Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №758/16411/25 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №758/16411/25

Суддя: Левицька Я. К.

Справа № 758/16411/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитків від інфляції та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 11 965,87 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 10 647,85 грн, збитків від інфляції -891,45 грн та трьох процентів річних - 426,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку

АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж відповідними актами та додатковими угодами. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та споживачем житлово-комунальних послуг. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.06.2024 по 01.10.2025, які надавав позивач відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 11 965,87 грн. У зв`язку із викладеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 21.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

05.01.2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому зазначено, що позивач умисно у позові не вказує, які саме комунальні послуги не сплачує відповідач та посилається на Договір на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж № 18/04/23-06 від 18.04.2023 року, який укладений між позивачем та ТОВ «Варшавський -БУД». Проект Договору про надання послуг № 15.2/048 від 04.06.2024 року між позивачем та відповідачем не був підписаний, оскільки відповідач запропонував внести до нього зміни, які б відповідали правовим та фактичним нормам та обставинам, але позивач відмовився від внесення змін до договору, посилаючись на те, що він є «уніфікованим». У проекті Договору позивач намагався нав`язати відповідачу послуги, які не були потрібні останньому і якими він не користується до цього часу, зокрема послуги з утримання та послуги з контрольно-пропускної роботи. Наразі договір між сторонами не укладений. Відповідач сплачує комунальні послуги, передбачені законодавством, а саме витрати по утриманню будинку по 846,12 грн щомісячно, опалення по індивідуальному лічильнику, в тому числі опалення місць загального користування, послуги по холодному водопостачанню по індивідуальному лічильнику, водовідведення холодної води, компенсує спожиту електроенергію, згідно показів лічильника, гарячої води у будинку немає. Відповідач просила відмовити у задоволенні позову та стягнути на свою користь понесені судові витрати, зокрема на правову (правничу) допомогу у розмірі 7 000 грн, та на поштові відправлення позивачу та його представнику відзиву в сумі 330 грн, разом 7 330 грн.

10.03.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги позивач підтримує та просить задовольнити.

У судовому засіданні 11.03.2026 року за участю відповідача ОСОБА_1 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, визнано явку представника позивача обв`язкою.

27.04.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі. Представником позивача зазначено, що власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна цього будинку - несучих конструкцій, покрівлі, підвалів, інженерних мереж, сходових кліток, ліфтів, системи каналізації, системи охорони тощо. Відповідно, він несе витрати на утримання такого майна незалежно від будь-яких суб`єктивних обставин - наявності або відсутності підписаного договору, особистого бажання чи небажання користуватися тією чи іншою послугою. Відсутність підписаного індивідуального договору між позивачем та відповідачем не звільняє останнього від обов`язку оплачувати послуги, що фактично надаються для утримання спільного майна будинку. Договір є лише формою фіксації умов надання послуг, але не підставою виникнення самого обов`язку. Аналогічний підхід послідовно застосовується у судовій практиці: відсутність договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за фактично надані та спожиті послуги, якщо вони надавалися в інтересах власника (співвласника) нерухомого майна. Послуга охорони надається для всього будинку як єдиного об`єкта. Вона забезпечує безпеку, контроль доступу на територію та до спільних приміщень, захист спільного майна від протиправних дій третіх осіб. Власник квартири фактично користується результатом цієї послуги щодня - незалежно від того, чи вважає він її необхідною. Відмова від підписання окремого договору на охорону не скасовує факту користування цією послугою та не звільняє від обов`язку участі у її фінансуванні. Охорона є складовою утримання будинку, яка нерозривно пов`язана із забезпеченням нормальних умов проживання всіх мешканців. Крім того, як вбачається з оборотно-сальдової відомості, доданої до позовної заяви, у липні 2024 року відповідач добровільно вніс першу плату за послугу охорони. Зазначена обставина є беззаперечним доказом того, що відповідач фактично визнав правомірність нарахування цієї послуги та погодився з її розміром. Відповідно до положень цивільного законодавства, вчинення конклюдентних дій - зокрема внесення оплати - є формою підтвердження умов та підстав нарахування і свідчить про відсутність заперечень щодо самого факту надання послуги. Таким чином, подальше оспорювання нарахувань за охорону суперечить попередній поведінці Відповідача та принципу venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), що є загальновизнаним принципом добросовісності у цивільному праві. Також внутрішньобудинкові інженерні мережі - каналізаційна система, водопровідні стояки, системи опалення тощо - є спільним майном усіх співвласників будинку. Обслуговування цих мереж (проведення технічних оглядів, профілактичних прочисток, усунення аварій) здійснюється в інтересах усього будинку та безпосередньо впливає на можливість нормального проживання кожного з мешканців. Власник квартири об`єктивно не може відмовитись від цієї послуги, оскільки інженерні мережі є фізично нерозривними, а аварійне засмічення або пошкодження зачіпає всіх мешканців. Послуга є невіддільною від утримання будинку та не може надаватися вибірково щодо окремих квартир. Отже, витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж підлягають розподілу між усіма співвласниками пропорційно до їхніх часток, і жоден з них не має права в односторонньому порядку відмовитись від участі у їх фінансуванні. Позовні вимоги є законними, обґрунтованими та документально підтвердженими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

26.04.2026 року відповідач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Просила врахувати її позицію, визначену у відзиві та відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.10 Статуту ТОВ «ЖБК «Управдом» предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 446429732 від 06.10.2025 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2947044680000 ) зареєстровано за ОСОБА_1 28.05.2024 року.

18.04.2023 року між ТОВ «Варшавський-БУД» (далі - Замовник) та ТОВ «ЖБК «Управдом» (далі - Виконавець) укладено Договір № 18/04/23-0/6 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник передає за дорученням власників квартир (інвесторів), а Виконавець приймає для забезпечення утримання та експлуатаційного обслуговування житловий та нежитловий фонд і прибудинкову територію з усіма внутрішньобудинковими мережами (в т.ч. електропостачання, водопостачання, каналізації, центрального опалення, теплопостачання, газопостачання тощо та внутрішньомайданчикові зливової та господарчо-побутової каналізації, вводів водопроводу, тепломережі, вводів газопроводу.

Метою Договору є забезпечення кваліфікованого утримання, поточного ремонту (за необхідності) та технічного експлуатаційного обслуговування житлового комплексу, їх інженерного обладнання, внутрішньобудинкових систем (мереж) та зовнішніх мереж теплопостачання, зливової та побутової каналізації, вводів водопроводу, належного санітарного стану Житлового комплексу (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Замовник зобов`язується передати Виконавцю на утримання та експлуатаційне обслуговування Комплекс житлових будинків, внутрішньобудинкові системи, їх інженерне обладнання, внутрішньомайданчикової зливової каналізації, вводів водопроводу, тепломережі, вводів газопроводу та прибудинкової території згідно Актів приймання-передачі.

Замовник зобов`язується виконувати роботи по якісному утриманню, обслуговуванню, поточному ремонту Житлового комплексу, внутрішньобудинкових систем, інженерного обладнання та прибудинкових територій у відповідності з діючими нормами (п. 2.3.4 Договору); забезпечувати проведення нарахувань за надані послуги та забезпечення отримання від споживачів/користувачів послугами компенсації/оплати (п. 2.3.20 Договору); забезпечувати вжиття заходів згідно законодавства до споживачів/користувачів послугами, які не виконують правила, інструкції або обов`язки , що передбачені договорами та додатками до них між Виконавцем та споживачами/користувачами послуг (п. 2.3.21); забезпечувати укладення договорів зі споживачами/користувачами послуг.

Також між ТОВ «Варшавський-БУД» та ТОВ «ЖБК «Управдом» укладено Акти приймання-передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування від 18.04.2023 року.

Відповідно до Наказу Директора ТОВ «ЖБК «Управдом» № 27 від 13.09.2023 року «Про розширення дільниці «Варшавський» приєднано до діючої виробничої дільниці «Варшавський 2» житлові будинки за адресою: АДРЕСА_4 . Також затверджено та введено в дію з 13.09.2023 року цінову пропозицію за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 18,63 грн за 1 кв.м. приміщення, що перебуває у власності (користуванні) мешканця. Також затверджено та введено в дію з 13.09.2026 року цінову пропозицію за компенсацію послуг з контрольно-пропускної роботи в розмірі 350,00 грн за 1 приміщення, що перебуває у власності (користуванні) мешканця за місяць.

Відповідно до Наказу Директора ТОВ «ЖБК «Управдом» № 12 від 31.05.2024 року «Про встановлення тарифів, у зв`язку із підвищенням вартості електроенергії» введено в дію з 01.06.2024 року тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_5 у розмірі 19,23 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЖБК «Управдом» та ОСОБА_1 . Договір про надання послуг не був укладений, оскільки, як стверджує відповідач, позивач вимагає оплати послуг, якими відповідач не користується, як-от послугами з утримання та послуги з контрольно-пропускної роботи.

Суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у передбачено, що управління багатоквартирним управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Крім того, відповідно до ч. 4, 5 ст. 319 Цивільного Кодексу України (далі- ЦК України) власність зобов`язує ; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України закріплює загальний принцип: власник несе тягар утримання майна, яким він володіє.

Згідно з ч. 1, 2 статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними . Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Також згідно з ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Враховуючи викладене, власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна цього будинку - несучих конструкцій, покрівлі, підвалів, інженерних мереж, сходових кліток, ліфтів, системи каналізації, системи охорони тощо. Відповідно, він несе витрати на утримання такого майна незалежно від будь-яких суб`єктивних обставин - наявності або відсутності підписаного договору, особистого бажання чи небажання користуватися тією чи іншою послугою. Таким чином, правова природа обов`язку оплати витрат на утримання будинку пов`язана з самим фактом права власності на квартиру як об`єкт нерухомості, невід`ємно пов`язаний із спільним майном.

Відсутність підписаного індивідуального договору між позивачем та відповідачем не звільняє останнього від обов`язку оплачувати послуги, що фактично надаються для утримання спільного майна будинку, оскільки такий обов`язок визначений законом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачувала житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість.

Відповідно до Довідки по оборотах особового рахунку № НОМЕР_1 за період з травня 2024 року по вересень 2025 року ТОВ «ЖБК «Управдом» нараховано квартплату у розмірі 12 629,15 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 11 783,03 грн; за вивезення ТПВ нараховано 352 грн, сплачено споживачем- 264 грн, нараховано послуги з охорони у розмірі 5 215 грн, при цьому споживачем сплачено 315 грн; нараховано за холону воду 396,91 грн, а сплачено споживачем- 353,99 грн; нараховано за відведення гарячого водопостачання 28,44 грн, а сплачено - 15,33 грн; нараховано за компенсацію електропостачання - 3231,36 грн, а сплачено - 2673,66 грн; нараховано за інші послуги у розмірі 4 200 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 0 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЖБК «Управдом» за період з травня 2024 року по вересень 2025 року становить 10 647,85 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином надає послуги з утримання та технічного експлуатаційного обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_2 у цьому ж житловому будинку та споживачем житлово-комунальних послуг за цією адресою, не здійснює повної оплати наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

При цьому, суд враховує те, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

За таких обставин належним нарахуванням інфляційних втрат, пені та 3 % річних є нарахування, проведені з січня 2024 року.

Суд враховує те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, на наявну суму заборгованості, а відтак позивачем за період з 01.06.2024 року по 30.09.2025 року правомірно нараховано суми інфляційних втрат у розмірі 891,45 грн та трьох процентів річних у розмірі 426,57 грн. При цьому відповідач не заперечив проведених розрахунків інфляційних втрат та трьох процентів річних.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, на наявну суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 891,45 грн та суму трьох процентів річних у розмірі 426,57 грн.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір № 2 про надання правової допомоги.

В Акті надання послуг № 605 від 13.10.2025 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн/1 год роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 9 000,00 грн (4,5 год роботи х 2 000,00 грн).

Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних із зверненням до Подільського районному суду м. Києва, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: аналіз правових аргументів та надання правової інформації щодо обставин справи, надання консультації щодо можливих процесуальних ризиків та можливих заперечень відповідача та узгодження остаточної правової позиції для звернення до суду з позовом - 1 год; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за позовом до Клименко Т.П. (включаючи формування та друк додатків до позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій) - 3 год, подача позовної заяви в канцелярію Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Також, при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2481 від 25.09.2025, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 11 965 грн 87 коп., яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 10 647 грн 85 коп., збитків від інфляції у розмірі 891 грн 45 коп., 3% річних у розмірі 426 грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

У задоволенні решти судових витрат - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Суддя Я.К. Левицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua