Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №607/21281/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 Справа №607/21281/26 Провадження №3/607/5835/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст. 184 КУпАП.

Згідно з протоколу серії ВАД №849382 від 24.09.2026, у період з 07.09.2026 року по 21.09.2026 року з 08:00 по 13:00 год в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого будучи учнем 9-В класу ТЗОШ №22 по вул. бульвар С. Петлюри, 8, без поважних причин не відвідував навчальний заклад більше 10 днів, чим порушила ст. 150 Сімейного кодексу України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, не визнала та пояснила, що неодноразово проводила із сином бесіди щодо необхідності відвідування навчального закладу. Водночас зазначила, що перебуває на роботі до вечора, у зв`язку з чим не має можливості постійно контролювати відвідування сином школи.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.184 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №849382 від 24.09.2026; відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції; лист №543 від 21.09.2026 директора ТЗОШ №22 Юлії Плюсквік-Баран; довідку №555 від 24.09.2026; письмові пояснення ОСОБА_3 від 24.09.2026; доповідну від 21.09.2026; характеристику ОСОБА_2 від 23.09.2026 №554; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; рапорт інспектора роти №ВСОБ батальйону УПП в Тернопільскій обл. ДПП лейтенанта поліції Мніха М. І.; копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП; копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Проте під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівниками Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції всупереч вимогам статей 251, 255 КУпАП не було зібрано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 умислу на невиконання батьківських обов`язків.

Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні судом не здобуто достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.2 ст.184 КУпАП, які б підпадали під ознаки невиконання батьками обов`язків щодо забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, що як наслідок вказує на недоведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 184, 245, 251, 254, 256, 268, ст. ст.280,283-285 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з наявністю обставин, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.