Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №274/5358/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №274/5358/25

Суддя: Хуторна І. Ю.

Справа № 274/5358/25

Провадження № 2/0274/576/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" листопада 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Бердичеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №73764861 від 09.09.2024 в розмірі 15303 грн 55 коп. та судові витрати.

Короткий виклад доводів позову

Позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтовує тим, що 09.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 73764861, за умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах та у розмірі погоджених у договорі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.

14.06.2021 укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за договором позики № 73764861.

Відповідно до реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до договору факторингу №14/06/2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73764861 у сумі 15303 грн 55 коп.: з яких: 9500 грн заборгованість за основною сумою, 236 грн 55 коп. - заборгованість за процентами, 4617 грн - пеня, 950 грн - комісія.

Сума боргу відповідача перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» складає 15303 грн 55коп.: з яких: 9500 грн заборгованість за основною сумою, 236 грн 55 коп. – заборгованість по процентам, 4617 грн - пеня, 950 грн – комісія.

Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідач не подавав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 03.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В силу ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, конверт з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою 18.09.2025 повернуто до суду.

Відтак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подав.

Ураховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено 09.09.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73764861 за умовами якого товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у безготівковій формі у розмірі 9500 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 15 днів, тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка з складає – 0,166 % в день, комісія за надання позики – 950 грн. Орієнтовна процентна ставка складає 2050.86 %. Загальна вартість кредиту становить 10686 грн 55 коп. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 21025(а.с. 7-10).

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, в тому числі і права вимоги, які виникнуть в майбутньому, що також підтверджується актом прийму -передачі реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 14-16, 20).

До договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 були укладені додаткові угоди: №2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022, № 47 від 24.01.2025 (а.с. 17, 18, 19).

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 47 від 24.01.2025 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстру боржників № 41 від «24» січня 2025 року та реєстру боржників № 42 від «24» січня 2025 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.

24.01.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали реєстр права вимоги № 42, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №73764861 від 09.09.2024, сума боргу – 9500 грн, проценти 236 грн 55 коп., комісія – 950 грн 88 коп., сума заборгованості за пенею – 4617 грн, загальна сума боргу 15303 грн 55 коп. (а.с.22).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №73764861 від 09.09.2024 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 24.01.2025 (день відступлення права вимоги) у розмірі 15303 грн 55 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 9500 грн, проценти 236 грн 55 коп., комісія – 950 грн, сума заборгованості за пенею – 4617 грн, загальна сума боргу 15303 грн 55 коп. (а.с. 23).

Застосовані судом норми права, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Звертаючись з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається у позові на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов`язань утворилась заборгованість за договором №73764861 від 09.09.2024 в розмірі 15303 грн 55 коп., яку просить стягнути на його користь як правонаступника кредитора.

На підтвердження позовних вимог позивачем було долучено копію договору позики, копію договору факторингу, додатки до цього договору, реєстр боржників до договору факторингу, розрахунок суми заборгованості первісного кредитора.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7статті 81 ЦПК України).

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

В оцінці поведінки та способу ведення справ банком чи фінансовою установою суд враховує те, що вони є професійними учасниками ринку надання фінансових послуг, у зв`язку з чим до них висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком чи фінансовою установою є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.

У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не долучено до позову жодного доказу, який би засвідчив, що позикодавцем були передані грошові кошти відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 в розмірі передбаченому договором № 73764861 від 09.09.2024, а відповідач ці кошти отримав.

Позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Проте позивач не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Таким чином, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем до стягнення заборгованості договогом позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73764861 від 09.09.2024.

Отже відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором позики № 73764861 від 09.09.2024.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» суд відмовив, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. Ю. Хуторна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua