Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №758/4637/26
Суддя: Аббасова Н. В.
Справа № 758/4637/26
Провадження № 2/761/10390/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
з участю секретаря Сухини А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.07.2017 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 87-011-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщені на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.
Згідно з п. 5.4 кредитного договору, сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма його додатками та Договором, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього кредитного договору чи додатках до нього, так і у Договорі.
Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору Позичальник своїм підписом підтвердив, що:
- з правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також з умовами цього кредитного договору, ознайомлений і згодний;
- один оригінал договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані.
Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 27.07.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним (п. 7.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору.
Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п. 1.2 Кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п.п. 3.1.1, 3.1.2 Кредитного договору).
Позичальник зобов`язувався:
- Повернути одержаний кредит у повному обсязі до 27.07.2020;
- Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).
У подальшому Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Позичальник Кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.
Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування.
Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалась заборгованість перед банком, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 10 926,12 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 434,27 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 11 679,29 грн., загальна сума заборгованості 23 039,68 грн.
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017.
27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема, і за договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором кредиту, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2026 року вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, визначивши підсудність за правилами ст.ст. 27,31 ЦПК України.
15.04.2026 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали даної справи та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 передані судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2026 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
28.07.2017 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 87-011-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщені на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.
Згідно з п. 5.4 кредитного договору, сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма його додатками та Договором, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього кредитного договору чи додатках до нього, так і у Договорі.
Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору Позичальник своїм підписом підтвердив, що:
- З правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також з умовами цього кредитного договору, ознайомлений і згодний;
- один оригінал договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані.
Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 27.07.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним (п. 7.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору.
Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п. 1.2 Кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п.п. 3.1.1, 3.1.2 Кредитного договору).
Позичальник зобов`язувався:
- Повернути одержаний кредит у повному обсязі до 27.07.2020;
- Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).
У подальшому Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Позичальник Кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.
Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування.
Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалась заборгованість перед банком, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 10 926,12 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 434,27 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 11 679,29 грн., загальна сума заборгованості 23 039,68 грн.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017.
27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за договорами кредиту, зокрема, і за договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №1/12, до ТОВ «ФК «Єврокредит» перейшло право вимоги за договором кредиту № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017 у розмірі 10 926,12 грн. заборгованість за основним боргом, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 434,27 грн., заборгованість по сплаті комісії ( в тому числі прострочена) - 11 679,29 грн., загальна сума заборгованості 23 039,68 грн.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості перед АТ «Мегабанк» за кредитним договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017 .
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та АТ «Мегабанк», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.
Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу в загальному розмірі 23 039,68 грн.
З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» укладено договір надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025.
В обґрунтування суми витрат понесених позивачем на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025.
Водночас, представником позивача не надано до суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у справі № 758/4637/26, оформлені у встановленому законом порядку, з огляду на що суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 87-011-850-2-17-Г від 28.07.2017 у загальному розмірі 23 039,68 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит»: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф.105, код ЄДРПОУ 40932411;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Н.В. Аббасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua