Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №751/7890/26
Суддя: Ченцова С. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року
місто Чернігів
Справа №751/7890/26
Провадження №3/751/1729/26
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М., з участю особи, стосовно якої складено протокол – ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727462 від 23.07.2026 року, водій ОСОБА_1 23.07.2026 року о 23:00, у м. Чернігові по вул. Лісковицька, 25, керував автомобілем марки ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному заклад водій відмовився.
Інспектор, який склав протокол про адміністративне правопорушення зазначив, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом, та на місці події взагалі не був. На відеозаписі зафіксовано іншу особу. Він впізнав своїх односельців, один з яких назвав себе його прізвищем. Працівники поліції встановили особу з його слів та шляхом пошуку в базі. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, дослідивши письмові докази: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727453 від 23.07.2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 23.07.2026 року; відеозапис як додаток до протоколу ЕПР1 № 727453; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Гуз С. від 24.07.2026 року; докази надані особою, стосовно якої складено протокол: паспорт громадянина України; військовий квиток серії НОМЕР_3 ; скріншот повідомлень, суд дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно із ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_2 , порушення сформульоване наступним чином: керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що до протоколу додаються відеозаписи 470680, відео з відео реєстратора аспірінг.
Із переглянутих судом відеозаписів (а.с.5) встановлено, що працівниками поліції в складі екіпажу Вікінг-108, у порядку ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України», шляхом переслідування, зупинено ВАЗ 210990-20, реєстраційний номер НОМЕР_4 . У ході перевірки документів та встановлення особи водія, останній представився ОСОБА_3 та зазначив, що при собі документів немає. Також зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у с. Количівка. Інспектор вказав, що потрібні дані водія, на що останній зазначив ОСОБА_4 . На запитання інспектора «Прізвище?», водій зазначив « ОСОБА_5 ». При перевірці по базі даних інспектор зазначив, що в базі немає такого як « ОСОБА_6 », на що особа на відео вказав « ОСОБА_7 ».
Інспектор зазначив, що вбачає у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився.
У подальшому водію роз`яснено, що за порушення п.2.5 ПДР стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено його права та складено протокол.
Крім того, поліцейською ОСОБА_8 у водія виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній зазначив, що він п`яний, але він не керував автомобілем та в подальшому відмовився від проходження огляду.
Водію роз`яснено, що за порушення п. 2.5 ПДР стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено його права та складено протокол.
У судовому засіданні, під час перегляду відеозапису, ОСОБА_1 підтвердив, що на відеозаписі, доданому до протоколу, зафіксований його односельчанин – ОСОБА_9 .
З оглянутого відеозапису та наданих доказів, вбачається, що 23.07.2026 року о 23 год 00 хв, працівниками поліції був зупинений не ОСОБА_1 , а за зовнішністю зовсім інша особа, яка представилась ОСОБА_1 . При встановленні особи водія, особа путалася та називала інші прізвища, ім`я та по батькові, спочатку ОСОБА_10 , потім ОСОБА_1 , рік народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , потім 30.07.1994 чи 1993.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже, матеріали справи не містять жодних інших допустимих доказів вчинення правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, який сам по собі не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, особою, щодо якої винесено постанову протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С. М. Ченцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua