Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №751/199/26
Суддя: Яременко І. В.
Справа №751/199/26
Провадження №2/751/1055/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
з участю секретаря судового засідання Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 від 07.03.2023 у розмірі 12 358 грн 00 коп, а також судових витрат.
Вимоги обгрунтовує тим, що 07.03.2023 року між ТОВ "Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Старт» №1306627623053, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 грн на строк 15 днів з можливістю пролонгації. Відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, своєчасно не повернув кредит та не сплатив проценти за користування ним, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 12 358 грн, з яких: 4 000 грн заборгованості за кредитом, 8 358 грн заборгованості за процентами. 04.10.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 04102023/2 на підставі якого, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 від 07.03.2023 у розмірі 12 358 грн 00 коп.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 09.01.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.53).
06.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, в якому позов не визнає. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів укладення відповідачем кредитного договору, видачі кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача, крім того відсутній належним чином оформлений розрахунок заборгованості. Вказує, що нараховані проценти у розмірі 8 358 грн є завищеними та нарахованими поза строком кредитування. У задоволенні позову просить відмовити повністю (а.с.70-81).
23.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення по справі, у яких зазначає, що кредитний договір «1306627623053 від 07.03.2023 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором правочину в електронній формі , оскільки без здійснення входу до особистого кабінету в ІКС Товариства за допомогою логіну та пароля, внесення своїх персональних даних, номера телефону, договір між сторонами не було б укладено. Факт перерахування грошових коштів на рахунок позичальника підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 09.10.2023. Перехід права вимоги до позивача підтверджується доданими до позову договором факторингу №04102023/2 від 04.10.2023 та реєстром боржників. Щодо розрахунку заборгованості зазначає, що нарахування процентів за кредитним договором здійснювалося первинним кредитором на умовах визначених кредитним договором, позивачем жодних нарахувань не здійснювалося. Одночасно просить витребувати докази у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.83-94).
Ухвалою суду від 29.07.2026 за клопотанням представника позивача витребувано докази по справі (а.с.99-100).
01.09.2026 на виконання ухвали суду від 29.07.2026 надійшла відповідь від АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.111-112).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
07.03.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кошти у розмірі 4 000 грн, які мають бути повернуті до 22.03.2023, кредит надається строком на 15 днів, з індивідуальною процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом (а.с.22-27).
Згідно п.5.1 договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила, затверджені Наказом №01/08/22 ТОВ «ФК «Віва Капітал» від 01.08.2022 року та Паспорт споживчого кредиту, які надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується з Правилами і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщених на сайті кредитодавця: dodam.com.ua.
Відповідно п.5.3 договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 3 дня від дати закінчення строку дії договору) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст.625 ЦПК України.
Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відображено у пункті договору «Ревізити сторін» (а.с.27 зворот).
Відповідачем також підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Анкета - Заявка на отримання кредиту (а.с.20), Паспорт договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 (а.с.20 зворот.-21), Додаток № 1 до договору договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 - графік платежів (а.с.28), Додаток № 2 до договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 - згода на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості (а.с.29).
ТОВ «ФК «Віва Капітал» 07.03.2023 було ідентифіковано клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) здійснено для укладення договору №1306627623053, номер телефону позичальника на який 07.03.2023 10:16:49 було направлено ідентифікатор 380687209958, номер картки № НОМЕР_2 (а.с.16).
Згідно інформаційної довідки Вих.№952/10 від 09.10.2023 ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що через платіжний сервіс «Platon» 07.03.2023 10:47:47 була проведена успішна транзакція №37817-88667-64104, з перерахування грошових коштів у розмірі 4 000 грн на картку № НОМЕР_2 (а.с.38).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 26.08.2026, на імя ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ). Контактний (фінансовий) номер телефону НОМЕР_5 (а.с.111).
Згідно виписки АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) 07.03.2023 було успішно зараховано грошові кошти у розмірі 4 000 грн (а.с.112).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Віва Капітал» за кредитним договором №1306627623053 від 07.03.2023, загальна заборгованість за кредитом становить 12 358 грн 00 коп, з яких: 4 000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 1 194 грн 00 коп заборгованість за процентами за користування кредитом (нараховані з 07.03.2023 до 21.03.2023); 7 164 грн 00 коп заборгованість за процентами за прострочення користування кредитом (нараховані з 26.03.2023 до 20.06.2023) (а.с.13-14).
04.10.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу №04102023/2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» передало (відступило) за плату ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.30-33).
Відповідно до витягу з реєстру боржників та акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №04102023/2 від 04.10.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1306627623053 від 07.03.2023 в розмірі 12 358 грн, з яких: 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 358 грн - заборгованість за процентами(а.с.12, а.с.9).
Згідно платіжної інструкції №4855 від 12.10.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило грошові кошти у розмірі 274 867 грн 25 коп ТОВ «ФК «Віва Капітал» на виконання умов договору факторингу №04102023/2 від 04.10.2023 (а.с.40).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором №1306627623053 від 07.03.2023 (а.с.41).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 Кодексу).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 від 07.03.2023 було укладено в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним указаного договору відповідач не звертався.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Належними та допустимими доказами підтверджений факт укладання 07.03.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 кредитного договору №1306627623053 у передбаченій законом формі, виконання позичальником умов договору про надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останнім зобов`язань щодо повернення суми кредиту, а також перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «Діджи Фінанс».
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту згідно з умовами договору, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000 грн є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 8 358 грн, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.
Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу були нараховані проценти за користування кредитом у період з 07.03.2023 до 21.03.2023 (строк кредитування 15 днів) у розмірі 1 194 грн 00 коп, також у період з 26.03.2023 до 20.06.2023 нараховані проценти за прострочення користування кредитом (у порядку ч.2 ст.625 ЦПК України) у розмірі 7 164 грн 00 коп.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про надання фінансового кредиту продукту "Старт" № 1306627623053 укладено 07.03.2023, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а тому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", не може перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а подальшому - не міг перевищувати 1 %.
Отже, проценти за користування кредитом нараховані відповідачу за період кредитування визначений договором (15днів) з 07.03.2023 до 21.03.2023 за індивідуальною процентною ставною 1,99%, у розмірі 1 194 грн 00 коп, є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування у спосіб, передбачений п. 1.8 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" № 1306627623053 від 07.03.2023, а відтак, що строк кредитування було продовжено після 21.03.2023.
Згідно з п. п. 5.2, 5.2 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" № 1306627623053 від 07.03.2023 строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8 та п. 1.10 договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 3 дня від дати закінчення строку дії договору) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З огляду на викладене, проценти нараховані за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" № 1306627623053 від 07.03.2023 після 21.03.2023 є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Нормою п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене вимоги про стягнення з відповідача процентів нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 7 164 грн 00 коп задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню частково.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (а.с.1).
Ураховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 018 грн 12 коп (2422,40х5194/12358).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ «Діджи Фінанс» надавалася адвокатом Лівак І.М. на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 та додаткової угоди №1306627623053 від 17.11.2025 (а.с. 17-19, а.с.37).
Відповідно до Акту про підтвердження факту надання правничої допомоги №1306627623053 від 17.11.2025 та детального опису робіт адвокатом Лівак І.М. надано правові та юридичні послуги на загальну суму 6 000 грн (а.с.10, а.с.15).
Ураховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 521 грн 76 коп витрат на правничу допомогу (6000х5194/12358).
На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 543, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13, 76-181, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1306627623053 від 07.03.2023 у розмірі 5 194 (п`ять тисяч сто дев`яносто чотири) грн 00 коп, з яких: 4 000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 1 194 грн 00 коп заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1 018 (одна тисяча вісімнадцять) грн 12 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 521 (дві тисячі п`ятсот двадцять одна) грн 76 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складений 28.09.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головуючий - суддя І. В. Яременко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua