Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №607/20651/26
Суддя: Позняк В. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.11.2026 Справа №607/20651/26 Провадження №2/607/8212/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі ТОВ «ФК «Смарт Пей») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 1001226631001 від 16.01.2019 у розмірі 39 505,31 грн.
Позов мотивовано тим, що 16.01.2019 Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1001226631001 (далі Договір № 1001226631001). За умовами Договору № 1001226631001 відповідачу надано кредит у сумі 35400 грн. Визначено процентну ставку у розмірі 0,01% річних від суми кредиту, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 3,99 %. Позивач зазначив, що АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання за Договором № 1001226631001 у повному обсязі. 26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за умовами якого до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 1001226631001. Відповідач покладені Договором № 1001226631001 зобов`язання не виконав, унаслідок чого станом на 26.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 39 505,31 грн, а саме: тіло кредиту 17 718,63 грн; проценти за користування кредитом 8,95 грн; заборгованість за комісією – 21 777,73 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.
Відповідачка в судовому засіданні вказала, що кредитні кошти отримувала, частково погашала заборгованість, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем не має можливості сплатити заборгованість у розмірі, яку просить позивач.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
16.01.2019 АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1001226631001 шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням Договору № 1001226631001 позичальник підтвердив, зокрема, що він ознайомлений та погоджується з ДКБО, Тарифами Банку та що всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також що він отримав інформацію, передбачену Законом України «Про захист персональних даних».
Відповідно до умов договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом банківського переказу у сумі 35400 грн на платіжну картку кредитодавця; розмір процентної ставки – 0,01 % річних; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 3,99 %.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.33254765.76565.8810 від 16.01.2019, АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35400 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1001226631001 від 16.01.2019 станом на 25.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 39 505,63 грн, а саме: тіло кредиту 17 718,63 грн; проценти за користування кредитом 8,95 грн, комісія – 21 777,73 грн.
З виписки по картці за період з 16.01.2019 до 25.06.2026 вбачається, що АТ «ПУМБ» надало у користування відповідача кредитні кошти, а відповідач користувалася рахунком № НОМЕР_1 та використовувала кредитні кошти у межах суми кредитного ліміту для зняття готівки, оплати товарів і послуг тощо.
26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за умовами якого клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі Права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами Реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.
Права вимоги за Реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за Права вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору (п. 4.1 договору факторингу № 1).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26.06.2026 до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 1001226631001.
Указаний витяг підписано клієнтом та фактором та містить їхні печатки.
З платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026 встановлено, що ТОВ «ФК «Смарт Пей» сплатило АТ «ПУМБ» грошові кошти на загальну суму 100000000 грн з призначенням платежу «Оплата згідно Договору факторингу № 1 від 26.06.2026 р., без ПДВ».
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Частини перша, п`ята статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1001226631001 від 16.01.2019. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем власноручним підписом.
Відтак у сторін Договору № 1001226631001 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.
Позивач довів суду, що АТ «ПУМБ» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідачем не спростовано розмір заборгованості по тілу кредиту 17 718,63 грн та заборгованість за нарахованими процентами 8,95 грн.
Водночас, вирішуючи питання щодо правомірності нарахування комісії, суд виходить із такого.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 нараховано 50 009,79 грн комісії, з яких погашено – 28 232,06 грн, залишок заборгованості за комісією – 21 777,73 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому, суд доходить висновку, що таке нарахування комісії є безпідставним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення комісії в розмірі 21 777,73 грн не підлягають задоволенню, а зараховані в рахунок погашення комісії кошти в сумі 28 232,06 грн необхідно зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за кредитом.
Враховуючи те, що сума коштів, зарахована в рахунок погашення комісії – 28 232,06 грн, та яка підлягає зарахуванню в рахунок погашення тіла і відсотків за кредитом, перевищує суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками – 17 727,58 грн, тому суд доходить висновку, що ОСОБА_1 погашено заборгованість за кредитним договором № 1001226631001 від 16.01.2019 у повному обсязі.
За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, на підставі частини першої 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В. М. Позняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua