Вирок від 08 листопада 2026 р. у справі №336/9466/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №336/9466/26

Суддя: Коваленко П. Л.

ЄУН справи: 336/9466/26

Номер провадження: 1-кп/336/1521/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12026082080001209 від 29 серпня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді тимчасово виконуючого обов`язки стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону у військовому званні «солдат», діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства України, носив, зберігав, придбав бойовий припас без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 28 серпня 2026 року, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, придбав предмет еліпсоїдної форми з ребристою поверхнею, який є корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г, у конструктивному поєднанні з предметом складної циліндричної форми, який є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу UZRGM (УЗРГМ), промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, які у конструктивному поєднанні є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до припасів та вибухових пристроїв військового призначення, після чого почав носити та зберігати її при собі.

29 серпня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, перемістивши при собі та зберігаючи у правій кишені шортів бойову оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 промислового виготовлення, яку в подальшому видав працівникам поліції, після чого у зазначений день, в період часу з 17 години 54 хвилини по 18 годину 04 хвилини під час огляду місця події, а саме ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_1, за участі ОСОБА_4 її вилучено, а саме предмет еліпсоїдної форми з ребристою поверхнею, який є корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г, у конструктивному поєднанні з предметом складної циліндричної форми, який є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу UZRGM (УЗРГМ), промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, які у конструктивному поєднанні є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до припасів та вибухових пристроїв військового призначення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорював фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.

Обвинувачений пояснив обставини придбання гранати в невідомого чоловіка на ринку «Анголенко» в Запоріжжі, після чого зберігав її при собі. Гранату тримав в кишені і не встиг викласти. Під час сварки із дружиною гранату помітили і сусідка викликала поліцію. Коли приїхала поліція, то він добровільно видав гранату і сприяв поліції в огляді і подальшому розслідуванні. Зазначив, що усвідомив протиправність своєї поведінки, сприяв проведенню досудового розслідування та бажає продовжити військову службу.

З огляду на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини кримінального правопорушення учасниками судового провадження не оспорювалися, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши думку учасників провадження, переконавшись у правильному розумінні ними змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їхньої позиції та роз`яснивши наслідки такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд дослідив відомості, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріали, необхідні для вирішення питань призначення покарання, процесуальних витрат і долі речових доказів.

Оцінюючи встановлені обставини кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Незаконне поводження з бойовими припасами створює підвищену небезпеку для громадської безпеки, оскільки неконтрольований обіг вибухових пристроїв становить реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас суд враховує конкретні обставини цього кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений не застосував вилучені бойові припаси для заподіяння шкоди, добровільно видав їх працівникам поліції та сприяв встановленню обставин кримінального правопорушення.

При визначенні виду та розміру покарання суд також враховує дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, проходив військову службу у Збройних Силах України, має статус учасника бойових дій, набутий у зв`язку із захистом України.

Зазначені обставини свідчать про наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків, а його участь у бойових діях характеризує попередню суспільно корисну діяльність та підлягає врахуванню під час індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виявилося не лише у формальному визнанні вини, а й у критичному ставленні до власної поведінки, усвідомленні її протиправності та висловленому жалю з приводу вчиненого.

Суд також враховує поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його сприяння органу досудового розслідування та добровільну видачу бойових припасів.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, відповідатиме характеру та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та буде справедливим і співмірним учиненому.

Суд також враховує, що обвинувачений у зв`язку з цим кримінальним провадженням протягом певного часу перебував під вартою, тобто фактично зазнав істотного обмеження особистої свободи.

Не ототожнюючи попереднє ув`язнення з кримінальним покаранням та не надаючи йому самостійного карального значення, суд водночас бере до уваги, що перебування в умовах ізоляції від суспільства могло справити на обвинуваченого істотний стримувальний вплив, сприяти усвідомленню ним протиправності власної поведінки та можливих наслідків вчинення кримінальних правопорушень.

Оцінюючи зазначену обставину в сукупності з повним визнанням вини, щирим каяттям, сприянням розкриттю кримінального правопорушення, відсутністю попередніх судимостей, сімейним станом обвинуваченого та іншими даними про його особу, суд доходить висновку, що досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, можливе без подальшої ізоляції обвинуваченого від суспільства, шляхом його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

При цьому суд виходить не лише з факту визнання вини та наявності пом`якшуючих обставин, а й з оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його особистих характеристик, відсутності попередніх судимостей, соціальних зв`язків та висловленого наміру продовжити військову службу.

На переконання суду, зазначена сукупність обставин дає достатні підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі за умови здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку та виконання покладених судом обов`язків.

Застосування випробування в цьому випадку не означає звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а є формою реалізації кримінального покарання, яка забезпечує можливість перевірки його виправлення без ізоляції від суспільства.

Суд вважає достатнім установити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю два роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_4 був затриманий 29 серпня 2026 року о 20 годині 18 хвилин у порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Ухвалою від 02 вересня 2026 року виправлено арифметичну помилку та визначено правильний розмір застави - 99 840 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання про запобіжний захід суд вирішує з урахуванням призначення покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання щодо речових доказів.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд виходить із такого.

Під час досудового розслідування ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року накладено арешт на вилучені корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, а також на мобільний телефон Redmi із SIM-карткою, вилучений у ОСОБА_4 під час його затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З огляду на завершення судового розгляду, встановлення обставин кримінального правопорушення та вирішення питання про долю речових доказів, суд доходить висновку про відсутність необхідності подальшого збереження арештів зазначеного майна.

При цьому корпус гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ як предмети, вилучені з цивільного обігу, підлягають знищенню у встановленому законом порядку відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо мобільного телефону Redmi із SIM-карткою суд враховує, що підстав для його спеціальної конфіскації або подальшого утримання матеріалами кримінального провадження не встановлено.

За таких обставин арешти, накладені на зазначене майно ухвалами слідчого судді від 31 серпня 2026 року, підлягають скасуванню, а мобільний телефон із SIM-карткою - поверненню законному володільцю.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в документально підтвердженому розмірі.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, статтями 50, 65, 75, 76 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби) або навчання.

Відповідно до частини четвертої статті 76 КК України нагляд за поведінкою засудженого ОСОБА_4 як військовослужбовця покласти на командира військової частини, в якій він проходить військову службу.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання період попереднього ув`язнення з 29 серпня 2026 року до дати фактичного звільнення з-під варти включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - скасувати, звільнивши його з-під варти негайно.

Вирок у частині звільнення обвинуваченого з-під варти підлягає негайному виконанню.

Речові докази: корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, - знищити; мобільний телефон Redmi із SIM-карткою - повернути ОСОБА_4 ; два DVD-R диски з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року на корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, а також на мобільний телефон Redmi із SIM-карткою, вилучений у ОСОБА_4 29 серпня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному КПК України, а також невідкладно направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань» для виконання в частині звільнення обвинуваченого з-під варти.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua