012 право власності на Квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 в цілому на підставі договору дарування від 29.08.2000. Наразі успадкувати 2/3 частини Квартири для позивача є неможливим, оскільки право власності на квартиру зареєстровано за територіальною громадою (комунальна власність) Новоград-Волинською (Звягельською) міською радою, що порушує право власності позивача та є перешкодою для успадкування.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без участі позивача та представника за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Звягельської міської ради, при розгляді справи поклалась на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Відповідно до свідоцтв про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватний нотаріус Звягельського нотаріального округу Лінкевич Б. А. повідомив ОСОБА_1 , що є неможливим видати йому Свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що у спадковій справі №126/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 немає жодного правовстановлюючого документа, що міг би підтвердити право власності та належності цього майна спадкодавцеві та роз`яснив процедуру вирішення питання в судовому порядку.

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно... від 12.02.2019 Квартира на праві приватної власності належала ОСОБА_5 , згідно договору дарування від 29.08.2000.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно... від 29.04.2026 право власності на Квартиру зареєстровано за територіальною громадою Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 08.08.2019 на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири серія та номер:1-736, виданого 08.08.2019 та договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2004.

Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 25.11.2004 №474 вирішено надати квартиру та ордер за контрольним списком учасників бойових дій в Афганістані ОСОБА_3 , 13 у списку, Квартиру на склад сім`ї — три особи (заявник, дружина, син) із зняттям з квартирного обліку.

Згідно наказу відділу управління комунальною власністю виконавчого комітету міської ради від 29.05.2006 № 48 видане Свідоцтво — 45 про право власності на житло відповідно до якого Квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частинах. Квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Отже, кожному з трьох співвласників належало по 1/3 частці квартири, а після смерті батьків позивач має успадкувати 2/3 частки.

Однак, оскільки спадкодавці не провели державну реєстрацію майна, а 08.08.2019 було проведено державну реєтрацію права власності на квартиру за територіальною громадою в особі Новоград-Волинської міської ради у позивача не має можливості вирішити дане спірне питання позасудовим шляхом, тому він звернувся з даною позовною заявою про визнання права на Квартиру в порядку спадкування за законом.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21, дійшла висновку про те, що для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. А оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності Новоград-Волинської (Звягельської) міської ради на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.08.2019 за №32731513, реєстраційний номер майна: 1889558118110.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) право власності на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуюча суддя Л. Й. Васильчук