Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №390/3049/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р.Справа № 390/3049/26

Провадження № 2/390/2188/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Бойко І.А.,

при секретарі – Губанові М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький, цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4511356 від 29.03.2024 у розмірі 61796,45 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 29.03.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4511356, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кошти. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість у розмірі 61796,45 грн, з яких: 5999,97 грн – за тілом кредиту, 52796,48 грн – за процентами, 3000,00 грн – за штрафом. 14.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 14/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_2 . На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, 05.11.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому частково заперечувала проти позову. Зазначила, що з 28.05.2025 перебуває у шлюбі з військовослужбовцем Національної гвардії України ОСОБА_3 , а тому відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня їй не нараховуються. Просила відмовити у задоволенні позову частково.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4511356, який підписаний шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту: 6000,00 грн, строк кредиту: 360 днів, стандартна процентна ставка – 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1411 від 14.11.2024, 29.03.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 6000,00 грн.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла до суду 27.10.2026, на ім`я ОСОБА_4 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на рахунок якої 29.03.2024 зараховано кошти у сумі 6000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено, що посилання на обставини укладення вищезазначеного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4511356 в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з договором факторингу № 14/11/2024 від 14.11.2024, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 14/11/2024 від 14.11.2024, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4511356.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 14.11.2024, заборгованість відповідача становила 42447,74 грн, з яких: 5999,97 грн – за тілом кредиту; 33447,77 грн – за процентами; 3000,00 грн – за штрафом. Крім того, у розрахунку зазначено, що ОСОБА_2 частково сплатила заборгованість у розмірі 1199,97 грн, з яких 0,03 грн зараховано в погашення тіла кредиту, а 1199,94 грн – у погашення процентів. Після відступлення права вимоги позивач продовжив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою за період з 15.11.2024 по 23.03.2025, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 61796,45 грн, з яких: 5999,97 грн – за тілом кредиту; 52796,48 грн – за процентами; 3000,00 грн – за штрафом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Зі змісту ст. ст. 526, 530 ЦК України, вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору відповідач допустила порушення відповідних боргових зобов`язань.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 28.05.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Зміну прізвища відповідача підтверджено також листом Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 755/02-43 від 06.10.2026.

З копії довідки начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 № 13999 від 16.10.2026 вбачається, що ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 оперативно-тактичного з`єднання – 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 31.05.2024 по теперішній час. Крім того, ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 06.03.2025.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, проценти за користування кредитом нараховано за період з 29.03.2024 по 23.03.2025, тобто в межах строку кредитування, який закінчився до реєстрації шлюбу відповідача з військовослужбовцем (28.05.2025). Оскільки на час нарахування процентів відповідач не мала статусу дружини військовослужбовця, доводи відзиву про незаконність нарахування процентів на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд не бере до уваги.

Водночас, перевіряючи правильність розрахунку процентів, суд враховує таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX становить 2,5 %, протягом наступних 120 днів – 1,5 %. Отже, гранична денна процентна ставка становила: з 24.12.2023 по 21.04.2024 – 2,5 %; з 22.04.2024 по 19.08.2024 – 1,5 %; з 20.08.2024 – 1 %.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Нікчемність умови договору суд враховує з власної ініціативи.

Як убачається з розрахунку заборгованості, проценти за весь строк кредитування нараховано за стандартною процентною ставкою 2,5 % на день, у тому числі за періоди, у яких гранична денна процентна ставка становила 1,5 % та 1 %. Тому умова договору про розмір стандартної процентної ставки в частині, що перевищує граничні розміри денної процентної ставки, встановлені законом, є нікчемною, а проценти підлягають перерахунку.

Відповідно до перерахунку суду, проценти за користування кредитом становлять: за період з 29.03.2024 по 21.04.2024 (24 дні) за ставкою 2,5 % на день – 3599,78 грн (у розмірі, нарахованому позивачем); за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) за ставкою 1,5 % на день – 10799,95 грн (5999,97 грн ? 1,5 % ? 120 днів); за період з 20.08.2024 по 23.03.2025 (216 днів) за ставкою 1 % на день – 12959,94 грн (5999,97 грн ? 1 % ? 216 днів), а всього 27359,67 грн. З урахуванням сплачених відповідачем процентів у сумі 1199,94 грн, заборгованість за процентами становить 26159,73 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню у розмірі 26159,73 грн, а в решті вимог про стягнення процентів у розмірі 26636,75 грн слід відмовити.

Пункт 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, містить приписи, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України введений в дію Законом України № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.? ?

Воєнний стан, що триває, введений в Україні із 24 лютого 2022 року, згідно Указу Президента України року № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України № 2102-IX від 24.02.2022.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнити пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідач звільняється від відповідальності від сплати неустойки, в силу прямої вказівки цього Закону, і позовні вимоги в частині 3000,00 грн штрафу, нарахованого позивачем, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 32159,70 грн, з яких: 5999,97 грн – тіло кредиту, 26159,73 грн – проценти за користування кредитом, оскільки факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений матеріалами справи, а доказів їх повернення відповідач суду не надала. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 26636,75 грн та штрафу у розмірі 3000,00 грн слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 57853 від 15.09.2026, та понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, актом № 3360 від 10.09.2026 та детальним описом наданих послуг.

Позовні вимоги задоволено на суму 32159,70 грн, що становить 52,04 % від ціни позову (61796,45 грн). Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1385,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4163,31 грн.

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 611, 629, 1054, 1077, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ч. 5 ст. 8, ч. 5 ст. 12, п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4511356 від 29.03.2024 у розмірі 32159,70 грн, з яких: 5999,97 грн – тіло кредиту, 26159,73 грн – проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1385,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4163,31 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? І.А.Бойко