Суд: Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №938/1471/26
Суддя: Чекан Н. М.
Справа№938/1471/26
Провадження № 3/938/828/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у складі групи осіб 16.08.2026 року близько 17.10 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 445 прикордонного знаку на відстані 3 км від лінії державного кордону на території Верховинського району Івано-Франківської області в межах прикордонної смуги на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
У ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч.2 ст. 277 КУпАП судове засідання призначено на 08.09.2026 року та відкладено на 09.10.2026 року та 06.11.2026 року в зв`язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності.
У судове засідання 06.11.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення йому судової повістки та отримання 12.10.2026 року СМС-повідомлення на номер телефону, вказаний ним працівникам прикордонної служби.
02.11.2026 року від ОСОБА_1 поступило клопотання про зупинення провадження в справі в зв`язку з його перебуванням на військовій службі.
Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.
У ч.2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Обов`язок щодо здійснення контролю за дотриманням розумного строку розгляду справи покладено на суддю. Зокрема, ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов`язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У ч.2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. ст. 204-1 КУпАП не є обов`язковою.
Відповідно до положень глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не повинно суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України»,«Карнаушенко проти України».
Про рівень відповідальності судді з огляду на надані йому повноваження при дотриманні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення зазначено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення». Зокрема, у пункті 7 вказаної постанови пленуму зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено в тому числі через невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов`язків.
На дотримання вказаних положень при розгляді справ про адміністративні правопорушення суддя повинен реагувати на можливе зловживання учасниками справи їхніми процесуальними правами, а також вживати усі необхідні заходи для недопущення безпідставного затягування розгляду справ.
Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 204-1 цього Кодексу, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня виявлення правопорушення.
КУпАП не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення, та згідно з п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, наведені вище положення КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. ст. 204-1 цього Кодексу, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У разі неможливості особистої участі у розгляді справи в суді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати письмові пояснення, письмово висловити свої заперечення у разі незгоди з протоколом. Також має право забезпечити присутність захисника для захисту своїх інтересів та взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Крім того, суддя звертає увагу, що положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, які пов`язані з корупцією, відповідно до ст.277 КУпАП.
Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. ст. 204-1 КУпАП , суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, як вбачається з ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ№358546 від 16.08.2026 року, вбачається, що 16.08.2026 року близько 17.10 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 445 прикордонного знаку на відстані 3 км від лінії державного кордону в межах прикордонної смуги на території Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою зі заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписані уповноваженою особою.
Також, цей протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний без будь-яких зауважень щодо його змісту особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді.
Звертається увага, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, доведена такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:
- поясненням ОСОБА_1 , зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№358546 від 16.08.2026 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 мав намір перетнути кордон з Румунією ;
- поясненням ОСОБА_2 , зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№358545 від 16.08.2026 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 мав намір перетнути кордон з Румунією ;
- поясненням ОСОБА_4 , зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№358544 від 16.08.2026 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мав намір перетнути кордон з Румунією ;
- диском із записами відеофіксації, на якому зафіксовані особи чоловічої статі, які представляються, як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та повідомляють, що мали намір спільно незаконно перетнути державний кордон.
Також в матеріалах справи міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№358545 від 16.08.2026 року, в якому вказано, що 16.08.2026 року близько 17.10 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 445 прикордонного знаку на відстані 3 км від лінії державного кордону в межах прикордонної смуги на території Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№358544 від 16.08.2026 року, в якому вказано, що 16.08.2026 року близько 17.10 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 445 прикордонного знаку на відстані 3 км від лінії державного кордону в межах прикордонної смуги на території Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП;
Диспозиція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони. У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст.22 Закону України «Про державний кордон»).
Диспозиція ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги, першопочаткові викривальні пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , як усні так і письмові, про намір спільно незаконно перетнути державний кордон, які надані ними в день їх виявлення, виявлення їх в межах прикордонної смуги, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки він мав намір у складі групи осіб перетнути державний кордон поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Суддею не встановлено і будь-яких фактів про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, які би призвели до примусового підписання ним протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, які містяться у матеріалах справи, у тому числі письмового та усного пояснення про визнання вини.
З матеріалів справи вбачається, що всі документи ОСОБА_1 підписав без зауважень, не спростовував викладені у них обставини, не вказував на інші підстави, які зумовили його перебування у зазначеному в протоколі місці.
Санкція ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення вказаного правопорушення шляхом накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
При таких обставинах, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
З приводу додаткового покарання у виді конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів даної справи, таких знарядь і засобів не виявлено.?
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665,60 гривень.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.204-1, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Суддя Наталія ЧЕКАН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua