Суд: Горохівський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №709/665/26
Суддя: Санакоєв Д. Т.
Справа №709/665/26
Провадження №2/155/873/26
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
09.11.2026 м.Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що із відповідачем мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із тим, що ОСОБА_2 не надає грошові кошти на утримання дитини просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Процесуальні дії у справі
Позивач в судове засідання не з`явилася, проте у заяві до суду просить розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, відзив на позов не подавав. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов не подавав. Про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений у відповідності до вимог ЦПК України в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб порталі «Судова влада України».
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, проаналізувавши встановлені обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Фактичні обставини справи встановлені судом
Із матеріалів справи встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 13 серпня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.4).
На підтвердження зміни прізвища позивач подала копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 лютого 2024 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, актовий запис №05, після чого змінила прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ».
Факт перебування дитини на утриманні позивача підтверджується довідкою №117/09-24 від 10.02.2026 року та актом по факту проживання особи без реєстрації виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (а.с.5, 6).
Застосоване судом законодавство та висновки суду
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно абзацу 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує :
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки обов`язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей покладається на обох батьків, а тому відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривні та дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Згідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку дитини, збереження її здоров`я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Згідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Частиною 3 ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).
Як передбачено ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).
Відповідачем не надано жодних доказів його непрацездатності та наявності на його утриманні інших дітей, батьків, чи докази існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості приходить до висновку про часткове задоволення позову та необхідність стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З даною позовною заявою позивач звернулася 15 квітня 2026 року (а.с.1), отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.
Слід також зазначити, що зі зміною матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, або інших обставин, що мають значення, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну (зменшення або збільшення) розміру аліментів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Розподіл між сторонами судових витрат
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Крім того, згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі що був встановлений на день звернення з позовом до суду та становить 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
На підставі ст.180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 350, 352 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів – задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 15 квітня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Рішення в повному обсязі складено 09.11.2026 року.
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua