Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №753/17554/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17554/26

провадження № 2/753/15157/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 8775957 від 03.06.2024 у розмірі 51 360,16 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 8775957, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. зі сплатою процентів та комісії на визначених договором умовах.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку, вказану позичальником, однак відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

За твердженням позивача, станом на 09.03.2026 заборгованість відповідача становить 51 360,16 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 37 540,16 грн. - заборгованість за процентами, 4 900,00 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання, 920,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування в АБ «УКРГАЗБАНК» інформації та документів щодо зарахування відповідачу кредитних коштів за договором № 8775957 від 03.06.2024.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України правом подати відзив. За таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас неподання відзиву не означає визнання позову та не звільняє позивача від доказування обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини.

На підтвердження виникнення кредитних правовідносин позивач надав копію договору про споживчий кредит № 8775957 від 03.06.2024 з додатками, довідку про ідентифікацію позичальника, анкету-заяву, документ, названий платіжним дорученням, відомості про нарахування платежів та розрахунок заборгованості.

За змістом наданого договору сума кредиту становить 8 000,00 грн., строк кредитування - 342 дні, кінцева дата повернення кредиту за умови дотримання графіка платежів - 11.05.2025.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 920,00 грн. Пунктами 1.5.2, 1.5.3 визначено процентну ставку в розмірі 511,00 % річних. За пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються безготівково на рахунок із використанням картки НОМЕР_1 .

Довідка ТОВ «Мілоан» містить відомості про підписання договору позичальником із застосуванням одноразового ідентифікатора 493656, направленого 03.06.2024 на номер телефону НОМЕР_2 .

Наданий документ під назвою «Платіжне доручення 132869461» від 03.06.2024 містить відомості про переказ 8 000,00 грн. від ТОВ «Мілоан» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на картку НОМЕР_1 . Банком отримувача в цьому документі зазначено JOINT STOCK BANK UKRGAS. Документ засвідчений підписом та печаткою ТОВ «Мілоан».

На виконання ухвали суду АБ «УКРГАЗБАНК» повідомив, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відсутній як зареєстрований клієнт в автоматизованій банківській системі банку.

Оцінюючи зазначені докази, суд виходить із такого.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, довідка про ідентифікацію, анкета-заява та відомості про застосування одноразового ідентифікатора мають значення для встановлення обставин оформлення договору. Проте самі собою ці документи не підтверджують фактичного зарахування 8 000,00 грн. на рахунок, що належить відповідачу.

Наданий позивачем документ під назвою «Платіжне доручення» містить реквізити заявленої операції, однак не містить підтвердження банку або іншого надавача платіжних послуг про її успішне виконання та зарахування коштів отримувачу. Його засвідчення первісним кредитором підтверджує походження документа від цієї особи, але не усуває необхідності перевірити фактичне виконання зазначеного в ньому переказу.

При цьому банк, названий у цьому документі банком отримувача, не підтвердив належності відповідачу відповідного рахунку чи картки та зарахування йому кредитних коштів, а повідомив про відсутність відповідача серед зареєстрованих клієнтів.

Суд ураховує, що наведена відповідь банку сама собою не встановлює всіх обставин використання спірної картки станом на 03.06.2024 та не є безумовним доказом неможливості здійснення переказу в минулому. Водночас її зміст не дозволяє визнати підтвердженим твердження позивача про зарахування кредиту саме відповідачу на картку цього банку.

У наданих матеріалах відсутні документи, які усували б зазначену розбіжність: підтвердження виконання операції надавачем платіжних послуг, відомості про належність відповідачу картки на дату переказу або інші докази фактичного одержання ним спірних коштів.

Таким чином, суд не надає відповіді банку наперед установленої сили, а оцінює її разом з іншими доказами. За результатами такої оцінки подані документи не становлять достатньої та узгодженої сукупності для висновку про фактичне надання відповідачу кредиту в розмірі 8 000,00 грн.

Розрахунок заборгованості, відомості про щоденні нарахування та виписка, сформована позивачем, відображають облік сум, які кредитори вважають належними до сплати. Однак такі документи не усувають суперечностей щодо первинної операції з видачі кредиту та не можуть самостійно підтверджувати факт одержання відповідачем коштів, на які надалі нараховано проценти й інші платежі.

Щодо посилання позивача на відступлення права вимоги суд зазначає таке.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ. На підтвердження включення спірного договору до переданого портфеля позивач надав витяг із реєстру боржників, який містить дані ОСОБА_1 та номер кредитного договору № 8775957.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, документи про відступлення права вимоги підтверджують правовідносини між первісним і новим кредиторами, проте не створюють для боржника грошового обов`язку незалежно від обставин виконання первісного кредитного договору. Набуття позивачем статусу нового кредитора не звільняє його від доказування надання кредитних коштів відповідачу та існування заборгованості.

Включення певної суми до реєстру боржників також не означає безумовного підтвердження її обґрунтованості у спорі з особою, до якої заявлено вимогу.

Окремо суд оцінює вимогу про стягнення 4 900,00 грн., зазначених у позові як заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

З наданої відомості про щоденні нарахування вбачається, що ця сума складається зі штрафів по 700,00 грн., нарахованих за пунктом 4.1 договору протягом червня - вересня 2024 року.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає звільнення позичальника від визначеної законом відповідальності та сплати неустойки за прострочення кредитних зобов`язань у період воєнного стану, а також списання передбачених ним нарахувань за прострочення, здійснених починаючи з 24.02.2022. Застосування пункту 18 у практиці Верховного Суду.

Зазначення штрафів у позові під узагальненою назвою платежів за порушення грошового зобов`язання не змінює їхньої правової природи. Тому вимога щодо стягнення 4 900,00 грн. не підлягає задоволенню також із цієї самостійної підстави.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України доказування обставин, покладених в основу позову, є обов`язком позивача. Стаття 89 ЦПК України зобов`язує суд оцінити кожний доказ та їх сукупність без надання будь-якому з них наперед установленої сили.

Відсутність відзиву не може замінити підтвердження виконання кредитодавцем операції з надання коштів.

За встановлених обставин позивач не довів фактичного надання відповідачу 8 000,00 грн. за договором № 8775957 від 03.06.2024. Відтак відсутні достатні підстави для стягнення як заявленого основного боргу, так і нарахованих у зв`язку з його наданням процентів та комісії.

Суд відмовляє в позові через недоведеність обставин, необхідних для задоволення заявлених вимог, не встановлюючи при цьому недійсності електронного договору чи договору відступлення права вимоги.

Вирішуючи питання судових витрат, суд ураховує, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 22133 від 08.04.2026.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір з АО «Апологет» № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № Д/20300 від 09.03.2026 на суму 8 000,00 грн. та детальний опис виконаних робіт.

За правилами статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивача покладаються на нього. Тому підстав для стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу немає. ЦПК України.

Керуючись статтями 512, 514, 526, 629, 1048, 1049, 1054, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174, 178, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 8775957 від 03.06.2024 - відмовити.

Судові витрати позивача покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева