Вирок від 05 листопада 2026 р. у справі №352/1240/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №352/1240/26

Суддя: СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.

Справа № 352/1240/26

Провадження № 1-кп/352/200/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026091250000095 від 01.05.2026 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, розлученої, утриманки однієї малолітньої дитини, з вищою освітою, працюючої регіональним менеджером ТОВ «Турбота Маркет», депутатом будь-якої ради не обиралася, раніше не судимої, якій пам`ятку про права обов`язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_4 , умисно не виконала постанову суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

Згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 30.09.2025 р., яка набрала законної сили 11.10.2025 р., ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Проте, в період з жовтня 2025 р. по травень 2026 р., ОСОБА_4 , маючи умисел на невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та повністю його ігноруючи, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжила систематично керувати транспортним засобом марки Hyundai моделі Getz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Так, 26.03.2026 р. близько 9 год. 40 хв. в с. Загвіздя, Загвіздянської ТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області по вул. Липова-Осада, 111В, ОСОБА_4 керувала транспортним засобом марки Hyundai моделі Getz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та була зупинена працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в області, під час нагляду ними за безпекою дорожнього руху, для складання адміністративних матеріалів.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи позбавленою права керувати транспортним засобом, 02.05.2026 р. о 12 год. 10 хв., умисно, всупереч постанови Івано-Франківського міського суду від 30.09.2025 р., здійснювала керування транспортним засобом Hyundai моделі Getz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме приїхала до продуктового магазину, що на вул. Липовій, с. Загвіздя, Загвіздянської ТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, здійснивши покупки в якому, продовжила рух за кермом автомобіля Hyundai моделі Getz в напрямку с. Підлісся, Загвіздянської ТГ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , постанова Івано-Франківського міського суду від 30.09.2025 р. не була виконана в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що порушило один із основних принципів судочинства - обов`язковість судових рішень.

В судовому засіданні підсудн ОСОБА_4 свою вину у вчиненні пред`явленого їй в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнала повністю, в скоєному щиро розкаялася і вибачившись за свою неправомірну поведінку, дала суду показання, в яких повністю підтвердила обставини скоєного нею кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок скоєного правопорушення та постійних переживань значно погіршився стан її здоров`я. Крім того, підсудна прийняла до уваги те, що враховуючи скрутні обставини, які виникли в державі внаслідок збройної агресії рф проти України, вона добровільно перерахувала кошти на підтримку ЗСУ. Просить суд суворо її не карати.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнала повністю, а також те, що вона не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудної та дослідженням доказів, які характеризують її особу. Обвинувачена та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а її дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, так як вона умисно не виконала постанову суду, що набрала законної сили.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд)передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченої обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудній покарання, суд враховує, що тяжких наслідків внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_4 не настало, як і те, що остання до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася; її поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, а саме вкрай негативне ставлення до вчиненого; має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризуються; працюючи займається суспільно-корисною працею; по місцю проживання та праці характеризується позитивно; являється утриманцем малолітньої дитини; добровільно перерахувала кошти в сумі 10 000 грн на підтримку ЗСУ, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, тобто є особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має регулярний легальний дохід та міцні соціальні зв`язки, що применшує передумови для подальшої її протиправної поведінки.

Таким чином, враховуючи всі вищеперелічені обставини, дані про особу підсудної ОСОБА_4 , суд вважає можливим призначити їй основне покарання у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією ст. 382 ч. 1 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння обвинуваченою нових злочинів

Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідає також принципу співрозмірності конкретного злочинного діяння, вчиненого нею, з покаранням призначеним останній.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався, як і підстави для його обрання останній на даній стадії процесу суд не вбачає.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.. 100 КПК України

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України та призначити їй покарання - у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 8500 (вісім тисячі п`ятсот )

гривень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався, як і підстави для його обрання останній до вступу вироку в законну силу відсутні.

Речові докази по даному кримінальному провадженні : диск формату CD-R із відеозаписами з камер зовнішнього спостереження розташованих на території с. Загвіздя по вул.. Липова та диск формату DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер працівників СРПП ВП № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не завялявся.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченій негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_5

Оригінал: reyestr.court.gov.ua