Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №711/6467/25 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №711/6467/25

Суддя: Новіков О. М.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2102/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/6467/25 Категорія: 304090000Ніколенко О.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на додаткове рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

08 липня 2026 року Кам`янським районним судом Черкаської області ухвалено рішення у справі №711/6467/25, яким частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 149802134 від 31.03.2021 у розмірі 14 345,00 грн., судовий збір у сумі 1028,31 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2971,50 грн.

14.07.2026 року від представника відповідача – адвоката Кузьмінського О.О. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 755,00 грн., що є пропорційним задоволеним вимогам позивача. У обґрунтування заяви відповідач зазначає, що позов задоволено частково, у зв`язку з чим понесені нею витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. підлягають пропорційному розподілу.

16.07.2026 року від представника позивача надійшло заперечення щодо заяви відповідача, у якому він просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є завищеними та неспівмірними із складністю справи.

Додатковим рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року заяву задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 5 755,00 грн.

Додаткове рішення мотивовано тим, що матеріалами заяви та цивільної справи підтверджено надання відповідачу адвокатом правничої допомоги у вигляді консультації, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, заперечень та додаткових пояснень.

Позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № № 149802134 від 31.03.2021 у розмірі 14 345,00 грн., що становить 42,45% позовної вимоги.

Відповідач просить стягнути витрати на правничу допомогу у частці незадоволеної позовної вимоги ТОВ «Юніт Капітал» у розмірі 57,55% від їх загального обсягу, а тому визначив розмір професійної правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню, у сумі 5 755,00 грн. від фактично сплачених 10 000,00 грн.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а також з висновками, що не відповідають фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального права, просить його скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази фактичного здійснення готівкового розрахунку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку тощо). Надану відповідачем розрахункову квитанцію від 13.07.2026, виписану самим адвокатом, не можна вважати належним доказом понесення витрат.

Послуги адвоката (складання відзиву, заперечень тощо) мають загальний характер і не потребували спеціальних чи надмірних зусиль, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Суд першої інстанції не дотримався критеріїв розумності, реальності та пропорційності витрат.

Окремі послуги, зазначені в акті (зокрема аналіз законодавства та судової практики), не належать до видів адвокатської діяльності згідно зі статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №149802134 від 31.03.2021 у розмірі 33791,50 грн., з яких: 9 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 24291,50 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 08.07.2026 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 149802134 від 31.03.2021 у розмірі 14 345,00 грн., з яких: 9 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 4 845,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1028,31 грн. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2971,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (частина 3 статі 133 ЦПК України).

На виконання вимог ст.137 ЦПК України сторонами подані заяви для винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу та інших судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції представником ОСОБА_1 – адвокатом Кузьмінським О.О. подано до суду Договір про надання правничої допомоги від 17.02.2026 та додаткової угоди №2 до нього від 25.05.2026, Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2026 та квитанцію від 13.07.2026.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2026 підтверджено надання правничої допомоги клієнту у виді консультації, пошуку та аналізу судової практики, формування правової позиції у справі, підготовки та поданні відзиву на позовну заяву, заперечень, додаткових пояснень. Розмір гонорару адвоката за надані послуги є фіксованим та складає 10 000,00 грн.

З квитанції від 13.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Кузьмінського О.О. вказану суму10 000,00 грн.

Суд, при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу керувався їх доведеністю та положеннями частини 2 статті 141 ЦПК України, яка регулює порядок розподілу витрат між сторонами, та дійшов висновку про їх стягнення у пропорційному розмірі від задоволеної частини позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

В Додатковій угоді №2 сторони домовились, що розмір гонорару за надання правничої допомоги, визначеної в п. 1 Додаткової угоди №2 складає 10 000,00 грн.

В Акті приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) №2 від 13.07.2026 наведено перелік наданих послуг, зокрема:

1.1. Надання Клієнту первинної усної юридичної консультації та правових роз`яснень у межах цивільного судочинства.

1.2. Аналіз предмета та підстав позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі – ТОВ «Юніт Капітал»).

1.3. Дослідження та аналіз норм чинного законодавства України у сфері кредитних правовідносин, а також пошук, аналіз та узагальнення релевантної судової практики.

1.4. Формування та опрацювання декількох можливих правових позицій у справі, оцінка правових ризиків, узгодження обраної стратегії з Клієнтом.

1.5. Підготовка та надання Клієнту письмової юридичної консультації з детальним обґрунтуванням узгодженої правової позиції, посиланням на норми чинного законодавства України та усталену судову практику.

1.6. Підготовка та подання відзиву на позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» на 8 арк.

1.7. Ознайомлення зі змістом відповіді на відзив ТОВ «Юніт Капітал», її правовий аналіз.

1.8. Підготовка та подання заперечень (на відповідь на відзив) на 7 арк.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК.

Разом з тим, у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону від 05 липня 2012 року № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону від 05 липня 2012 року № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 вказано, що «суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12 350 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним».

Колегія суддів, аналізуючи заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Кузьмінського О.О. про стягнення витрат на правничу допомогу, враховує, що вартість правничої допомоги у договорі була встановлена у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу послуг, витраченого адвокатом часу та кількості судових засідань.

В такому випадку конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання договору про надання правничої допомоги, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару, тому суд першої інстанції правомірно виходив зі встановленого у самому договорі розміру такого гонорару.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що такі послуги як аналіз справи та норм чинного законодавства, а також пошук, аналіз та узагальнення релевантної судової практики не є адвокатськими послугами у розумінні ст. 19 Закону України «про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія суддів, дослідивши вказані доводи вважає, що дійсно перелічені послуги адвоката фактично є підготовкою позиції відповідача для написання відзиву, однак в цілому визначений фіксований розмір гонорару є співмірним із складністю справи, відповідає вимогам розумності та справедливості. При цьому, стягнута судом сума відповідає вимогам принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Також позивач в апеляційній скарзі звертає увагу, що відповідачем надано виключно розрахункову квитанцію від 13.07.2026 року, складено безпосередньо самим адвокатом. При цьому, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення оплати, зокрема, квитанція до прибуткового ордера, платіжне доручення з відповідною відміткою банку або інші документи, що підтверджують фактичне здійснення фінансової операції.

Колегія суддів, перевіряючи вказані доводи враховує наступне.

Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Вказане узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19.

Таким чином, видана адвокатом Кузьмінським О.О. квитанція від 13.07.2026 року є належним доказом сплати ОСОБА_1 гонорару адвоката у розмірі 10000 грн.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина 1 статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua