Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №296/4997/26
Суддя: Пилипюк Л. М.
Справа № 296/4997/26
2/296/3543/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"15" жовтня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді - Пилипюк Л. М.
за участю секретаря судового засідання Бартащук К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
24 квітня 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».
Позов обґрунтовано тим, що 06 червня 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08354-06/2023 (далі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4 000 гривень та зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором.
Укладаючи Кредитний договір, відповідач та ТзОВ «Аванс Кредит» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача.
16 листопада 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № 16112023, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором, що укладений між ТзОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 .
Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 37 500 гривень, з яких 4 000 гривень - заборгованість за сумою кредиту; 33 500 гривень - заборгованість за процентами.
На підставі наведеного ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором в розмірі 37 500 гривень, понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 8000 гривень.
Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі та надав згоду на заочний розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом отримання судової повістки в Електронному кабінеті. Так, 08 червня 2026 року відповідач у справі подав заяву про застосування строку позовної давності та про відмову у задоволенні позовних вимог.
09 червня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
17 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» подав клопотання про відкликання раніше поданої заяви про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки відповідач має реєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», то всі матеріали справи йому доступні для ознайомлення.
12 жовтня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що він визнає позовні вимоги частково в частині тіла кредиту в розмірі 4 000 гривень. Щодо стягнення нарахованих відсотків у розмірі 33 500,00 грн, судового збору 2 662,40 гривень, витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 гривень він заперечує через вкрай тяжке матеріальне становище, виняткові сімейні обставини та невідповідність нарахувань закону. Відповідач зазначає, що на його утриманні перебуває малолітній син — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю підгрупи А з дитинства. У його дитини тяжке ментальне захворювання: дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної реципрокності, комунікації, стереотипними формами поведінки, розладом експресивно-рецептивного мовлення важкого ступеня та когнітивною недостатністю (помірна розумова відсталість, коди Хвороби: F84.0, F71.0, F80.1, F80.2). Тому, просить стягнути з нього 4000 гривень та розстрочити виконання рішення на 6 місяців. Розгляд справи відповідач просить проводити за його відсутності.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд установив, що 06 червня 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08354-06/2023 (Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 360 днів. Дата погашення кредиту - 06.07.2024.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Згідно з п. 1.6 Кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-62хх-хххх-9458 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 з яким укладено договір 08354-06/2023 від 06 червня 2023 року, ТОВ «Аванс-Кредит» надано одноразовий ідентифікатор W2967, який надіслано позичальнику 06.06.2023 на телефонний номер НОМЕР_1 .
Наведене свідчить, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування. Разом з тим, суд ураховує, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору.
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом від 30.06.2025 року повідомляє, що 06.06.2023 року на картку № НОМЕР_2 хх-хххх-9458 було перераховано кошти в розмірі 4000 гривень.
На виконання ухвали про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Також АТ КБ «Приватбанк» підтверджує зарахування 06.06.2023 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 коштів у розмірі 4000,00 гривень.
16 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 16112023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, які вказані у Реєстрах прав вимог, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
На умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п. 1.1. Договору факторингу).
Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає: 99 264 760,65 гривень (п.6.1. Договору факторингу).
Фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмір, що станом на дату підписання сторонами цього Договору складає 2 632 677,46 гривень без ПДВ (п. 7.1. Договору факторингу).
16 листопада 2023 року ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписали акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 16.11.2023 до договору факторингу № 16112023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 16112023 від 216 листопада 2023 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 17 900 гривень, з яких 4 000 гривень - заборгованість за сумою кредиту; 13 900 гривень - заборгованість за процентам .
Платіжною інструкцією № 73359 від 16.11.2023 підтверджується, що ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ТзОВ «Аванс Кредит» сплатило кошти за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу№ 16112023 від 16.11.2023 року у розмірі 632 677,46 гривень без ПДВ.
Згідно з розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на дату закінчення кредитування становить 37 500 гривень, з яких 4 000 гривень - заборгованість за сумою кредиту; 33 500 гривень - заборгованість за процентами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України).
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору, як і договору факторингу. Зазначені договори недійсними не визнано.
Щодо розміру заборгованості.
Як уже встановлено судом, ОСОБА_1 06 червня 2023 року на підставі договору про надання фінансового кредиту отримав кредит у розмірі 4 000 гривень. Суму кредиту та проценти за користування кредитом відповідач зобов`язався повернути до 30 травня 2024 року.
Відповідно до умов Кредитного договору процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Суд ураховує, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Цим Законом, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», яким статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».
Водночас, згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності вказаного Закону, встановлено такі обмеження щодо максимальної денної процентної ставки:
- протягом перших 120 днів не більше 2,5 %,
- протягом наступних 120 днів не більше 1,5 %.
Відповідно до розрахунку, який здійснений первісним кредитором – ТОВ «Аванс кредит», заборгованість відповідача за Кредитним договором становила 17 900 гривень, з яких тіло кредиту – 4 000 гривень; проценти за користування кредитом – 13 900 гривень. Період розрахунку – з 06 червня 2023 року по 16 листопада 2023 року.
Суд перевірив вказаний розрахунок заборгованості та встановив, що такий відповідає умовам Кредитного договору. Нарахування процентів за користування кредитом не перевищує погодженого сторонами строку кредитування, застосовані кредитодавцем процентні ставки відповідає умовам Кредитного договору та не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Після отримання права вимоги за Кредитним договором позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» продовжило нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 17 листопада 2023 року по 30 травня 2024 року.
Однак, застосована позивачем процентна ставка (2,5 % в день) у вказаний період суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Розрахунок суду:
період з 17.11.2023 по 23.12.2023 застосовується процентна ставка, встановлена Кредитним договором (2,5 %) - 4 000 гривень х 2,5 % х 36 днів = 3 600 гривень;
період з 24.12.2023 по 22.04.2024 застосовується процентна ставка 2,5 % відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» - 4 000 х 2,5 % х 120 днів = 12 000 гривень;
період з 24.04.2024 по 30.05.2024 застосовується процентна ставка 1,5 % відповідно до п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» - 4 000 х 1,5 % х 37 днів = 2 220 гривень.
Сума нарахованих процентів за користування кредитом за період з 17 листопада 2023 року по 30 травня 2024 року – 17 820 гривень.
Загальний розмір заборгованості відповідача за процентами у спірних правовідносинах – 13 900 гривень + 17 820 гривень = 31 720 гривень.
Загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором – 35 720 гривень, з яких 4 000 гривень – тіло кредиту; 31 720 гривень – проценти за користування кредитом.
Суд відхиляє відповідні аргументи відповідача та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Сімейні обставини відповідача можуть бути підставою для його звільнення від обов`язку виконання Кредитного договору.
Суд також ураховує висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловлені в постанові від 07 вересня 2026 року (справа № 552/672/23), а саме таке:
«Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.»
З наведених мотивів суд дійшов висновку, що позов підлягає до частково задоволення.
Щодо застосування строку позовної давності.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У ч.1 ст.261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.
Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14 травня 2025 року №4434-ІХ виключено п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.
Як зазначалося вище договір між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладений 06 червня 2023 року, ТОВ «Кредит Капітал звернулось до суду 24 квітня 2026 року, а тому суд дійшов висновку, що строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущено.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень та заявлено позовні вимоги про стягнення 37 500 гривень.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості на загальну суму 35 720 гривень, що становить 95,25 % від ціни позову, отже судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 535,93 гривень.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
За змістом п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких доказів: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, що укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» і за умовами якого правнича допомога полягає у представництві клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності; акту наданих послуг №441 від 10.04.2026, підписанням якого АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтвердили надання та прийняття послуг відповідно до укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 в загальній сумі 8000,00 гривень; детального опису наданих послуг до акту №441 від 10.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, за змістом якого на виконання договору про надання правової допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 08354-06/2023 надав такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год 00 хв), погодження правової позиції Клієнта у справі (0 год 30 хв), складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год 30 хв), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.); ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М. І.; витягу та виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет»; ордера на надання правничої допомоги ВС №1381377.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав, доводів щодо їх неспівмірності не заявляв.
Як встановлено судом, правнича допомога адвоката полягала фактично в ознайомленні з матеріалами кредитної справи, підготовці і складенні позовної заяви та оцінена в сумі 8000 гривень.
Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи та заяву відповідача про зменшення понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа позовної заяви, зміст якої є типовим, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 2 000 гривень.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає таке.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).
Положення статей 12 та 81 ЦПК України покладають на особу, яка звертається до суду, обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначає, що він є єдиним годувальником в сім`ї, на його утриманні перебуває дитина з інвалідністю, дружина відповідача не працює, оскільки здійснює постійний догляд за дитиною, а всі доходи та державна допомога витрачаються на лікування дитини, тому він перебуває у складному матеріальному становищі.
Однак заявником не надано доказів щодо розміру отримуваних доходів, відомостей про майновий стан, документів, які б підтверджували родинні зв`язки з дитиною ОСОБА_2 , 2014 року народження, перебування дитини з інвалідністю на його утриманні, наявність обставин, які об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання відповідачем надано посвідчення серії НОМЕР_5 дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , відповідно до якого його законним представником (опікуном) є ОСОБА_3 , довідку про захворювання дитини від 20.08.2025 та медичний висновок № 470 про дитину з інвалідністю до 18 років від 20.08.2025.
Документальне підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутнє. Відповідач не підтвердив доказами свій майновий стан. В матеріалах справи відсутні відомості про місце роботи відповідача, про розмір його доходу, про наявність у нього у власності та/чи у користуванні рухомого, нерухомого майна. А тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення.
Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідач не позбавлений права повторного звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №08354-06/2023 від 06 червня 2026 року 13 липня 2023 року в розмірі 35 720 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 93 копійки судового збору та 2000 (дві тисячі) витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код в ЄДРПОУ 35234236);
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата повного рішення суду – 09.11.2026.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua