Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №201/5818/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №201/5818/26

Суддя: Попова О. М.

Справа 201/5818/26

Провадження по справі 2/305/1025/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ганчева Марія Андріївна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

До Рахівського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ганчева Марія Андріївна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Позов обґрунтовано тим, що 06 березня 2023 року між адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі – відповідач) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, а 07 березня 2023 року додатковий договір. Згідно умов договору: 1. Довіритель доручає, а адвокат приймає доручення щодо надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики на передбачених договором умовах. 2. Правова допомога довірителю може надаватися адвокатом у вигляді усного та/ або письмового консультування з правових питань; правового аналізу документів; складання письмових звернень (заяв, пропозицій, клопотань, скарг), повідомлень, претензій, процесуальних документів (заяв, клопотань, скарг, позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, заперечень, пояснень тощо); захисті та представництві прав та інтересів в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України. Згідно умов додаткового договору: 1. Довіритель доручає, а адвокат приймає доручення щодо надання правової допомоги в справі про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 2. Гонорар адвоката за правовий супровід справи під час провадження в суді першої інстанції, а також на стадії виконання судового рішення становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень. 3. Гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції.

23 березня 2023 року адвокат Звонарьов В.В. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги та ордеру АН № 1132863 від 21.03.2023 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд», діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою.

27 вересня 2023 року рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/6597/23, провадження №2/760/6728/23 вирішено позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) про встановлення факту, що має юридичне значення, відшкодування моральної шкоди задовольнити. Встановити факт того, що вимушене переселення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 з окупованої території м. Маріуполя Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації російською федерацією частини території Донецької області України. Стягнути з російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди 2000000 гривень. Стягнути з російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) на користь держави судовий збір у розмірі 13420 гривень.

04 березня 2024 року Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист на виконання вищенаведеного рішення Солом`янського районного суду міста Києва. Виконавчий лист направлено на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Отже, умови договору від 06 березня 2023 року та додаткового договору від 07 березня 2023 року позивачем виконано. Відповідачем, в свою чергу, в порушення взятих на себе зобов`язань, до сьогодні не сплачено гонорар адвоката. В добровільному порядку на численні усні звернення позивача відповідач відмовляється виконати умови. За таких обставин позивач вимушений звернутись до суду.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному випадку згідно умов додаткового договору від 07 березня 2023 року: 7. Гонорар адвоката не залежить від змісту судового рішення. 8. У разі несвоєчасної сплати гонорару адвоката довіритель несе цивільно правову відповідальність як за порушення грошового зобов`язання. Відтак, відповідач має сплатити позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 3 додаткового договору від 07 березня 2023 року гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Рішення Солом`янським районним судом міста Києва у справі №760/6597/23 ухвалено 27 вересня 2023 року. Останнім днем сплати гонорару адвокату є 07 жовтня 2023 року. Отже, зобов`язання зі сплати гонорару вважається простроченим з 08 жовтня 2023 року. Період заборгованості з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року становить 919 днів.

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період

IIc (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,90 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) x (100,70 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) = 1.27564625 Інфляційне збільшення: 20 000,00 грн * 1.27564625 - 20 000,00 = 5 512,93 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, Де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

з 08/10/2023 до 31/12/2023 20 000,00 x 3 % x 85днів : 365 : 100 =139,73 грн;

з 01/01/2024 до 31/12/2024 20 000,00 x 3 % x 366 днів : 365 : 100=600 грн;

з 01/01/2025 до 13/04/2026 20 000,00 x 3 % x 468 днів : 365 : 100 = 769,32 днів.

Всього штрафних санкцій: 1 509,04 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги від 06 березня 2023 року та додатковим договором від 07 березня 2023 року у розмірі 27 021,97 (двадцять сім тисяч двадцять одна гривня 97 коп.) з яких 20 000 (двадцять тисяч) гривень основний розмір заборгованості, 5 512,93 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять гривень 93 коп. інфляційне збільшення за період з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року, 1 509,04 (тисяча п`ятсот дев`ять гривень 04 коп.) штрафні санкції 3% річних за період з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року; судовий збір у розмірі 1064,96 (тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.); витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 27.04.2026 зазначену справу передано до Рахівського районного суду Закарпатської області, для розгляду за підсудністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.07.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 27.04.2026 залишено без змін.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.08.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача у позовній заяві просила, розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу на підставі поданих доказів, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, шляхом надсилання смс-повідомлення та за допомогою розміщення оголошень на сайті суду.

Разом з тим, від представника ОСОБА_2 – адвоката Прудникової Н.Г. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Так, 06 березня 2023 року між адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем та ОСОБА_2 дійсно було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. Крім того, позивачем в обґрунтування позову подано до суду додаткову угоду від 07 березня 2023 року, укладену між адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем та ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 3 зазначеної додаткової угоди, гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Необхідно зазначити, що відповідачка не ознайомлювалася з текстом додаткової угоди до основного договору і не знала про обов`язок оплатити грошові кошти за правничу допомогу протягом десяти діб з дня винесення рішення судом першої інстанції.

На думку позивача, умови договору від 06 березня 2023 року та додаткового договору від 07 березня 2023 року ним виконано. Відповідачем, в свою чергу, в порушення взятих на себе зобов`язань, до сьогодні не сплачено гонорар адвоката. В добровільному порядку на численні усні звернення позивача відповідач відмовляється виконати умови.

Зазначені твердження позивача не відповідають дійсності.

По-перше, як вже було зазначено вище, відповідачка була ознайомлена тільки з першою угодою, з додатковою угодою позивач її не ознайомлював, факту і обставин її підписання вона не пам`ятає. Фактично, сторони між собою товаришували, і позивачем було запропоновано відповідачці спробувати процедуру відшкодування шкоди від росії, оплату послуг відповідачка повинна була здійснити тільки у випадку фактичного отримання коштів на відшкодування шкоди.

Відповідачка є переселенкою із статусом ВПО з міста Маріуполя, і не стала би погоджуватися на платні юридичні послуги без фактичного відшкодування шкоди. ОСОБА_1 же пояснив, що хоче пройти цю справу на безоплатній основі, для свєї практики. Наразі, ознайомившись із договором, відповідачка вважає, що такий договір не виконаний в повному обсязі, а тому позивач не може вимагати сплати йому гонорар в повному обсязі.

Так, відповідно до пункту 2 додаткової угоди, гонорар адвоката за правовий супровід справи під час провадження в суді першої інстанції, а також на стадії виконання судового рішення становить 20000 (двадцять тисяч) гривень. Тобто, адвокатом Звонарьовим В.В. визначена вартість послуг в сумі 20000 грн. не тільки за представництва інтересів ОСОБА_3 в суді першої інстанції, а і представництво інтересів на стадії виконання судового рішення. Інтереси відповідачки ОСОБА_1 у виконавчому провадженні не представляє, доказів зазначеного твердження до позовної заяви не надав. Необхідно зазначити, що оригінал виконавчого листа, а також рішення суду відповідачка самостійно отримувала в канцелярії суду.

Так, позивачем не надано до позову акту виконаних робіт із переліком виконаних робіт. Необхідно зазначити, що такий документ не направлявся позивачем відповідачці на підпис, у зв`язку із чим вважаємо, що позивачем не підтверджено належним чином факт повного і належного виконання договору.

До позову не надано розрахунку фактично наданих послуг адвоката, за які нарахований гонорар в сумі 20 000 грн. Правничу допомогу позивач за договором не надає, договір було фактично розірвано за ініціативою позивача, у виконавчому провадженні участь не приймає, більш того виїхав за межі України.

Таким чином, у випадку якщо суд прийде до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача – вважають, що судом може бути стягнуто гонорар у сумі не більше 50% відсотків від 20 000 грн, оскільки адвокатом надані послуги за договором про правову допомогу тільки частково.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. вважають, що оскільки позивач сам є адвокатом (отже, володіє спеціальними знаннями у сфері права, має відповідну освіту), який самостійно подав позов до суду в нього відсутня необхідність залучення додаткового адвоката для участі в справі. На підтвердження даної вимоги до позову не долучено квитанцію, яка б свідчила про фактичну оплату ним юридичних послуг в сумі 10 000 грн.

Крім того, у відповідачки є всі підстави вважати договір – додаток № 4 до договору по надання правничої допомоги № 408/2 від 19 грудня 2025 року, укладений 10 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ганчевою Марією Андріївною щодо представлення інтересів у справі за позовом про стягнення грошових коштів за договором з ОСОБА_2 із сумою гонорару 10 000 грн., неукладеним (нікчемним), з наступних підстав. Зазначена угода укладена 10 квітня 2026 року у місті Буча, договір підписано ОСОБА_1 від руки (живий підпис). В той же час, ОСОБА_1 на цей час вже виїхав із України і не міг перебувати в місті Буча і укладати з адвокатом будь які договори.

Враховуючи викладене представник відповідача просила у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг відмовити у повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі відповідачки - ОСОБА_2 та її представниці - адвокатки Прудникової Н.Г.

Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 06 березня 2023 року між адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. Згідно умов договору: Довіритель доручає, а адвокат приймає доручення щодо надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики на передбачених договором умовах.

Відповідно до п.8 вказаного Договору, Договір є відплатним. Ціна визначається за домовленістю сторін та може бути сплачена в інтересах довірителя іншою особою. Матеріальні витрати, що необхідні для виконання адвокатом доручення здійснюються довірителем додатково.

Вказаний договір був підписаний 06.03.2023 сторонами за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

В подальшому, 07 березня 2023 року між адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем та ОСОБА_2 додатковий договір, відповідно до якого Довіритель доручає, а адвокат приймає доручення щодо надання правової допомоги в справі про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Гонорар адвоката за правовий супровід справи під час провадження в суді першої інстанції, а також на стадії виконання судового рішення становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень. Гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції.

Вказаний додатковий договір був підписаний 07.03.2023 сторонами за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Також до матеріалів справи долучено опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової (правничої) допомоги та додатковим договором.

На підставі вказаного договору адвокат Звонарьов В.В. 23 березня 2023 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд», діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року у справі №760/6597/23, провадження №2/760/6728/23 вирішено позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) про встановлення факту, що має юридичне значення, відшкодування моральної шкоди задовольнити. Встановлено факт того, що вимушене переселення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 з окупованої території м. Маріуполя Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації російською федерацією частини території Донецької області України. Стягнуто з російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди 2000000 гривень. Стягнуто з російської федерації в особі Посольства російської федерації в Україні (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 27) на користь держави судовий збір у розмірі 13420 гривень.

На виконання вказаного рішення 04 березня 2024 року Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №760/6597/23, провадження №2/760/6728/23.

Згідно супровідного листа, виконавчий лист направлено на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Вирішуючи позовну заяву ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну суть договору даного виду.

З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Таким чином, укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому між сторонами виникли правовідносини, правове регулювання яких здійснюється згідноз главою 63 ЦК України.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.11.2021 у справі №191/2617/19.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до наведених положеньст. 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідачка у відзиві зазначає, що не ознайомлювалася з текстом додаткової угоди до основного договору і не знала про обов`язок оплатити грошові кошти за правничу допомогу. Відповідачка була ознайомлена тільки з першою угодою, з додатковою угодою позивач її не ознайомлював, факту і обставин її підписання вона не пам`ятає.

Разом з цим, як зазначалось вище, додатковий договір від 07.03.2023 року був підписаний 07.03.2023 відповідачкою за допомогою кваліфікованого електронного підпису, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис, тобто сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору про надання послуг.

Крім того, додатковою угодою передбачено, що гонорар адвоката за правовий супровід справи під час провадження в суді першої інстанції, а також на стадії виконання судового рішення становить 20 000 гривень. Гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції.

Так, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Таким чином, згідно з умовами договору позивач належним чином виконав своє зобов`язання, у зв`язку з чим відповідачка отримала рішення суду, а в подальшому і виконавчий лист.

Разом з тим, відповідачкою не було оплачено грошові кошти за правничу допомогу протягом десяти діб з дня винесення рішення судом першої інстанції.

За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем виконанено належним чином як виконавцем обов`язки покладені договором про надання послуг від 06.08.2023 року та додатковим договором від 07.03.2023 року, однак відповідачка як замовник свої зобов`язань не виконала, а саме не здійснила належним чином оплату наданих їй послугу у повному обсязі відповідно до умов договору.

Таким чином, встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, що стверджується належними та допустимими доказами, натомість відповідачкою не надано доказів виконання своїх зобов`язань перед позивачем. Таким чином, позов в цій частині слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги від 06 березня 2023 року та додатковим договором від 07 березня 2023 року у розмірі 20000 гривень.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційного збільшення та штрафні санкції 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовому висновку Верховного суду України від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14.

Верховний Суд України у постанові № 10/557-26/155 вказав, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними сплаті кредитору. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу і відсотки річних входять до складу грошового зобов`язання.

Чинне законодавство виходять з того, що втрати внаслідок інфляційних процесів за своєю правовою природою не тотожні неустойці (штрафу, пені), їх потрібно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов`язання за певний період, і вони є невід`ємною складовою основного боргу. При цьому індекс інфляції враховується при простроченні виконання грошового зобов`язання у всіх випадках і кредитор має право на збереження реальної величини не отриманих своєчасно грошей.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК, сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції, розрахунок проводиться на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Звертаючись до суду з позовом позивач просить стягнути три відсотки річних та інфляційні витрати за період з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року (звернення до суду з позовом).

Згідно п. 3 додаткового договору від 07 березня 2023 року гонорар адвоката сплачується довірителем частинами, але повна сплата не пізніше десяти календарних днів з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції.

Рішення Солом`янським районним судом міста Києва у справі №760/6597/23 ухвалено 27 вересня 2023 року. Останнім днем сплати гонорару адвокату є 07 жовтня 2023 року. Отже, зобов`язання зі сплати гонорару вважається простроченим з 08 жовтня 2023 року.

Враховуючи викладене, беручи до уваги розрахунки позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5 512,93 гривень інфляційне збільшення за період з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року та 1 509,04 гривень штрафні санкції 3% річних за період з 08 жовтня 2023 року по 13 квітня 2026 року є обґрунтованими, а тому позов в цій частині також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат на праву допомогу 10 000 гривень, суд зазначає наступне.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18, викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Аналогічно, у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі № 826/856/18, провадження № К/9901/57401/18, викладено правовий висновок про те, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір №408 від 19.12.2025 про надання правничої допомоги; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової (правничої) допомоги від 19.12.2025 року та додатком №4 від 10.04.2026 року; додаток №4 до договору №408 від 19.12.2025 про надання правничої допомоги від 10.04.2026 року на загальну суму 10 000 гривень.

Однак, в порушення вищенаведених норм та судової практики, представник позивача не надав документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, чи інші підтверджуючі документи.)

Таким чином заявлені до стягнення судові витрати на правничу допомогу не підтвердженими належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ганчева Марія Андріївна, до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги від 06 березня 2023 року та додатковим договором від 07 березня 2023 року у розмірі 27 021,97 (двадцять сім тисяч двадцять одна гривня 97 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1064,96 (тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Попова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua