Суд: Носівський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №741/1197/26
Суддя: Крупина А. О.
Провадження номер 3/741/429/26
Єдиний унікальний номер 741/1197/26
ПОСТАНОВА
іменем України
05 листопада 2026 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ВАД № 945425) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , місце роботи не відоме,
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
28 червня 2026 року близько 21 год 20 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , який про дату, час та місце судових засідань повідомлявся шляхом надсилання судових повісток на адресу місця проживання, указану у протоколі, однак у судові засідання 08 вересня 2026 року та повторно 05 листопада 2026 року не з`явився, заперечень суду не надав, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на це, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд робить висновок про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, із змінами (надалі – Закон № 2229), під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство як форма домашнього насильства включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. (п. 14 ч.1 ст.1 Закону № 2229).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, доведена та підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 945425 від 02 липня 2026 року, у графі якого «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» власноручно зазначено: « ОСОБА_3 , згоден»; рапортом поліцейського про надходження 28 червня 2026 року повідомлення зі служби 102 про вчинення відносно заявниці за адресою: АДРЕСА_2 , колишнім чоловіком домашнього насильства; копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протоколом прийняття заяви від 28 червня 2026 року про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , яка просила прийняти міри відносно ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї домашнє насильство; письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 , наданим поліцейському 28 червня 2026 року, яким стверджуються обставини, указані у протоколі про адміністративне правопорушення; письмовим поясненням ОСОБА_1 , наданим поліцейському 28 червня 2026 року.
Суд уважає, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-3 КУпАП.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. ст 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ,ступінь його вини, майновий стан, суд робить висновок про те, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника буде адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, з урахуванням конкретних обставин, встановлених у цій справі, ураховуючи особу правопорушника, суд дійшов висновку про відсутність необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, оскільки протягом 2025-2026 років ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не притягувався.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій КРУПИНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua