Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №742/4126/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №742/4126/26

Суддя: ФЕТІСОВА Н. В.

Провадження № 2/742/2809/26

Єдиний унікальний № 742/4126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Матвієнко Володимир Михайлович до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у цивільній справі №2517/8180/1, за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 було прийнято рішення відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2012 року і до досягнення ним повноліття.

Відповідно до вказаного рішення, було видано виконавчий лист, від 30.10.2012 року, на підставі якого до цього часу проводиться стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Також на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у цивільній справі №742/2486/20, за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини було видано судовий наказ відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Позивач зазначає, що звертаючись з заявою про видачу судового наказу ОСОБА_5 свідомо приховала факт того, що відповідач уже сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина, оскільки їй це було достеменно відомо.

Вважає, що за вищезгаданими рішеннями суду розмір аліментів підлягає зменшенню, оскільки позивач з жовтня 2012 року по теперішній час офіційно сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від заробітної плати, та з вересня 2020 року по теперішній час офіційно сплачує аліменти на користь ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від заробітної плати.

Практично на його утримані знаходиться його мати похилого віку і інші особи, які б могли про неї піклуватися та надавати матеріальну допомогу відсутні. У зв`язку з цим на позивача як на сина покладено обов`язок підтримувати її як морально так і матеріально, що потребує додаткових витрат з його боку. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги сьогоднішній стан позивача вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача з 1/4 частини (на кожну дитину) на 1/6 частину (на кожну дитину).

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке відкладено до 04 вересня 2026 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, яке відкладено до 02.11.2026.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви його представника адвоката Матвієнка В.М. просять провести розгляд справи без участі представника та позивача, розглянути справу на підставі письмових доказів. Заявлені позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, згідно поданої заяви її представника адвоката Дуденок О.О. просять провести розгляд справи без участі сторони відповідача, доводи викладені у відзиві відповідач підтримує.

Згідно поданого через канцелярію суду відзиву на позовну заяву, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що позивач з даного приводу уже подавав позов про зменшення розміру аліментів та рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.06.2023 у позові було відмовлено. Так само позивач і зараз не навів переконливих підстав та доказів чому просить суд зменшити призначений судом розмір аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що рішеннями судів встановлений розмір стягнення аліментів 1/4 частки від усіх видів доходів на кожну дитину. Проте не вказує, що знаючи що в останнього є діти, останній не вважав за доцільне виконувати свій обов`язок сплачувати аліменти та до березня 2022 року ухилявся від їх сплати та жодного разу їх не сплачував. В результаті несплати аліментів, станом на березень 2022 рік, відповідно до розрахунків ДВС, виникла заборгованість на загальну суму 150 666,26 грн. в подальшому позивач по справі сплачував аліменти та заборгованість, яка на час розгляду даної справи майже сплачена та на підтвердження подано розрахунок заборгованості, що підтверджує реальну можливість сплачувати призначений судом розмір. Суд не може винести рішення на припущеннях, та в заперечення такої обставини відповідач стверджує, що на сьогоднішній день позивач отримує дохід, який дозволяє в повній мірі сплачувати призначений розмір аліментів. Щодо утримання інших осіб то належних доказів до суду не подано, тому сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як зазначено у ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

Згідно з копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2012 року у справі №2517/8180/12, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2012 року і до досягнення ним повноліття..

Відповідно до копії заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 листопада 2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 – розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_8 змінено на дошлюбне « ОСОБА_9 » (а.с.16-18).

Згідно з копії заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року у справі №742/2486/20, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з 9 вересня 2020 року.

Відповідно до копії Виписки №581/3942 Медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2025, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у лікувальному відділенні медичної роти з 17.11.2025-21.11.2025. Діагноз: Люмбоішіалгія праворуч. Надано лікувальні рекомендації (а.с.14,15).

Відповідно до копії Виписки №4508 Медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2025, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у лікувальному відділенні медичної роти з 21.11.2025 – 25.11.2025. Діагноз: Люмбоішіалгія праворуч. Надано лікувальні рекомендації (а.с.11-13).

Відповідно до копії протоколу МРТ-обстеження грудного відділу хребта №1767 проведеного в Медичному центрі «Медея» 04.03.2026, ОСОБА_1 надано висновок: МРТ – ознаки остеохондрозу грудного відділу хребта, кила диску Th5-Th6, протрузія диску Th7-Th8, Th8-Th9, Th9-Th10, кила диску Тh10-Тh11. Ознаки спонділоартрозу. Спондильоз. Відносний дегенеративний стеноз просвіту хребетного каналу (а.с.24).

Відповідно до копії протоколу МРТ-обстеження шийного відділу хребта №1767 проведеного в Медичному центрі «Медея» 04.03.2026, ОСОБА_1 надано висновок: МР – ознаки остеохондрозу шийного відділу хребта, дорсальна медіанна протрузія диску С2-С3, дорсальна медіанна протрузія диску СЗ-С4, дорсальна медіанна протрузія диску С4-C5, правобічна форамінальна протрузія диску С5-C6. Ознаки спондилоартрозу (а.с.26).

Відповідно до копії протоколу МРТ-обстеження попереково-крижового відділу хребта №1767 проведеного в Медичному центрі «Медея» 04.03.2026, ОСОБА_1 надано висновок: МР-картина остеохондрозу поперекового відділу хребта. Спондилоартроз. Спондильоз. Протрузія диска L3-L4, L4-L5, кила диска L5-S1. Відносний дегенеративний стеноз просвіту хребетного каналу на цих рівнях. Рекомендовано: консультація невропатолога (а.с.27).

Згідно з копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3886 від 25.03.2026, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради з 17.03.2026-25.03.2026. Діагноз: виразкова хвороба, активна фаза, з локалізацією виразки в пілоричному дванадцятипалої кишки, ускладнена перфорацією виразки. Загальний серозно-фібринозний перитоніт. Субкомпенсований стеноз пілоричного відділу дванадцятипалої кишки. Стан після оперативного лікування: 17.03.2026 – Верхньо-серединна лапаротомія. Геміпілоректомія за Джаддом-Танака. Пілородуоденопластика. Санація та дренування черевної порожнини (а.с.22).

Відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії від 24.03.2026 №2026-0324-1404-1202-3, солдат ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів (а.с.25).

Відповідно до копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 червня 2023 року у цивільній справі №742/3000/22 (провадження №2/742/143/23) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовлено в повному обсязі, з підстав не підтвердження належними та допустимими доказами погіршення майнового стану позивача, а зменшення розміру аліментів стягнутих на дітей рішенням суду, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей та суперечитиме їх інтересам.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 07.08.2026 №21.13-31/67193, заборгованість ОСОБА_1 за період з вересня 2020 року по червень 2026 рік включно складає 10 598,54 грн.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 07.08.2026 №21.13-31/67195, заборгованість ОСОБА_1 за період з серпня 2018 року по червень 2026 рік включно – відсутня.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати.

Крім того, ст.192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, погіршення стану здоров`я платника аліментів є самостійною підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів, за умови доведеності відповідних обставин.

Як установлено судом, після ухвалення рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 червня 2023 року у справі №742/3000/22, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, стан здоров`я позивача істотно погіршився, що підтверджується наданими ним медичними документами.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що позивач у листопаді 2025 року перебував на лікуванні у медичній роті військової частини у зв`язку із захворюванням хребта, а за результатами проведених у березні 2026 року МРТ-обстежень у нього виявлено численні дегенеративні зміни різних відділів хребта, грижі та протрузії міжхребцевих дисків, ознаки спондилоартрозу, спондильозу та відносного дегенеративного стенозу хребетного каналу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у березні 2026 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради з приводу виразкової хвороби, ускладненої перфорацією виразки та загальним серозно-фібринозним перитонітом, у зв`язку з чим 17 березня 2026 року йому було проведено оперативне втручання.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 24 березня 2026 року №2026-0324-1404-1202-3 позивач потребував відпустки для лікування у зв`язку з хворобою строком на 30 календарних днів.

Таким чином, наведені обставини свідчать про суттєве погіршення стану здоров`я позивача, наявність у нього низки захворювань, які потребують лікування, медичного спостереження та відновлення після перенесеного оперативного втручання, що об`єктивно впливає на його життєві обставини та матеріальні можливості.

Суд враховує, що позивач проходить військову службу, а тому, оцінюючи його матеріальне становище, необхідно брати до уваги не лише розмір отримуваного доходу, а й стан здоров`я, необхідність лікування та інші обставини, які впливають на можливість належного забезпечення власних життєвих потреб.

При цьому суд бере до уваги, що на утриманні позивача перебувають двоє неповнолітніх дітей, на користь яких за судовими рішеннями стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на кожну дитину, тобто загальний розмір аліментних зобов`язань становить 1/2 частину його доходу.

Отже, за наявності двох аліментних зобов`язань позивач зобов`язаний щомісячно спрямовувати половину свого заробітку на утримання дітей, що в сукупності з установленими судом обставинами щодо погіршення стану його здоров`я створює додаткове матеріальне навантаження.

Посилання відповідача на те, що позивач раніше допускав утворення заборгованості зі сплати аліментів, суд оцінює критично, оскільки саме по собі виникнення заборгованості у попередні періоди не позбавляє платника аліментів права звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру за наявності передбачених законом підстав.

При цьому з наданих суду розрахунків заборгованості від 07 серпня 2026 року вбачається, що заборгованість за одним виконавчим провадженням відсутня, а за іншим становить 10 598,54 грн. Зазначене свідчить про виконання позивачем покладених на нього аліментних зобов`язань та вжиття ним заходів для погашення наявної заборгованості.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, законодавець передбачає необхідність врахування не лише інтересів дитини, а й реального стану здоров`я та матеріального становища особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, оскільки виконання батьківського обов`язку щодо утримання дітей має здійснюватися з урахуванням її фактичних можливостей.

Суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що встановлений раніше розмір аліментів у сукупності становить значну частину його доходу та з урахуванням істотного погіршення стану здоров`я створює для нього надмірне матеріальне навантаження.

При цьому суд зазначає, що зменшення розміру аліментів не означає звільнення позивача від обов`язку утримувати своїх дітей, а лише спрямоване на встановлення такого розміру аліментних платежів, який відповідатиме його фактичному матеріальному становищу та стану здоров`я і водночас забезпечуватиме реалізацію права дітей на належне утримання.

Вирішуючи питання про дотримання найкращих інтересів дітей, суд враховує положення статті 3 Конвенції про права дитини, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів.

Разом з тим, забезпечення найкращих інтересів дітей не може розглядатися окремо від обов`язку враховувати об`єктивні життєві обставини обох батьків, зокрема стан здоров`я того з батьків, який зобов`язаний сплачувати аліменти.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, зменшення частки аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу) на кожну дитину не позбавляє дітей законодавчо гарантованого мінімального розміру аліментів та не звільняє позивача від обов`язку брати участь у їх належному матеріальному забезпеченні.

Щодо посилань відповідача на наявність попереднього рішення суду від 20 червня 2023 року про відмову у зменшенні розміру аліментів, суд зазначає, що таке рішення ухвалювалося за інших фактичних обставин, які існували на час його розгляду.

Натомість у цій справі позивач обґрунтовує свої вимоги новими обставинами, що виникли після ухвалення зазначеного рішення, зокрема істотним погіршенням стану здоров`я, проходженням стаціонарного лікування, перенесенням оперативного втручання та необхідністю подальшого відновлення.

За таких обставин попереднє рішення суду не є перешкодою для повторного звернення позивача з вимогою про зменшення розміру аліментів, оскільки підстави позову в цій справі ґрунтуються на обставинах, які не були предметом дослідження під час попереднього судового розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність обставин, які відповідно до статті 192 СК України є підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів.

При цьому суд вважає, що зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину є співмірним та обґрунтованим, оскільки дозволить зменшити надмірне матеріальне навантаження на позивача з урахуванням стану його здоров`я, водночас зберігаючи за ним обов`язок належним чином утримувати обох неповнолітніх дітей.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наданих доказів, стану здоров`я позивача, наявності у нього двох неповнолітніх дітей та необхідності забезпечення балансу інтересів усіх учасників спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне змінити встановлений рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2012 року у справі №2517/8180/12 та заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року у справі №742/2486/20 розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей, з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте позивач в позовній заяві просив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при подачі даної позовної заяви залишити за ним, тому судовий збір необхідно покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.182,192 СК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2012 року по цивільній справі №2517/8180/12, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розміру 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відкликати виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області по цивільній справі №2517/8180/12 про стягнення аліментів на утримання дитини, після погашення заборгованості (у разі її наявності).

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року по цивільній справі №742/2486/20, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_10 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з розміру 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відкликати виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області по цивільній справі №742/2486/20 про стягнення аліментів на утримання дитини, після погашення заборгованості (у разі її наявності).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua