Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №591/10881/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №591/10881/26

Суддя: Соколова Н. О.

Справа №591/10881/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.

Номер провадження 33/816/1650/26Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/10881/26 за апеляційною скаргою захисника Суходуб Елони Дмитрівни на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.10.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Суходуб Е.Д.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 07.10.2026 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та розстрочено її виконання в частині сплати штрафу на 6 місяців. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 02.09.2026 близько 10.22 год. на 2 км автодороги с191510 поблизу с. Бездрик Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ - Daewoo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 АРКМ 0635 на місці зупинки транспорту та в медичному закладі КНП СОР м. Суми відмовився, що було зафіксовано на відео № 1113994818, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Суходуб Е.Д. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог захисник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки суперечностям між протоколом, актом огляду, направленням на медичний огляд з наявними у матеріалах справи відеозаписами. В протоколі як ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зазначено запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук, водночас в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленні на медичний огляд зазначено інші ознаки, зокрема порушення координації рухів, порушення мови, які в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені, при цьому на відеозаписах не зафіксовано вираженого тремтіла пальців рук ОСОБА_1 .

Крім того, захисник вказує на те, що поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а просив не складати щодо нього адміністративні матеріали, проте поліцейський, не з`ясувавши однозначне волевиявлення водія, не запропонувавши огляд у закладі охорони здоров`я, оголосив про початок складання протоколу. При цьому ОСОБА_1 не були роз`яснені наслідки відмови, що відмова від огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я є самостійною підставою відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Натомість Сумський районний суд Сумської області послався на те, що на відеозаписі водій повідомляв поліцейському про вживання алкоголю вчора, але таке повідомлення саме по собі не доводить перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння і під час керування.

До того ж, суд не надав належної оцінки розбіжностям у зазначенні найменування і реквізитів приладу та найменуванням даних закладу охорони здоров`я, а також медичним документам та доводам сторони захисту щодо пояснення запаху алкоголю з порожнини рота, як єдиної ознаки алкогольного сп`яніння, що збігається у протоколі, акті огляду та направленні.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника ОСОБА_2 та її підзахисного ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, які просили її задовольнити, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 006574 (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та стоїть його підпис (а.с. 2), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, сп`яніння (а.с. 3), витягом з інформаційного порталу Національної поліції України з інформацією про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с. 4), відеозаписом, що міститься на DVD-R диску лазерних систем зчитування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Після встановлення особи водія у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер чи в найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, після чого водієві були роз`яснені права та складено відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 8).

Дослідивши вказані матеріали, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про наявність суперечностей між протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на медичний огляд та відеозаписом, то апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що не спростовують установлених судом першої інстанції обставин, оскільки зазначення у різних процесуальних документах різних ознак, які могли свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, не свідчить про недостовірність таких документів та не нівелює інших належних і допустимих доказів у справі. При цьому протокол про адміністративне правопорушення містить конкретний опис ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у водія, а з відеозапису вбачається безпосередня поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції та пропозиції пройти огляд.

Не заслуговують на увагу й доводи захисника про те, що на відеозаписі нібито не зафіксовано вираженого тремтіння пальців рук, оскільки така ознака може бути виявлена працівником поліції безпосередньо під час огляду водія. Відеозапис у даному випадку є одним із доказів у справі та підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами, а не ізольовано від них.

При цьому відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду — у відповідному закладі охорони здоров`я. Положеннями зазначеної статті передбачено також обов`язок водія пройти такий огляд у встановленому законом порядку.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Від проходження такого огляду водій відмовився.

Зміст відеозапису, який досліджений судом першої інстанції та перевірений судом апеляційної інстанції, не підтверджує доводи захисника Суходуб Е.Д. про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд та лише просив працівників поліції не складати відносно нього адміністративні матеріали. Навпаки, із зафіксованої на відео розмови вбачається, що водій відмовився спочатку від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, а потім в Сумському наркодиспансері, у зв`язку з чим працівником поліції було зафіксовано відмову від огляду, що спростовує посилання апелянта на те, що працівник поліції не з`ясував однозначного волевиявлення ОСОБА_1 щодо проходження огляду.

При цьому для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження огляду не має визначального значення встановлення фактичного перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки закон пов`язує настання адміністративної відповідальності, зокрема, із відмовою водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Не є підставою для скасування оскаржуваної постанови доводи апеляційної скарги про нероз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, оскільки з відеозапису вбачається, що працівниками поліції водію було запропоновано пройти відповідний огляд, після чого, у зв`язку з його відмовою, було оформлено матеріали про адміністративне правопорушення. Крім того, після складання протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, що також зафіксовано у матеріалах справи.

Посилання апеляційної скарги на розбіжності у зазначенні найменування та реквізитів газоаналізатора, а також найменування закладу охорони здоров`я, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки такі розбіжності не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції доводи захисника щодо запаху алкоголю з порожнини рота як ознаки, яка зазначена у протоколі, акті огляду та направленні на медичний огляд. Наявність або відсутність окремої ознаки алкогольного сп`яніння не має самостійного визначального значення для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його відповідальність настає за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки медичним документам, також не знаходять свого підтвердження. Суд першої інстанції дослідив усі наявні у матеріалах справи докази, надав їм оцінку в сукупності та навів у постанові мотиви, з яких дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в апеляційній скарзі захисника Суходуб Е.Д.. не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю встановлено не було.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.10.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Суходуб Елони Дмитрівни на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуСоколова Н. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua