Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №681/1203/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Суд: Полонський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №681/1203/26

Суддя: Іллюк С. В.

Справа № 681/1203/26

Провадження 2/681/1185/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У серпні 2026 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») звернулось з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 392695634 від 14.08.2019 (далі – Договір).

В обґрунтування вимог зазначило, що 14.08.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою вебсайту (www.moneyveo.ua) укладено кредитний Договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 5000,00 гривень. Згодом між сторонами було укладено додаткові угоди про продовження строку кредитування від 13.09.2019, 11.10.2019 та 10.11.2019.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та підписали Реєстр прав вимоги № 66 від 18.02.2020, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» набуло статусу кредитора за Договором.

Надалі ТОВ «Таліон плюс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 05.08.2020 уклали договір факторингу №05/0820-01 та підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 05.08.2020, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора.

ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» 05.06.2025 уклали договір факторингу № 05/06/25-Е та підписали Реєстр Боржників від 05.06.2025, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право вимоги до відповідача.

Вказує, що внаслідок невиконання вимог Договору відповідачем, утворилась загальна заборгованість на суму 18709,00 грн, з яких за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 11209,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями 2500,00 грн. Одночасно позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16209,00 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом 31.08.2026 за його місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним у позовній заяві та витязі з Єдиного державного демографічного реєстру. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 08.09.2026 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за адресою.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до Полонського районного суду Хмельницької області 17.08.2026.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Цією ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем цінним листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта» від 21.07.2026.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 14.08.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір № 392695634. Основні умови Договору полягають у наступному: сума кредиту 5000,00 грн; строк дії кредиту становить 30 днів; проценти за користування Кредитом нараховуються у розмірі 0,77 процентів від суми Кредиту за кожний день користування у межах початкового строку. У випадку неповної та/або невчасної сплати Кредиту та процентів нараховується пеня у розмірі 1,3 відсотки від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення. Згідно з п. 4.2 Договору, за понадстрокове користування грошовими коштами ставка становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день. Невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у позику, з якими відповідач був ознайомлений під час його укладення.

У процесі виконання зобов`язань сторонами було укладено додаткові угоди від 13.09.2019, 11.10.2019 та 10.11.2019, згідно з якими строк дії договору пролонговувався, а процентна ставка встановлювалася на рівні 1,54 та 1,39 процентів відповідно.

Факт перерахунку указаних грошових коштів за Договором позичальнику на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я відповідача, підтверджено випискою та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 09.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260901/90931-БТ.

Відповідач підписав Договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 36E9SB3D, надісланого на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 . Перед укладенням Кредитного договору відповідач заповнив Заявку та пройшов процедуру ідентифікації згідно з Алгоритмом дій споживача.

Також встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 та підписали Реєстр прав вимоги № 66 від 18.02.2020, на підставі якого ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила за тілом кредиту 5 000,00 грн, заборгованість по відсоткам 10554,00 грн. Факт виконання факторингової операції суду підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 та Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 18.02.2020.

Окрім того, 05.08.2020 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01 та підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 05.08.2020, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість по відсоткам 11209,00 грн. Передачу коштів ТОВ «Таліон плюс» від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» підтверджено платіжною інструкцією № 1 від 06.08.2020.

05.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е та підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників, на підставі якого позивач набув право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила 5000,00 грн основного боргу, 11209,00 грн відсотків та 2500,00 грн пені. Оплата фінансування за відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 345 від 10.09.2025.

Згідно з розрахунками, поданими позивачем, до стягнення пред`явлено заборгованість відповідача, яка становить за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 11209,00 грн, а всього на загальну суму 16209,00 грн.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши надані позивачем докази щодо зміни кредитора, суд доходить до висновку про правомірність набуття ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права вимоги до відповідача. Ці правовідносини за своєю правовою природою та змістом відповідають вимогам статті 1077 ЦК України. Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», є фінансовою установою, що відповідає вимогам статті 1079 ЦК України. Таким чином, перехід права вимоги до позивача є правомірним, а отже, обов`язок з погашення заборгованості виник у відповідача саме перед новим кредитором відповідно до положень статті 1082 ЦК України.

Надаючи оцінку складовим заборгованості, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві вказав заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, і вважає вимогу про стягнення основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено факт отримання відповідачем кредиту в цій сумі. При цьому доказів його повного повернення у порушення статті 1054 ЦК України не надано.

Щодо вимоги про стягнення відсотків, позивач просить стягнути залишок заборгованості у сумі 11209,00 грн. Суд здійснив детальний розрахунок складових заборгованості згідно з умовами Договору та наданих виписок. За первісними умовами та додатковими угодами від 13.09.2019, 11.10.2019, 10.11.2019 строк кредитування продовжувався, а відсоткова ставка становила 1,54 та 1,39 процентів відповідно. Відповідач здійснював часткові оплати відсотків до 10.11.2019 на загальну суму 5621,00 грн, після чого припинив обслуговування боргу. З 11.11.2019 по 10.12.2019 відсотки нараховувались за ставкою 1,39 процентів, що становить 69,50 грн на день. Після настання прострочення кредитором правомірно застосовано пункт 4.2 Договору, згідно з яким за понадстрокове користування грошовими коштами нараховуються відсотки за ставкою 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день (85,00 грн щоденно), що розповсюджує свою дію на весь період фактичного користування кредитом. Станом на дату першого відступлення права вимоги 18.02.2020 несплачений залишок відсотків з урахуванням перерахунку та попередніх оплат склав 10554,00 грн. Наступний кредитор ТОВ «Таліон плюс» продовжив нарахування відсотків за ставкою 1,70 процентів у період з 19.02.2020 по 28.02.2020 (10 днів), нарахувавши 850,00 грн, після чого 05.08.2020 застосував балансове коригування (списання) на суму 195,00 грн, зафіксувавши остаточний розмір боргу за відсотками у сумі 11 209,00 грн. Наступні кредитори нарахувань не здійснювали. Нараховані штрафні санкції у розмірі 2500,00 грн позивачем до стягнення не пред`явлено. Здійснений позивачем розрахунок є арифметично точним, повністю відповідає положенням Договору, додатковим угодам та не суперечить обмеженням, встановленим законодавством.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача у межах заявлених вимог, складається із 5000,00 грн залишку основного боргу та 11209,00 грн залишку заборгованості за нарахованими відсотками, що разом становить 16209,00 грн.

5. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 100%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати на сплату судового збору в повному обсязі у розмірі 2662,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 53784 від 14.08.2026.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив, що надання послуг було підтверджено документально, а відповідач не висловив заперечення щодо їх розміру. Судом досліджено Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771189918 від 19.06.2026, Протокол погодження вартості послуг та Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026, складений адвокатом, право на заняття адвокатською діяльністю якого підтверджується свідоцтвом № 4267/10 від 26.08.2010. Згідно з Актом, адвокатом витрачено 2 години на складання позовної заяви (5000,00 грн), 2 години на вивчення матеріалів справи (1000,00 грн), 1 годину на підготовку адвокатського запиту (500,00 грн) та 1 годину на підготовку клопотання (500,00 грн).

Отже, суд доходить висновку, що на користь позивача слід стягнути 7000,00 грн витрат на правничу допомогу, які підтверджені належними доказами та відповідають обсягу фактично наданих послуг.

Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №392695634 від 14.08.2019 у загальній сумі 16209,00 (шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень 00 копійок), з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 11209,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, Україна, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua