Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №752/14138/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14138/26

Провадження № 2/752/11912/26

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

27.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше гарантованого законом мінімального розміру аліментів на кожну дитину, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття, а також за минулий час - за останні три роки до дня звернення до суду.

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що вона та відповідач ОСОБА_2 з 22.06.2018 року перебували у шлюбі, який було розірвано 28.10.2022 року. Від шлюбу мають трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочку ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти після розірвання шлюбу фактично усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не надає жодної матеріальної допомоги дітям, не бере участі у їх вихованні, не здійснює психологічної підтримки та не цікавиться їх життям, здоров`ям і потребами.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше гарантованого законом мінімального розміру аліментів на кожну дитину, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття, а також за минулий час - за останні три роки до дня звернення до суду.

Провадження у справі було відкрито 20 серпня 2026 року з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Відповідачу визначений строк для подання до суду відзиву на позов.

У судовому засіданні 04.11.2026 року сторони у справі відсутні.

Позивачка звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, повідомила суду, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався. Судова повістка, направлена судом по місцю реєстрації останнього, повернулася до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання останнім у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочку ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 10 - 11).

Шлюб сторін у справі було розірвано заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28.10.2022 року у справі №752/10487/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. (а.с.8-9).

Після розірвання шлюбу сторін у справі діти проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів, позивачка стверджувала, що після розірвання їх з відповідачем шлюбу, останній фактично усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не надає жодної матеріальної допомоги дітям, не бере участі у їх вихованні, не здійснює психологічної підтримки та не цікавиться їх життям, здоров`ям і потребами.

Статтями 180,181,182,183 СК України передбачено, що: батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; при визначенні розміру аліментів суд враховує - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність інформації про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Наразі судом встановлено, що діти сторін у справі проживають з матір`ю, остання виконує свої обов`язки щодо їх виховання, лікування. навчання, гармонійного розвитку та матеріального забезпечення.

Батько дітей є працездатним.

Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше гарантованого законом мінімального розміру аліментів на кожну дитину, що відповідно до правил частини 2 статті 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на трьох малолітніх дітей, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, витрати на утримання дітей, а також можливості дітей, суд доходить висновку, що розмір аліментів має бути визначений судом саме такий, який просить стягнути з відповідачка позивачка з застосуванням гарантій, передбачених вимогами частини 2 статті 182 СК України.

Крім того, правилами ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

ОСОБА_1 , заявивши вимоги, про стягнення з відповідача аліментів за минулий час не надала суду належних та допустимих доказів, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не могла їх одержати внаслідок ухилення останнього від їх сплати, а відтак суд доходить висновку, що аліменти підлягають стягненню з часу, коли ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, а саме з 27.05.2026 року і до повноліття дітей.

Судові витрати за розгляд справи судом у частині сплати судового збору на користь держави підлягають стягненню з відповідача за правилами ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.155,180,181,182,183,198,199, 200 СК України, ст.ст.4,6,23,27,76,141,259,263,288 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочку ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 травня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття або ж зміни матеріального стану сторін.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Суддя К.Г. Плахотнюк