Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №607/20837/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №607/20837/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2026 Справа №607/20837/26 Провадження №3/607/6495/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

18.09.2026 о 08:20 в м. Тернополі, вул. Князя Острозького, 19, водій ОСОБА_1 під час руху заднім ходом на транспортному засобі Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не була достатньо уважною, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв (власник ОСОБА_2 ). Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3.б, 10.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судовому засіданні 02.10.2026 ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що під час руху зупинилася та переконалася у відсутності інших транспортних засобів. Рухалася з мінімальною швидкістю. Почала рух заднім ходом, після чого відчула дотик з лівого боку автомобіля. Зазначила, що потерпілий не стояв на місці, а рухався та бачив її транспортний засіб.

У судовому засіданні 20.10.2026 ОСОБА_1 підтримала раніше надані нею пояснення та надала суду фотознімки з місця події.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.10.2026 не з`явився.

20.10.2026 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для їх належного оформлення у зв`язку з наданням для дослідження та врахування під час вирішення справи відеозапису із камер відеоспостереження, про який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Технічний засіб відеозапису».

05.11.2026 до суду повернулися адміністративні матеріали після їх доопрацювання.

Як убачається з листа начальника відділу адміністративної практики Марії Щурко від 04.11.2026 №9909/41/33-2026, до матеріалів справи долучено диск з відеофіксацією, яка стосується події за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2026, який помилково не було долучено до справи під час направлення її до суду.

Водночас суд установив, що долучений до матеріалів справи диск містить відеозапис із камери відеоспостереження, який є нечітким та частково обрізаним, унаслідок чого неможливо розгледіти транспортні засоби, їх розташування, а також саму подію дорожньо-транспортної пригоди та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин вказаний відеозапис не дає можливості встановити фактичні обставини події та перевірити доводи учасників справи, а відтак не має доказового значення і не може бути покладений судом в основу висновків щодо обставин правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 брала участь у попередніх судових засіданнях, надала суду пояснення щодо обставин справи та мала можливість викласти свою позицію стосовно суті інкримінованого правопорушення, суд вважає, що її право на участь у розгляді справи та надання пояснень було забезпечено.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи, реалізувала надані їй процесуальні права, а її особисті пояснення судом заслухано, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи за її відсутності, що узгоджується з положеннями ст. 268 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №774731 від 18.09.2026;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на DVD-R диску, на яких зафіксовано обставини, встановлені після прибуття працівників поліції на виклик. Зокрема, ОСОБА_1 пояснює, що їхала прямо, після чого здала назад. Потерпілий пояснює, що ОСОБА_1 виїжджала, а потім різко здала назад, у цей момент він продовжував стояти на місці, і саме тоді вона його зачепила;

- схемою місця ДТП, яка сталася 18.09.2026 о 08:20 в м. Тернополі, вул. Князя Острозького, 19, на якій відображено дорожню обстановку, розташування транспортних засобів, місце їх зіткнення, напрямок руху транспортних засобів, а також нанесено необхідні лінійні розміри та прив`язку місця пригоди до елементів дорожньої обстановки. На зворотному боці схеми також зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП. Схема ДТП підписана обома учасниками ДТП без зауважень;

- поясненнями ОСОБА_2 від 18.09.2026, згідно з якими 18.09.2026 о 08:25 він рухався на автомобілі Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Острозького у крайній лівій смузі. Водійка транспортного засобу Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджала з прилеглої території і здала назад, не надавши йому перевагу у русі, що спричинило ДТП;

- поясненнями ОСОБА_1 від 18.09.2026, відповідно до яких 18.09.2026 о 08:20 вона рухалася на автомобілі Opel Corsa, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Острозького у сторону філармонії. Біля прилеглої території по вул. Острозького, 19 вона виконала зупинку та маневр заднім ходом у напрямку прилеглої території. Під час руху відчула удар авто Kia Rio, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- довідкою, виданою 19.09.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Також судом досліджено та оцінено надані ОСОБА_1 фотознімки з місця ДТП, на яких зафіксовано розташування транспортних засобів після зіткнення, наявні механічні пошкодження, а також схему місця ДТП.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є узгодженими між собою та підтверджують обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заперечувала факту виконання маневру заднім ходом та зазначила, що під час його здійснення відчула дотик з лівого боку автомобіля. Водночас її доводи про те, що перед початком руху вона зупинилася, переконалася у відсутності інших транспортних засобів та рухалася з мінімальною швидкістю, не спростовують висновків суду щодо порушення нею вимог ПДР.

Так, відповідно до п. 10.9 ПДР водій під час руху транспортного засобу заднім ходом зобов`язаний не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а отже, повинен переконатися в безпечності такого маневру не лише перед його початком, а й безпосередньо під час його виконання.

Посилання ОСОБА_1 на те, що потерпілий бачив її транспортний засіб та перебував у русі, не спростовують факту допущеного нею порушення ПДР, оскільки незалежно від характеру руху іншого транспортного засобу саме на водієві, який здійснює рух заднім ходом, лежить обов`язок переконатися в безпечності такого маневру та не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Однак, як убачається з матеріалів справи, зіткнення транспортних засобів відбулося саме під час виконання ОСОБА_1 такого маневру.

Крім того, схема місця ДТП, підписана обома учасниками без зауважень, відображає дорожню обстановку, розташування транспортних засобів, місце зіткнення, напрямки їх руху та лінійні розміри. Відомості, зафіксовані у схемі, узгоджуються з наявними у матеріалах справи поясненнями учасників щодо обставин події. Фотознімки, надані ОСОБА_1 , також відображають розташування транспортних засобів після зіткнення та характер отриманих ними механічних пошкоджень, однак не спростовують обставин виконання нею маневру заднім ходом та виникнення зіткнення під час його здійснення.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 , здійснюючи рух заднім ходом, не переконалася в безпечності такого маневру та не забезпечила його виконання без створення перешкод іншому учаснику дорожнього руху, який перебував на проїзній частині, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Kia Rio. Таким чином, її дії свідчать про недотримання вимог пунктів 2.3.б та 10.9 ПДР.

За таких обставин суд доходить висновку, що між допущеним ОСОБА_1 порушенням Правил дорожнього руху та наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів наявний причинно-наслідковий зв`язок, а її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua